Чому Мороз заївся з Гриценком?

Янукович із соціалістами грають у злих і добрих слідчих... Вибачитися не обов’язково кланятися?.. Соціалісти доводять відданість справі антикризової коаліції?.. СПУ не хоче миру між Януковичем і Гриценком?..

Нещодавно на засіданні Кабінету міністрів прем’єр зробив зауваження міністру оборони Анатолію Гриценку й зажадав, аби той публічно вибачився перед головою Верховної Ради Олександром Морозом.

Нагадаємо хронологію подій. 24 січня, перебуваючи в Одесі, голова Верховної Ради Мороз заявив, що надіслав Кабінету міністрів лист, у якому просить захистити інтереси держави при розподілі будівель Одеського інституту сухопутних військ. Спікер висловив сподівання, що це майно буде передане Міністерству освіти та науки.

25 січня міністр оборони Анатолій Гриценко заявив: "Такі заяви Мороза є абсолютно безпідставними, некомпетентними й образливими. Такими заявами голова ВР фактично засвідчує нерозуміння розподілу повноважень між гілками влади". Гриценко також зауважив, що не Верховна Рада, а Кабмін спільно з місцевою владою Одеси вирішуватимуть майнові питання Одеського інституту сухопутних військ.

Міністр наголосив, що Морозу має бути відомо, що рішення про переведення інституту до Львова було всебічно вивчене, продумане й підтримане урядами Тимошенко, Єханурова і Януковича, а також затверджене РНБО й особисто Президентом.

Гриценко сказав: "Стверджувати, що в основі рішення було не поліпшення якості підготовки офіцерів, а чиїсь претензії на землю в Одесі, абсолютно безпідставні. Це рішення правильне і виважене".

Гриценко запевнив, що ні Міноборони, ні Генштаб не мають претензій до земель у Одесі, а рішення про їх використання не може одноосібно ухвалювати Мороз.

"Можливо, таким чином, спікер хоче пролобіювати інтереси одного з міністрів, який є членом Соцпартії, але цього не буде", – сказав Гриценко.

За його словами, передати все майно Міносвіти означає практично перекреслити будь-які перспективи офіцерів Одеського гарнізону на отримання житла.

Гриценко повідомив, що частина майна і територій інституту залишиться у Міноборони, а частина буде передана місцевій владі, за що Міноборони отримає житло.

7 лютого, відкриваючи засідання Кабінету міністрів, Янукович сказав Гриценкові: "Я вам роблю зауваження і просив би вас публічно вибачитися перед Олександром Олександровичем... Я не розумію, Анатолію Степановичу, коли ви в черговий раз робите заяви по відношенню до голови Верховної Ради, які не відповідають дійсності та рівню стосунків Кабміну та Верховної Ради. Я просив би цього не робити".

Того ж дня було поприлюднено фотографію, на якій видно, як міністр транспорту Микола Рудьковський, ідучи на засідання Кабміну, тримає в руках аркуш із віддрукованим текстом “зауваження” Гриценкові, яке згодом майже дослівно зачитав Віктор Янукович.

Коментуючи журналістам інцидент на засідання Кабміну, Гриценко сказав: "Я готовий відкликати свою заяву, якщо першим це зробить Олександр Олександрович Мороз, бо він першим зробив зауваження". Гриценко нагадав, що Мороз аргументував рішення про перенесення інституту сухопутних військ з Одеси до Львова приватними інтересами представників Міністерства оборони, з чим, за словами міністра, він не згоден.

8 лютого було оприлюднено заяву прес-служби апарату Верховної Ради, у якій, зокрема, сказано: "Викликає сумнів те, що Гриценко як міністр українського уряду усвідомлює ступінь відповідальності за свої слова. Голова парламенту ніколи не допускав і не допускає образливих заяв ні на адресу міністра, ні на адресу будь-якого іншого громадянина України".

В апараті Верховної Ради вважають, що ті, "нічим не обґрунтовані виступи, які продовжує робити Гриценко, показують, що спроба дискредитації голови парламенту з його боку не є випадковою".

"Жаль, що міністр оборони використовує свій високий офіційний статус для дестабілізації відносин між урядом і парламентом. Навряд чи заняття чорним піаром і політичними технологіями входять у його компетенцію", – ідеться в заяві.

Того ж дня з трибуни Верховної Ради із заявою СПУ виступив народний депутат Ярослав Мендусь. У заяві, зокрема, сказано:

„25 січня ц.р. міністр у хамській формі звинуватив Голову парламенту в лобіюванні чиїхось інтересів у питанні передачі майна Одеського інституту сухопутних військ, одного з найстаріших військових вузів України... На засіданні уряду Прем`єр-міністр України Віктор Янукович зробив міністрові цілком справедливе зауваження. Проте, замість того, щоб визнати свою очевидну провину за безвідповідальні виступи, раптом вигадав чергову байку: він сказав, що нібито Голова парламенту Мороз виступив проти нього з якимись образливими зауваженнями. Але ніяких фактів на підтвердження своїх слів він не привів. Міністр оборони любить підкреслювати, що він здобув військову освіту в американському військовому вузі. Так от якби американський офіцер і міністр оборони почав нести подібну нісенітницю на адресу вищого керівництва або поширювати чутки про підрив обороноздатності своєї країни (при цьому на протязі двох років відповідаючи за її зміцнення), імовірно, справа  завершилася не тільки б його відставкою  але й медичним оглядом. Про яку честь офіцера може говорити людина, у якої не вистачає мужності відповідати за свої слова? Якщо Гриценко має у своєму розпорядженні факти про незаконне лобіювання посадовцями своїх інтересів, він зобов`язаний не базікати, а передати всі матеріали в компетентні органи. Інакше міністр виглядає безвідповідальним базікою, який навмисно намагається зіпсувати конструктивні відносини між урядом і парламентом України. Фракція Соціалістичної партії України вимагає від міністра оборони України вибачень за наклепи на адресу Голови Верховної Ради України.”

Ми поцікавилися у політиків та політологів їхнім баченням цього конфлікту.

Борис Беспалий, народний депутат (НУ):

ЯНУКОВИЧ ІЗ СОЦІАЛІСТАМИ ГРАЮТЬ У ЗЛИХ І ДОБРИХ СЛІДЧИХ?

Якщо розглядати ланцюжок подій останнього часу, то все стає на свої місця. Тут навіть немає запитань – самі відповіді. Спочатку “антикризова” коаліція вичавила з Кабінету міністрів тих міністрів, які там були за договірною квотою Президента: Павленка, Зварича, Ліхового, Луценка, потім взялася за міністрів, які були незаперечною конституційною квотою Президента – вичавили Бориса Тарасюка, і зараз взялися за останнього демократичного міністра – Гриценка. А якими засобами це буде досягнуто, неістотно. Привід завжди можна придумати. Як кажуть, свиня болото знайде.

Те, що Янукович не демонструє до Гриценка ворожості, ні про що не говорить. Він, наприклад, позитивно оцінював і діяльність Луценка на посаді міністра МВС.

Думаю, що ми спостерігаємо рольову гру. У коаліції просто розписали ролі: „злий слідчий – добрий слідчий”. Прем’єр, щоб не ускладнювати додатково спілкування з Президентом, дистанціюється від конфлікту, вдає, що він – не він, і виступає в цій ситуації в ролі „доброго слідчого”. А Рудьковський, який перебуває на гачку через своє сумнівне минуле, яке підлягає з’ясуванню, і через свої сумнівні дії та сумнівну компетентність у цьому питанні, виконує брудну роботу. Я переконаний, що він смикнутися б не посмів без команди Януковича.

Сумніви в саме такому сценарії ще могли б виникати, якби не було передісторії з іншими міністрами.

Я не можу коментувати нюанси особистого спілкування – треба чи не треба вибачатися. Спроба показати це як ізольоване від політики непорозуміння непереконлива. Їй можна було б повірити, якби не контекст цих подій. У даному випадку йдеться про системну атаку на демократичних міністрів у Кабміні, останнього з яких намагаються вибити звідти будь-якими засобами. Це чергова політична провокація, яку роблять брудними руками тих, хто вже одного разу зрадив. Усе абсолютно очевидно й прозоро: тільки вичерпалася ситуація довкола Тарасюка – взялись за Гриценка. А звинувачення, вимоги вибачитися – це димова завіса.

Цілком імовірно, що справа дійде до постановки питання про відставку Гриценка. Хоча насправді у відставці вже давно має бути Микола Рудьковський – за свої викрутаси. Тепер зрозуміло, для чого він там потрібен – щоб улаштовувати такі інсинуації.

Анатолій Семинога, народний депутат (БЮТ):

МАЙНО І ОСОБИСТА НЕПРИЯЗНЬ?

Думаю, що основа конфлікту лежить десь у площині Фонду держмайна і міністерства оборони, бо сьогодні, я переконаний, соціалістів цікавить не так політичне питання, як майнове питання – в Одесі, біля Чорного моря. Цей конфлікт довкола майна Інституту сухопутних військ триває не перший день, і навіть не перший місяць, а як мінімум рік. Соціалісти сьогодні представляють Міносвіти, ФДМУ і, мабуть, вони зацікавлені, щоб цей майновий комплекс був переданий їхньому відомству.

Сьогодні вигідно перевести майновий конфлікт у політичну площину. Він, на мою думку, є продовженням конфлікту між Секретаріатом Президента і “антикризовою” коаліцією, яка в такий спосіб намагається впливати на команду Президента, висмикуючи з Кабміну його людей. Нещодавно був Тарасюк, сьогодні – Гриценко. Якщо цей конфлікт не зупинити зараз, то завтра це вже буде історія з Тарасюком номер два.

Дуже прикро, що сьогодні такі вузькогалузеві та вузькопартійні інтереси відбиваються на політиці держави. Я вважаю міністра оборони фахівцем своєї справи. Він користується у своєму міністерстві авторитетом і відстоює не свої інтереси, а інтереси свого відомства, яким йому доручили займатися і Президент, і Кабінет міністрів.

Як показують останні події, особиста неприязнь до того чи іншого міністра легко переростає в загальнодержавну політичну проблему, яка закінчується, скажімо, відставкою професіонала, який, на мій погляд, фахово представляв інтереси нашої держави на міжнародній арені. Боюся, що те саме чекає і міністра оборони. Сьогодні ніхто не думає про реформування міністерства, про обороноздатність держави, а займаються інтригами, в основі яких лежить майновий інтерес.

Євген Філіндаш, народний депутат (СПУ):

ЗАХОЧЕМО ВІДСТАВИТИ – ПРИЧИНУ ЗНАЙДЕМО

Не бачу причин так роздмухувати конфлікт, як це почав робити міністр оборони у своїх заявах. З чого все почалося? З ініціативи одеської місцевої влади щодо передачі приміщень Інституту сухопутних військ у підпорядкування Міністерства освіти, яку підтримав Голова ВР.

Міністр вирішив у достатньо хамській манері коментувати цілком нормальну ініціативу, підтриману Морозом. Про яку честь офіцера тут може йтися, навіть якщо це цивільний міністр, який навчався в американських навчальних закладах? Він мав би знати, яка була б реакція в Сполучених Штатах, якби міністр дозволив собі подібні заяви на адресу політичного керівництва держави. Тому очевидно, що це було зроблено навмисно.

Думаю, не варто з’ясовувати, хто перший почав, хто в чому перший кого звинуватив і хто кого більше образив, бо це схоже на початкову школу. Ініціатива про передачу майна Міносвіти надходила не від Олександра Мороза і не від СПУ.

Якщо посадовець говорить про лобізм Голови ВР, не надаючи при цьому жодних доказів і не звертаючись до компетентних органів, що мав би зробити, то це не більш як заява ображеної людини, у якої з підпорядкування хочуть забрати майно.

Краще б пан міністр зайнявся наведенням ладу в українській армії...

Безумовно, ми не можемо не реагувати на такі заяви. Якщо Гриценко не вибачиться, ми думатимемо, що робити далі, але можу сказати, що без нашої реакції, причому досить різкої, ця заява не залишиться, оскільки вона дискредитує Голову Верховної Ради, а також відносини між урядом і парламентом. Хоча найбільше, на мій погляд, вона дискредитує самого Гриценка.

Для можливої відставки пана Гриценка прихильники такого рішення зможуть знайти досить аргументів і без цієї заяви. А головний аргумент – це стан справ у ввіреному йому відомстві та Збройних Силах України, що свідчить про його кваліфікацію і здатність керувати міністерством. Вигадувати для цього додаткові приводи, тим більше такі скандальні, нема жодної потреби.

Тарас Чорновіл, народний депутат (ПР):

ВИБАЧИТИСЯ НЕ ОБОВ’ЯЗКОВО КЛАНЯТИСЯ?

Були різні позиції щодо майна перенесеного Інституту сухопутних військ – що куди мало йти і в який спосіб розподілятися. Зрозуміло, що жодне відомство не хоче втрачати свого майна, хоча це майно державне, а не відомче.

Анатолій Гриценко повівся дещо некоректно, бо коли йому надходить якась пропозиція від Верховної Ради, то на неї треба нормально реагувати. На мою думку, обґрунтованим було лише зауваження, зроблене Януковичем Гриценку на засіданні Кабінету міністрів. Коли був конфлікт з Рудьковським, з ним теж була проведена робота. Справді, Гриценко дещо порушив вимоги етики спілкування для держслужбовця такого рангу. Але на зауваженні прем’єра конфлікт можна було б завершити.

Друге дихання конфлікту дав сам Гриценко, коли сказав, що спершу мають вибачитися перед ним. Після цього конфлікт набув розголосу. Тепер уже залагодити його буде набагато складніше. Можливо, Гриценку треба якось вибачитися, і не обов’язково аж так дуже кланятися. Усі ми на нервах живемо.

Думаю, це не є той конфлікт, який може бути причиною відставки міністра. Хіба що якби він набув такого масштабу, що його вже не можна погасити і під загрозою опинилася коаліція чи нормальна співпраця між ВР і Кабміном. Думаю, що до цього справа дійти не може.

Рудьковський не міг бути ініціатором цього зауваження Гриценкові – не той масштаб. Ініціатором міг бути або Олександр Мороз, або керівництво фракції соціалістів. Іншого варіанта бути не може. Я не думаю, що в соціалістів є якийсь свій інтерес. Вони прекрасно розуміють, що на цю посаду претендувати не можуть. Якщо в комуністів налаштованість проти Гриценка ідеологічна, то в соціалістів немає підстав для цілеспрямованого протистояння. Навіть якщо уявити собі, що можлива відставка, кандидатуру міністра оборони все одно вносить Президент.

Насправді все це дуже сумно. Ситуація не варта виїденого яйця. Усе відбувається на рівні ображених амбіцій – і нічого більшого. Дуже шкода, що в четвер у Верховній Раді був виступ – спеціальний, а не десь у „Різному” – депутата Мендуся із заявою СПУ. Ця заява вже справді поглиблює конфлікт. Ще напередодні проблеми як такої не було. Тепер доведеться шукати якихось арбітрів, які примирять сторони.

Кость Бондаренко, політолог:

СОЦІАЛІСТИ ДОВОДЯТЬ ВІДДАНІСТЬ СПРАВІ АНТИКРИЗОВОЇ КОАЛІЦІЇ?

Якщо постаратися, то можна знайти підстави для того, щоб придертися до будь-якої посадової особи, будь-якого міністра – безгрішних людей не буває. І зовсім безпідставних звинувачень не може бути, Мороз – не та людина, яка б висувала безпідставні звинувачення. Але першооснова – не те, що стало підставою для звинувачень. Гриценко просто залишається останнім з помаранчевих міністрів, і на конфлікт із соціалістами треба дивитися саме через призму цього. Я б сказав, що це ще не мат, але вже шах Гриценку. Ми спостерігатимемо продовження цього конфлікту – він навряд чи зараз згасне.

Важко сказати, чому саме СПУ взялася за цю справу. Можливо, вони в такий спосіб мають доводити свою відданість справі антикризової коаліції. У будь-якому разі соціалісти стали інструментом у великій грі. Навряд чи це їхня особиста війна та їхні особисті претензії до Гриценка. Вони озвучили претензії усієї антикризової коаліції.

Тепер усе залежить від Президента – наскільки він захищатиме свого міністра. З іншого боку, враховуючи, що закон про Кабінет міністрів діє, то питання про його відставку може бути проголосоване у Верховній Раді, і Президент буде змушений змиритися з цим. Була б причина, а сама відставка – питання технічне.

Юрій Якименко, директор політико-правових програм Центру Разумкова:

СПУ НЕ ХОЧЕ МИРУ МІЖ ЯНУКОВИЧЕМ І ГРИЦЕНКОМ?

Думаю, що мотиви цього конфлікту – політичні. Перед Новим роком були досягнуті домовленості про співпрацю між міністром оборони та прем’єр-міністром, і стосунки між ними є нормальними, але частина депутатів із фракцій СПУ та комуністів залишилися незадоволені цим. Серед соціалістів є кілька депутатів, котрі персонально виявляли високий рівень конфліктності й оцінок щодо міністра оборони – Василь Волга, Ярослав Мендусь, Євген Філіндаш. Які в них мотиви, мені важко сказати. Цей епізод зі взаємними звинуваченнями Мороза та Гриценка просто був використаний, щоб знову поставити на порядок денний тему відставки Гриценка.

Якби сторони були зацікавлені в подальшій нормальній співпраці, то, можливо, на особистому рівні цей конфлікт вдалося б швидко загасити. А враховуючи те, що ініціаторами зауваження, зробленого Януковичем на засіданні Кабміну, скоріш за все, були соціалісти, що підтвердила заява Мендуся з трибуни ВР, після чого комуністи знову порушили питання відставки, – то за цим усім проглядаються політичні мотиви.

Мабуть, ідеться про окрему гру соціалістів і комуністів, які хочуть продемонструвати свої можливості в межах коаліції та примусити Партію регіонів прислухатися до себе.

Тут наявне переплетіння великих політичних, дрібних політичних і особистісних мотивів. У цей вузол конфлікту може бути задіяний і епізод з конфліктом довкола міністра транспорту Миколи Рудьковського, який зараз судиться з „Дзеркалом тижня” (один з керівників газети Юлія Мостова – дружина Анатолія Гриценка. – Авт.), а з публікації в газеті й почався скандал навколо приїзду туркменських опозиціонерів. Інакше чому б ініціатива про зауваження Гриценкові виходила від нього? Яке Рудьковський має відношення до роботи Голови Верховної Ради чи до міністра оборони?

Гадаю, цей конфлікт підігріватиметься, і справа може дійти до постановки питання про відставку Гриценка. Утім, не думаю, що голосування буде позитивним, бо, на мій погляд,  Партія регіонів таку ініціативу не підтримає. Янукович зробив те, що від нього вимагалося, – публічно озвучив вимогу до Гриценка вибачитися перед Морозом.

Усе ж таки до голосування за відставку Міністра оборони справа не дійде, бо це вже мав би бути конфлікт значно вищого порядку. Це вже рівень не дріб’язкового з’ясування стосунків між політиками, а конфлікту між Президентом і прем’єром. Більше того, це питання національної безпеки та дієздатності системи влади в цілому. Думаю, що прем’єр-міністр усвідомлює глибину проблеми й небезпеку серйозної дестабілізації ситуації в державі.

Галина Ключковська

УНІАН в Google News