Дешеві спекуляції на “дорогому” хлібі

Знаковою є дата обмеження експорту зерна – до 1 жовтня. Згадайте-но, якого числа в нас вибори. Крім того, урядовці почали цькування хлібопекарських підприємств – мовляв, ось хто жирує на українцях...

В Україні вже стало традицією, що перед виборами активно мусуються питання ціни хліба, горілки та бензину. А в цьому році масла у вогонь передвиборчого хлібного ажіотажу підлила посуха, тому за хліб наші урядовці взялися ще з більшим натхненням. Складається враження, що кілька останніх тижнів Кабінет міністрів тільки тим і займається, що обговорює ситуацію на ринку зерна, борошна та хліба й шукає винних. Прем’єр-міністр Віктор Янукович, щоб не залишитися осторонь такого значною мірою популістського питання, як ціна на хліб, навіть заявив, що можуть “полетіти голови” керівництва аграрного сектора уряду. Тепер, правда, він каже, що з цим квапитися не буде.

Отже, керівник уряду шукає винних у міністерствах, міністри звинувачують підприємців у надприбутках, а страждає, зрештою, як і завжди, пересічний українець. 

Не допустити зростання цін на хліб напередодні виборів – завдання уряду номер один. У хід їдуть усі можливі механізми – регулювання рентабельності борошномельних та хлібопекарських підприємств, які вже давно є приватною власністю і мають право вести бізнес так само, як і металургійні заводи чи горілчані компанії. Обмеження на експорт зерна, коли дозволено вивезти лише 3 тисячі тонн певної культури, що є фактично повною забороною експорту, та інші подібні заходи важко назвати ринковими.

До речі, знаковою є дата обмеження експорту зерна – до 1 жовтня. Згадайте-но, якого числа в нас вибори. Крім того, урядовці почали цькування хлібопекарських підприємств – мовляв, ось хто жирує на українцях, – забуваючи, що рентабельність у цій галузі, м’яко кажучи, далеко не найвища.

Те, що в Україні цього року була посуха і врожай зерна буде менший від торішнього – ніхто не сумнівався. Проте такий спад не є катастрофічним: експерти прогнозують, що врожай пшениці сягне близько 11,5–12 млн. тонн, (торік зібрали не набагато більше – 14,2 млн.). Навіть якщо продовольча пшениця становитиме лише 40% цьогорічного врожаю, то додавши перехідні залишки, запаси в Держрезерві, аграрному фонді тощо, ситуацію можна буде виправити.

Традиційно Україна збирала близько 34–38 млн. тонн зерна, з яких експортувала близько чверті. Цього року, за різними прогнозами, урожай буде на рівні 27–30 млн. тонн. Ціна на внутрішньому ринку нині перевищує світову, і вивозити зерно в принципі невигідно, тож щорічне споживання цілком забезпечене.

Очевидно, що галас навколо посухи та неврожаю має штучний характер. На думку президента холдингу «Т і С» Володимира Слабовського, ажіотаж навколо зерна – це штучно створена проблема. “Реальна ситуація з зерном в Україні досить стабільна. Продовольчого зерна для внутрішніх потреб ринку достатньо. А після збору врожаю в усіх регіонах України та підбиття балансів уже можна буде точно сказати, чи є надлишки зерна та чи можна буде їх спрямовувати на експорт”, – каже Слабовський. 

Тепер щодо ціни на хліб і того ажіотажу, який навколо цього питання підняв уряд. За даними державної статистики, споживання хліба та хлібобулочних виробів в Україні щорічно скорочуються. Так, у 2006 році виробництво хлібобулочних виробів у нашій країні скоротилося на 4,6% порівняно з 2005 роком і становило трохи більш як 2 млн. тонн, цього року така тенденція зберігається. Її причина цілком очевидна – скорочення попиту. З підвищенням рівня життя українці, як і європейські сусіди, дедалі менше їдять хліб, переходячи на дорожчі продукти харчування. На думку експертів, лише в невеликої частини населення сьогодні хліб становить значний відсоток від загального споживання продуктів.

Як каже директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковскій, нам потрібно відмовитися від “українського міфу” про те, що дешевий хліб визначає добробут людей. У розвинутих країнах ціна на хліб у кілька разів вища, ніж в Україні. Пляшка води в нас дорожча за хлібину! Проте ціна на зерно відповідає світовій. Чи не абсурд? Як може зерно коштувати так багато, а хліб, випечений з нього – так мало?

Водночас пальне, заробітна платня та затрати виробників зерна зростають відповідно до світових тенденцій, зростає і собівартість продукту (зерна). Але уряд будь-якою ціною хоче й далі підтримувати ілюзію необхідності дешевого хліба як показника якості життя. Зробити це можна, зокрема, закривши експортні ринки, коли попит обмежується внутрішнім споживанням, пропозиція не зменшується, і ціна на зерно знижується.

Проте Україна давно відійшла від планової економіки, і якщо селянин, посіявши зерно, вклавши власні гроші в насіння, пальне, добрива та техніку, не зможе продати свій продукт за належною ціною – принаймні, щоб покрити збитки, то на наступний рік він відмовиться від хлібного бізнесу. Є чимало культур, попит на які у світі зростає в геометричній прогресії, – скажімо, ріпак, з якого виготовляють біодизель. Якщо селяни переорієнтуються на виробництво технічних культур, що тоді казатимуть урядовці про ціну на хліб?

Пекарі, говорячи про зростання вартості на зерно, справді підняли ціну на хліб. Уряд здійняв ґвалт, підприємців звинуватили ледве не в саботажі.

Насправді ціна однієї хлібини зросла в середньому на 10–15 копійок. У середньому сім’я з трьох осіб споживає за день 1 хлібину. Помножимо суму подорожчання на 30 днів, і виходить, що витрати на хліб однієї сім’ї зросли в середньому на 3 грн. Невже це така катастрофа?

Уряд своєю постановою дозволив місцевим адміністраціям регулювати рентабельність хлібопекарських підприємств. На думку керівника аналітичного відділу консалтингового агентства ААА Марії Колесник, такі обмеження можуть призвести до того, що виробники змінять рецептуру хліба і використовуватимуть зерно гіршої якості чи зменшать вагу хлібини, залишивши ціну на старому рівні. “Як наслідок, український хліб замість того, щоб бути чорним, стане сірим”, – каже Колесник. Як у хрущовські часи...

Виробники хліба не хочуть коментувати дії уряду на хлібному та зерновому ринку, кажуть, що в цих питаннях наявний політичний складник і як тільки завершаться вибори, питання хліба зникне.

А хто в цьому сумнівається?

Лілія Іванчук

УНІАН в Google News