Зміни до Регламенту: депутати витерли ноги об Конституцію?

У Конституції немає лазівки для індивідуального членства в коаліції... Йдіть на вибори – в такому складі ви не здатні працювати... Дивно, є більшість, але не можна сформувати уряд...

У Конституції немає лазівки для індивідуального членства в коаліції... Йдіть на вибори – в такому складі ви не здатні працювати... Дивно, є більшість, але не можна сформувати уряд...

Нарешті, стало зрозуміло, навіщо парламент два тижні тому ухвалив Закон про Регламент, в якому стояли міцні запобіжники від створення більшості на основі індивідуального членства. Регламент прийняли, щоб швидше внести до нього зміни і зробити таке членство можливим. Сьогодні парламент займався важливою справою, приймав зміни до регламентного закону. Успішно. Законопроект прийняли за основу. Справа за малим, ухвалити його в цілому, дати на підпис президентові, докупити сорок парламентських душ, і вперед: у світле майбутнє з новою парламентською більшістю.

Цікаво, а що ж робити із статтею Конституції, яка чорним по білому пише, що більшість формують фракції? Хлопці, які прийшли до влади не надто церемонні з Основним Законом і можливістю сформувати свою більшість. Не хочете в більшість фракціями, давайте поодинці. Перший пішов, другий пішов, і пішли - пішли. З усіма розрахувалися? Добре, Донецк порожняк не гонит. Так партія президента, що переміг, сьогодні намагається сформувати нову парламентську коаліцію. А в НУ-НС особливий народ, вже звиклий до грошей і слави часів президентства Ющенка. Цікавий для політичного торгу біоматеріал. Хотіла б я почути, як вони торгуються. Утім, не хотіла б. Певна, серед предметів торгу немає ні питання про перебування флоту, ні про долю ГТС, ні зовнішнього вектора. Такий торг можна було б зрозуміти. Думаю, там інші ціни. Наприклад, можливість втиснутися хоч бочком в довгострокові контракти Енергоатому з ТВЕЛом, доля Укртелекому, ну й інші міністерства та відомства.

Взагалі, я вважаю ненормальним, коли способи формування парламентської більшості стають темою для широкої громадської дискусії. Як правильно зазначив свого часу Литвин: це справа парламенту – вибирати форми своєї самоорганізації. Це справедливо для нормальної країни: професійне питання політичної організації повинні вирішувати еліти, а обговорювати його два-три десятки журналістів. Але коли нардепи порушують Конституцію і коли від усіх цих «змін форм самоорганізації» парламенту за версту смердить корупцією, то мимоволі хочеться про це поговорити. Від імені виборця розглянути причини змін форми самоорганізації і побачити, чим мотивуються перебіжчики.

Рішення Конституційного суду від 17 вересня 2008 року, яке легко можна знайти на сайті КС і яке покликане пояснити статтю 83 Конституції, свідчить: під словосполученням «коаліція депутатських фракцій» у ВР треба розуміти, сформоване на встановлених Конституцією і Регламентом засадах об`єднання за наслідками виборів кількох депутатських фракцій, кількість народних депутатів в яких становить більшість від Конституційного складу Верховної Ради України, які (депутатські фракції) на основі узгодження політичних позицій погодилися на спільну парламентську діяльність». У цьому висновку КС (рішення під номером №16 – рп / 2008) немає ніякого індивідуального членства. Як немає індивідуального членства в Конституції.

Ситуація очевидна, але, щоб перевірити самих себе, ми звернулися до експертів з проханням прокоментувати свіжосхвалені зміни до Регламенту і пояснити, що робити, якщо ці зміни явно суперечать Конституції.

Олександр Барабаш, експерт виборчого права:

У КОНСТИТУЦІЇ НЕМАЄ ЛАЗІВКИ ДЛЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЧЛЕНСТВА В КОАЛІЦІЇ

Я вчора спеціально подивився два рішення КС щодо тлумачення поняття коаліція і членства у фракції. І там чітко сказано: більшість створюють фракції, сумарна кількість членів яких більше 226. І те, що зроблене парламентом, - це просто взагалі, у мене немає слів. Ці останні зміни свідчать, що депутати плювали на все. Незрозуміло, навіщо зміни в Регламент приймати. Могли б і без Регламенту створювати собі нову більшість, коли їм плювати на Основний Закон і рішення КС. Базовий принцип: коаліцію створюють фракції - порушений, це тупе начхання на рішення КС. Тому що рішення Конституційного суду - це невід`ємна частина Конституції. Хтось говорить, що рішення КС можна читати по-різному. Його неможливо читати по-різному. Там немає жодної лазівки, щоб протягнути індивідуальне членство. Як казав Шолом Алейхем, якщо не можна, але дуже хочеться, то можна.

Особисто я ніколи не був прихильником імперативного мандата і не вважаю правильною прив`язку парламентарія до фракції. Більш того, вважаю, що така прив`язка суперечить принципу депутатського представницького мандата. Депутат є представником народу, а не політичної сили. І в принципі вважаю помилковою саму конструкцію, коли коаліція стає формальним суб`єктом, який перешкоджає реалізації таких конституційно-правових наслідків, як призначення Кабінету міністрів.

Фракція, як і коаліція – це все інструменти роботи. У найдемократичнішій країні фракції не голосують одностайно. І не треба фетишизувати коаліцію. Ми створили штучну конструкцію, яка не може бути способом боротьби з парламентською корупцією, якщо депутати готові давати хабарі і брати хабарі. Змінити ситуацію можна, якщо буде вільне висунення кандидатів і усвідомлений вільний вибір виборцем конкретного депутата. На жаль, в країні імперативного мандата депутатський корпус почувається не представником народу, а рабом партійного лідера.

Нині коаліція перетворилася на самоціль. Якщо вона є – є і уряд. Немає її – немає міністрів. Але, виходячи з природи демократичного мандата, це неправильно. Коаліція - не більше ніж технічний засіб роботи парламенту. А її формування у нас зробили конституційно обгрунтованою подією.

Але так воно вже є. А раз є - ви повинні виконувати цю норму.

Віктор Мусіяка, один з авторів Конституції України:

ЙДІТЬ НА ВИБОРИ – В НИНІШНЬОМУ СКЛАДІ ВИ НЕ ЗДАТНІ ПРАЦЮВАТИ

Останніх сім років я тільки і гавкаю щодо порушень Конституції. Сотень порушень припускався Ющенко, постійно парламент припускається, Кабмін. Ось укотре парламент порушив. А зовсім недавно таким же неконституційним чином місцеві вибори відмінили.

Чи маємо ми шанс вийти на етап формування правової держави? Чи корозія доїсть усі структури влади?

Ми говоримо про законність формування коаліції. А як створювалася, а потім підтримувалася попередня коаліція? Ющенко потім виводив звідти своїх людей. Створював Єдиний центр.

І взагалі, а нинішній парламент– конституційний? Вибори 2007 року – конституційні? Адже остаточні підстави для дострокових виборів - це 77-а стаття, яка і близько до цього відношення не має. Та й взагалі, де це видно, щоб спеціально «обнуляти» списки, як зробив БЮТ, і приводити в непридатний стан орган законодавчої влади?

Ми не можемо говорити про неконституційність дій того чи іншого політика, тому що всі їх дії неконституційні багато років.

Ось відправляють у відставку уряд. Що робить Тимошенко? Зібрала манатки і заявила, что пішла. Якщо це правда, то як це розуміти?

На вулиці криза, і половина уряду йде відпочивати. І кажуть, що вони навіть засідання не зможуть проводити.

У цій ситуації якось треба вирішувати питання? Треба було, зчепивши зуби, всім, і хто «За Україну», і хто говорить, що думає про Україну підсуєтитися, домовитися, зробити коаліцію, створити технічний уряд - а наступного дня йдіть з більшості і йдіть до чортової матері на вибори. Але щоб до виборів працював уряд! Мене лякає, що країна залишається без уряду.

Йдіть на вибори, адже зрозуміло, що в нинішньому складі ви не здатні працювати.

Тепер про створення нової більшості під президента. Я не бачу якісної різниці між старою бютівською коаліцією і антиконституційним збіговиськом, яке тут збираються склепати.

Можливо, в Конституції краще прибрати положення про те, що коаліцію формують фракції. І хоча я не сприймаю природу імперативного мандата, але треба його зробити стовідсотково імперативним. Це - як батіг, гільйотина на голову депутата: якщо депутата привела партія за списком, то він повинен голосувати так, як ухвалила рішення фракція. Не проголосував - здай мандат, і пішов геть, візьмемо наступного за списком.

Це, до речі, можна зробити і через закон про вибори. Це добровільна відмова від особистої свободи.

Депутат, який голосує всупереч волі фракції, наприклад, у Британському парламенті, стає ізгоєм. У нього немає політичного майбутнього. Європейці не афішують це, не прописують законом, але фактично забезпечують певне ставлення до порушника партійної дисципліни. А ми взяли і написали в законі. Ну, так записали б усе, до виключення людини з парламенту.

Ви чули, що Ігор Коломойський зробив до КС подання щодо повернення мажоритарної системи? Я з ним згоден. Тому що чиста пропорціоналка - це порушення конституційного права бути обраним. І дотримання права бути обраним можливе тільки через введення мажоритарної системи виборів.

Тепер дивіться, що пропоную я. Проходять вибори, створюється якась більшість, яка буде звичайним інструментом парламентської роботи, а не конституційним органом. Коаліцію формують фракції, куди можуть входити мажоритарники. Але потрібно зробити так: якщо у найбільшої фракції кандидат у прем`єри не пройшов через сесійний зал, то пропонуються кандидати від наступних за чисельністю фракцій. Якщо і вони не можуть, то, припустімо, кандидатуру подає президент. Затверджує прем`єра парламент. Отак я все це бачу...

Ігор Коліушко, голова правління Центру політико-правових реформ:

ДИВНО, Є БІЛЬШІСТЬ, АЛЕ НЕМАЄ МОЖЛИВОСТІ СФОРМУВАТИ УРЯД

Зміни до Регламенту, які були прийняті сьогодні в першому читанні, не відповідають букві Конституції. Вони суперечать статті 83 Конституції, згідно з якою коаліцію створюють фракції. Це означає, що фракція повинна ухвалити рішення більшістю голосів про вступ до коаліції. Інший шлях не можна вважати конституційним.

Якщо цей закон буде прийнятий і підписаний президентом, то його можна оскаржувати в КС. Це доволі-таки свідоме ігнорування Конституції.

Якщо ж говорити про проблему взагалі, то, на мою думку, ці положення статті 83 абсолютно надумані. У жодній Конституції відомих мені держав, коаліція не закріплюється Основним Законом.

Один з фундаментальних принципів конституційного права свідчить: головне завдання парламенту – сформувати уряд. І все має бути підпорядковане цьому, ніякі штучні бар`єри не повинні перешкоджати виконанню головного завдання.

А наша Конституція створює ситуацію, коли в парламенті є більшість, але немає можливості сформувати Кабінет міністрів. Тому з погляду теорії, ініціатори законопроекту мають рацію. Але, якби вони керувалися правом, то вони спочатку повинні були внести зміни до Конституції, а потім реалізували свою ідею індивідуального членства.

Думаю, механізмом боротьби з внутріпарламентською корупцією, про яку завжди виникає питання, коли йде міжфракційна міграція, повинні стати ліквідація жорстко закритих партійних списків і зміцнення внутріпартійної демократії. Причиною наших сьогоднішніх бід стало ухвалення рішення про закриті партійні списки. Якщо принцип зміниться, і виборець зможе вплинути на персональний склад парламенту, то це сприятиме формуванню такого списку, в якому не буде перебіжчиків. Вони туди просто не потраплятимуть.

Опитувала Маша Міщенко

УНІАН в Google News