Чи права Тимошенко, яка каже, що криза нас обминає?

Ми менше відчули перший напад, але повною мірою відчуємо наслідки кризи ... Треба залучати в Україну валюту, а не виштовхувати її, як це робив НБУ...  Експертні оцінки

Сьогодні зранку на засіданні Кабміну прем`єр-міністр Юлія Тимошенко заявила, що Україна не відчуває серйозних негативних наслідків світової фінансової кризи. “Банківська система України працює надійно і успішно... криза практично обходить Україну стороною”... Чи згодні з оптимістичними прогнозами Тимошенко українські експерти, дізнавався УНІАН. 

МИ МЕНШЕ ВІДЧУЛИ ПЕРШИЙ НАПАД СВІТОВОЇ КРИЗИ, АЛЕ ПОВНОЮ МІРОЮ ВІДЧУЄМО ЇЇ НАСЛІДКИ

Враховуючи, що світова фінансова криза стартувала на фондових ринках, а в Україні фондовий ринк є досить мало розвинений і недостатньо активно зав’язаний на міжнародних фінансових відносинах, – то, звичайно, прямий вплив не може бути надто потужним. Ми теж мали негативні індекси на фондовому ринку – ринок упав. Але треба дивитися більш широко – з якими наслідками світової фінансової кризи Україна зіткнеться. Тут ситуація набагато складніша. Наші комерційні банки сьогодні дуже зав’язані на зовнішні ресурси. Вони вже набрали кредитів в попередні роки, і сьогодні їм треба повертати гроші. Повернути зразу вони не можуть, тож мають дофінансовувати, тобто брати нові кредити. А зараз це або неможливо, або надто дорого. Уже таким чином світова криза впливає на нашу банківську систему.

Наша промисловість серйозно залежить від експорту. Близько 40% ВВП забезпечується за рахунок експортних надходжень. Зрозуміло, що зміна кон’юнктури на світових ринках, падіння попиту, особливо на такі інвестиційні товари, як метал, не може не відбитися на попиті на українську експортну продукцію. Це теж чинник впливу.

Ажіотаж, який ми бачимо на ринку банківських послуг, є ознакою негативних очікувань. Я не можу стверджувати, що криза оминула Україну боком. Вона не оминула нас. Ми менше відчули лише її перший напад, але в повною мірою відчуємо її наслідки.       

Володимир Лановий, доктор економічних наук, колишній віце-прем’єр-міністр та екс-міністр економіки:

ТРЕБА ЗАЛУЧАТИ В УКРАЇНУ ВАЛЮТУ, А НЕ ВИШТОВХУВАТИ ЇЇ, ЯК ЦЕ РОБИВ НБУ

На сьогодні почали діяти такі фактори в економіці, які знижуватимуть економічну активність. Це означає скорочення виробництва, падіння доходів, зменшення робочих місць і т.д.

Постанова Національного банку, видана 2-3 дні тому, обмежує кредитування підприємств та інших клієнтів-банків тією сумую кредитів, які вже давалися. Тобто зростання кредитів у економіку не буде. Це означає, що наші підприємства і люди не матимуть змоги нарощувати обсяги купівлі та продажів.

Продовжують падати фондові індекси. Ціна наших підприємств, наших банків зменшується – уже впала у 2,5 раза за останній рік. Це означає, що такі підприємства не коштують того, що необхідно для отримання певних сум кредитів за кордоном. Нашим підприємствам уже відмовляють в IPO на міжнародних фондових площадках. Це означає, що зовнішні кредити в нашу економіку та інвестиції в акції падають і далі падатимуть.

У нас змінилися кредитні, інвестиційні рейтинги для банків, для підприємств, для України загалом. Це значить, що процент, під які видаватимуться позички, підвищаться до 13–15%. Ресурсно-фінансова база економіки знижується.

На жаль, експорт цього року не зростав. І ми маємо доходи лише тому, що зростали міжнародні ціни й надходила валюта. Але зараз ця тенденція припинилася. Криза надходження валюти вже розпочинається. Дисбаланс між імпортом та експортом зростає, а в наступному році він буде ще більший.

Тут потрібні активні дії зі стимулювання експорту, з одного боку, а з другого – змінити політику валютного курсу і взагалі валютного регулювання в Україні. Треба залучати в Україну валюту, а не виштовхувати її, як це робив НБУ протягом цього та минулого років, що й призвело до такого плачевного стану. Треба залучати капітал на найбільш вигідних умовах.

Якщо це буде зроблено, ми зменшимо вплив світової фінансової кризи на Україну. Хоча вона наростатиме.

Борис Кушнірук, економіст:

НЕОБХІДНО ВІДМОВИТИСЯ ВІД ПОПУЛІЗМУ

З точки зору прем’єра, вона каже абсолютно логічні речі. Інша справа – є об’єктивні речі, пов’язані з сукупністю факторів, котрі визначають, що кризові явища наростатимуть. Не потрібно заспокоювати народ і висловлювати впевненість, що все гаразд. Треба робити певні кроки, які зможуть пом’якшити кризу, адже вона матиме місце в будь-якому разі.

На сьогодні, я переконаний, дії Нацбанку правильні. (Докладніше позицію Б. Кушнірука викладено тут)

Я вважаю, що деякі з них мають бути більш жорсткими – перекрити можливість для споживчих кредитувань. Те саме стосується іпотеки землі. Треба, щоб купівля землі під кредит була практично неможлива. Таким чином, за умов обмеження витоку готівки та споживання великих коштів має скорочуватися негативне торгівельне сальдо.

Уряду потрібно більш серйозно переглядати весь бюджет, бо насправді він є нереалістичним і виходить з абсолютно якихось смішних міркувань про те, що кількість доходів від митниці зростатиме.

Нам, навпаки, потрібно скоротити імпорт і внаслідок цього доходи, які отримає митниця. Скоротити їх досить суттєво.

Потрібно переглядати структуру витрат. Треба відмовитися від популізму й почати робити інвестиції в інфраструктуру, які формують промисловий внутрішній попит. Таким чином ви допомагаєте комерційним структурам не за рахунок того, що ви їм роздаєте гроші, а за рахунок замовлення в них. І вони отримують можливість працювати. Якщо ви в бюджеті закладаєте гроші на будівництво нового моста, то металу на нього піде тисячі тон. Треба вкладати в каналізаційні труби, які повністю прогнили, в інфраструктурні речі, які формують внутрішній попит.

Опитувала Анна Ященко

УНІАН в Google News