Міністр врегулювання конфліктів Грузії: Зараз довіра до Росії – на нульовій відмітці

Російські «миротворці» на Кавказі використовуються для провокацій. Якщо Росія під будь-яким приводом припинить постачання газу, ми до цього будемо готові... Інтерв`ю

Мераб Антадзе – одна із знакових політичних фігур сьогоднішньої Грузії. У країні, що вступила в нерівне протистояння з Росією, йому випала непроста роль парламентера, а врегулювання політичних конфліктів стало професійним обов`язком. Антадзе очолює міністерство з однойменною назвою. Про те, чим може закінчитися сутичка Грузії з РФ, і які козирі в цій грі ще не розігрувалися, Антадзе розповів в інтерв`ю УНІАН.

Пане Мераб, знаю, що Київ став для вас випадковим місцем візиту: через відсутність прямого авіасполучення з РФ, яку ви відвідували, грузини вимушені користуватися авіалініями інших країн, в т.ч. і українськими. Ваш візит до Москви був спробою поліпшити міжурядовий діалог з Росією?

Перше, що ми чекали від нашого візиту, – це відновлення контактів. Думаю, в будь-який, навіть у найскладніший час дипломати повинні зустрічатися, обмінюватися думками, оцінювати ситуацію і перспективи двосторонніх відносин. Зараз головне питання – що далі?

І хоч нам вдалося встановити потрібні контакти, прориву у відносинах немає. Але з`явилося розуміння, що потрібне частіше зустрічатися. Нашим завданням у Москві було почати діалог. Почати хоч би рухатися у напрямку нормалізації відносин. Можливо, вже в кінці місяця, на саміті розділів країн СНД, відбудеться зустріч президентів двох країн.

Тобто Грузія планує  взяти участь в саміті СНД?

Так. Михайло Саакашвілі збирається приїхати. Ми сподіваємося, що зустріч з президентом РФ понизить температуру, що накалилася, у відносинах між двома країнами. Окрім цього, Саакашвілі планує ряд двосторонніх зустрічей з керівниками країн співдружності.

Росія може посилити тиск на Грузію?

Я думаю, у Росії є ще дещо в її арсеналі. Можливості у неї не малі. В першу чергу, це енергоресурси, які ми у них купуємо. Можна необгрунтовано підвищити ціни, а можна перекрити кран під будь-яким приводом. Минулого року, взимку, не дивлячись на наявність всіх необхідних домовленостей, раптом вибухнув газопровід, були пошкоджені лінії електропередачі, причому на території Росії.

Ця країна зробить все можливе, щоб якимось чином на нас впливати.

І як ви збираєтеся вирішувати це питання? Ви готові протистояти?

Ми готуємося до цього. Головним чином, до підвищення цін на енергоносії. І Грузія вже веде інтенсивні переговори про їх постачання з альтернативних джерел. Наприклад, ми розраховуємо на газ з Ірану, Азербайджану. Крім того, йдуть переговори про імпорт електроенергії з Азербайджану, Вірменії і Туреччини. Все це робиться з метою мінімізувати можливі проблеми, які, як ми припускаємо, виникнуть.

Коли Грузія стане незалежною від енергоресурсів Росії?

Складно сказати, я знаю лише, до яких труднощів треба готуватися. Природно, найскладнішим буде зимовий період. Хоча за останні роки ми багато зробили, щоб стати менш залежними. Якщо Росія під будь-яким приводом припинить постачання, ми до цього будемо готові. Такі труднощі для нас не нові.

Грузія згодна із запропонованою Росією ціною в 230 доларів за тисячу кубів газу?

Це прерогатива інших відомств, але, думаю, питання будуть вирішені в комплексі – залежно від того, які домовленості будуть досягнуті з іншими постачальниками. 

Які збитки Грузії після припинення економічного співробітництва з Росією?

Така політика Росії істотно позначилося на економіці Грузії. Зараз це компенсується різними іншими проектами, диверсифікацією ринків. В цілому йде інтенсивна робота по виходу на ринки інших держав. У нас серйозні проекти в Україні, а також зі всіма сусідніми державами і Європою.

З одного боку, це був серйозний удар по наших експортних галузях, а з іншої – ми почали активно працювати, щоб знайти інші ринки, і в цьому є великий позитив. Тепер ми не залежимо від ринку тільки однієї країни.

Що стосується вина, то російські власті ввели б санкції на будь-який продукт, що експортується з Грузії, незалежно від його якості. Це політика, і всі аналізи нашої продукції робилися не в лабораторіях, а виходячи з політичних замовлень.

Ваш прогноз – скільки продовжуватиметься економічний тиск на Грузію?

О! Це питання до російських представників. Але хотів би сказати, що одна з основних причин виникнення сьогоднішньої кризи – це, в першу чергу, конфлікти на території нашої країни. Саме вони визначають наші двосторонні відносини. Звичайно, є і інші чинники, але ця – головна. Росія, використовуючи механізми впливу на конфліктні регіони, у тому числі і на їх лідерів, створила сьогоднішню ситуацію.

Йдеться про Абхазію і Осетію. Те, що Росія займається далеко не миротворчою діяльністю і не посередництвом в конфліктах – очевидно. Навпаки, ці питання використовуються для грубого втручання у внутрішні справи Грузії. Це не сприяє зближенню сторін.

Іншими словами, депортація російських шпигунів не була головною причиною загострення відносин з РФ?

Висилка російських військових – вершина айсберга. Основною причиною стали конфлікти в Осетії і Абхазії, які, Росія використовує для досягнення своєї політичної мети. Втім, як і на Північному Кавказі.

Ви хочете сказати, Росія цілеспрямовано дестабілізує ситуацію на Кавказі?

В усякому разі, прагне зберігати ці конфлікти в їх сьогоднішньому стані, щоб вести ту або іншу політику.

Які аргументи Грузії в цьому конфлікті?

Йдеться про те, щоб Росія зайняла ту позицію, яку вона декларує, апелюючи до миротворчого статусу, а не ту, яку ми спостерігаємо насправді. Саме це сприятиме переговорам. Зараз же слова про готовність допомогти, налагодити діалог з лідерами конфліктних регіонів – не більше ніж декларації. Все робиться, щоб цих результатів не було досягнуто.

Ми вже неодноразово заявляли, що у нас є чітке розуміння того, що залагоджувати ці конфлікти ми будемо тільки мирно і шляхом переговорів. Вже сьогодні є відповідні пропозиції і ініціативи – план мирного врегулювання, який був схвалений в Любляні, щодо південноосетинського конфлікту. Також є дорожня карта по Абхазькому напряму.

Остання наша ініціатива – зустріч Саакашвілі з главою Південної Осетії Едуардом Кокойти, що планується. Ми повинні домовлятися з представниками конфліктних зон, а після разом забезпечити виконання двосторонніх рішень. Зокрема щодо питань економіки, безпеки, діяльності миротворчих підрозділів.

Гарантами виконання домовленостей мають бути, в першу чергу, сторони конфлікту. При цьому ми підкреслюємо, що не плануємо витісняти Росію. РФ буде і далі учасником переговорів. Але не одноосібно, як це відбувається сьогодні.

Очевидно, що в ситуації, яка склалася, довіра грузинської сторони до Росії фактично на нульовій відмітці. Тому до проблеми повинні підключитися і ЄС, і США, які можуть збалансувати цю ситуацію. До речі, участь в переговорному процесі ЄС і США вже гарантує виконання і тих зобов`язань, які візьме на себе Грузія.

Наша позиція проста: Росія, США і ЄС разом повинні стати гарантами тих домовленостей, яких ми досягнемо з представниками зон конфліктів. Природно, за умови, що Росія припинить деструктивні дії.

А США і Європа готові стати арбітрами у врегулюванні ситуації?

Ці країни в тій чи іншій мірі вже беруть участь в процесі. Наприклад, в серйозних економічних проектах по реабілітації територій в Південній Осетії. Зокрема, цього року на міжнародній конференції в Брюсселі ЄС виділила для цих цілей  певну суму грошей. Для реалізації цих проектів створені структури, де бере активну участь ЄС.

Іншими словами, участь в економічних проектах, вкладення грошей і є свідоцтвом того, що країни-донори зацікавлені в переговорах. А це – передвісник участі в політичному переговорному процесі.

На який результат Ви розрахуєте?

Ми говоримо про автономії, тобто ширше розмежування повноважень між центром і регіонами. Які вони приймуть форми, загадувати складно, але однозначно це буде серйозніший політичний статус у складі Грузії. Початковою точкою переговорного процесу буде збереження цих регіонів у складі єдиної Грузії, при цьому мова про унітарну державу не йде. Ми готові надати широкі права, які на сьогодні не мають навіть суб`єкти РФ.

До кінця цього року ми представимо нашим колегам і світовій спільноті  детальні пропозиції з приводу врегулювання південноосетинського і абхазького конфліктів  по всьому спектру питань – політика, економіка, сфера безпеки. Тобто план підготовлений, і зараз йде його доопрацювання. Основні тези цього мирного плану були представлені в Любляні.

Зараз ми готуємо детальніший документ – по всіх пунктах. Буде представлена чітка програма і бачення того, що ми пропонуємо зробити. Це стосується і статусу цих регіонів, і механізму розмежування повноважень.

Розкажіть, яка зараз обстановка в групі російських військ в Грузії?

Перше, що стосується російських баз, то ми маємо угоду, згідно якій ці бази виводяться. До кінця року з Тбілісі буде виведений штаб російських військ – цей об`єкт виводитися раніше ніж передбачалося нашими домовленостями, а  решта баз – згідно графіку. За угодою цей процес повинен закінчитися  протягом 2008 року. Передбачені етапи – важка військова техніка виводитися раніше – в першій половині 2007 року, потім амуніція і особовий склад. В цілому виведення російських військ йде за графіком, навіть є випередження по окремих напрямах.

Що стосується російських миротворців – це інше питання. Яким чином підуть миротворці – тут у нас є серйозні претензії. Вони працюють не на вирішення існуючих проблем, а на збереження ситуації, в якій у будь-який момент можуть виникнути провокації, що сприяють ускладненню військової ситуації. Ми робимо все можливе, щоб виключити такий розвиток ситуації. 

Як Ви вважаєте, Україна може допомогти у врегулюванні цих конфліктів?

У Україні діє законодавство, яке визначає, де і в яких умовах можуть брати участь українські військовослужбовці в статусі миротворців, – під егідою ООН або інших міжнародних організацій.

Якщо буде ухвалено таке рішення про миротворчу місію під егідою ООН і буде згода сторін конфлікту, – Україна може брати участь в його врегулюванні.

Чи мають намір грузинські дипломати провести це питання через ООН?

Це питання в процесі опрацьовування грузинської дипломатії. Не тільки Україна, але і інші країни готові допомогти нам у разі зміни формату миротворчій місії, тобто інтернаціоналізації цих сил. А для цього потрібні відповідні рішення Ради Безпеки ООН.

У контексті врегулювання конфліктів – що Грузія хоче одержати від членства в НАТО?

Для нас основне питання – це приєднання до системи безпеки, яка включає далеко не тільки військові аспекти. Всім відомо, що сьогодні  альянс – це не тільки військова організація. Сам процес вступу до НАТО для Грузії дуже вигідний тому, що сприяє проведенню тих реформ, які необхідні не тільки у військовій частині, але і в багатьох соціальних, політичних і інших сферах.

Прагнення стати членом НАТО допомагає Грузії щонайшвидше адаптуватися і гармонізувати своє законодавство з європейськими структурами.

Одне з основних завдань вступити в систему безпеки, де ми відчуватимемо себе захищеними.

А неврегульовані конфлікти на території Грузії стануть проблемою на шляху в НАТО?

Питання це дуже актуальне. Хоча із цього приводу у нас вже були консультації. Процес врегулювання шляхом переговорів не є перешкодою для держав, що виявили бажання вступити в НАТО.

Зараз ми готуємося приєднатися до плану щодо членства в НАТО, і в недалекому майбутньому це відбудеться. Ми на етапі завершення попереднього етапу інтеграції.

Говорити про конкретні терміни приєднання до плану щодо членства складно – можливо, це відбудеться через 6 місяців, через рік або півтора. Все залежить від нашої роботи. Але хотів би підкреслити, що до цього ми дуже ефективно виконували всі наші зобов`язання, і сподіваюся, що так продовжуватиметься.

Які реальні перспективи ГУАМ?

Дуже важливо, що ця організація почала свою роботу. Питання безпеки, стабільність постачання енергоресурсів, політичні і економічні питання актуальні для всіх країн – членів ГУАМ. Зрозуміло, що в цьому плані ГУАМ знаходитися на етапі становлення. Скоро почне активну роботу секретаріат організації. В цьому сенсі ГУАМ має дуже хороші перспективи. Про це говорить зацікавленість багатьох держав, що мають статус спостерігачів в ГУАМ, – це країни Східної Європи.

На якому етапі переговори щодо створення миротворчого контингенту в рамках ГУАМ?

Зараз тільки початковий етап... Ця ідея з`явилася з самого початку існування ГУАМ, і, видно, в недалекому майбутньому – після узгодження всіх деталей – такий організм може бути створений і задіяний в миротворчих операціях. А також для надання гуманітарної допомоги.

Робота в цьому напрямі через якийсь час принесе свої плоди. Питання про те – реалізовувати чи ні цю ідею, – не стоїть на порядку денному: це рішення вже ухвалене, справа стосується уточнення деталей.

Про деталі я не можу розповісти, оскільки цим займаються інші відомства.

Що думають керівництво і населення Абхазії і Південної Осетії з приводу можливості залучення українських миротворців?

Вислови керівництва Абхазії і Південної Осетії, природно, негативні. Абсолютно ясні причини цього. Я вже говорив про повний контроль з боку Росії всіх рішень, що приймаються в зонах конфлікту.

Що стосується бачення населення на врегулювання конфліктів – це питання окреме. Одержати точну інформацію в сьогоднішній ситуації дуже складно. Чинник страху дуже сильний, він діє на будь-які опитування і так звані референдуми. Люди просто вимушені висловлюватися так, як це рекомендують лідери. Тому вислови окремих людей або громадських організацій дублюють позицію лідерів.

Економічний тиск з боку Росії не приведе до падіння рейтингів діючої влади в Грузії?

Рейтинг уряду і Президента дуже високий, і останні вибори в місцеві органи влади це підтвердили. За три роки після революції Троянд населення абсолютно чітко бачить нашу роботу, реальні кроки по будівництву незалежної демократичної держави.

До речі, саме цей вибір Грузії є однією з причин тиску, який ми відчуваємо з боку Росії. Ми маємо певні економічні успіхи. Хоча зрозуміло, що, починаючи практично з нуля, складно вирішити багато проблем швидко. Але ми упевнено йдемо по цьому шляху.

Своїх цілей в цьому питанні Росія не досягла.

Михайло Саакашвілі, природно, планує балотуватися на виборах в президенти. Це його перший термін. Ми говоримо абсолютно відкрито, що протягом його першого і другого президентських термінів ми зробимо максимум для будівництва незалежного демократичного суспільства.

Записав Роман Цимбалюк