Четвер,
21 вересня 2017
Наші спільноти

Реадмісія: якщо людина схожа на африканця, це не означає, що вона з Африки

Найбільше нелегалів потрапляє в Україну з РФ, Молдови та Білорусі... Якщо іноземця тривалий час неможливо ідентифікувати, він залишається в Україні... Інтерв’ю з заступником Луценка

Найбільше нелегалів потрапляє в Україну з РФ, Молдови та Білорусі... Якщо іноземця тривалий час неможливо ідентифікувати, він залишається в Україні...

Заступник міністра внутрішніх справ України Василь Мармазов відповів на запитання УНІАН.

Пане Мармазов, угода про реадмісію між Україною та ЄС діє вже два роки, окрема її частина набуває чинності 1 січня 2010 року. Що зміниться для України?

Василь Мармазов Так, угода про реадмісію з Європейським Союзом була укладена 18 червня 2007 року. А з 1 січня 2010 року набуває чинності частина угоди щодо реадмісії громадян третіх країн та осіб без громадянства. Щодо реадмісії громадян України та ЄС, котрі порушили законодавство держав-сторін, угода справді діє вже два роки.

Хочу наголосити, що правоохоронні органи держав ЄС повертатимуть в Україну громадян третіх країн та осіб без громадянства лише після того, як нададуть доказові матеріали на користь того, що особа справді нелегально потрапила на територію ЄС з України. Більш того, тільки після надання згоди уповноваженими органами України на передачу такої особи, її може бути прийнято в порядку реадмісії.

А якщо якийсь громадянин третьої країни скаже, що він потрапив у ЄС з нашої території, то його відправлятимуть до нас? Як практично відбуватиметься ця процедура?

Так, це один з можливих аргументів, проте цього недостатньо.

Угодою передбачено, що країни ЄС застосовуватимуть усі необхідні заходи, аби довести, що нелегал потрапив з території України. Компетентні органи України, зокрема МВС, Держприкордонслужба, можуть погодити чи не погодити процедуру реадмісії. Тобто це не відбуватиметься автоматично.

У свою чергу, представники компетентних органів ЄС зобов`язані пояснити, чому вони нелегального мігранта передають саме до України, а не в країну його походження. Бо якщо укладено договори про реадмісію між країнами ЄС і державою його походження, то особа підпадає під дію цих угод. Якщо таких угод немає, то після того, як компетентні органи України дали згоду на прийняття нелегального мігранта на свою територію, вони мають здійснити комплекс заходів щодо його ідентифікації, установлення громадянства, а також вирішити його подальшу долю.

Скільки нелегалів, по-вашому, уже нині осіло на нашій території?

В Україні є два пункти тимчасового утримання нелегальних мігрантів, що якраз і були створені за останні два роки. Один у Чернігівській області й ще один – у Волинській.

Будівництво цих пунктів фінансувалося переважно за рахунок бюджетних коштів України, хоча й за підтримки ЄС, Міжнародної організації з міграції.

Ці два пункти розраховано на 373 особи. На сьогодні вони заповнені лише на сімдесят відсотків.

Загалом планується створити п`ять – сім таких пунктів. За наступні два роки, гадаю, побудуємо три. Залежно від того, як відчуватимемо міграційні потоки, а також зважаючи на виконання Європейським Союзом зобов`язань, визначених угодою, щодо сприяння Україні в розбудові інституційної здатності.

Яка вартість побудованих пунктів?

Наприклад, на будівництво пункту у Волинській області було витрачено близько 36 мільйонів гривень.

ЄС планує виділити ще З0 мільйонів євро, з яких 10 – на потреби Держприкордонслужби, 20 – МВС. У нашому випадку ми використовуватимемо їх на побудову пунктів.

Чи завжди просто з`ясувати походження мігрантів, адже при затриманні вони часто знищують документи, буває навіть з`їдають їх?

Так, випадків пошкодження нелегальними мігрантами документів вистачає. Водночас нерідко в іноземців відбирають документи ті, хто їх нелегально переправляв.

Установлення особи, з`ясування інших юридичних обставин може тривати й до року. А якщо іноземці подають заяву на отримання статусу біженця, то така процедура може тривати й довше. За бажанням іноземця, до нього може бути застосовано процедуру добровільного повернення. У цьому разі правоохоронні органи України тісно співпрацюють з Міжнародною організацією з міграції, яка сприяє нелегальним мігрантам у їхньому добровільному поверненні на батьківщину.

Мігранти, повернуті з Європи, відправлятимуться назад додому за кошти України?

З 2002 року в бюджеті України на це передбачено окреме фінансування. У 2008–2009 роках ця сума сягає 3 мільйонів гривень. Це ті кошти, якими розпоряджається МВС. Передбачено також один мільйон на потреби Державної прикордонної служби.

Зрозуміло, що цих коштів недостатньо. Тому ми активно вирішуємо питання щодо запровадження в Україні програми добровільного повернення, і під це залучаються кошти Міжнародної організації з міграції та інших неурядових організацій, котрі опікуються питаннями міграції.

Також компетентні органи України для здійснення процедури реадмісії можуть відшкодовувати витрати як за рахунок самого нелегального мігранта й особи, яка йому сприяє, так і за рахунок третіх країн.

Звідки найбільше потрапляє нелегалів на територію України?

Найбільша кількість нелегальних мігрантів потрапляє в Україну з Російської Федерації, деякі – з Молдови та Білорусі.

Який зазвичай контингент затриманих?

Найчастіше це громадяни Китаю, В`єтнаму, Пакистану, Афганістану, Нігерії, Єгипту, Сомалі та інших африканських країн. До речі, ЄС недавно уклав угоду про реадмісію з Пакистаном. Завдяки цьому компетентні органи Європейського Союзу передаватимуть нелегальних мігрантів – громадян Пакистану, зокрема тих, котрі потрапляють на територію ЄС з України, – до країни їхньої громадянської належності.

Чи можливо особу ідентифікувати за зовнішніми ознаками, мовою, а не лише на підставі документів?

За зовнішніми ознаками можна лише приблизно здогадуватися, з якої країни чи з якого регіону походить іноземець, але необхідна більш чітка ідентифікація. Бо не можна людину, якщо вона схожа на африканця, відправити в будь-яку африканську країну. А якщо особа має ознаки азійської раси, – у будь-яку найближчу азійську країну. Її потрібно максимально ідентифікувати. У цьому випадку великі сподівання покладаємо на допомогу відповідних посольств та консульських установ.

Яка подальша доля тих, хто народжує і народжується на українській землі?

Зрозуміло, якщо з різних причин тривалий час ідентифікувати особу неможливо, її ж триматимуть у відповідних пунктах вічно. У такому разі вони залишаються на нашій території. Але це дуже незначна частка від загальної кількості утримуваних у пунктах нелегальних мігрантів, – 1–2 відсотки. В окремих випадках навіть у такої категорії осіб можуть з`явитися законодавчі підстави для подальшого перебування в Україні – наприклад, одруження чи народження дитини. Щодо тих дітей, котрі народжуються на території України, то до них застосовуються положення законодавства, що підтверджують їхні права за народженням.

Ви так оптимістично розповідаєте про питання міграції...

Так, я справді намагаюся бути оптимістом, спокійно все аналізувати. Я не зовсім сприймаю застереження, які лунають у ЗМІ. Це свідчить тільки про непоінформованість.

Чи є якась користь Україні від угоди про реадмісію з ЄС?

Василь Мармазов Ми не можемо говорити про реадмісію у відриві від взаємин із зовнішнім світом. Ми ж якось повинні досягти лібералізації у візовому режимі...

Реадмісія – це один з механізмів боротьби з нелегальною міграцією, незалежно від того – мали б ми цю угоди чи ні – завдання правоохоронних органів – протистояти цьому явищу, бо часто воно криміналізоване. А реадмісія породжує дуже серйозні зобов`язання, що є ще більшим стимулом для нас боротися з ним.

Зрештою, це є ознакою цивілізованості. Це є об`єктивна реальність, тому я б тут взагалі відійшов від оцінок – «чорне» чи «біле».

Розмовляла Оксана Климончук

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку