В Одесі назріває «справа Лозінського-2»?

Ющенка просять взяти під особистий контроль справу про вбивство нардепом Козаченком одесита Жеребка. Козаченко належав до політичної сили Президента...

«Мисливські» постріли тепер вже колишнього народного депутата Віктора Лозінського в кіровоградських лісах, без перебільшення, вдарили гучною луною по всьому українському політикуму та суспільству. Відразу на поверхню сплили “подвиги” можновладців різного калібру, і стало очевидно, що в багатьох провінційних “округах” є свої “лозінські”. Комусь може здатись, що досить несподівано ця справа агукнулась аж у «морській столиці», в Одесі. Але не для самих одеситів. Ось вже кілька років тут на слуху інші постріли, й інше прізвище – Козаченко…

Громадська організація «Вільна Одеса» надіслала звернення до Президента Віктора Ющенка з проханням – вдруге після резонансного злочину на Кіровоградщині проявити принциповість і взяти під особистий контроль завершення прокурорського розслідування резонансної справи про вбивство одеським народним депутатом Олексієм Козаченком свого земляка і тезки Олексія Жеребка, що затягнулось на цілих п’ять років.

Депутат – значить, не винен?

Тетяна Жеребко

Як свідчить документ, копію якого отримав УНІАН, «розслідування цієї кримінальної справи, порушеної за фактом убивства, постійно затягувалося, а згодом справу спробували закрити... Враховуючи численні скарги матері вбитого Тетяни Жеребко, а також протести і вимоги обуреної громадськості, Генпрокуратура України скасувала постанову про припинення кримінальної справи щодо О.Козаченка і повернула її на повторне розслідування в прокуратуру Одеської області».

Після того, як прокурор Одеської області заради «дотримання об`єктивності й безсторонності слідства відправив справу на розгляд до сусідньої Миколаївської області», здавалося б, розслідування кримінальної справи за фактом здійснення вбивства, в якому як обвинувачений фігурує екс-депутат та екс-голова Одеської облорганізації НСНУ бізнесмен О.Козаченко, буде «доведено до логічного завершення». Було здійснено ексгумацію тіла загиблого, проведено опитування свідків у справі й необхідні експертизи. Слідство нібито проводилося об`єктивно й професійно. Хоча, за інформацією адвоката потерпілої сторони Олега Шевкуна, результатів комплексної експертизи і на п’ятому році слідства він не бачив. Тому, власне, учасники недавнього пікетування Генпрокуратури й зверталися до О.Медведька з закликом «посилити нагляд за розслідуванням справи, щоб відвернути всі спроби можливих корупційних дій підлеглих».       Тільки тепер на перепоні всебічного розслідування злочину виникли серйозні труднощі – під час тривалого слідства не стало (було вбито) й головного свідка злочину Прядка, який того липневого вечора повертався разом із Жеребком додому з пляжу і на розі вулиці Канатної і провулку Нахімова мав нещастя зустрітися з тодішнім нардепом О.Козаченком. 

У цій ситуації активісти “Вільної Одеси” і звертаються до Президента. Якщо він проявив принциповість у “справі Лозінського”, є надія, що він викаже її і у “справі Козаченка”. Бо ж, повідомляють Президентові правозахисники, прокуратура Миколаївської області так же оперативно, як поновила слідство, його й припинила.

Був свідок – нема свідка...

Тепер, власне про те, що сталось того вечора в Одесі.

Версії трагедії у викладі двох сторін кардинально протилежні.

Олексій Козаченко

Фабула події, як випливає з первісних свідчень учасників та очевидців, була доволі простою: у двох хлопців, що поверталися ввечері з пляжу в майках, спортивних штанях і капцях, не виявилося сигарет і вони попросили закурити в Козаченка, що якраз сідав в припарковану неподалік автомашину. Однак чи то прохання депутатові не сподобалася, чи хлопці здалися недостатньо ввічливими, тільки після цього Козаченко сів у джип, закрив дверцята, вийняв з барсетки незареєстрований пістолет ТТ і зробив два постріли через скло автомобіля. Жеребко, що зазнав двох вогнепальних поранень, упав на тротуарі, а його приятель Олександр Прядко кинувся навтьоки. Надалі саме він став головним свідком у справі – саме його покази лягли в основу канви багаторічного слідства, доки, нагадаємо, його теж не було вбито.

За версією Козаченка,  все виглядало з точністю до навпаки. Згідно з його документально зафіксованими свідченнями, що були надані правоохоронцям відразу ж після вбивства О.Жеребка, він вийшов зі свого будинку і саме сідав до автомобіля, коли двоє чоловіків підбігли до нього й стали бити. За словами Козаченка, він впав, вони ж продовжували наносити удари руками й ногами. Однак в якусь мить, за одними твердженнями Козаченка, йому вдалося відібрати у молодиків пістолет, за іншими  -  дістати незарестровану зброю із своєї барсетки в момент злочину й почати стріляти: «Я в лежачому положенні дістав зброю з барсетки, яка знаходилися зі мною. Витягнув пістолет марки ТТ, на який у мене немає відповідних документів, і вистрілив у бік нападників. Після пострілу двоє чоловіків ще продовжували бити мене, після чого побігли у бік вул. Канатної, а я піднявся до себе додому, де кинув пістолет біля ліжка. Після цього я подзвонив в міліцію по телефону 02".

Таким чином, зі слів Козаченка, цей інцидент був ні чим іншим, як нападом на народного депутата, саме так він і намагався подати його. Однак прокуратурою Одеської області вже невдовзі було спростовано інформацію про порушення кримінальної справи за фактом нападу на народного депутата. Як зазначив прокурор Михайло Гаврилюк, розслідуються «дві кримінальні справи: одна - за фактом заподіяння смерті громадянину Олексію Жеребку, друга – за фактом незаконного носіння і зберігання вогнепальної нарізної зброї».

Таким чином, скидалось на те, що двоє молодиків, напевне, не дуже чемно та виховано попрохали в чоловіка “запалити”, а натомість отримали кулі. Справа була за слідством. А воно, як часто водиться в нашій країні, пішло так, як пішло.

Самозахист чи вбивство?

Отже, Козаченко заявив, що змушений був оборонятись від нападників і стріляв уже лежачи, коли його ніби то збили на землю. Але згодом він кілька разів міняв свідчення, бо, як мовиться, кінці з кінцями не сходилися. Принаймні нелегко було вмотивувати, навіщо він стріляв по двох перехожих, які нібито після невдалого збройного нападу вже втікали з місця події. Адже слідство встановило, що смертельним для Жеребка став якраз другий постріл. Напрошується висновок, що народний депутат, якого правоохоронці застали на місці вбивства у нетверезому стані, щонайменше перевищив необхідну міру самооборони.

Володимир Ущаповський

Не стикуються свідчення нардепа Козаченка і з даними проведеної балістичної експертизи, на що не раз звертали увагу прокурорських працівників правозахисники «Вільної Одеси». Зокрема, лідер цієї організації Володимир Ущаповський вважає, що висновки проведеної невдовзі після вбивства експертизи змушують засумніватися в правдивості свідчень одеського колеги Лозінського і навіть в чомусь перекликаються з подібними твердженнями про збройний напад.

Правозахисники наводять ці висновки комісії спеціалістів, що викривають Козаченка у наданні щонайменше суперечливих показів органам дізнання: "Свідчення Козаченка О.О. не відповідають даним дослідження трупа Жеребка О.Д. в наступному, - говориться в документі. - Виходячи зі свідчень Козаченко О.О., він зробив один постріл в Жеребка О.Д. з положення лежачи на асфальтовому покритті, тобто зблизька. Разом з тим, на трупі Жеребка О.Д. було два вогнепальних вхідних поранення: одне сліпе, за рахунок контузійної дії кулі (у лобовій області), інше - на передній поверхні грудної клітки справа (і йому відповідає вихідне поранення в поперековій області зліва). Наявність осколків скла у вхідній вогнепальній рані лобової області вказує на те, що постріл робився через скло автомобіля. На склі автомобіля виявлено наскрізне пошкодження скла лівих передніх дверей, характерне для дії снаряда, випущеного з вогнепальної зброї зсередини салону автомобіля назовні. В результаті цього пострілу було заподіяно наскрізне вогнепальне поранення тулуба, при цьому Жеребко О.Д. перебував у вертикальному положенні із злегка нахиленим тулубом наперед, був обернутий до того, що стріляв, і був трохи повернутий вліво. Вогнепальне поранення голови заподіяне другим пострілом через розбите скло, осколки якого виявлено в рані. Таким чином, експертна комісія виключає можливість вчинення пострілу в Жеребка О.Д. з положення лежачи (як вказує Козаченко О.О.)".

Ще одна вкрай важлива обставина. Прибулі на місце вбивства правоохоронці відразу запідозрили, що Козаченко перебував у нетверезому стані – і невдовзі експертиза це підтвердила. Тоді нардеп заявив, що випив віскі після скоєння вбивства. Згодом Козаченко поміняв свідчення, зокрема став стверджувати, що пістолет ТТ 1940 року випуску, що раніше фігурував як знаряддя вбивства в одній з кримінальних справ, належить зовсім не йому, а якраз нападникам. Але категорично відмовився надати правоохоронцям для відповідної експертизи свою барсетку, нагадавши про свій депутатський імунітет. Коли ж йому зауважили, що експертиза потрібна для встановлення істини, оскільки саме в барсетці, згідно з наданими слідству первісними свідченнями, зберігався пістолет, винуватець убивства почав усе заперечувати. Зокрема, заявив, що взагалі не пам’ятає, давав чи не давав будь-які письмові свідчення на предмет наявності у нього незареєстрованої зброї в Приморському райвідділі міліції Одеси. Так само підвела народного депутата пам’ять, коли йому запропонували очну ставку з головним свідком події  Олександром Прядком, якого Козаченко не зміг упізнати. Тим не менше свідок детально виклав усі обставини скоєння вбивства, причому його свідчення повністю підтверджувалися висновками експертів…

Але це були чи не останні свідчення в житті Олександра Прядка. Невдовзі єдиного свідка вбивства самого було вбито. Сталось це випадково чи ні – теж, певна річ, виключна компетенція слідства. Між тим, не може не привернути уваги дивний збіг обставин: ключового свідка позбавили життя торік – коли громадськість Одеси добилася у Генпрокуратури відновлення розслідування резонансної справи про вбивство громадянина колишнім народним депутатом України…

Чи виявить Президент принциповість?

Що ж буде далі?

З урахуванням всіх наведених та інших обставин, «Вільна Одеса» вважає, що «працівники прокуратури Миколаївської області безпідставно припинили слідство у зазначеній кримінальній справі - за особистим наказом прокурора області Миколи Стоянова”. За їхніми даними, це сталося “після того, як з прокурором Миколаївської області М.Стояновим особисто зустрівся заступник Генпрокурора Микола Голомша, відомий своїми тісними зв’язками з підслідним О.Козаченком». Відтак, правозахисники просять главу держави «проявити принциповість також і в питанні розслідування кримінальної справи» за фактом убивства громадянина О.Жеребка.

У цьому нібито другорядному слові “також”, насправді є серйозна вага. Якщо справді ми хочемо знати правду не лише про діяння Лозінського, а й про “подвиги” інших можновладців, маємо докласти зусиль, аби її дізнатись. У першу чергу, цих зусиль має докласти Президент, до політичної сили якого належав, зокрема, депутат Козаченко. Інакше, це означатиме, що праведний гнів у “справі Лозінського” – не що інше як заробляння політичних дивідендів або банальне “випускання пари”.

Усе стане зрозуміло з того, чи буде відновлено розслідування резонансного вбивства, іншими словами, чи поновлять “справу Козаченка”.          

Віктор Філенко