У Росії знову розправилися з журналістом. Хто за цим стоїть?

У Росії виховується ненависть до опозиціонерів і журналістів... Атмосфера ненависті створюється владою, основну роль в цьому грає головний ідеолог Кремля...

У Росії виховується ненависть до опозиціонерів і журналістів... Атмосфера ненависті створюється владою, основну роль в цьому грає головний ідеолог Кремля.

Олег Кашин

У Москві в ніч на 6 листопада біля під`їзду власного будинку жорстоко побили журналіста газети "Коммерсант" Олега Кашина. Відомий журналіст і блогер, він активно висвітлював діяльність російської опозиції, писав про мітинги, акції протесту, марші незгодних, а також молодіжні політичні об`єднання. Одна з тем, яку він висвітлював останнім часом, – нашуміла вирубка Хімкінського лісу.

Напад на Кашина був здійснений з крайньою жорстокістю. Його били довго і професійно. Били по голові – щоб не говорив, по руках – щоб не писав, по ногах – щоб не ходив. Зараз, після декількох операцій, Кашин перебуває в комі, в стабільно важкому стані.

Слідство відпрацьовує різні версії злочину, і всі вони пов`язані з професійною діяльністю журналіста, а також особистою громадянською позицією, яку Кашин неодноразово висловлював у своєму ЖЖ. Справу Кашина узяв на контроль президент Росії. Заявлено, що Дмитро Медведєв доручив Генпрокуратурі РФ і МВС РФ «особливо ретельно» розслідувати напад на журналіста. Газета «Коммерсант», тим часом, почала своє розслідування.

Тим часом російська блогосфера, активним учасником якої був сам Кашин, прямо називає імена тих, хто міг «замовити» журналіста. Під підозрою – активісти прокремлівської «Молодої гвардії», якій Кашин неодноразово переходив дорогу в своїх матеріалах, а також видні політичні персони: губернатор Псковської області Андрій Турчак і мер підмосковних Хімок Володимир Стрельченко. Про першого він безсторонньо відгукнувся у своєму блозі, а другому міг бути неугодний через публікації про вирубку Хімкінського лісу, де планують прокласти нову дорогу з Москви до Пітера. До речі, за іронією долі, ще в 2006 році Кашин, тоді автор газети «Погляд», писав: «Розчарую читача-романтика: немає такої страшної правди, за яку журналіста можуть убити». Тоді він написав ці рядки в своєму матеріалі про Анну Політковську. І ось, через якихось чотири роки, його самого мало не вбили. Хоча, судячи з відеозапису камер спостереження, нападники запросто могли зробити це.

Get the Flash Player to see this player.

Втім, які версії б не висувалися, всі спостерігачі сходяться в одному: йдеться про системне беззаконня, про незахищеність, від якої страждають не тільки російські журналісти, опозиціонери, правозахисники, але і звичайні громадяни. Російська опозиція впевнена, що атмосфера ненависті і нетерпимості до незалежних журналістів і опозиції створюється самою владою. І основну роль в цьому грає головний ідеолог Кремля, заступник глави адміністрації президента Росії Владислав Сурков. Опозиція підкреслює, що саме під його чуйним керівництвом виник ряд молодіжних організацій, в яких роблять культ з нинішніх керівників країни. А всі, хто не згоден з «генеральною лінією партії», називаються ворогами.

Про це в своєму блозі зокрема, згадує і Борис Нємцов. Він упевнений, що за атмосферу ненависті в країні, яка і стала причиною замаху на Кашина, пан Сурков несе особисту персональну відповідальність. І поки він при владі, існує реальна загроза життю і здоров`ю журналістів, правозахисників і опозиціонерів.

– Саме він дресирує молодих людей на Селігері, саме під його керівництвом організовуються інсталяції, де правозахисники, журналісти і опозиція представлені нацистськими злочинцями. Саме він займається екстремістами з рухів "Наші", "Молода гвардія", Росія молода", "Сталь" і ін., які ходять маршами з плакатами "Вороги Росії". А в статусі ворогів знову опозиція, правозахисники і журналісти», – відзначив політик у своєму ЖЖ.

З такою думкою сьогодні згоден багато хто. Як і з тим, що злочинці, які напали на журналіста, найімовірніше, не будуть знайдені ніколи.

– Російський досвід показує, що навіть коли президент Росії бере розслідування кримінальної справи під особистий контроль, це ще не означає, що винні будуть знайдені, – пояснює в коментарі УНІАН російська письменниця, ведуча «Эхо Москвы» Юлія Латиніна. – Хоча в даному випадку шанси знайти виконавців є. Коли справа привертає таку увагу, технічно починається її розслідування, і виконавців досить швидко знаходять. А взагалі в Росії нападають і вбивають не тільки журналістів – у Росії можуть напасти на будь-кого.

Кремль, за словами Латиніної, покладав надії на молодіжні організації, в яких виховується ненависть до опозиціонерів, – вони повинні були стати головним знаряддям боротьби проти «помаранчевих» революцій.

– Зараз це збережений механізм освоєння грошей для людей типу Владислава Суркова і Василя Якименко (глава Росмолоді) і їх реальні доходи знаходяться під загрозою, тому що частина Кремля ставиться до них дуже скептично, – говорить вона.

При цьому, уточнює журналістка, Олег Кашин свого часу грав в цій тусовці дуже вагому роль. Адже, розпочавши як опозиційний журналіст, він незабаром змінив свою позицію. Правда, лише на якийсь час.

– У його статтях 2–3 роки тому йшлося про те, що Анну Політковську вбили вороги режиму з метою скомпрометувати великого Путіна або що підступні інтригани збрехали, ніби Ющенко отруєний, і це привело до Помаранчевої революції і третього туру виборів. Зараз такі ж люди пишуть, що Кашина побили вороги режиму, – підкреслює Юлія Латиніна. – Кашин мав можливість злетіти в цій тусовці дуже високо, але в якийсь момент вона йому набридла, і він їх всіх послав. Мабуть, це зіграло свою роль в цьому побитті, тому що ці люди не люблять перебіжчиків. Кашин був свій і писав про Великого Путіна, а потім раптом сказав, що цю блювотину писати більше не буде і почав писати, що найбільша людина в російській політиці - Едуард Лимонов.

Цікаво, що сам Лимонов схильний розцінювати ситуацію з Кашиним як випадковість. Хоча при цьому, додає російський опозиціонер, Кашин з його різкою, безцеремонною манерою поведінки міг чекати такої реакції з більшою вірогідністю, ніж більш урівноважені журналісти.

– Кашин не був ніколи опозиціонером, – говорить в коментарі УНІАН Лимонов. – Він був журналістом експансивним, таким, що захоплюється, міняє кумирів . Мабуть, це були (замовники нападу) дуже вразливі люди. Холодний інтелектуал змахнув би образу, а у випадку з нападом на Кашина – це круги, що зазвичай мають справу з сферою насильства.

Правозахисник, лідер руху «За права людини» Лев Пономарьов сказав:

– Проблема набагато глибша, ніж побиття одного журналіста, і вона стосується влади силовиків, які керують Росією. Скільки б слів не промовлялося, які б закони не приймалися, поки при владі залишатимуться силовики, ситуація не зміниться.

У Росії при владі перебуває угрупування Путіна. Це силовики, а точніше – колишні «фсбешники». Ці люди ментально прагнуть до закритого суспільства, а журналісти і правозахисники – навпаки, намагаються це суспільство зробити відкритішим. Тому, що б президент Росії не говорив, ці люди продовжуватимуть ненавидіти журналістів.

Безперечно, атмосфера ненависті передається різним відморозкам і саме вони роблять всілякі брудні справи. Це транслюється з Кремля, підхоплюється підконтрольними молодіжними рухами. Потім наймаються які-небудь фанати для безпосередньо побиття. Це проблема влади в цілому, скільки б Медведєв не говорив про справу Кашина. Звичайно, добре, що привернута увага до цього випадку, але при цьому забули або не хочуть говорити про напад 4 листопада на активіста-еколога Костянтина Фетісова в Хімках.

Роман Цимбалюк, Москва