Кабмін. Програма перезавантаження

Дебатів як таких не сталося – швидше, відбувся обмін думками у форматі «якби прем`єром був я». В економіці  Кабмін виділив собі три пріоритети...

Верховна Рада затвердила Державну програму економічного та соціального розвитку України на 2010 рік. Цього разу критика в пленарній залі була млява та, як у більшості таких випадків, слабко аргументована. Опозиція в особі представників БЮТ звинувачувала (хто б міг подумати!) у популізмі та поверховості. Комуністи в особі Петра Симоненка абстраговано міркували, як і звичайно, про реприватизацію , закликали піднімати вітчизняну промисловість і сільське господарства та обмежувати імпорт. Поміркована опозиція в особі нунсівця Юрія Костенка пропонувала Кабміну озброїтись його передвиборчим гаслом «купуй українське». Загалом, дебатів як таких не сталося – швидше, відбувся обмін думками у форматі «якби прем`єром був я». Чи то подіяла аргументація доповідача - першого віце-прем`єра Андрія Клюєва, який досить рівно, ґрунтовно і по суті виклав депутатам не тільки за що їм голосувати, але й з чим доведеться жити. Чи то він зміг переконати навіть затятих опонентів, що цей короткостроковий план дій спрацює.

Точка відліку

Хоч і нав’язли на зубах розмови про кризу, від реалій подітись нікуди – економічна скрута заганяє Україну в далекий кут цивілізації. Перша частина програми дає базовану на статистиці картину поточного моменту - оцінку результатів соціально-економічного розвитку 2009 року. До речі, ані в тексті програми, ані у виступі Клюєва не прозвучали традиційні для минулої влади звинувачення попередників з епітетами «корупційна», «злочинна», «антинародна» etc. Вочевидь, цей факт  від початку обнадіяв депутатів і налаштував на конструктив. Перший віце-прем`єр одразу озвучив найбільші негаразди української економіки і соціальної політики, які виявила та посилила світова криза. Це - «структурна відсталість, а також  залежність від кон`юнктури зовнішнього ринку та низька конкурентоспроможність. Курсова нестабільність, погіршення умов кредитування, подорожчання раніше отриманих валютних кредитів, зниження рівня платіжної дисципліни тощо призвели до значного дефіциту обігових коштів у підприємств і скорочення внутрішнього ринку та, безумовно, до звуження інвестиційної активності».

Як наслідок - падіння ВВП на 15 % у 2009 році, зростання інфляції до 12.3%, а також – істотне скорочення реальної зарплати і накопичення боргів з виплати заробітної плати у підприємств.

Засоби пересування

За найгіршої хвороби потрібні й засоби найсильніші та найбільш дієві, - говорив Гіппократ. У нашому випадку – це відновлення виробництва, в тому числі за рахунок пожвавлення внутрішнього ринку. Стимулювати ці процеси діючий уряд вважає головним завданням в  економіці. Термінові антикризові заходи, необхідні для цього, містяться у другій частині програми. 

Відтак, в економіці  Кабмін виділив собі три пріоритети. По-перше, за словами Андрія Клюєва, належить кардинально оздоровити державні фінанси. Зокрема, навести лад у фінансах держпідприємств, вирішити проблему недофінансування Пенсійного фонду. Вже розроблено збалансований проект державного  бюджету на 2010 рік.

Дефіцит держбюджету-2010 заплановано на рівні не більше 6% ВВП. Цю позицію вже піддала критиці Юлія Тимошенко, називаючи цифру нереальною і прогнозуючи розрив у 17%. Цікаво, що не далі як півроку тому, коли зовнішні український експорт ще не демонстрував позитивної динаміки на ринках, Юлія Володимирівна закладала в проект бюджету-2010 дефіцит в 3,97% ВВП, а підсумковий дефіцит у 2009 році прогнозувала аж у 5%. І продовжувала наполягати на оптимістичних показниках, незважаючи на те, що ще до фіналу президентських виборів Міністерство фінансів озвучило цифру річного дефіциту держбюджету – 8%. А за оцінкою МВФ, дефіцит склав 11,4% ВВП. І це без урахування суми по рекапіталізації банків (19,6 млрд. грн.), капіталізації НАК «Нафтогаз України» (24,4 млрд. грн.), суми спеціальних прав запозичень (15,7 млрд. грн.) та обсягу невідшкодованих сум ПДВ (24,2 млрд. гривень).

Аналітик інвестиційної компанії Astrum Investment Management Олексій Блінов макроекономічний прогноз уряду Миколи Азарова на 2010 рік оцінює як «консервативний і реалістичний». Щоправда, з одним застереженням - інфляція спланована надто оптимістично, якщо врахувати, що цього року мали би суттєво зрости ціни на газ і електроенергію для населення. Разом з тим, за словами Андрія Клюєва, переговори щодо зменшення ціни на газ для України будуть завершені вже наступного тижня. Так що є підстави вважати, що уряду вдасться вкластися у заявлені показники.

Перший віце-прем`єр, представляючи урядову програму, кілька разів згадав про наведення ладу в державному секторі економіки. Вочевидь, наведення ладу передбачає, зокрема, жорстку боротьбу з корупцією, неефективним витрачанням коштів тощо. Аналітики Агенції атомних новин прогнозують, що тільки за рахунок впорядкування питання закупівель в держмонополії «Енергоатом» можна вивільнити як мінімум 20% їхнього річного бюджету.

Другий пріоритет. Кабмін планує розблокувати кредитування реального сектору економіки банківськими установами завдяки ефективному управлінню в державних банках та банках, капіталізованих державою.

І, нарешті, пріоритет третій. Коли лад у держсекторі та в банківській сфері буде наведено, потрібно відновити приплив інвестицій (до 5 млрд. дол. у рік) та залучити приватний капітал до розвитку нашої економіки. Перший віце-прем`єр назвав і напрямки притоку інвестицій, і механізми їхнього залучення. Основним стане реалізація перспективних інфраструктурних проектів, серед яких - проекти в рамках Євро-2012. Серед головних інструментів - суттєве покращення регуляторних умов ведення бізнесу. Серед важливих стимулів для зростання економіки Клюєв назвав також  створення точок росту в кожному регіоні. За його словами створення нового крупного підприємства чи модернізація існуючого потягне за собою пожвавлення цілої низки суміжних виробництв. В результаті – оживе економіка регіонів.

Власне бюджетні, кредитні ресурси, приватні інвестиції цільовим потоком спрямовуються до галузей, у яких запланована реалізація найбільш глобальних проектів, причому з максимальною локалізацією в Україні. Так, згадане Андрієм Клюєвим створення інфраструктури під Євро-2012 залучає будівельників, металургів, інжинірингові та наукові інституції. Будівництво атомних енергоблоків, про які раніше в Москві говорив Микола  Азаров, принесе в економіку України близько мільярда доларів на рік, які підуть на оплату робіт знову ж таки будівельникам і монтажникам, машинобудуванню, приладобудуванню, проектантам і інженерам. Крім того, такі проекти дадуть можливість оновити парк технологій, ініціюють інноваційні зміни.

Система проста, не ноу-хау уряду Азарова, зате перевірена часом. До речі, Україні ще пощастило, що перед нею стоять завдання реалізувати масштабні міжнародні проекти, а це збільшує шанси припливу інвестицій. Реальність намірам додає і той факт, що уряд збирається перебудувати систему взаємовідносин між галузевими міністерствами і підпорядкованими їм підприємствами та інститутами. Досі навіть виклик на килим до прем`єр-міністру не означав, що поставлена задача буде виконана. Тому серед термінових завдань – завершення формування ефективної вертикалі влади.

На проведення цих антикризових заходів уряд відвів собі 100 днів. За цей час він бере на себе зобов`язання стимулювати вихід економіки із загрозливого фінансового стану шляхом відновлення інвестиційних процесів - як з внутрішніх джерел, так і за рахунок зовнішніх вливань. А далі - розвиток.

Вектор руху

У третьому блоці, представленої першим віце-прем`єром програми дій уряду, окреслені соціально-економічні пріоритети і представлений перелік сфер, в яких повинні початися системні реформи, розраховані не на один рік, передумови для яких необхідно закласти у цьому році.  Андрій Клюєв пообіцяв, що цими сферами стануть і соціальна, і економічна, і політична: стабілізація, збалансованість, прогресивний соціально-економічний розвиток, реформування адміністративно-територіального устрою, державної служби, збройних сил тощо.

Головна складова – інноваційна. «Ми повинні від намірів щодо переведення країни на інноваційний шлях перейти до конкретних планів реалізації такої моделі. При цьому максимально використовувати вітчизняні інноваційні технології. А що стосується західних технологій, то слід купувати технології не вчорашнього дня, а хай-тек. І нарешті створити умови для залучення високих технологій», - окреслив стратегічну мету перший віце-прем’єр. Та визначив завдання.

Ухвала нового Податкового кодексу, яким буде передбачено зниження з 2011 ставки податку на додану вартість та ставки податку на прибуток. Податкове стимулювання підприємств, які впроваджують енергоефективні технології.

Сільське господарство. Тут Клюєв не обіцяє «рекордних врожаїв». Але передбачає створення умов для  забезпечення перспективного  розвитку на основі провідних технологій». За його словами, реформування у галузі буде пов’язане з вдосконаленням  системи державного управління, оптимізацією   державної підтримки сільгоспвиробникам, впровадженням ефективної   експортної стратегії  на світових продовольчих ринках.

ПЕК. Фінансове оздоровлення галузі планується через  збалансування фінансових ресурсів і створення  умов  для ефективного функціонування економіки. Досі ПЕК вважається донором інших галузей економіки. Критики нинішнього уряду вже неодноразово ставили під сумнів його бажання реформувати галузь, яка на сьогодні не розвивається від тягаря, який вона несе не через пільги для населення та бізнесу. Так, Андрій Клюєв констатує ці проблеми і визначає завдання: запровадження стратегічного планування у ПЕК, складання енергетичного балансу та його оптимізація, створення  умов для   забезпечення надійної роботи енергосистеми України, максимального  залучення інвестиційних  ресурсів для розвитку  вугільної галузі, у тому числі і використання  державно-приватного партнерства. Також окреслені завдання розвитку атомно-промислового комплексу, будівництва маневрових потужностей тощо. Загалом державні програми та концепції є, вони були неодноразово переглянуті та перезатверджені з відстроченням їх виконання через брак коштів. Перелік програм, до речі, додано до основного документу.

Реформа ЖКГ. Тут Андрій Клюєв називає головною проблемою – недосконалу, неефективну тарифну політику. Тарифи  з одного боку мають відшкодовувати  повну вартість послуг,  а з іншого – бути пов’язані з реальними доходами населення, з системою соціального захисту, бюджетною політикою нарешті. Інакше – зростання заборгованості  за спожиті послуги, а відтак – борги комунальників, енергетиків тощо. Без певних реформ система буде надалі рушитися як картковий будиночок.

Соціальна політика. Уряд планує збільшити зайнятість завдяки збереженню та створенню  нових робочих місць і реальному підвищенню заробітної плати та інших доходів. Щоб  підтримати купівельну спроможність, стримуватимуть інфляцію. Це з одного боку. З іншого – планують запровадження  накопичувальної системи  пенсійного страхування, розвиток недержавного пенсійного забезпечення. Але соціальна політика має бути тісно пов’язана з відновленням реального сектору  економіки.

Це відновлення неможливе без сприяння малому та середньому бізнесу. Тут Кабмін теж спланував низку заходів з дебюрократизації та відновлення фінансово-кредитної підтримки.  Від створення єдиного електронного віконця до скорочення переліку видів  господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню. Нагадаємо, що такі проекти ще наприкінці 90-тих в Україні намагався провести Світовий банк. Але не склалося. Цікаво, що склалося в Білорусі, яка пізніше за Україну оцінила ефективність заходів з дерегуляції процедурної роботи малого бізнесу. Як результат, за словами віце-президента СБ в Європі та Центральній Азії Філіпа Ле Уеру, Білорусь "забезпечила таке економічне зростання, яке ближче до Китаю, аніж до Європи".

Не можна не погодитися з критикою опозиції, що програма містить декларації про наміри. Але такий формат документа. Проте чи не вперше за останні роки уряд представив програму соціально економічного розвитку країни на поточний рік, написану до подання Держбюджету. За словами представника опозиційного НУНС Анатолія Матвієнка, можна лише вітати те, що уряд показав свої наміри та вектори руху. Кабмін також обіцяє, що вже наступного пленарного тижня буде ухвалено бюджет, потім - представлена Програма дій уряду, розрахована вже на кілька років.

Ірина Машек