Янукович доручив Хорошковському і Могильову «відпрацювати» журналістів

Увійшов президент, і було видно, як неприємна йому після вчорашніх овацій, влаштованих його прихильниками в палаці «Україна», мертва тиша в залі з пресою... Ні оплеску, ні усмішки...

Я  взагалі така людина, що легко піддається навіюванню. Побувала сьогодні на прес-конференції журналістів центральних і регіональних ЗМІ з президентом Януковичем і вийшла з радісним і легким відчуттям. У нас, знаєте, все є. У нас повертатиметься ПДВ, у нас є свобода слова, свобода зборів, свобода віросповідань. Так сказав президент Янукович. І міліція у нас добра. Вона не пускає опозицію на мітинги, просто тому, що  «береже її від неприємностей», і міліція навіть страждає іноді, ось недавно співробітники МВС «постраждали в тридцяти радикальних мітингах». Президентові, за його словами, неприємні всі ці заходи обережності, пов`язані з його персоною (відповідь на запитання про натовпи міліції і перекритий рух). Йому неприємні запобіжні засоби, але просто на нього хочуть «зробити замах». Принаймні, в цьому він нас переконував на прес-конференції. Він вірить у вірогідність замаху, тому що йому це «документально показали». Президент тримався дружньо, називав нас колегами і однодумцями. 

На жаль, ейфорію від прес-конференції я зберігала недовго. Щойно я по закінченні заходу вийшла на сходи Українського дому, то почула жорстке зауваження охоронця: будь ласка, йдіть в самий низ по сходинках. (Себто слідом за мною піде Президент, а враховуючи, яка небезпечна його робота і як серйозні загрози для його життя, я не повинна тут плутатися під ногами).

За дві години до того, вранці журналісти УНІАН не могли поставити на відомчій стоянці перед офісом свої машини: всю Європейську площу з околицями Управління Держохорони очищало від машин з нагоди того, що в Українському домі мав виступати Президент Янукович. Розбираючись з машинами, ми згадували, як це відбувалося за президента Ющенка. У день його прес-конференції під колишнім музеєм Леніна збиралися пікети найрізноманітніших політсил. Симпатики і незадоволені махали партійними прапорами, дуже вербально висловлюючи свої почуття національному лідерові. Рух транспорту ніхто ніколи не перекривав. Але зараз в Україні все інакше. Біля Українського дому з самого ранку встановили намети, а пізніше туди вивели кількасот селектованих симпатиків Януковича, які діловито помахували прапорами. Все без суперечок, без криків. Наскільки я знаю, колону протестантів, яка прямувала до Українського дому, бійці нової влади, як і вчора, відтіснили. Нагадаємо, що вчора активістів руху «За Україну», включно з депутатами, "Беркут" відтіснив на вулицю Тельмана, навіть не давши розгорнути прапори. Сьогодні колоні не дали дійти, зупинивши їх біля стадіону Динамо. Як кажуть у таких випадках регіонали, мітингуйте за містом на здоров`я.

До початку прес-конференції я пройшла в Український дім. Було приємно, що половина журналістів була в білих футболках руху «Стоп-цензура» з однойменними написами. У зазначений в анонсах час увійшов президент, і я шкірою відчула, як неприємна йому після вчорашніх овацій своїх прихильників мертва тиша, що запала в залі з пресою. Ні оплеску, ні усмішки. Окремі журналісти встали, але це був не знак шанування, а проста цікавість – вони бажали трохи краще розглянути, як заходить голова держави. Але при цьому сам тон прес-конференції був заданий дуже демократичний, я б сказала, навіть щирий. Це була просто інша від нашого політичного життя реальність. Окрім трійки компліментарних, звучали і цілком гострі питання. Президентові вручили відкритий лист журналістів руху Стоп-цензура, де перераховувалися всі випадки цензури на телебаченні. Забігаючи наперед, скажу, що президент просто в ефірі ефектно «розписав» звернення журналістів на голову СБУ Хорошковського і голову МВС Могильова, доручивши їм розібратися і «відпрацювати це з журналістами». (Як пожартував колега поряд, «відпрацювати журналістів»). А журналістам глава держави сказав, що «на вас ніхто не тисне, і ви тут стоїте в цій футболці, і це показує, що ми з вами - однодумці».

Президент майже пообіцяв, що жінці, яка постраждала через ДТП з його кортежем, яка вийшла з коми, буде надана допомога. Пообіцяв, що з приватизацією ММК Ілліча він розбереться, і майже пообіцяв, що якщо консорціум з управління ГТС і створюватиметься, то з широкою кількістю учасників, тобто за участю Європи. Він пропустив повз вуха пропозицію приміряти футболочку «Стоп-цензура». А коли йому нагадали, що він обіцяв запросити журналістів до своєї скандальновідомої резиденціх Межигір’я, одразу запропонував прямо зараз туди з ним їхати.

На невибагливий смак прес-конференція виглядала, як цілком демократичний захід. Але дуже показовими були два запитання. Точніше, дві відповіді. Перша, коли голову держави запитали про те, чому узгоджується інформполітика телеканалу Інтер і Першого національного телеканалу (ці канали вважаються найбільш заангажованими владою), він перепитав: а ви вважаєте, що це погано? Журналісти стали бурхливо висловлювати свою думку, що, мовляв, звичайно, погано. Відповідь на запитання про вчорашні події, коли міліція відтіснила маніфестантів «За Україну», прозвучала така: міліція повинна забезпечувати громадський порядок, ми знаємо, що є сили, які хочуть зображати з себе героїв або скривджених, ми бережемо їх від неприємностей».  Далі йшли вагомі міркування про те, що міліція теж потерпає від радикальних мітингів. Ця відповідь була чітким сигналом: свободи зборів в Україні не буде.

Залишаючи Український дім, помітила, як симпатики Януковича діловито згортали прапори партії. Їм було комфортно, пікети протесту так і не дійшли до Українського дому. Міністр внутрішніх справ Могильов пізніше дав коментар, в якому з приводу чергового затримання протестантів вчергове відповів, що все робиться для підтримки громадського порядку. Журналісти, як з`ясувалося через кілька хвилин, так і не поїхали до Межигір’я. Хоча солодку обіцянку поїхати туди разом вже передали в ефірі прямої трансляції. Як стає зрозуміло із стратегії Банкової: владу не лякають журналісти Інтернету. Її хвилюють акції протесту і те, щоб не з`явилася телекартинка цих акцій. Заради цього вони готові пережити годинну прес-конференцію з журналістами і вислуховувати неприємні питання. Тих, хто пише, поки не чіпають. Ті, хто знімає, все ще борються. Наступним тестом на наявність чи відсутність цензури стануть вечірні новини. Чи покажуть в них натовп пікетників, які так і не дійшли до Українського дому? Чи передадуть, що журналісти так і не поїхали в Межигір’я? 

Маша Міщенко

УНІАН в Google News