Віхи тижня: Нацбанк гикає, бюджет кульгає, Литвин втрачає

Віхи тижня: Нацбанк гикає, бюджет кульгає, Литвин втрачає

Новоявлених «ворогів народу» для розминки узяв на олівець міністр внутрішніх справ. Луценку хочеться довести свою корисність. У результаті курс гривні перестав галопувати...

У проекті Державного бюджету на 2010 рік економіка виявилася щедро приправленою політичною доцільністю. Ліві партії розбіглися між різними кандидатами в Президенти. Глава держави на якийсь час позбавлений від загрози імпічменту. Мер Ужгорода Сергій Ратушняк розсварився з Володимиром Литвином і готовий до самостійного етапу своєї політичної кар`єри.

Юлія Тимошенко
Давно помічено: чим більш пафосно уряд розповідає про проект бюджету наступного року, тим більше запитань до документа виникає у парламентаріїв. Юлія Тимошенко вже традиційно зібрала лояльних чиновників і нардепів в Українському домі, щоб розповісти про черговий шедевр «фантастичної команди». Якщо стисло – прем`єр обіцяє не дуже балувати бюджетників, пропонує нарощувати державний борг і критикує Національний банк у вже звичній енергійній і безапеляційній манері. Публічно поставлений під проектом бюджету-2010 автограф Юлії Володимирівни, очевидно, повинен був підкреслити рішучість уряду провести через заблокований парламент цей архіважливий документ.

Віктор Ющенко
Правда, захоплення щодо бюджету-2010 на Печерських горбах розділяють далеко не всі. Наприклад, Віктор Ющенко серйозно стурбований його популістським характером, а відповідальний на Банковій за фінансові питання Олександр Шлапак так  і зовсім назвав творіння уряду «бюджетом обіцянок, хитрості і боязкості». Не упустив можливості вставити свої 5 копійок і Віктор Янукович - він назвав проект бюджету нереалістичним. Втім, чого гріха таїти: Юлія Тимошенко зовсім не планує виконувати цей бюджет. Якщо вона буде обрана Президентом, то поєднувати нову посаду з прем`єрською не зможе, а якщо програє президентські вибори, то їх переможець навряд чи захоче залишати у себе в тилу такого небезпечного супротивника.

Відповідальних за проблеми з економікою країни Юлія Володимирівна призначила вже давно: керівництво Національного банку від постійних словесних випадів прем`єра в свою адресу, мабуть, повинно гикати, не припиняючи. Втім, із зарплатами керівників НБУ можна і потерпіти невеликі незручності. Небагато у нас в країні держслужбовців, чия винагорода за роботу більша, ніж у Президента. Новоявлених «ворогів народу» для розминки узяв на олівець міністр внутрішніх справ. Юрієві Луценку хочеться довести свою корисність пані Тимошенко, заодно забезпечуючи власне політичне майбутнє. У результаті курс гривні перестав галопувати і лише трохи тремтить, немов після удару міліцейською палицею.

Політична складова головного фінансового документа країни виявилася дуже швидко: постпред Президента в парламенті Ігор Попов дав зрозуміти, що «немає бюджету – немає виборів». Схема викликала законне обурення Юлії Тимошенко, котра в рідному Дніпропетровську детально викрила підступи Банкової. До речі, Центральна виборча комісія вже потихеньку починає запускати виборчий процес, і заступник її голови Андрій Магера не виключив, що для фінансування президентської кампанії Кабмін ухвалить окреме рішення. Поки ж приємний сюрприз главі держави підніс Конституційний Суд, який з формального приводу визнав неконституційним вистражданий альянсом БЮТ і Партії регіонів закон про парламентські спеціальні слідчі комісії. Отже, лякати Президента імпічментом тепер не вийде – принаймні, до тих пір, поки не буде прийнятий новий, легітимний варіант нещасливого закону.

Володимир Литвин
Розраховувати на підвищення продуктивності роботи парламенту також не доводиться. Мабуть, тільки Володимир Литвин серйозно стурбований відновленням працездатності ввіреного його турботам законодавчого органу. Володимир Михайлович готовий змінити і форму голосування, і формат коаліції, і станцювати польку-бабочку ради того, щоб мати можливість спокійно оголосити про початок пленарного засідання. Але політичні опоненти бачать в бажанні спікера приймати закони якийсь злий намір, тому продовжують обмежувати робочі пориви Литвина його робочим кабінетом. Ось парламентському голові і доводиться практично щодня виїжджати в народ, щоб розповідати про свою політичну позицію.

Поїздка в Закарпаття принесла Литвину несподіваний результат: епатажний мер Ужгорода Сергій Ратушняк оголосив про вихід з Народної партії. Сергій Миколайович заявив, що після звільнення від партійного квитка відчуває себе немов після клізми – оновленим. Тепер ніщо не завадить Ратушняку як самовисуванцю реєструватися кандидатом в Президенти, щоб витратити три місяці виборчої кампанії на поєднання приємного з корисним: формування іміджу українського Жириновського з нівелюванням рейтингу Арсенія Яценюка. Агресивно-смугасті бігборди з рекламою «фронтовика» навряд чи відлякають Ратушняка, і протиотруту для нього знайти непросто.

Петро Симоненко
Легке пожвавлення спостерігається на лівому фланзі української політики. Комуністи святкують перемогу: їм вдалося зібрати в єдиний блок СДПУ(о), яка вже на ладан дихає,  і диванні Союз лівих сил і «Справедливість». У будь-якому випадку Петро Симоненко тепер може гордо іменувати себе консолідатором носіїв лівих ідей. Він вирішив задачу-мінімум: продовжив політичне життя КПУ і розширив своє електоральне поле. Заклятим друзям із СПУ, які відмовився входити в лівий блок, Петро Миколайович обіцяє швидке перетворення на політичні трупи. Не виключено, що Симоненко має рацію, але, принаймні, похорони будуть пишними – адже соціалісти вирішили підтримати на президентських виборах Сергія Тігіпка, створюючи своєрідний союз праці і капіталу.

Євген Магда

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter