Середа,
23 серпня 2017
Наші спільноти

Чого хоче БЮТ у Київраді

“Черновецький вибирає: мати стійку більшість, або домовитися з депутатами невеликих фракцій, роздерибанити посади, відкупитися грішми й створити не стійку, а ситуативну, керовану більшість..." Про плани київської БЮТ розповідає депутат Київради Олександр Притика...

16 квітня за рішенням Тервиборчкому відбулася перша сесія новобраної Київради, на якій Леонід Черновецький нібито вступив на посаду мера. У залі, за твердженням ТВК, був присутній 61 депутат (усього 120 депутатів). Того самого вечора  лідер Громадського активу Києва Олександр Пабат, перший номер київського списку БЮТ Микола Томенко та лідер Пори-ПРП Віталій Клічко заявили про нелигітимність проведеного зібрання, мотивуючи це відсутністю кворуму й оголосили про створення коаліції демократичних сил у міськраді. Леонід Чернівецький, у свою чергу, заявив, що 65 депутатів (створена ним більшість) міськради готові працювати на благо киян. Таким чином, сьогодні Київрада опинилася у ситуації, коли на благо киян готові працювати дві більшості. 

Про плани київської БЮТ розповідає новообраний депутат Київради Олександр Притика.

Олександре Яковичу, у  п’ятницю на засіданні Київради, за версією Ваших однопартійців, відбулися збори, які не можна вважати законними. Уточність вашу позицію щодо п’ятничних подій і в якому стані перебуває конфлікт між окремими політичними силами місьради та новим мером?

Для більшості киян те, що відбулося того дня, залишилося за кадром. Зовні все виглядало так, ніби йде інавгураційна сесія, де мають бути підтверджені повноваження мера та нової Київради, та якась частина депутатів не прийшла.

Насправді ж, на цій сесії мали бути прийняті пакетом кадрові рішення - щодо  секретаря Київради та голів постійних комісій. Черновецький вів переговори про створення коаліції та кадрові позиції з БЮТ та Порою-ПРП аж до четверга минулого тижня. А потім, як з’ясувалося, включився в переговори з рештою фракцій, вибираючи для себе, що краще: мати при собі стійку більшість, з якою потрібно узгоджувати свої дії, програми і не мати “свого” секретаря Київради, або ж домовитися з депутатами невеликих фракцій і з кожним окремо роздерибанити посади, відкупитися грішми й створити не стійку, а ситуативну, керовану більшість. Тому Пора-ПРП, БЮТ та ГАК не прийшли на сесію, аби цього не допустити. Реально на сесії не було кворуму, бракувало шести чоловік, троє з них взагалі були у відрядженні, це підтверджується документально.

Тому в суботу було створено коаліцію демократичних сил у складі БЮТ, Пори-ПРП, ГАК, яка виробляє програму дій і планує, як працюватиме в Київраді. 

Чи Леонід Черновецький намагався домовитися з Бродським або Тимошенко?

Так, але поки що це нічим не закінчилося. Конфлікт залишається. Як розвиватиметься далі – залежить від позиції сторін.

А Ви припускаєте можливість висловлення недовіри Чорновецькому?

Це залежить від подальшої структуризації Київради.

Розкажіть, які завдання ставить перед собою ваша фракція?

Скажімо, у нас є пропозиції щодо дорожнього руху. Треба забезпечити дорожню розмітку основних транспортних магістралей з виділенням смуг руху для громадського транспорту. Це елементарна річ, яка підвищує дисципліну дорожнього руху.

Ми плануємо розпочати будівництво сучасних паркінгів у центральній частині міста. А ще - заборонити рух великовантажного транспорту та будівельної техніки в центрі міста в години пік. Так заведено в усіх європейських столицях. Виписати графіки, маршрути та час руху вантажної та будівельної техніки – це досить просте рішення, але воно істотно розвантажить дороги…

Я що нового Ви пропонуєте в містобудуванні?

Заборонити рішенням Київради відведення земельних ділянок для житлової забудови у внутрішніх зонах вже існуючої забудови, там де розташовані спортивні майданчики, дитячі садки, школи. Є такі посягання з боку будівельників, але це суперечить містобудівним нормам. Ці норми у бік ущільнення не змінювалися. Якщо вони не витримані, то будувати там не можна. Коли ж хтось порушує норми, за це потрібно карати. Сьогодні фактично відсутній план соціально-економічного розвитку Києва. Будівництво можна наростити вдвічі-втричі, але головне зараз - упорядкувати цей процес. Яким ми хочемо бачити Київ – таким, як Москва, чи таким, як Відень? Можна прийняти рішення, що житловий будинок може з’явитися тільки на місці старого. 

Ви колись казали про введення зонінгу міської території, можете розповісти про це докладніше?

Треба визначити, що, скажімо, в цьому історичному місці будинки, вищі від восьмиповерхових будувати не можна за жодних умов. Великі будівлі - будуйте собі на проспекті Перемоги чи ще десь... У Римі ж, скажімо, можуть дотримуватися всіх містобудівних рішень та зберігати його малоповерховість. У Парижі є тільки один висотний район. Навіть у Нью-Йорку - це лише Манхеттен. У Києві цього виправити не можна. Але принаймні зупинити цей “безпредєл” можна.

Ще один важливий момент. Київ поступово розростається вглиб. Але під землю слід заганяти машини, а не людей. Хрещатик зробили на вихідні пішохідною зоною, але ускладнили автомобільний рух. А можна було замість “Глобуса”, який зарили в землю від Європейської площі до вулиці Червоноармійської, прокласти тунель для машин, а нагорі - залишити кав’ярні та магазини. Зараз збираються “опустити” під землю Львівську площу. А чому б і там не створити підземні тунелі? У європейській практиці торговельні центри та точки громадського харчування розташувалися у пішохідних або напівпішохідних зонах, де можна припаркуватися, а транзитні машини їдуть по тунелях…

Чи плануєте переглядати існуючі земельні відведення під забудову?

Сьогодні київська земля роздана приблизно сотні структур. І була вона відведена саме для того, щоби її згодом перепродати. Жодні роботи на цих землях орендарі не проводять. У рамках чинного законодавства, якщо протягом двох років не було одержано дозвіл на будівництво і будівельні роботи не проводяться, то тим орендарям, які мають у користуванні землю, але нічого на ній не роблять, потрібно або підвищувати ціну на оренду, або землю відбирати й пропонувати новим будівельникам. Тільки так можна протистояти монопольній змові на ринку землі для нерухомості. Такі заходи допоможуть знизити спекулятивну вартість земельних ділянок.

А що означають Ваші наміри переглянути нормативи відрахувань забудовників у бюджет міста?

За що чиновники з управління економіки та інвестицій беруть хабарі? Існують нормативи відрахувань місту від забудовників. Але вони розраховані так, що нинішня система дає змогу конкретному чиновникові самому вирішувати, скільки забудовник повинен відраховувати, п`ять процентів чи тридцять. Боротися з корупцією в таких умовах - марна праця. Єдиний шлях - запровадити диференційовані нормативи відрахувань до міського бюджету, щоб у чиновника не було можливості для фінансової самодіяльності. І тоді зникне підгрунтя для корупції. Можливо, я скажу тривіальні речі, але корупцію не можна викоренити силовими методами, боротьба з корупцією - це технологія ухвалення правильних рішень. Вдоскональте процедуру прийняття цих рішень, чітко розпишіть чиновники, що робити і можливості для корупції зникнуть. Не слід ставити міліціонерів у кожному кабінеті. Їх куплять наступного дня, а може, й у той самий день.

Ви плануєте проаналізувати всі рішення Київради щодо землевідведення за 2006 рік. Чому саме за 2006 рік?

Це був останній рік повноважень цієї Київради, депутати проштовхували все, що можна проштовхнути, без достатніх обґрунтувань та дозволів.

Ви декларуєте проведення аудиту комунальної власності. Для чого?

Навіть враховуючи, скільки вже продано та віддано в оренду, залишилася велика кількість комунальних підприємств, через які проходить щорічно чотири мільярди гривень бюджетних грошей, і при цьому всі ці підприємства збиткові. Я наведу лише дві цифри: як дивіденди від комунальних підприємств місто отримує 10 мільйонів гривень щорічно, а комісійні від банку за зберігання бюджетних грошей становлять 50 мільйонів гривень. Як не поцікавитися долею цих грошей?

Я дивився бюджет Києва: на медицину з міського бюджету йде 300 мільйонів гривень. Здивувався, бо знаю, як бідно виглядають наші лікарні. Дивлюся розшифровку, а там 260 мільйонів гривень займає будівництво нового кардіологічного центру. А хіба в нас мало кардіологічних центрів та інститутів? Достатньо. То чи не краще закупити для них нове обладнання, створити нормальні умови для лікування? Як можна, знаючи, що в лікарнях бракує ремонту та обладнання, витрачати такі гроші на будівництво? Це ж тільки на цей рік “забито” 260 мільйонів гривень, а скільки коштує будівництво “під ключ”? З усіма такими довгобудами потрібно розібратися, а потім приймати по них рішення.

Звісно, це далеко не весь перелік питань, які порушуватиме наша фракція…

Якщо буде підтримка в рамках більшості Київради та виконавчого органу Київської міськадміністрації – то, переконаний, наша праця буде ефективною…

Маша Міщенко  

Фото Виктора Побединского

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку