Льоня стає ближчим до космосу?

На Черновецького наїхали його головні союзники, завдяки яким і було можливим його кількамісячне благоденствіє... Розпочався процес, який політологи називають переформатування депутатського корпусу Київради...

Пару місяців тому учасники акцій протесту під стінами столичної мерії тримали плакати з дотепним написом “Льоню – в космос, тарифи – на землю!” Що ж, тарифи трохи наблизилися до грішної землі після історичного засідання Київради 8 лютого. А тепер з’являються ознаки того, що й „Льоня” почав рух з мерського крісла в напрямі безкраїх просторів космосу.

Річ не в гучних заявах про всекиївський референдум про недовіру міському голові й у створенні кільканадцяти груп “ініціативних громадян”, котрі мають цей референдум ініціювати. Поки що крючкотвори з КДМА блокують референдум навіть на стадії подачі заявки від ініціативної групи. А взагалі тут наявні десятки юридичних заковик, які роблять проведення цього заходу в Києві практично неможливим.

Річ і не в тому, що в Черновецького в Києві рейтинг обвалився мало не до мінусового значення.

Ні, річ у тому процесі, який політологи називають “переформатування депутатського корпусу Київради”. Не секрет, що Леонід Михайлович мав розв’язані руки і щодо тарифів, і щодо київської землі, і щодо пакетів акцій підприємств, і щодо банку “Хрещатик” лише тому, що за спиною в нього стояла переконлива більшість Київради. Якщо ж отака переконлива більшість депутатів розвернеться проти команди Черновецького, то шанси на “космічний політ” у мера підвищуються багаторазово.

А протягом останніх трьох днів пролунало кілька дуже грізних для мера сигналів. Для початку ще недавно “свій у доску” для міського голови лідер фракції ГАКу в Київраді Олександр Пабат (який щойно був полум’яним агітатором за підвищення житлокомтарифів) пообіцяв, що його політична сила тепер донесе киянам правду про тарифи, а фракція його цілком може підтримати рішення про відставку Леоніда Черновецького, якщо опозиція запропонує гідну кандидатуру з чіткою програмою дій.

Щоправда, злі язики подейкують, що різкий зигзаг ГАКу та Пабата-молодшого викликаний аж ніяк не тим, що нарешті прокинулися спогади про передвиборні обіцянки. Нібито причина зовсім інша – негласний шеф і спонсор ГАКу екс-бютівець Іванов образився на Леоніда Михайловича, оскільки той пішов на поступки в тарифному питанні й позбавив “Київенергохолдинг” “навару” в півтора мільярда гривень. Даремно Ірена Кільчицька обіцяла, що ці гроші будуть зняті з соціальних програм і віддані “куди треба”. Адже гарантії немає – таке грошовите питання має проходити сесійну залу Київради. І має всі шанси не пройти, бо часи змінюються.

Навіть такий відомий миротворець, як лідер Народної партії Володимир Литвин, заявив, що якщо питання про відставку чинного мера ставитиметься на голосування, “незалежно від того, чия це буде ініціатива, ми її підтримаємо”.

А ще через день на Черновецького наїхали його головні союзники, завдяки яким і стало можливим його кількамісячне благоденствіє. Лідер фракції Партії регіонів у Київраді Омельяненко заявив, що чиновникам Київської міської державної адміністрації Голубченку та Яструбинському може бути висловлена недовіра. За словами Омельяненка, на останній сесії Київради фракція Партія регіонів в Київраді висловила вимогу перед Черновецьким: розібратися, хто є винуватцем у неправильному розрахунку з підвищення тарифів у 3,4 раза. Омельяненко зазначив, що Черновецький не пізніше наступної сесії Київради 22 лютого має відзвітувати з цього питання про діяльність першого заступника голови КМДА Голубченка та начальника головного управління Києва з питань цінової політики Яструбинського щодо тарифної політики. За результатами звіту Партія регіонів порушить питання на Київраді про висловлення недовіри чиновникам та адміністративне покарання.

Паралельно прем’єр-міністр Янукович зробив заяву про можливість порушення кримінальних справ за фактом необґрунтованого підвищення тарифів.

Названі Омельяненком чиновники сприйняли це все дуже серйозно: за повідомленням газети “Сегодня”, у п’ятницю під час засідання в столичній мерії начальнику ГУ цінової політики Яструбинському стало зле, до нього викликали три бригади “швидкої допомоги”.

Коли під мерією стояло десять тисяч розлючених киян, нікому з чиновників зле не робилося. Отак мимоволі повіриш у те, що дехто з високопосадових урядовців вирішує службові питання точними ударами в область печінки.

Мотивація дій “донів” є більш-менш зрозумілою. Соціологічні дані показують, що населення схильне звинувачувати в необґрунтованому підвищенні житлово-комунальних тарифів саме уряд Януковича. А отже – і Партію регіонів. І на цьому доволі успішно веде власну політичну гру БЮТ із своєю чарівною лідеркою на чолі.

Добре відомо: якщо керівник “здає своїх”, то цим справа ніколи не обмежується. Перший успіх надихає нападників, відповідно, невдача деморалізує тих, хто захищається. Вони здають потім і наступний кадровий рубіж (у даному разі після Голубченка він залишиться один – секретар Київради Олесь Довгий).

А ще відбудеться деморалізація рекрутованих Черновецьким “найманців” у Київраді. І це полегшить залучення антимерськими силами такого потужного ресурсу як імперативний мандат.

Можна припустити, що БЮТ та Блок Віталія Кличка, які найбільше постраждали від зрадників, не підставлятимуться під конституційний принцип “закон зворотної сили не має”. Будуть застосовані методи, які викличуть дії депутатів у даний час, після вступу закону в дію. Наприклад, “перебіжчику” пропонують написати заяву про повернення до складу “рідної” фракції. Відмовляється – виключають за відмову (мовою закону – “невходження до складу фракції”). Не відмовляється – розглядають заяву і знову ж таки виключають “за невиконання передвиборних обіцянок”, “відрив від виборців” тощо. Слава Богу, закон не регламентує перелік причин.

У другому випадку депутат або подає до суду позов, якщо він свято вірить у таланти юристів Черновецького. Або ж, бачачи, що Леонід Михайлович “своїх” захистити не спроможний, тихенько йде у “сірі безвісті”, щоб не отримати на свою голову ще якоїсь халепи. І це дуже полегшує і прискорює завдання “Демократичного Києва”.

До речі, ситуація всередині “Демкиєва” стала для Черновецького ще несприятливішою. Був замінений лідер фракції НУ в Київраді Дмитро Андрієвський, який, за кулуарними чутками, останнім часом почав шукати компроміси з мером та його оточенням. Як писало одне з ділових видань, “пліткарі стверджують, що пан Андрієвський нібито обіцяв послабити опозиційність фракції НУ взамін на лояльність столичної влади до його бізнесу. Уже повідомлялося про те, що восени минулого року Леонід Черновецький ініціював перевірку фінансової діяльності очолюваної паном Андрієвським компанії «Київпідземшляхбуд», яка виконує мільйонні замовлення КДМА на прокладку та ремонт підземних інженерних комунікацій. А два тижні тому мер заявив, що правоохоронні органи знайшли фінансові порушення в бухгалтерії «Київпідземшляхбуду» на півмільярда гривень.Сам Андрієвський називає таку інформацію провокацією”.

Щоправда, ніхто не знає, як складуться події в тому разі, якщо “Демкиїв” набере таки дві третини голосів у Київраді й відправить міського голову у відставку. Адже єдиного кандидата в демократів немає і близько.

Віталій Кличко, за інформацією з Секретаріату Президента, геть позбувся ласки Глави держави. Причини не зовсім зрозумілі й, можливо, мають особистий характер. А з Тимошенко в поки що найрейтинговішого кандидата в мери відносини буквально ніякі. Тобто ніяких. Не може вибачити образ боксерові-політику досі дуже впливовий у Києві Сан Санич Омельченко. І взагалі, якщо, не дай Боже, Кличко пропустить прямий правий від Олега Маскаєва, то можна вішати на гвіздок і рукавички, і мандат...

Не має шансів на підтримку в Юлі і Юрій Луценко, оскільки “пасеться” на тому самому електоральному полі. Більше того, ризикує наразитися на шалений спротив з використанням серйозного компромату.

У самої лідерки БЮТ ситуація з кандидатом у мери просто драматична. Сама вона не піде – політтехнологи зі штабу продемонстрували вбивчий, на їхній погляд, слоган проти Юлі з боку супротивників: “Була прем’єром, а стала мером”. Миколі Томенку місце знайдено: не надто він годиться на “матеріально-відповідальну” роботу. Олександр Турчинов усім добрий – тільки одну маленьку ваду має. Ще один пастор-нетрадициіонал (релігійний, звісно). Пастора – на пастора?

“Наша Україна” не висловлювала бажання підтримати жодного з наявних кандидатів.

Тому на бойовому марші проти Черновецького “демкиївцям” доведеться вирішувати надзвичайно складне завдання – знайти якусь неймовірну кандидатуру, яка влаштувала б основних політичних гравців у Києві. І БЮТ, і “Нашу Україну”, і Блок Віталія Кличка, і Омельченка.

Микола Писарчук

УНІАН в Google News