Майдан після вета: що далі?

Влада вдалася до дискредитації підприємців... «Ми повинні здійснити мирну революцію»... Поштовхавшись пару днів на Майдані, я одержувала не тільки запрошення обідати, а й виступити на сцені...

Влада вдалася до дискредитації підприємців... «Ми повинні здійснити мирну революцію»... Поштовхавшись пару днів на Майдані, я одержувала не тільки запрошення обідати, а й виступити на сцені...

Майдан завжди добивався того, що хотів. 1990 року влада задовольнила всі вимоги голодуючих студентів, але, пообіцявши їх виконати, пізніше нівелювала практично все. У 2004-му Майдан отримав свого президента. Але ті, хто стояв там, помилилися в своїх очікуваннях. Що буде тепер з Майданом, на якому зібралися підприємці, протестуючи проти Податкового кодексу? Нагадаємо, акція протесту представників малого і середнього бізнесу проти нового Податкового кодексу почалася 22 листопада на Майдані. З того дня тут стоять намети, сюди приїжджають підприємці на всеукраїнські акції. І розмах акцій як для нашої апатичної, втомленої країни вражає. Наметове містечко живе своїм життям. Акції стають масовими після обіду або надвечір, коли закриваються ринки і сюди приходять торговці. Всеукраїнські акції протесту - це те, що організатори називають виведенням акції на пік. Тоді мітинги стають багатотисячними.

Тричі для підприємців відкривалися двері владних коридорів. У минулі вихідні на Майдані побували президент і прем`єр-міністр. Візити голів уряду і держави, як виявилось, були не тільки високим випуском пари. Увечері після відвідин Майдану президент сказав, що якщо буде потрібно, то кодекс ветуємо, а прем`єр-міністр Микола Азаров виступив з інтерв`ю на телеканалах, де зізнався, що він і не підозрював, що кодекс настільки недопрацьований і що, дізнавшись про податковий прес, він навіть подзвонив голові податкової і покартав його. А вчора президент, перебуваючи в роздумах, зробив те, що обіцяв – ветував кодекс.

Що збираються далі робити мітингуючі?

АНАТОМІЯ МАЙДАНУ: ЯСТРУБИ, ГОЛУБИ І ЩУРИ?

Найвищим органом акції є Координаційна рада, до якої входять вісім осіб і яка збирається на Банковій, в Будинку письменника. У чому її «вищість»? У тому, що її члени делеговані від їх організацій, у тому, що вони тримають ниточки управління регіональними організаціями, у тому, що вони найбільш репрезентативні і, нарешті, в тому, що саме з ними влада вступає в діалог. До координаційної ради ввійшли ті, хто 22 листопада вийшов на Майдан. А саме – представники організацій «Коаліція учасників Помаранчевої революції», «Відсіч», незалежні профспілки (дві різні організації, які очолюють Михайло Волинець і В’ячеслав Рой) та Асамблея представників малого і середнього бізнесу (включає більше 136 бізнес-асоціацій). Саме Коаліція учасників Помаранчевої революції (КУПР) і кілька інших молодіжних організацій поставили на Майдані намети, забезпечили сцену і озвучення, «Відсіч» пішла по київських ринках, мобілізуючи на протести ринкових торговців. Асамблея репрезентувала безпосередньо підприємців. Охорону «периметра» (так називають саме містечко) забезпечувала організація «Тризуб» (патріотично-бойовий загін національно-патріотичного руху) і якась офіцерська організація «Свої», про яку нічого не відомо. Була створена координаційна рада акції.

Паралельно до акції почали самі стихійно приєднуватися різні молодіжні, протестні організації. Тоді в перші дні зі сцени Майдану журналісти чули кожен голос, кожен міг назвати себе організатором і координатором акції і висунути будь-які вимоги, кожен міг дуже просто стати офіційним ньюсмейкером і речником акції. Не повірите, але, поштовхавшись пару днів на Майдані, я одержувала від організаторів не тільки запрошення обідати, а й виступити на сцені.

Таким ось чином там з`явився Олександр Данилюк, який невдовзі назве себе генеральним координатором акції. Саме від нього на другий день акції прозвучала фраза, що підприємці стоятимуть на Майдані незалежно від того, чи буде вето, добиваючись розпуску Верховної Ради, і заявляв про організацію референдуму про недовіру президентові і навіть про крадіж грошей на Майдані.

Буваючи в таборі, я чула, що Данилюка за провокативно-силову позицію називають зовсім не яструбом, а зовсім іншим, образливішим словом. Його зовнішньополітичну активність, типу зустрічей з Венеціанською комісією, багато організаторів акції не схвалюють. Так чи інакше, чи то яструба, чи то не-яструба вивели з Координаційної ради. Утім, частка анархізму, хоч і не критична для акції, присутня тут і нині. І помітно, що спікери координаційної ради кажуть одне, так звані модератори Майдану – інше, окремі активісти, які стверджують, що вони були тут найперші, третє.

«Я не знаю, чию позицію висловлюють люди, які вносять деструктивізм, – сказав у коментарі УНІАН комендант наметового містечка, керівник КУПР Сергій Мельниченко, – напевно, позицію влади, яка діє за принципом “розділяй і пануй”. Ці люди не наділені ніякими повноваженнями і не можуть виступати від імені Майдану».

Чіткого оформленого списку вимог, окрім вето, плану дій і розподілу повноважень в перші дні акції не було. Коли я говорила з членами оргкомітету від підприємців, їх позиція була залізною: поки тільки вето. Тільки в понеділок відбулося офіційне оформлення вимог протестувальників (нагадаємо, це - вето, вибори до парламенту наступного року і відставка уряду), але політизування Майдану оформилося не вчора. У найперші дні, серед організаторів були і ті, хто вважав, що питання вето не розв’яже проблеми, і треба вимагати виборів до парламенту і відставки якщо не всього уряду, то хоча б авторів кодексу. Були ті, хто говорив, що єдиною вимогою повинне залишатися вето на кодекс. Була свідком, коли після заяви Данилюка про необхідність референдуму за недовіру президентові, вже наступного дня у намет штабу почали приходити мітингуючі, готові збирати підписи за антипрезидентський референдум. Але інші члени координаційної ради (представники бізнесу) одразу спростовували цю вимогу, заявляючи, що це юридично безграмотно і технічно неможливо. На наші прямі запитання представникам київських ринків, чи підуть вони з Майдану після вето, я чула у відповідь: вирішимо, коли буде вето. Вчора на Майдані оголосили про створення політичної партії, яка боротиметься за права малого і середнього бізнесу. Нічого поганого, але вона буде однією з дюжини вже існуючих таких партій.

Було б наївно думати, що народні депутати не захочуть підтримати акцію, і тим більше не захочуть свою підтримку зробити публічною. На Майдані, щоб відвернути силовий розгін, депутати повісили на намети таблички «власність народного депутата». На сцені з`являлися безліч народних обранців, хто там тільки не виступав. Про свій досвід ринкового торговця в голодні 90-і розповів навіть Арсеній Яценюк, який зазвичай не відкриває таких запон.

Сьогодні всі намети є власністю народних депутатів опозиційних фракцій. Засідає координаційна рада, нагадаю, в Будинку письменників (головою Спілки письменників є Володимир Яворівський, член БЮТ). 

МАЄ Ж ЇХ ХТОСЬ ФІНАНСУВАТИ...

Ця фраза нинішньої першої леді Людмили Янукович, сказана за часів Помаранчевої революції, стала крилатою. «Золотий голос» Партії регіонів Михайло Чечетов сказав, що на Майдані стоять тільки ті, у кого в кишені щось шелестить. Ще йому приписують слова, що нібито на Майдану стоять за гроші. Це звинувачення не прижилося. Журналісти, маючи вільний доступ в штаб, завжди бачили, як активно туди здають гроші підприємці. А спілкуючись з учасниками мітингів, які приїжджали всупереч всім перешкодам, могли переконатися в щирості учасників і занепокоєнні їх за свою долю. За словами Сергія Мельниченка, за день на Майдан приносять 20-30 тисяч гривень, був день, коли принесли 50 тисяч. З чуток, політики таки доплачують окремим координаторам акції за те, щоб вони включали до списку вимогу відставки тих чи інших персон з уряду.

Чула зовсім неймовірні речі. Говорили, що окремим координаторам платить Фірташ, який нібито образився на Азарова за те, що той зволікає з виплатою грошей по боргах РУЕ. (Азаров каже, що не може, оскільки немає бюджету). Чула, що окремим координаторам платить Тимошенко, саме тому нібито з`явилася вимога виборів до парламенту 2011 року. Навіть доводилося чути, що акцію «підігріває» Клюєв, щоб зняти Азарова. Може, брешуть. Але в будь-якому разі, в оточенні президента є люди, зацікавлені зняти Азарова, і не виключаю, що вони могли спробувати допомогти акціям протесту. А в надрах АП з`явилася інформація про відставку Михайла Бродського, що також було частиною вимог підприємців.Але всі ці чутки рівною мірою можуть виявитися як правдою, так і технологією дискредитації підприємницького Майдану. Влада неабияк розстаралася, щоб, де можна, дискредитувати, а де можна, нейтралізувати Майдан.

Спочатку МВС, ДАІ і Мінтранс зупиняли автобуси з підприємцями в регіонах, коли ті їхали до Києва. Транспортникам загрожували відібрати ліцензій, проти підприємців порушували кримінальні справи. Це не допомогло.

Ще одна тема - так звані «сепаратні переговори». З візиту Оксани Продан на зустріч з урядом вийшла ціла історія. Можливо, згода голови комітету з підприємництва опозиційного уряду Оксани Продан 23 листопада зустрітися з першим віце-прем`єром Андрієм Клюєвим (він очолив групу з доопрацювання кодексу) диктувалося найсвітлішими намірами, і там вона лише пояснила, чому представники малого бізнесу наполягають саме на вето.

Але видання, контрольовані владою, повідомили, що група віце-прем`єра Андрія Клюєва вступила в переговори з підприємцями. Вони навіть детально подали список поправок до кодексу, на які готова йти влада. На останній зустрічі з міністром фінансів Федором Ярошенком вона була серед тих, хто залишився обговорювати з міністром, як поліпшити кодекс. Усе це дало підстави для чуток і теми «сепаратних переговорів» і говорити про доопрацювання кодексу замість його ветування.

Третій спосіб: включення «задоволених». Роль симпатиків нового кодексу виконував легпром. Ми тут не обговорюватимем умов роботи, закладених кодексом для тих і інших. Але факт у тому, що саме представники легпрому виступали на прес-конференціях і телеефірах, закликаючи малий бізнес виконувати кодекс.

Також влада вдалася до дискредитації підприємців і зіштовхувала їх лобами з бюджетниками, розповідаючи, що підприємці не хочуть платити до Пенсійного фонду, залишаючи голодними пенсіонерів.

ЖИТТЯ ПІСЛЯ ВЕТА: АКЦІЯ ТРИВАЄ

Отже, президент ветував кодекс. Підприємцям потрібно вирішити, як діяти далі. Ми попросили прокоментувати ситуацію офіційного представника координаційної ради, який представляє в раді бвзнес-асоціації.

Ігор Гурняк, представник координаційної ради від Асамблеї підприємців:

«Усі бізнес-асоціації, представлені в асамблеї, вважають, що акції, незважаючи на вето президента, треба продовжувати. Напрацьовані незрозуміло ким правки до Податкового кодексу парламентська більшість може легко схвалити. Натомість є чітка одностайна позиція: кодекс неможливо поправити професійно за два дні. Ми визначилися з тим, що цей кодекс не підлягає коригуванню. У нього явно фіскальний характер, а не характер розвитку. Ми за те, щоб писати з чистого листа, залучивши експертів, у тому числі міжнародних. Будь-який переговорний процес щодо кодексу був нелегітимним.

Координаційна рада вчора залишила незмінними вимоги до влади: вето, відставка уряду, вибори до парламенту 2011 року і неприйняття Трудового кодексу. (Раніше неприйняття Трудового кодексу не ставили до списку обов`язкових вимог, хоча говорили, що вони готові підтримати в майбутньому незалежні профспілки, які зараз простягли їм руку). Я хочу наголосити, що у лавах підприємців немає різночитань. Наші вимоги єдині. Ми зібралися на Майдані, щоб добитися умов для бізнесу, потім до нас приєдналася конфедерація профспілок, асоціація ветеранів, інші громадські організації. Ми повинні здійснити мирну революцію».

Але успіх і сила акції багато в чому залежить від того, чи будуть далі підприємці в холод приїжджати з регіонів до Києва і виходити на акції, залишаючи базари. Перші жертви у вигляді відставки Бродського принесені. Якщо кодекс буде ветований без вилучень і обмежень, то аргументів підняти підприємців у організаторів акції буде все менше. Особливо якщо податкова припинить навідуватися на базари, а люди, які і так вже довго сидять «без почину», повернуться на ринки. Утім, нічого не можна загадувати. Підприємці відчули, що вони – сила. А в українській політиці трапляються найнеймовірніші речі.

Маша Міщенко