Газпром лякає Україну судом, щоб закласти в ціну корупційну маржу?

Результат позову залежить від того, яким газом опалюють міжнародні суди... Це останній шанс для Москви отримати ціну, вищу від ринкової... Експертні оцінки

Днями Газпром заявив, що підготував позов до Стокгольмського арбітражного суду зі скаргою на Україну за невиплату боргу. Наскільки виправдані так погрози? Чи справді Росія може подати такий позов? Які шасни в неї виграти суд? І яка ціна на газ врешті-решт чекає пересічних українців у новому році? УНІАН запитав у експертів.

Володимир Саприкін, директор енергетичних програм Центру Разумкова:

УСІ ТІ “НАМІРИ” РОСІЇ – ЛИШ ПОЛІТИЧНІ ЗАЯВИ

Мені не відомо, чи є такий пункт в угодах між Газпромом і “РосУкрЕнерго”, а також Нафтогазом, що спори вирішуються в Стокгольмському арбітражі. Зазвичай Газпром такий пункт не вводить, а пише, що спори вирішуються в результаті переговорів або використовуються судові інстанції Росії. Тому тут є великі сумніви.

Зрозуміло, що навіть якщо така ситуація буде, то суд розглядатиме позов щонайменше кілька місяців, а скоріше півроку. Це не задовольнить Газпром і зробить подачу позову до цього суду нелогічною і непотрібною. Питання в тому, що мало хто бачив реальні контракти між Газпромом та “РосУкрЕнерго” і, з другого боку – між НАК “Нафтогаз України” й “РосУкрЕнерго”. Скоріше за все, Газпром деякий час чекатиме, що Україна більшу частину боргу сплатить.

Усі ті “наміри” Росії – це є політичні заяви.

Офіційні джерела жодним чином не прокоментували структуру боргу. Є лише неофіційні твердження. За деякою інформацією, “РосУкрЕнерго” виставило пеню, а, зі свого боку, Газпром цього не зробив, оскільки “РосУкрЕнерго” також затримало виплати Газпрому. Ті самі джерела свідчать, що “РосУкрЕнерго” виставило рахунки за поточний місяць, що є некоректним, оскільки треба сплачувати за поточний місяць до 25 числа наступного місяця. Суму боргу досить легко перевірити, зробивши звірку боргів. Такі цифри мають три компанії: НАК, “РосУкрЕнерго” і Газпром.

Ціна на газ для населення зросте. Тут наявний і політичний фактор, і “добра воля” Газпрому... Чітко спрогнозувати ціну не може ніхто, навіть учасники переговорів, які начебто мають якусь попередню цифру щодо вартості. Безумовно, це жодним чином не буде $400, однак і не $180, як зараз. Це буде щось ближче до $300.

Дмитро Видрін, політолог, колишній депутат від БЮТ:

РЕЗУЛЬТАТ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ТОГО, ЯКИМ ГАЗОМ ОПАЛЮЮТЬ МІЖНАРОДНІ СУДИ

На жаль, у Москви є привід для позову до суду. Є заборгованість і затримка з виплат. Це давно визнано українською стороною. По-друге, Росія зараз намагається потужно працювати в міжнародних судах і вигравала вже ряд процесів. У них з’явилися міжнародні юристи з достатнім досвідом. І, напевно, вони вже потихеньку навчилися працювати з тими судами. Тому є реальні підстави і реальні можливості в російської сторони виграти цю справу.

Я, правда, не знаю, чи опалюються міжнародні суди російським газом, чи має Росія тиснути таким чином... Але навіть якщо суди в Гаазі чи Женеві не опалюються російським газом, усе одно в РФ сьогодні достатній досвід і достатні аргументи, аби вигравати справу.

Але думаю, до суду справа не дійде. Суд – це доволі дорога процедура і довготривала. Але як фактор погрози він зможе вплинути й змусити українську сторону діяти швидше. Тим паче є кредит МВФ. На жаль, його, може, доведеться витратити на погашення газових боргів.

Я зустрічався з російськими експертами, вони вважають, що $400 – це цифра для торгу. Від української сторони залежатиме, наскільки вміло вона проведуть торг. Нормальна ціна могла б на сьогодні лежати в діапазоні $250–300.

Сьогоднішня ситуація на газовому ринку схожа на турецький базар. Якщо можеш говорити з продавцем, то ціну можна скидати на 20%, 30%, а то й 40%.

Андрій Єрмолаєв, політолог:

НАВРЯД ЧИ МОСКВА ЗА НИНІШНІХ ОБСТАВИН ПІДЕ НА ТАКЕ ДИКУНСТВО

Цього року уряд Тимошенко домігся того, що відносини між російськими структурами, що постачають газ, і українськими компаніями, вийшли на рівень держави. На кордоні Нафтогаз працює з російськими постачальниками й інші варіанти не можливі. Окрім спільного підприємства з Газпромом, який отримав невелику квоту на українському ринку.

Змінився не лише рівень відносин, а й рівень дипломатії та відповідальності. Юлія Тимошенко визнала заборгованість за кілька останніх місяців, пов’язаних з закачуванням газу в газосховищах. Це не просто поточні комерційні проблеми – це рівень відповідальності державних структур, які презентують державу. Мільярдні борги – це криза певних міжурядових і міжкорпоративних відносин.

Чому зараз ця ситуація загострилася? В умовах світової фінансової кризи кожна сотня мільйонів доларів є критичною. Відповідно, коли кілька місяців українська національна корпорація не проплачує отриманий газ, це є проблемою для Газпрому та газпромівських структур. Пан Міллер заявляв, що враховуючи рівень прибутковості, Газпром зобов’язався виконати до кінця року всі свої зовнішні кредитні зобов’язання й, відповідно, він вимагає такої ж дисципліни від своїх партнерів, яким постачає газ.

Це економічне сторона питання.

Сторона політична. Ішли переговори щодо нових правил гри не лише на газовому ринку, а й на рівні міждержавному. Було кілька месиджів, які свідчили про те, що український уряд готовий до нового рівня відносин. Зокрема, під час переговорів Путіна й Тимошенко лунала ініціатива з боку прем’єра РФ про доцільність спільного подолання фінансової кризи, що означає поглиблення співпраці в різних сферах, зокрема в машинобудуванні, спільні інвестиційні програми тощо. Українська сторона, яка дуже пишалася меморандумом щодо газу, після цієї заяви наче води в рот набрала. Російська сторона станом на сьогодні розглядає таку поведінку України як непослідовну й зажадала повного розрахунку.

Газпром формально має підстави, щоб звертатися до суду, адже є борги. Проте думаю, питання про судовий процес – це “останнє попередження”. Не випадково зараз політики та експерти говорять про необхідність більш адекватного тлумачення нинішньої ситуації. Гадаю, суд як “останнє попередження” можна подолати, коли просто домовитися й вийти на графік погашення боргу протягом найближчих кількох місяців – це абсолютно реальне завдання. Інша справа – поновлення політичних консультацій між урядами щодо співробітництва. Обмежуватися деклараціями й меморандуми, а потім їх не підтверджувати – це означає підривати рівень довіри.

Якщо говорити про зиму, то ми її переживемо... Навряд чи Москва за нинішніх обставин піде на таке дикунство, як відключення газу. Як свідчить попередній досвід, тут завжди досягається порозуміння, навіть в умовах обміну критикою. Але зима буде тяжка. Уже сьогодні маємо проблему неплатежів, падіння тиску, ЖКГ.

Зараз, щоб розповісти громадянам, чому їм знову важко, потрібно шукати “зовнішнього ворога”. Але “вороги” в нас усі в межах наших кордонів. Вирішувати потрібно не так питання з Москвою, як питання внутрішніх реформ, шукати компенсаційні механізми постачання енергоносіїв та формування нових інвестиційних можливостей для енергозбереження й видобутку власних енергоносіїв. Інших рецептів немає.

Віктор Небоженко, політолог:

ЦЕ ОСТАННІЙ ШАНС ДЛЯ МОСКВИ ОТРИМАТИ ЦІНУ, ВИЩУ ВІД РИНКОВОЇ

У Росії є можливість виграти цей позов. Але такі структури, як правило, не судяться, вони тільки шантажують. Це форма шантажу для того, щоб не стільки отримати цей борг, скільки домовитися про ціну, неприйнятну для України. Це форма тиску на Україну у зв’язку з підписанням ціни на газ – не більше. У Москви це останній шанс всучити нам газ за цінами, які перевищують будь-які світові ціни.

Крім того, суд може тривати роками. Він не вирішує проблем швидко. Уявіть, скільки таких конфліктів у світі. Росії потрібно буде, грубо кажучи, стати в чергу, і ця черга повзтиме дуже довго. І в Москві це прекрасно розуміють.

Я думаю, що ціна газу для населення буде інша – набагато менша, хоча б через те, що ф’ючерсні ціни того ж газу на Заході вже менші. Ми можемо той самий російський газ купувати через посередників, не “РосУкрЕнерго”, а через європейських – за нижчою ціною.

Це також розраховано на якусь дуже наївну або корупційну схему. Коли держустанова щось купує не за ринковою ціною, а набагато дорожче, усі розуміють, що ця різниця – корупційна маржа. Усе розраховано на наш державний безлад, що хтось десь підпише чергове боргове кабальне зобов’язання України на рік.

Але цього не відбудеться. Тому що такої ціни на газ у світі нема.

Опитувала Анна Ященко

УНІАН в Google News