Чи вдарить коаліція по Мукачівському суду судом Донецьким?

Чи вдарить коаліція по Мукачівському суду судом Донецьким?

Прем’єр-міністру треба було узгоджувати позиції з Президентом... Тепер Мороз може підняти ціну за підписання закону про Кабінет міністрів... Рішення суду штовхатиме коаліцію до рішучих дій... Думки експертів

Учора Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області розглянув позов представника партії «Наша Україна» Ігоря Кріля до Верховної Ради про визнання протиправними можливих дій Голови ВР в разі підписання ним закону про Кабмін і заборонив Олександру Морозу підписувати ухвалений 12 січня Закон “Про Кабінет Міністрів України”. УНІАН поцікавився думкою політиків та політологів з цього приводу.

Віктор Небоженко, політолог:

У ВІДПОВІДЬ З’ЯВИТЬСЯ РІШЕННЯ ДОНЕЦЬКОГО СУДУ, ЩО МОРОЗ ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ ПІДПИСАТИ ЗАКОН

Такого не можна робити в жодному разі, бо ми таким чином провокуємо „юридичний сепаратизм”. У відповідь на заборону Мукачівського суду з’явиться рішення, скажімо, Донецького обласного суду про те, що Мороз, навпаки, зобов’язаний підписати цей закон, бо інакше не виконуватиме свій обов’язок. Це несерйозно, якщо в нас районний чи навіть міський суд вирішує конституційну кризу в Україні.

Суди не мають втягуватися у велику політику. Повноваження судів на місцях не поширюються на оцінку політичної діяльності перших осіб держави. Світ такого не знає. Конституційна криза вирішується в рамках повноважень відповідних інституцій з відповідними повноваженнями. Підписувати чи не підписувати – це політична воля й відповідальність самого Мороза. Інша справа, якби йшлося про громадянина Мороза, який мешкає в Мукачевому.

Думаю, що це рішення суду не матиме ані політичних, ані юридичних наслідків.

З іншого боку, воно висвітило пасивність Конституційного суду та Верховного суду України. Де відповідні рішення КС?

Олексій Кучеренко, народний депутат (НУ):

ПРЕМ’ЄР-МІНІСТРУ ТРЕБА БУЛО УЗГОДЖУВАТИ ПОЗИЦІЇ З ПРЕЗИДЕНТОМ, А НЕ ЛАМАТИ СИТУАЦІЮ ЧЕРЕЗ КОЛІНО

Для мене такий „хід” несподіваний. Такого ще не було. Юридичну оцінку цього рішення не можу давати – це справа юристів. На жаль, наша судова система побудована так, що в нас районні та міські суди можуть поновлювати на посадах прокурорів, депутатів, глав адміністрацій і т.д. З цими правовими казусами треба рахуватися, хоча, на мою думку, така ситуація ненормальна й не сприяє підвищенню авторитету судової влади. Вирішувати такі питання має Конституційний, а не районний суд.

Що ж до політичної оцінки цього факту, то, на мою думку, прем’єр-міністрові як фактичному лідеру коаліції від початку треба було займатися узгодженням позицій з Президентом, а не намагатися ламати ситуацію через коліно.

Ігнорувати рішення суду не можна. З іншого боку, якщо в ході голосування за закон про Кабмін порушувалася Конституція, то навряд чи Мороза тепер зупинить рішення райсуду. Якщо Мороз взяв на себе зобов’язання перед коаліцією, то буде змушений підписувати.

Зараз передбачити юридичні наслідки судового рішення дуже важко. У будь-якому разі, я не бачу позитиву й логіки в тому, що відбувається.

Олесь Доній, політолог:

ТЕПЕР МОРОЗ МОЖЕ ПІДНЯТИ ЦІНУ ЗА ПІДПИСАННЯ ЗАКОНУ ПРО КАБІНЕТ МІНІСТРІВ

Судова гілка влади в Україні – одна з найменш реформованих і використовується – і політиками, і бізнесом – у своїх корисливих цілях. Тут часто діють подвійні стандарти – в одних випадках політики зацікавлені виконувати рішення суду, в інших воно ігнорується. Можна нагадати, що та сама президентська сторона не хотіла визнавати рішення суду щодо поновлення Євгена Жовтяка на посаді голови Київської ОДА.

Судова система сьогодні настільки корумпована, що фактично перетворилася на інструмент політичної боротьби. Мене дивує, коли дискутується, хто з суддів Конституційного суду перебуває під впливом Президента, Тимошенко чи Партії регіонів. Таке враження, що навіть не розглядається варіант, що рішення Конституційного суду може ухвалюватися з точки зору відповідності законові.

Виникне велика проблема, якщо голова Верховної Ради підпише закон, і після цього якась частина влади виконуватиме його, а інша – ні. Це призведе до розбалансування всієї влади, коли невідомо хто й кому підпорядковуватииеться. Ситуація з визнанням-невизнанням міністрів, з підписанням-непідписанням законів уже не просто дивна – вона небезпечна.

Ми можемо лише ще раз засвідчити, що в Україні наявна політична криза, і тепер справді потрібен круглий стіл, за яким би не чинився тиск однієї сторони на іншу, а визначалися правила гри.

Можна також припустити, що тепер ціна підписання закону про Кабінет міністрів зростає, і Мороз зможе ставити додаткові умови коаліції як „відшкодування” за „моральні збитки”.

Михайло Погребінський, політолог:

РІШЕННЯ СУДУ ШТОВХАТИМЕ КОАЛІЦІЮ ДО РІШУЧИХ ДІЙ

Це яскравий приклад судового „бєспрєделу” і самодискредитації судової гілки влади. Оскільки владні структури й насамперед Президент неодноразово подавав приклад ігнорування Конституції, то чому б іншим владним структурам, у тому числі й судам, не поводитися так само?

Коли Президент удруге ветує той самий законопроект (оскільки справа не в тому, які папери йому передали на підпис, а в тому, який саме варіант законопроекту був проголосований Верховною Радою), то про що можна говорити? Усе це свідчить про кризу і політичної, і судової системи, причому кризу рукотворну, штучну.

Думаю, що дане судове рішення не призведе до зміни політичної ситуації, але продовжує заводити ситуацію в глухий кут.

Напевне, команда Президента розраховує на те, що Верховна Рада піде хоча б на частковий компроміс щодо врахування поправок Президента до закону про Кабмін. Але, на мою думку, такий спосіб пошуку компромісу, як рішення районного суду, лише штовхатиме коаліцію до рішучих дій. Спікер мусить підписати закон про Кабінет міністрів, оскільки це його конституційне зобов’язання. Одночасно як людина, яка поважає закон, він може подати апеляцію на рішення Мукачівського міськрайонного суду.

Вадим Карасьов, політолог:

ВІЙНА ЗА ПОВНОВАЖЕННЯ ВСТУПИЛА У ФАЗУ ВІЙНИ ЮРИДИЧНИХ „ЗАЧІПОК”

Я не можу давати оцінку рішенню суду, бо тоді судова система як така буде непотрібна. Таку оцінку може дати апеляційний суд, і в Мороза для цього є п’ять днів.

Що ж до політичного виміру, то в даній ситуації можна констатувати, що війна за повноваження вступила у фазу війни юридичних аргументів та юридичних „зачіпок”. Ідеться про введення в дію закону про Кабмін, який фактично змінює інституційну конфігурацію та форму правління в Україні. Я б не виключав тут певного „юридичного лицемірства” з обох сторін, але й апеляція до всіляких процедурних моментів – річ очікувана. Опоненти Президента вважають, що він вийшов за межі правового поля, коли вдруге ветував закон про уряд, але рішення Мукачівського міськрайонного суду повертає ситуацію в правове поле.

Якщо пішла війна юридичних аргументів, то треба продовжувати цей „двобій” у рамках правових формальностей. Якщо Мороз тепер підпише закон, то тим самим порушить рішення суду, і одна зі сторін конфлікту розцінюватиме цей підпис як вихід за межі правового поля.

Галина Ключковська

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter