Хто наслав світову кризу на уряд професіоналів

Щоразу в останній день місяця приходить в Казначейство Дід Мороз із мішком податків і наповнює державні засіки життєдайною ліквідністю нез’ясованого походження... Особливості кризи по-українськи

Щоразу в останній день місяця приходить в Казначейство Дід Мороз із мішком податків і наповнює державні засіки життєдайною ліквідністю нез’ясованого походження... Особливості кризи по-українськи

Усі економіки зростають однаково, а ось падають – по-різному. Ісландцям, ірландцям, іспанцям, латишам та болгарам їхні кризи допікають по-своєму. Ісландію довго ще згадуватимуть як випадок, коли пара молодих білявих вікінгів з дипломами МВА взяли в заставу всю острівну економіку під кредити, що в кільканадцять разів перевищують її просякнуте рибою ВВП. Ірландці й не зчулися, як їхній кельтський лев застогнав під уламками занебесних цін на нерухомість. Іспанці, у яких безробіття перевищило 18 відсотків працездатного населення, і нізащо не ведуться на пропозиції збирати на андалуських полях полуниці – на це зголошуються марокканці та українці. Латвійський лат намертво прикипів до євро, однак розплачуються за це латиські бюджетники – звільненнями і двадцятивідсотковим обрізанням зарплати. Болгари погоджуються з тим, що Єврокомісія наклала мораторій на фінансову допомогу їхній країні – корупція зачавила вже всіх (не жили вони в Україні).

Українська криза теж по-своєму унікальна. Ось кілька особливостей, які виокремлюють її на тлі сусідських негараздів. Відразу зазначимо – список далеко не вичерпний. Скажімо, про приховування статистики вже висловилися достатньо, тож про це не говоритимемо взагалі, хоча це також є однією з яскравих ознак вітчизняного безладу.

1. Кризи в нас немає взагалі

Як не парадоксально це звучить, кризи за визначенням у нас немає взагалі. Зверніть увагу на ретельно відпрацьовані месиджі, що лунають із вуст урядовців і передусім прем’єра – в Україні лише відлуння світової фінансової кризи. Українська економіка була таким собі симпатичним острівцем, на якому мудрий уряд професіоналів керував працелюбним племенем, однак глобальне цунамі таки накрило цей рай. Хоча до останнього урядові метеорологи переконували остров’ян, що цунамі їх не зачепить. До останнього розтринькувалися гроші з держбюджету – останній залп додаткових перерозподілів пролунав у вересні, коли вже було зрозуміло: дбайливий господар мав би зав’язувати все до останньої зернини в лантух Стабілізаційного фонду.

Чому Естонія переживає кризу легше від двох своїх прибалтійських побратимів? Тому що дотримала до буревію профіцит бюджету, і тепер є чим затикати пробоїни.

2. Криза в Україні давно б сконала, якби не вороги

На восьмий місяць розгортання кризи вона в нас неохоче, з обмовками, однак визнається. Більше того – криза вже давно була б подолана, якби не вороги уряду, які, по-перше, не дозволяють приборкати негативні процеси, а по-друге, лементують на кожному розі, що далі буде ще гірше.

Чому обвалилася гривня? Так це ж недолугий НБУ. Чому Нафтогаз так важко розраховується з Газпромом? Так це мери міст від Партії регіонів зумисне не платять за газ. Бюджетники скаржаться на невиплату зарплати? Гнати в шию чиновників на місцях, адже всі бюджети виконуються копійка в копійку. У деяких областях, усупереч офіційній статистиці, зростає безробіття? Так це олігархи (знову ж таки, з партквитками недопартнерів по великій коаліції) виставляють людей на вулицю. Якби політичний простір України був зачищений від тих і дезинфікований, хто має відмінну від уряду думку, на CNN давно вже б демонстрували ролик Welcome to Ukraine, Crisis Free Country (Ласкаво просимо до вільної від кризи України», тим паче, що в бюджетізнайшлося 232 мільйони гривень на рекламування міжнародного іміджу України (куди ці гроші йдуть, це окрема тема).

3. Криза і бюджет співіснують у площинах, що не перетинаються

Криза по-українськи осоромила чи не всіх економістів, зокрема й численних лауреатів Нобелівської премії. Розробники економетричних програм хапаються за голову в розпачі від недолугості свої творінь. На осінь, подейкують, планується проведення в Києві міжнародної економічної конференції з робочою назвою «Український прорив: неортодоксальні підходи до подолання кризи».

Практика української боротьби з відлунням світової фінансової кризи каменя на каменю не залишила від фундаментальних принципів макроекономічного прогнозування – скорочення ВВП неодмінно має призвести до падіння бюджетних доходів. Це твердження стосується всіх (навіть Росії, де Мінфін визнав 29-відсоткове скорочення доходів бюджету за п’ять місяців поточного року порівняно з січнем – травнем 2008-го), однак не України, яка запатентувала новий метод виконання бюджету – в останній день місяця. Дід Мороз не відбув в Лапландію з України, він і досі з нами. Це він з’являється на порозі Казначейства в останній день місяця з лантухом ПДВ і податку на прибуток (який прибуток в часи кризи?) і наповнює державні засіки життєдайною ліквідністю нез’ясованого походження. Однак тільки-то на годиннику Казначейства цифри 23:59 змінюються на 00:01, знаменуючи собою початок нового місяця, як ця ліквідність починає казково випаровуватися.

4. Безробіття

2,6 відсотка безробітних – це вам не 18,1 відсотка в тій же Іспанії. Це взагалі чи не найнижчий показник у континентальній Європі й поза нею. Іспанцям потрібно їздити до Києва, аби переймати досвід ліквідації безробіття в його зародку. Якби стосунки між гостями та приймаючою стороною в особі Державного центру зайнятості перейшли в неформальну площину, гостям з Піренеїв показали б, як під різними приводами не приймати в безробітних документи для офіційної реєстрації в цьому статусі та продемонстрували б пам’ятку для службового користування: «Як відмовити у праві на отримання допомоги з безробіття». Та й українець, на відміну від іспанця, не поспішить реєструватися на біржу, аж поки не проїсть свої запаси.

Тож інформацію щодо безробіття, яку оприлюднює український істеблішмент, за межами України ніхто серйозно не сприймає, а цитувати її вважається непрофесійним тоном. Натомість послуговуються оцінкою Міжнародної організації праці, яка ще торік оцінювала рівень безробіття в Україні в 6,4 відсотка. 

Джерело: Аструм інвестмент

5. Вибори

Особливість української кризи ще й у тому, що вона наклалася на вибори. Ідучи на вибори, не можна боротися з кризою рецептами, виписаними сертифікованими лікарями, бо від вживання тих ліків може бути боляче. У переддень виборів з нею не потрібно боротися взагалі. Її потрібно гримувати запевненнями, що в нас уже спостерігається певний стабілізець, забалакувати, ховати її під приводом, що вона шкодить травленню й робити їй постійні статистичні косметичні операції, щоб ніхто так і не зрозумів, що воно насправді відбулося – зрослося, виросло чи навпаки відпало.

Адже головний рецепт боротьби з кризою по-українськи – усе розсмокчеться само собою. Деталі того, як вона розсмоктується, сьогодні вибухонебезпечні, а завтра – вже нецікаві.

Станіслав Голубенко

УНІАН в Google News