Євген Кушнарьов сподівався, що попереду ще ціле життя...

Він у Сєвєродонецьку сказав знамениту фразу: «Від Харкова до Києва 480 кілометрів, а до кордону з Росією лише 40». І хоча прямого заклику до розколу країни не було, Кушнарьов зажив слави одного з носіїв ідей федералізму...

«Якщо умовно розділити життя на успіх чи неуспіх, які завжди в ній присутні і є сусідами, то мені здається, що лінія успіху у мене набагато довша. Але успіх – він не дарований і не несподіваний, а все ж таки результат того, що дали батьки і що виховав в собі сам. І якщо я вибрав для себе публічну кар`єру, то, напевно, у мене немає підстав докоряти собі, що я займаюся не своєю справою або не зміг в ній нічого досягти. А головне, у мене попереду, сподіваюся, ще багато часу...»

(З персонального сайту Євгена Кушнарьова)

Помер Євген Кушнарьов. Учора вдень, під час полювання в Харківській області він одержав вогнепальне поранення, і був доставлений до районної лікарні міста Ізюм, лікарям його врятувати не вдалося. Народний депутат України, обличчя, спікер і, в якомусь сенсі мізки Партії регіонів. Ми можемо поділяти або не поділяти його політичні погляди. Ми можемо погоджуватися або не погоджуватися з його політичними оцінками. Нам можуть подобатися або не подобатися окремі місця його політичної біографії. Але, безперечно, він був цікавою людиною і політиком. І він умів гідно поводитися. І те й інше в нашій політиці неабияка рідкість.

Євген Кушнарьов народився 29 січня 1951 року в Харкові. 1973 року закінчив Харківський інженерно-будівельний інститут. У 1981-му розпочав партійну кар`єру. 1989-го він став одним із засновників демплатформи Компартіїі в Харкові. Вважалося, що Харків став одним з центрів «м`якого руйнування» Компартії в Україні, і створення демплатоформи відіграло позитивну роль, давши багатьом комуністам шанс плавно перейти в демократичний рух.

1990 року Євген Петрович був обраний народним депутатом України. 1994-го - мером Харкова. З 1996 року він очолює Адміністрацію Президента Кучми. З цієї посади 1998 року Кушнарьов іде на посаду заступника голови НДП. З жовтня 2000-го до грудня 2004 року Євген Кушнарьов має посаду губернатора Харківщини. З грудня 2004-го по лютий 2005 року він - голова Харківської облради народних депутатів.

Євген Петрович запам`ятався в цей період тим, що під час Помаранчевої революції перед проведенням третього туру виборів у Президенти, на з`їзді Міжрегіонального Союзу органів місцевого самоврядування в Сєвєродонецьку сказав знамениту фразу: «Від Харкова до Києва 480 кілометрів, а до кордону з Росією лише 40». Прямого заклику до зміни адміністративно-територіального устрою в промові Кушнарьова (я не маю на увазі резолюцію з`їзду – Авт.) не було, але присутність на з`їзді та підтримка його настроїв сприяли тому, що «батько реформи місцевого самоврядування» не зовсім заслужено зажив слави одного із затятих носіїв ідей федералізму. Пізніше в своїй книзі «Конь Рыжий. Записки контрреволюционера» Євген Кушнарьов написав, що для нього самого було великою несподіванкою, що «представники донецької делегації глибоко продумали і фактично підготували сценарій проведення референдуму щодо створення автономії на Сході і Півдні України».

З 2006 року Євген Кушнарев пройшов до Верховної Ради за списком Партії Регіонів і став одним з найактивніших членів її парламентської фракції. Для цієї фракції, яка потерпає від виразного браку піар-навичок і має вельми слабке уявлення про риторику, Кушнарьов став просто знахідкою. Актуальні коментарі поточної політичної ситуації, впевнене володіння темою адміністративно-територіальної реформи, цікаві прогнози і повна демократичність у спілкуванні – таким запам`ятають його журналісти в останні роки. Мої досвідчені колеги кажуть, що колись, за головування в Адміністрації Президента він дуже болісно реагував на критику. Про це не знаю, натомість неодноразово спостерігала, як в цьому скликанні Євген Петрович разів по десять повторював у кулуарах свої коментарі, іноді дипломатично відповідаючи на випади, іноді м`яко ігноруючи властиве нам професійне нахабство.

Поділитися своїми спогадами про Євгена Кушнарьова ми попросили і тих політиків, хто знав його більше десяти років, і тих, хто познайомився вже в цьому скликанні.

Валерій Пустовойтенко, екс-прем`єр-міністр України:

Те, що сталося, це нещастя для сім`ї Євгена Петровича і для нашої країни. Я обов`язково поїду на похорон. Загинув досвідчений і зважений політик, який мав попереду велике політичне майбутнє. Ми познайомилися 1990 року, коли він став народним депутатом України. Свою демократичну спрямованість, властиву цьому парламенту, Євген Петрович зберіг на все життя. Коли пізніше я створив Асоціацію мерів міст України, він ввійшов до Асоціації. І всі ці роки ми активно спілкувалися. Кушнарьова дуже любив і поважав Леонід Кучма. А Кучма вмів добирати демократично налаштованих людей, як умів розпізнати талант. А Кушнарьов був саме таким. Пізніше він став головою Адміністрації Президента. Але ви знаєте, що в Адміністрації Президента ніхто надовго не затримувався, там завжди було своє оточення, своя підкилимна боротьба. Боротьба велася проти всіх керівників АП.

Але Київ це Київ, а Харків це Харків, і в Кушнарьова весь час була мрія повернутися до Харкова губернатором. Яким він був губернатором? Я думаю, ефективність голови обласної адміністрації визначається рівнем економічного розвитку регіону. З приходом Кушнарьова в області почалося економічне зростання. Євген Петрович був одним одним із засновників НДП. Разом з Анатолієм Матвієнком, Володимиром Філенком, Євген створював цю партію, очолював НДП в Харкові, дуже плідно працював. Він багато зробив для партійного будівництва, він добирав і розставляв людей. Своєрідним спадом його кар`єри сталі події в 2004 році, коли під час президентської кампанії Кушнарьов підтримував кандидата в Президенти Віктора Януковича. Зізнаюся, що мене дещо здивували виступи Євгена Петровича під час з`їзду в Сєвєродонецьку, але губернатори були людьми підлеглими, і я думаю, що його багато в чому зобов`язали виступати саме так, як він виступив. Але це неважливо, у нього була дуже непроста доля, і пізніше йому за цей період довелося достатньо жорстко розплачуватися, в тому числі і поясненням в правоохоронних органах. Тому ми можемо і повинні розуміти: ні праві - ліві, біло-блакитні чи помаранчеві, а вся країна збідніла на одного талановитого політика.

Олена Бондаренко, народний депутат від Партії Регіонів:

Євген Петрович був дуже інтелігентною людиною. Дати коментар, відзначити новий костюм або зачіску, бути обличчям і ньюсмейкером фракції: у нього все було органічно. Останній проект Кушнарьова: робота з молодими депутатами. Він зібрав на нараду депутатів нашої фракції, які в парламенті перше скликання, і запропонував допомогу в просуванні коментарів. Спочатку запропонував здавати теми, по яких ми могли виступати на телеканалах. Учив як працювати над собою, знаходячи навички публічності. Його завданням на тому етапі було: виховувати нове покоління політиків. Боляче усвідомлювати, що востаннє ми бачилися з Євгеном Петровичем на закритті сесії минулої п`ятниці.

Володимир Філенко, «польовий командир» Майдану:

Ми були знайомі з Євгеном багато років. І я сумую разом з його рідними. Мене з Євгеном зв`язували багаторічні дружні та політичні відносини, хоча потім ми розійшлися. Але я визнаю, що він був сильною, видатною особистістю. Я не поділяв його погляди останні роки, але... Для встановлення демократичного ладу в країні він зробив багато.

Лана Самохвалова