Відставка Яценюка: як вирішити власні політичні завдання і при цьому «уважать себя заставить»

На відміну від багатьох вітчизняних політиків колишній банкір не особливо приховує ступінь власної заможності...

Арсеній Яценюк став першим у новітній історії головою Верховної Ради, який добровільно подав у відставку. Безумовно, Арсеній Петрович вирішував власні політичні завдання, але при цьому «уважать себя заставил».

Очевидно, що парламентарії позбавлені ідеалізму, і відставку «першого серед рівних» сприйняли загалом стримано. Важко не погодитися з Володимиром Литвином , який відзначив, що Яценюк зробив політично вірний  крок. Дійсно, учасник блоку НУ-НС пішов, щоб мати можливість повернутися. З моменту реєстрації його заяви  про відставку легітимність парламенту опинилася в підвішеному стані – законність спікерського підпису під прийнятими нормативними актами легко оскаржити. Тому заява про звільнення парламентського голови примусить або форсувати процес створення коаліції, або визнати, що дострокові парламентські вибори є найкращим виходом з кризи

Арсеній Петрович не став заважати можливому створенню нової коаліції, тим більше що він завчасно пообіцяв не входити в більшість, що створюється для розподілу портфелів.  Слід узяти до уваги і характер молодого політика: Яценюку так і не вдалося освоїтися в президії Верховної Ради. Вивчений напам`ять регламент роботи парламенту не зміг захистити його від нападів політичної клаустрофобії після обрання віце-спікерів і ситуативного зближення БЮТ і Партії регіонів, реально протистояти якому спікер не зміг. Демонстративно заявивши про своє звільнення, молодий політик продемонстрував власне  ставлення до перспектив парламенту шостого скликання.

Зажадавши від колег-законодавців звільнити себе,  Яценюк нагадав громадськості про положення коаліційної угоди, яка передбачає відставку і спікера, і прем`єра у випадку розпаду коаліції. НУ-НС і Ющенкові цей хід безумовно припав до смаку. Юлія Тимошенко з властивою їй останнім часом безапеляційністю запевнила, що залишати свій кабінет не збирається. Іншої відповіді, втім, від Юлії Володимирівни ніхто не чекав. Та й Конституція на боці прем`єра: уряду належить виконувати обов`язки до формування і затвердження нового складу Кабміну.

Ситуативно підіграваючи Банковій, Арсеній Петрович вважає за краще не опинятися в повній залежності від рейтингу Ющенка – величини непостійної, а тому не надійної. Він не збирається пірнати в «братську могилу» Нашої України чи пропрезидентського блоку, а погрожує створити самостійний політичний проект. Нинішня кризова ситуація сформувала запит не тільки на нових персонажів, але ідеї, які зшивають країну . Голосно відмовившись від участі в найближчих президентських виборах, Яценюк демонструє готовність «грати в довгу», залишитися на деякі час в категорії «молодих і перспективних». Його зв`язки в західному політичному істеблішменті допоможуть гарантувати необхідне політичне  довголіття, тому сьогоднішнє завдання спікера – переконати потенційних спонсорів своєї майбутньої  партії в доцільності інвестування.

На відміну від багатьох вітчизняних політиків колишній банкір не особливо приховує ступінь власної заможності. Не виключено, що це допоможе порозумітися з акулами бізнесу.  Цілком імовірно, що інвестувати в перспективи неспокійного спікера можуть і його давній знайомець Віктор Пінчук, і Рінат Ахметов, який диверсифікує ризики, і активно критикований Тимошенко Ігор Коломойський. На основі створеного Арсенієм Петровичем фонду «Open Ukraine» можна компонувати і політичну силу, яка б мала синтетичну об`єднавчу ідеологію. У такому разі навіть гіпотетичне створення коаліції БЮТ і Партії регіонів буде Яценюку на руку – воно дозволить закликати під свої прапори незгодних і скривджених.

Безумовно, багато що залежить від того, чи відбудуться дострокові вибори і чи зуміє Арсеній Яценюк на них виступити успішно. Якщо йому стане сил зберегти парламентську прописку після переобрання Верховної Ради, то його політичне майбутнє виглядає доволі перспективним. Створення нової коаліції в парламенті шостого скликання, як мінімум, покладе початок самостійної політичної гри Арсенія Петровича – йому доведеться стати партнером більш рейтингового політика в ході президентської кампанії, щоб не дозволити забути про себе.

Євген Магда

УНІАН в Google News