Куди ж усе-таки витрачаються гроші МВФ?

Чи не пішли вони, бува, на покриття політичної кампанії Тимошенко? Усі гроші МВФ витрачено на підтримку гривні... МВФ фінансує безвідповідальність уряду... Експертні оцінки

Від Міжнародного валютного фону Україна за останньою позикою стенд-бай отримала вже близько 11 мільярдів доларів. Четвертий транш обсягом 3,8 мільярда має прийти до кінця 2009 року. Як використовуються ці кошти? За версією одного з кандидатів у Президенти Сергія Тігіпка, частина грошей іде на фінансування дефіциту бюджету, а більша частина – у валютні резерви Нацбанку. “Він продав уже 8 мільярдів доларів, які отримав від МВФ, на підтримку гривні. Так що ми фактично проїдаємо ці кошти”, – сказав Тігіпко. Натомість Петро Порошенко(раніше голова Ради Нацбанку, а нині глава МЗС) запевняє, що “жодна копійка з коштів МВФ не виключена (з резервів. – Авт.), вони перебувають у золотовалютних резервах держави”. На що виділяються кошти МВФ і як вони розподіляються в Україні, ми запитали експертів.

Ірина Акімова, народний депутат, ПР, міністр економіки в опозиційному уряді:

ЧИ НЕ ПІШЛИ ВОНИ, БУВА, НА ПОКРИТТЯ ПОЛІТИЧНОЇ КАМПАНІЇ ТИМОШЕНКО?

Зазвичай МВФ виділяв гроші тільки на підтримку платіжного балансу, у тому числі й на стабілізацію національної валюти. Гроші надходили на рахунки Нацбанку. Цього року, починаючи з другого траншу, цільове призначення коштів змінено. Частина справді пішла в Нацбанк для поповнення валютних резервів, але частина – на покриття бюджетного дефіциту. Це був відхід від звичайної практики МВФ. Але це стосується не тільки України. Це було зроблено й у деяких інших країнах.

Починаючи з другого траншу, за оцінкам в. о. міністра фінансів Уманського, близько 6 мільярдів доларів справді пішло на рахунки Нацбанку, а приблизно 5 мільярдів – на казначейські рахунки, тобто уряду, на покриття бюджетного дефіциту.

Гарно це чи погано? Це могло б бути ні гарно, ні погано, якби ці гроші справді витрачалися ефективно й покривали статті необхідних видатків і при цьому вирішували проблему.

Чому уряд на сьогодні заслуговує критики з точки зору використання цих 5 мільярдів від МВФ? Перше й найголовніше – непрозорість. Парламент вимагав від уряду звіту – куди пішли гроші МВФ. Мова йде передусім про 5 мільярдів, які дозволено було витратити на покриття бюджетного дефіциту. Як конкретно вони були витрачені? Жодної відповіді не надійшло.

Про що можна з певністю сказати... Якщо не всі, то значна частина тих 18 мільярдів гривень, якими було поповнено статутний фонд НАК “Нафтогаз” і за рахунок яких ця компанія на сьогодні не є цілковитим банкрутом, була профінансована з траншу МВФ. Тобто з 5 мільярдів доларів, які пішли на покриття державного дефіциту, близько 2 мільярдів пішло на “Нафтогаз”, а можливо, й більше.

Крім того, непокритий дефіцит Пенсійного фонду цього року становитиме приблизно 14 мільярдів гривень. На 11 мільярдів ПФ уже позичав у Казначейства. Якщо не все, то значна частина цих коштів могла бути профінансована з кредиту МВФ.

Якби зараз, наприклад, ці траншеві гроші кинули на Пенсійний фонд і сказали: ось цим ми вирішуємо фінансову стабільність як ПФ, так і НАК “Нафтогаз”, – це, напевно, було б виправдано. Але питання в тому, що гроші витрачаються, а ні “Нафтогаз” не реструктурується (треба буде ще десь позичати, аби позатикати його дірки), ні проблема Пенсійного фонду не вирішується. Непрозорість і можливість використання цих грошей на тимчасове затикання дірок без розв’язання основної проблеми – очевидні.

Ще одне. Коли гроші надходять у загальну скарбницю під назвою Казначейство, їх можна використовувати в непрозорому режимі на що завгодно. Узяти хоча б суботній концерт Юлії Тимошенко. Я думаю, що за допомогою різного роду піар-агентств легко порахувати, у скільки він вилився. Виникає запитання – а чи не пішли частково гроші з казначейських рахунків уряду, у тому числі позичені в МВФ, на покриття політичної кампанії Тимошенко? Чіткої відповіді нема. Ніхто дати не може. Тому що зараз бюджет використовується Тимошенко в ручному режимі.

Тож я підтримую занепокоєння Азарова, яке він висловив минулого тижня представникам МВФ про те, що в умовах політичної кампанії, коли Міжнародний валютний фонд дозволяє витрачати гроші на покриття бюджетного дефіциту й не цікавиться, куди саме вони йдуть, імовірність оплати політичної кампанії грошима МВФ дуже висока.

І насамкінець. Відомо, що у вересні були достроково виплачені в розмірі півмільярда доларів борги щодо суверенних облігацій України, і частина грошей МВФ, звісно ж, пішла на ці виплати. Сам цей факт – ні гарний, ні поганий. Але коли до рук уряду потрапляють позичені гроші, якими цей уряд легко, без звіту МВФ, може використовувати, у нього виникає великий стимул і далі накопичувати борги. Якщо ми подивимося на динаміку державного боргу цього року, ми бачимо, що цей борг наростає як снігова куля. Ніякої програми управлінням державним боргом і управлінням державним дефіцитом в уряду нема. Виходить, що в його руках є інструменти збільшення боргу. Воно не перед ким практично не звітує. Для країни це уже погано. Тому що неконтрольований борг – це ризик переддефолтного стану.

Володимир Лановий, економіст, колишній перший віце-прем’єр-міністр та міністр економіки:

УСІ ГРОШІ МВФ ВИТРАЧЕНО НА ПІДТРИМКУ ГРИВНІ

Нацбанк отримав 10,5 мільярда доларів на підтримку курсу. З них уряд отримав 3,5 мільярда для погашення дефіциту бюджету. Вони нібито поки що зарезервовані й не витрачаються урядом на фінансування витрат.

У серпні 2008 року в Україні було 38,5 мільярда резервів золотовалютного фонду. На сьогодні – близько 28 мільярдів. З вересня по грудень витрачалися великі суми (більш як 10 мільярдів за три місяці), але це були ще наші гроші, з нашого резерву, а в січні почали витрачатися міжнародні кошти. Фактично всі гроші від МВФ пішли на підтримку курсу гривні.

Це політична операція з підтримки України. Якщо вона провалиться, МВФ не матиме чим звітувати про успіхи у своїй діяльності. А в них зацікавлені обидві сторони.

В опублікованому днями попередньому висновку місія МВФ заявила про фінансову стабілізацію в Україні. Це трішки не так... Починаючи з квітня поступово зростають витрати Нацбанку – щомісячно – на підтримку курсу. Певна стабільність, досягнута останніми місяцями, пов’язана з тим, що на внутрішньому ринку збільшено підтримку попиту на валюту, а не внутрішньою стабілізацією самої економіки.

Борис Кушнірук, економіст:

МВФ ФІНАНСУЄ БЕЗВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ УРЯДУ

Раніше, за правилами, МВФ кредитував тільки Нацбанк і лише з метою підтримки торговельного й платіжного балансу. Це він робив уже п’ятдесят років. У випадку з Україною Міжнародний валютний фонд погодився фактично на те, аби більша частина з 10,8 мільярда, які ми отримали, була розподілена таким чином: гроші зайшли в Нацбанк, але з метою передачі їх уряду. Причому Нацбанк не показує, що він кредитує уряд, хоча мав би. А в МВФ формально кажуть, що вони уряд не кредитують, а кредитують центральний банк... Уявіть, що у вас є тисяча гривень, хтось у борг дав вам 200 гривень, і ви витратили 300 гривень. Чи ви витратили ті гроші, які вам дали в борг чи гроші, які у вас були?

Грошима МВФ покривалися як видатки бюджету, так і витрати, пов’язані з виконаннями зовнішніх зобов’язань уряду. Але і ті, й інші є фінансуванням дефіциту.

При всій нелюбові до Партії регіонів я вважаю, що вони праві, зокрема Микола Азаров. Що робить МВФ? Він фінансує безвідповідальність уряду. Бо насправді уряд жодних реформ не проводить. Єдине – він фактично скорочує видатки, тому що йому нічим чим їх фінансувати. Таким чином дефіцит не такий великий. Це єдине досягнення цього уряду. Якщо це так, навіщо тоді МВФ дає гроші? Це як лікувати наркомана наркотиками.

Це саме робить МВФ, збільшуючи борги України. Він нарощує не особисті борги Юлії Володимирівни – вона ж не заклала всі свої статки в офшорах і в Україні. Вона бере кредити, уряд їх проїдає і розкрадає, а розплачуватися – усім громадянами України.

Треба визнати, що МВФ видає більшою мірою політичні кредити, ніж професійно банківські.

Якщо ти банкір, то можеш видавати кредит. Але якщо позичальник не дотримуватиметься певних зобов’язань, а ти його продовжуєш кредитувати, то хто тобі потім лікар, – якщо він збанкрутує і не зможе вчасно повернути свої борги?

Опитувала Анна Ященко

УНІАН в Google News