Понеділок,
21 серпня 2017
Наші спільноти

Редактор Анни Політковської: «Путін мовчить. Мабуть, намагається підібрати слова…»

Мама Анни в лікарні, вона -  онкологічна хвора. А днів десять тому батько помер від інфаркту...У неї діти, син Ілля і дочка Віра. Завтра у нас похорон... Інтерв`ю з Віталієм Ярошинським ("Новая газета")

«Ми швидко падаємо в радянську безодню, в інформаційний вакуум, який тягне за собою смерть від нашого невідання. Нам залишився тільки інтернет, де доступ до інформації вільний. Для інших, хто хоче і далі працювати журналістом, це означає повну покірність Путіну. Інакше тебе чекає смерть, куля, отрута або суд – все залежить від того, що визнають потрібним наші спецслужби, вірні пси Путіна».

(Із статті Анни Політковської «Інформаційний вакуум веде до катастрофи»)

На запитання УНІАН відповів заступник головного редактора «Новой газеты» Віталій Ярошевський, який багато років працював з Анною Політковською.

  Розкажіть, як Москва відреагувала на смерть Анни?

Резонанс величезний. Сьогоднішній номер «Новой газеты», присвячений Анні, розійшовся з ранку. Йдеться про додруковування тиражу.   Нам продовжують надходити співчуття, це пачки телеграм. Всі просто убиті.

Анна багато писала про Чечню, про нинішній пропутінський режим Кадирова і особисто про самого Кадирова. Як по-вашому: прихильники чи супротивники Кадирова могли бути замовниками?

П`ятдесят на п`ятдесят.  Це лиходійство могли зробити і супротивники Кадирова, щоб скомпрометувати, перекреслити його політичну біографію, тому що після його тридцятиліття поновилися розмови про його президентство.  Я не виключаю, що знайшлися фігури, які ухвалили рішення ось таким чином завдати удару по Кадирову. Але я ще раз хочу сказати, що Анна писала і про лиходійства цього режиму, про викрадення людей, про тортури. Стаття, яку вона планувала опублікувати в сьогоднішньому номері, була про тортури в Чечні.

Де цей матеріал?

Він був у неї удома. Вона не встигла його відправити. Зараз він у слідчого, швидше за все вже в закінченому вигляді. У суботу ми не дуже поспішаємо, тому що час підписання пізніший, можливо, вона хотіла відправити його електронкою. Адже там є фотографії жертв…

Дозвольте уточнити, матеріал був про тортури над противниками режиму?

Так. Наскільки я знаю. Вона ділилася планами з випусковим редактором.   З його слів, Анна розказувала, що цих чеченців під тортурами примушували признаватися, що вони – вороги режиму. Можливо, вони і не вороги… Хто б не були ці люди, йдеться про тортури.

Політковська нещадно критикувала всіх: генералітет, армію, ГРУ, Кремль. Ви не припускаєте, що її могли убити на замовлення російських властей?

Офіційна влада дуже така фрагментарна. Я не хочу навіть думати, що якийсь наказ прозвучав зверху… Та ні, я це виключаю. Хоча, з другого боку, якщо пригадати вбивства Дмитра Холодова в 1994 році. Ну хто його убив?

Якою Анна Політковська була у житті?

Вона була людиною честі. Безстрашна була. Адже вона другу Чеченську війну від початку до кінця пройшла. Вона не тільки писала про жахи війни, людей звідти вивозила. Вона вивезла звідти будинок престарілих, всіх цих нещасних, хворих, кинутих, всіма забутих. Всі сили на це поклала. Вона дітей чеченських вивозила з інтернату в районі Катаями. Вона була захисником людей. А це за теперішніх часів дуже рідкісна професія. І журналісти цієї професії цураються, ми ж всі супер, це не для нас – вивозити якихось людей похилого віку.

Вона в офісі редакції часто працювала чи більше вдома?

У редакції працювала регулярно.

А у неї була своя кружка?

Про кружку не пам`ятаю. Але на столі – творчий безлад, купа листів. Люди до неї постійно приходили.

Як переносять горе її рідні?

Цій трагедії передувала ще одна трагедія. Мама Анни в лікарні, вона -  онкологічна хвора.   А днів десять тому батько помер від інфаркту дорогою в цю лікарню. Не знаю, що це таке… От так.  У неї діти, син Ілля і дочка Віра. Сину двадцять вісім, дочці за двадцять. Я грішною справою з ними не спілкувався, завтра у нас похорон.

Вже була реакція від Президента?

Від американського – так, від російського  - ні.  Жоден так званий високопоставлений державний урядовець не відреагував.

Може, поки не придумали, що сказати?

 Як це глава держави не знає, що говорити?.. Якщо ви звернете увагу, то ця російська повільність… Загинув екіпаж Курська – мовчання через кремлівські зубці, 1 вересня трапився Беслан і лише 6 вересня Президент звернувся до нації. Ну не знаю, чому Буш не розгублений, а Путін розгублений. Мабуть, якісь слова там підбирають. Хоча, що тут підбирати слова... Убили жінку? Як передав Рейтерс: «Америка в шоці. Кремль мовчить».

Як ви оцінюєте існуючий політичний режим в Росії?

Авторитаризм. І багато що говорить про те, що нас чекають серйозні випробування.

Записала Лана Самохвалова

Статті Анни Політковської можна прочитати тут

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку