Субота,
19 серпня 2017
Наші спільноти

Чверть мільярда за 4 години зібрала дружина Президента

Про себе відзначила, як виросла перша леді за останні роки. Прискіпатися не було до чого, чорно-білий костюм – не нудний, а чорне букле. У піджака замість гудзиків – застібка, виглядає витончене мереживо. Намистинок на піджаку, було в міру...

В неділю відбувся чотиригодинний телемарафон, під час якого збиралися кошти для Дитячої лікарні майбутнього, будівництво якої було ініційоване добродійним Фондом 3000. На медустанову було зібрано 242 мільйони гривень. Телемарафон транслювався десятьмя українськими каналами, участь в ньому взяли артисти, бізнесмени, політики і голова наглядової ради добродійного фонду «Україна 3000» Катерина Ющенко. Наш кореспондент в цей час дивився програму в прес-центрі Національної телерадіокомпанії, куди після виступу заходили і учасники телепрограми.

Зробила останній штрих: відправила SMS-ку на номер 353 і тут же одержала вдячну відповідь: «Спасибі, що взяли участь у телемарафоні. Ваш внесок на будівництво дитячої лікарні майбутнього прийнято».

Поряд біля комп`ютера, сервер якого «рахував» добродійні  дзвінки і SMS-ки стовпилися журналісти. 

– Дивіться, демонстрував нам директор компанії «Point Com» Андрій Мазін, відповідальний за комп`ютерне забезпечення акції. – Зараз 700358 SMS-повідомлень.

Роблю каву, розмішую цукор, і оновлюю комп`ютер: – раз – 700502. Рахуємо до десяти і раз...

Було цікаво подивитися, як в мить росла кількість відправників SMS-ок.

Хвилину тому в прес-центр марафону зайшла дружина Президента, керівник добродійного Фонду 3000 Катерина Ющенко.

Про себе відзначила, як виросла перша леді за останні роки. Якихось п`ять років тому, ще коли вона була дружиною прем`єра Ющенка, в Різдво виряджала дітвору і виряджалася сама в теплі червоно-чорні кофти з грубими вишивками і робила у цьому фотосесію. А зараз на маленькому подіумі стояла неймовірно елегантна жінка. Прискіпатися не було до чого, чорно-білий костюм – не нудний, дипломатичний, а чорне букле. У піджака замість гудзиків – застібка, але не глуха, виглядає витончене біле мереживо. Намистинок, що оздоблюють низ піджака, було в міру. Потрібно, в першу чергу, віддати належне дизайнерам, які придумали цю красу , але заслуга самої Катерини Ющенко в тому, що зуміла навчитися вибирати і носити таке вбрання. Мені, наприклад, доводилося читати, що дружина президента однієї з сусідніх пострадянських країн дуже довго вимагала від почту, щоби на зустріч з послами їй дозволяли одягати улюблене синтетичне плаття в горошок.

Але повернемося до Катерини Ющенко.

– Чи розраховували ви, що ваша акція і телемарафон зі збору коштів для дитячої лікарні майбутнього набере такого розмаху? – поцікавилася я, щоб якось прихилити свою ВІП-візаві.

– Ні, і спочатку дуже хвилювалася. Але ви бачите, нам вдається згуртувати людей. І тих, кому небайдуже майбутнє української дитини дуже багато.

– В Україні траплялося таке, що збирає перша леді гроші на дітвору, збирає, а потім вони йдуть казна-куди. Чи продуманий механізм контролю за грошима, що поступають?

– На жаль, рівень довіри до добродійних фондів украй низький. Ми проводили дослідження, всього двадцять відсотків людей довіряють добродійним фондам. І це дуже тривожно. Але, повірте, кожна копійка піде за призначенням, робота нашого фонду стане  зразком роботи добродійних фондів. Всі доходи і приходи вивішуватимуться на нашому сайті. Повірте, буде саме так.

Я повірила. Тому, що Катерина Ющенко на відміну від всіх наших багатих людей не вийшла з радянської традиції, тому що вона бізнес-адміністратор за освітою і дуже амбітна, щоби пустити пожертвувані мільйони на шпильки. Думається, що для випускниці факультету міжнародної економіки університету Джорджтауна ще саме собою цікаво таким ось чином впливати на гуманітарну політику і створювати нове, з одного боку – нова лікувальна установа, з іншої – відновлювати, здавалося, зовсім знищену у нас традицію – традицію пожертвувань. 

– Сьогодні найбагатші люди країни вклали мільйони доларів в цю дитячу лікарню. Ви зустрічалися з ними особисто і просили про допомогу? – знову запитала я. 

– Мій Фонд зробив промотур, під час якого я і мої співробітники зустрічалися з чиновниками, бізнесменами в різних областях. І всі, з ким ми говорили, дуже гаряче відгукувалися, і були готові підтримати цю ідею.

Катерина Михайлівна розповіла про те, як використовуватимуться вже отримані кошти, про те, що частина устаткування, яке виробляється півтора-два роки, купуватиметься вже зараз, що проект лікарні передбачає вмістити всіх, хто має в цьому потребу, що в перспективі лікарня підтримуватиметься як за рахунок страхової медицини, так, можливо, і за рахунок бюджетних надходжень. І що немає нічого дивного – багато лікарень миру утримуються, у тому числі і за рахунок приватних внесків.

Люди жертвують не тоді, коли вони багаті, а коли вони милосердні.

Телемарафон почався з виступів керівників провідних телеканалів. Вони сказали про свою підтримку акції і призвали телеглядачів відправляти SMS-ки, всього п`ять гривень – це ваша цеглинка в лікарню майбутнього. Один з них, керівник ICTV Олександр Богуцький, зазирнув потім в прес-центр телемарафону.

– Чому ви вирішили взяти участь в цій акції? Не могли відмовити дружині Президента? – запитала я.

– Що означає, взяти участь? Та ми ініціювали саму ідею телемарафону, а потім самі звернулися до Катерини Михайлівни, щоб підтримала, – відповів Богуцький. – А почалося все з гамма-ножа (гамма-ніж дозволяє  видаляти пухлини головного мозку – Авт.). Почали збирати на нього гроші. А потім ми звернулися до Фонду до Катерини Михайлівни і вирішили раз вже створювати, то лікарню.

– Олександр, а ви пам`ятаєте, в одній сучасній українській політичній казці першу особу держави звинувачують, що ось «дехто» з дитячого фонду його улюблену партію годує. На що перша особа відповідає: а ти мою «декого не чіпай». Ви не побоюєтеся, такої ж історії?

– Ні. Це – наш проект, в нім зайняті тисячі людей, багато хто з них працює в нашій структурі. І ми контролюватимемо, як витрачаються гроші.

На початку акції, я мала побоювання: чотири години немалий час, чи вистачить у людей "драйву" дивитися цю програму, відправляти повідомлення з мобілок. Але побоювання виявилися марними. Цікаво було спостерігати за зростаючими графіками SMS-надходжень. Стежити за прямими включеннями з регіонів і дивитися сюжети про те, як створювалися подібні клініки в Східній Європі. У Чехії лікар, що зумів знайти гроші для одного пацієнта, просто кинув клич: якщо кожен чех здасть по шість крон, то вистачить на те, щоби купити гамма-ніж для країни.

Цього року в Україні за рахунок бюджету відправили на операцію за кордон сімнадцять дітей, а таких операцій щорічно потребують двісті-двісті п`ятдесят дітей. Державі або потрібно виділяти чверть мільярда гривень на лікування дітей за кордоном, або будувати лікарню.

Всі телеканали готувалися до цієї програми. Сюжети про хворих (тепер язик не повертається сказати «приречених») дітей «брали за душу».

«А може бути, моя дочка хоч би одним оком побачить світ?..»

«Ми продали все, окрім хати... Адже на селі спонсорів немає»...

«Я прошу у святого Миколая перш за все здоров`я, а потім солодощів»...

Я відволіклася від екрану, пропускаючи якусь жінку.

– Давно почалося? – запитала незнайомка, в якій я через хвилину упізнала Аду Роговцеву.

– Півгодини йде. А ви теж берете участь?

– Так. Мені подзвонили. Навіть не знаю, хто дзвонив, але запросили, сказали, для чого, і я приїхала. Яка різниця, адже це наші діти. 

Через п`ять хвилин Ада Роговцева вже стояла в студії:

– Звичайно, у нас хороші медики. Але ж треба робити краще, більше, по-сучасному. Адже це наші діти.

У програму подзвонив Андрій Шевченко з Ліверпуля:

– Я допоміг багатьом дітям. А багатьом не зміг. Така лікарня дуже потрібна Україні.

Потім пряме включення з Донецька – сам Рінат Ахметов. Його бладійний фонд «Розвиток України» пожертвував більше дванадцяти мільйонів доларів на операційну, серце лікарні.

Виступив коротко: «Ми допомагаємо багатьом, але допомагаємо поодинці. Добродійність – це системна боротьба з системними проблемами».

Цікаво, що фразу «Ми тут за велінням серця» Рінат Леонідович повторив двічі, нею почав і нею закінчив свою промову. Напевно, дійсно "а велінням серця, а не через розсудивість".

Бізнесмени передавали свої мільйонні внески, на екранах висвічувалися назви компаний-споносров «Норд», «Оболонь», прізвища людей, які нічого нам не говорили, але які легко розлучалися з грошима ради хворих дітей. Хтось з медиків, присутніх в ефірі сказав фразу: нарешті ми знайшли національну ідею - майбутнє наших дітей.

Для будівництва лікарні потрібно 120 мільйонів доларів. Катерина Ющенко сподівалася зібрати в результаті цієї акції хоча би чверть необхідної суми. В результаті телемарафону було зібрано небагато чим менше половини. Цей телемарафон не тільки продемонстрував парад артистів, що безкоштовно відпрацьовують концерти, бізнесменів, що жертвують грошима, політиків – опозиційних і провладних – охочих ухвалити потрібний для функціонування лікарні закон. Він показав, що всі ми здатні об`єднуватися ради дуже важливої мети. Порятунку життя дитини.

Маша Міщенко

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку