Чому “Регіони” тримаються за депутатські пільги?

Якщо скоротити до мінімуму всі депутатські пільги, за рік можна зекономити 300–400 мільйонів гривень. А якщо до цієї суми додати кошти з витрат на Кабмін та Секретаріат Президента, вийде близько мільярда...

Минулого тижня українські депутати знову не змогли відмовити собі в задоволенні мати численні пільги.

Цілих два законопроекти, які передбачали часткове і повне скасування депутатських пільг, не були проголосовані. Перший із них, поданий нашоукраїнцем Борисом Беспалим, передбачав “м’який варіант” – лише часткове скасування пільг. За словами автора, Закон Про статус народного депутата, який визначає пільги для народних обранців, містить норми, що суперечать іншим актам законодавства, і ці норми заважають нормально працювати. “За” проголосували лише 206 депутатів.

Автор іншого проекту – Юлія Тимошенко – запропонувала скасувати всі пільги, якими користується разом зі своїми колегами по Раді. "Взагалі жодної пільги для народних депутатів не може залишитися. Кожна пільга, яка залишається, практично відділяє народних депутатів безмежно від того народу, який за них голосував", – наголосила вона. З нею погодилися лише 215 депутатів, які проголосували за ухвалення цього закону.

Цікаво, що Комітет з питань регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради рекомендував депутатам відхилити обидва законопроекти. Хоча й погодився з тим, що окремі пільги підлягають перегляду, “але їх необхідно вирішувати зважено”. Ось така була аргументація представників комітету. Його член – бютівець Олег Ляшко – пояснив це великою кількістю «регіоналів» у комітеті. Цікавіше було аргументовано позицію фракції Партії регіонів (лише кілька її членів підтримали пропозиції Безпалого й Тимошенко), яку озвучив віце-прем’єр Володимир Рибак. Він заявив, що "фракція Партії регіонів не голосувала за скасування депутатських пільг через “політичні ігри”. "Я думаю, що в депутатів є можливість відмовитися від пільг, але тут політика примішується. Я знаю, що у фракції “Регіонів” є люди, які готові відмовитися, але це вже політичні ігри... Усе залежить від того, хто вносить ці пропозиції”, – аргументував небажання однопартійців  відмовитися від безкоштовних послуг віце-прем’єр.

Виходить, що “регіонали” просто пішли на принцип щодо пропозиції Юлії Володимирівни, але готові будуть усім складом фракції підтримати аналогічний законопроект, якщо його висуне хтось зі своїх. Однак, навряд чи варто очікувати, що таке станеться. Хоча депутати у фракції далеко не бідні.

За що не платять депутати

Закон “Про статус народного депутата України” передбачає для обранців цілу низку пільг та привілеїв, які перелічені в кількох його статтях і займають мало не половину тексту всього закону. У тексті цього документа, підписаного ще Леонідом Кравчуком у листопаді 1992 року, містяться пункти про преференції, котрі надаються народним депутатам, помічникам-консультантам депутатів, сім’ям депутатів, депутатам у відставці. Серед передбачених Законом преференцій – пільги, доплати, виплати, компенсації, пенсії... І все це може отримувати один нардеп.

Чинний депутат має право (витримки з Закону):

1. Позачергово отримувати в готелях окремий номер в усіх населених  пунктах України, незалежно від відомчої підпорядкованості готельного закладу. Це право також

поширюється на особу, що супроводжує народного депутата, зазначену у його посвідченні на відрядження.

2. Позачергово отримувати проїзні документи. Квиткові каси автовокзалів, залізничних  вокзалів,  морських  вокзалів (портів), річкових  вокзалів, агентства цивільної авіації або  аеропорти  зобов`язані позачергово  надати  відповідно місце в автобусі, спальному або

м`якому  вагоні  поїзда,  в  каюті  першого  або  другого класу, пасажирського судна, на  річкових  суднах  усіх  категорій,  в бізнес-класі салону літака.  Це право поширюється також на  особу, яка  супроводжує народного депутата,  зазначену у його посвідченні на відрядження.

3. Безоплатного проїзду на всіх залізничних, автомобільних, повітряних,  водних внутрішніх шляхах сполучення, а також на всіх видах міського пасажирського транспорту (за  винятком  таксі).  Це право поширюється  також  на  особу,  яка  супроводжує  народного депутата - інваліда I групи. Закон зазначає, що проїзд депутата здійснюється за  рахунок  бюджетних призначень на забезпечення діяльності Верховної Ради України.

4. Безкоштовного користування залами офіційних делегацій аеропортів та аеровокзалів, залізничних  вокзалів  і  станцій,  морських та річкових  вокзалів  і портів. Це право поширюється на особу,  яка супроводжує народного депутата - інваліда  I  групи,  а  також  на членів   сім`ї   народного  депутата  (дружину,  чоловіка,  дітей, батьків), у разі якщо вони перебувають у зазначених залах разом із народним депутатом.

5. На безкоштовний провіз ручного багажу в межах норм провозу ручного багажу, що діють  на  кожному виді транспорту.

6. На безкоштовне паркування автомобіля, яким він користується, на всій території України.

7. Безкоштовно отримувати медичне обслуговування.

8. Отримати у користування автотранспорту ВР України для вирішення питань,  пов`язаних   із   здійсненням депутатських повноважень в межах міста Києва.

9. Незалежно від місця постійного проживання, за його бажанням  має право на отримання  одноразової  грошової компенсації  витрат для створення належних житлових умов (грошова компенсація),  або на строк  його повноважень  службового  жилого

приміщення, або житлового приміщення  для  постійного проживання. Грошова  компенсація депутату  виплачується одноразово у розмірі вартості  житла  для  нього та  членів його сім`ї, які проживали разом  з ним на день його обрання народним

депутатом, відповідно до норм жилої площі, визначених законодавством,  виходячи  із  середньої  ціни  одного квадратного метра житла у місті Києві на відповідний період.

Питання забезпечення 450 обранців народу безкоштовним житлом є найгучнішим серед усіх пільг. Підігріває його зокрема те, що вартість столичної нерухомості зростає навіть не щороку, а щомісяця, і те, що кияни, які роками стоять у черзі на житло, не можуть його отримати. А для депутатів, тим не менш, завжди знаходяться великі квартири у київських новобудовах.

Минулого року зі стін Регламентного комітету випливла інформація про нову роздачу житла нардепам, незважаючи на те, що більшість вже були прописані за державний рахунок. Ще один житловий скандал виник навколо побудови парламентського містечка. Керуючий справами Верховної Ради Дмитро Рудковський повідомляв, що Верховна Рада планує впродовж кількох найближчих років у Голосіївському районі Києва побудувати так зване парламентське містечко. Планами будівництва передбачено зведення чотирьох п`яти-семиповерхових двосекційних будинків із підземними паркінгами. 30% квартир у цих будинках будуть двокімнатними із загальною площею 70 кв. м, 50% квартир - трикімнатними із площею 90 кв. м і 20% - чотирикімнатними площею 120 кв. м. В окремо розташованій будівлі планується розмістити торговий комплекс з магазинами, центр охорони здоров`я з басейном, медпунктом і аптекою, діловий та культурний центр з бібліотекою і центром дозвілля. За підрахунками фахівців, вартість будівництва комплексу становить 194 млн. гривень і плюс проектні роботи - 4,9 млн. грн.

Проти цього проекту виступив той самий Беспалий, який зокрема запропонував "вилучити із Закону “Про статус народного депутата України” будь-які питання, пов’язані з їхнім житловим забезпеченням.” “Ніякого спеціального житлового питання для депутатів не існує, – наголосив нашоукраїнець. – Я вважаю, що депутати повинні отримувати житло на загальних засадах. Зарплата дозволяє і брати кредити на житло, і знімати квартири. Депутати – не бомжі, якщо вони приїздять до Києва з інших міст, нехай продають житло у своїх містах і купують в столиці”.

Скільки це коштує

Кошторис про видатки на виконання повноважень парламенту на 2006 рік передбачає витрати на суму 606 мільйонів гривень (торік ця сума складала 471 млн.). З розрахунку на одного депутата виходить близько 1,3 мільйона гривень на рік.

Найбільше передбачено на законодавчу діяльність – 346 млн грн. Близько 25 мільйонів коштує утримання та оновлення автопарку Ради. Зараз у ньому майже три сотні автомобілів, отже, на обслуговування автоодиниці виходить трохи менш як 100 тисяч на рік.

Сума компенсації житла в Києві становить 600 доларів за квадратний метр. Тому депутати рідко беруть компенсації, все більше “натурою”, житлом. Нерідко, каже Ляшко, намагаються збільшити собі житлову площу, вписуючи усіх найближчих родичів. Цього року до регламентного комітету звернулися 102 депутати з заявками про отримання квартири. Проект Тимошенко, каже депутат, не сподобався його колегам зокрема тим, що містив пункт про надання депутатам службового житла, а не у власність, як у старій редакції закону.

Харчування в депутатській їдальні обходиться державі у 1,5 млн. гривень. Сосиски й червона ікра для мільйонерів настільки дешеві, що туди полюбляють заходити на обід і акредитовані у ВР журналісти.

Обслуговування безкоштовних депутатських санаторіїв у Криму (“Дюльбер” та “Нижня Ореанда”) коштує 50 млн.

Розселення нардепів у готелі «Київ» (де вони мешкають до отримання постійного житла) – 200 тис. грн.

Організацію прийомів теж віднесемо до роботи Ради – 1 млн. 800 тис. грн.

Візити обранців за кордон (хотілося б думати, що у державних справах) коштують 5,5 мільйона, близько 11 тис. на одного.

Далі – уже “дрібниці” – на кожного депутата: 40 грн. на місяць на канцелярські товари; 447 – на телефонні переговори в межах країни, 1400 – на міжнародні; на теле- та радіовиступи – 917 грн.; на відрядження для помічників – 400; на зарплати помічникам і консультантам – 8 тис.

Заплата самих депутатів – без усіляких нарахувань та надбавок – 6109 грн. Реальний місячний дохід – 17-18 тис. грн. Сюди входить: щомісячна компенсація витрат, пов`язаних з виконанням повноважень у  розмірі місячної заробітної плати; доплата депутатам, що мають науковий ступінь або почесне звання; витрати на відрядження; доплата за посади у парламентських комітетах; щорічна оплачувана відпустка тривалістю 45 календарних днів з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі подвійної місячної заробітної плати; пенсія в розмірі 80% місячної зарплати нині працюючого народного депутата з урахуванням всіх доплат та надбавок. Додатково можна порахувати і грошову допомогу протягом двох років після складання депутатських повноважень, і допомогу в розмірі 12 місячних посадових окладів у разі виходу на пенсію. Навіть це ще не все: є ще цілий перелік доплат і допомог помічникам-консультантам та членам депутатських родин.

Депутатам 5 скликання, серед яких більше половини новачків, здалося, що цього замало.

Члени антикризової коаліції на наступний рік уже запросили 834 мільйони. У проекті кошторису на 2007 рік депутати збільшують зокрема суми видатків на автомобілі – 27 млн. грн., хоча, як каже Ляшко, “ще жодного разу не бачив, аби хтось із депутатів їздив на службовому авто – на них їздять помічники та секретарі”. Також парламентарі хочуть на 1 мільйон збільшити видатки на оренду літака для спікера, хочуть грошей для придбання 250 телевізорів по 1,3 тис. грн., 200 холодильників, 20 кондиціонерів по 6 тис., крісла по 1,5 тис. та м’які куточки – 5 тис. грн. А ще – на новий пансіонат – 6 млн.

У вівторок члени Регламентного комітету вирішили трохи скоротити парламентські апетити і прийняли зокрема положення про використання службового транспорту, обмеживши список осіб, що можуть ним користуватися, та затвердили положення про облаштування депутатських робочих кабінетів, «аби м’яких шкіряних куточків не просили», – каже бютівець.

Ляшко стверджує: якщо скоротити до мінімуму всі депутатські пільги, за рік можна зекономити 300–400 мільйонів гривень. А якщо до цієї суми додати ті кошти, які можна зекономити з витрат на Кабмін та Секретаріат Президента, вийде близько мільярда. А це вже – непогана сума для соціальних виплат.

Дмитро Стаховський

УНІАН в Google News