Янукович: зворотного шляху немає

Лідер опозиції звично ретирувався в нішу «мудрої мавпи», чекаючої, коли річкою пропливуть трупи її ворогів...

Приголомшивши Юлію Тимошенко виходом з переговорного процесу зі створення широкої коаліції, Віктор Янукович не став розвивати успіх. Він звично віддалився в нішу «мудрої мавпи», яка чекає, коли річкою пропливуть трупи її ворогів. Подібне «донецьке конфуціанство» може обернутися для Віктора Федоровича значними проблемами під час виборчої кампанії.

Віктор Янукович

Поведінка Януковича після Трійці підкреслює відсутність у нього політичного нюху. Не зумівши знайти себе у якості лідера опозиції, вождь регіоналів створив блискучий інформаційний привід... і дозволив Юлії Тимошенко вже більше тижня господарювати на інформаційному полі, відіграючи ситуацію назад. Віктор Федорович, схоже, зайнятий розгляданням діаграми власного президентського рейтингу і не реагує на попередження про активізацію свого нещодавнього партнера з переговорного процесу. Тим часом Тимошенко перейшла в інформаційну контратаку, видаючи власну версію народження конституційних ініціатив.

Заяви Віктора Федоровича про необхідність не втратити напрацьований у переговорах з БЮТ позитив - скоріше данина прийнятим нормам політичної поведінки, ніж щире ставлення. У ЗМІ вже проскакують повідомлення, що тішать самолюбство лідера президентського рейтингу: мовляв, Янукович гарантовано виходить у другий тур президентських виборів, навіть якщо до дня голосування не вестиме виборчу кампанію, а виїде на безлюдний острів. Можливо, але день голосування ще належить призначити, і з цього питання між бютівцямі і регіоналами можливі напружені дискусії. «Сердечники», наче коні, що застоялися в стійлах, алюром три хрести рвуться до народу, щоб розповісти про «справжніх руйнівників» коаліції найбільших парламентських фракцій, що не відбулася. Добросердя і бездіяльність Януковича можуть привести до того, що він знову буде замкнений в електоральному заповіднику південного сходу країни. Не виключено, що там можна буде набрати достатньо голосів для перемоги, та чи варто потім управляти половиною України?..

Є іще один момент: лідери відразу декількох фінансово-політичних груп, які грають роль наріжних каменів Партії регіонів, з різним ступенем публічності виступали за створення широкої коаліції. Янукович думку соратників, м`яко кажучи, проігнорував. Звичайно, його не залишать зовсім без «солодкого», перекривши фінансування виборчої кампанії - більш рейтингового кандидата у регіоналів немає, і невідомо коли з`явиться. Але чітко обумовлювати власну фінансову участь у штурмі Віктором Федоровичем політичного Олімпу країни його заможні однопартійці, безумовно, будуть. Їм на руку стан охолодження Партії регіонів, яка продовжує брати кількістю, а не вмінням. У передвиборчому аспекті цікавим виглядає призначення Миколи Азарова керівником виборчого штабу Партії регіонів. Микола Янович - не лише «старий донецький», але й непогано вміє рахувати гроші. Чи зуміє Азаров подолати шапкозакидальні настрої, мобілізувавши партійні структури для повноцінної роботи - питання надзвичайно актуальне.

І про головне. Незалежно від підсумків президентської кампанії, Віктор Янукович з високою часткою ймовірності залишить пост глави Партії регіонів. У випадку поразки - з ганьбою, оскільки найбільша політична структура не буде терпіти на вершині партійної піраміди невдаху. Але й перемога, яка супроводжуватиметься боротьбою за розширення президентських повноважень, припускає прощання Віктора Федоровича з керівною партійною посадою. В Україні один політик традиційно погано поєднує пост Президента і активну партійну діяльність. Отже Януковичу саме час чи то готувати наступника, чи то спробувати піднятися над сутичкою партійних груп впливу, які підшукуватимуть йому заміну.

Цей процес, треба сказати, буде цікавим, оскільки багаторічне перебування Віктора Януковича біля партійного штурвалу не стимулювало пошук наступного лідера Партії регіонів. Ця хвороба властива українським політикам - зосередити в своїх руках усі, без виключення, важелі впливу прагне багато хто з них. І знайти заміну Вікторові Федоровичу буде проблематично. Євген Кушнарьов, який небезпідставно претендував на роль партійного ідеолога, трагічно загинув, Олександр Єфремов, який заміщає Віктора Януковича на посту лідера фракції, може й не пройти через немодне сьогодні луганське походження, фінансові директори партійного проекту навряд чи здатні стати на чолі партії. Ще трохи - і доведеться повертати назад Раїсу Богатирьову, яка є політичним обличчям Ріната Ахметова. Правда, такий сценарій сьогодні виглядає фантастичним, але у вітчизняній політиці були й крутіші піруети.

Вікторові Януковичу пора вийти з тривалої відпустки. Звичайно, якщо він дійсно збирається стати Президентом і об`єднати націю, як було публічно обіцяно. Його перебування в «теплій ванні» невиправдано затягнулося, і його продовження перетворить Януковича на політичного пенсіонера на початку 2010 року. Своєю заявою на Трійцю Віктор Федорович відрізав собі шляхи до відступу, тепер він може рухатися тільки вперед. 

Євген Магда