Київ не впорається без Європейського Союзу

На даний момент ситуація в Україні не виглядає доброю - ні політично, ні економічно. Але на відміну від Москви, українська влада усвідомлює, що вона не впорається самотужки. Наразі, РФ не є хорошою альтернативою, а США - занадто далеко...

Цього року конференція Ялтинська європейська стратегія або YES, яку організовує та переважно фінансує олігарх Віктор Пінчук, відбулась 15-18 вересня. Це була 6-та YES, яку я відвідав, і з кожним роком Пінчуку вона вдається все краще. Ця конференція не настільки велика, як Санкт-Петербурзький міжнародний економічний форум, але в цьому є свої переваги. З максимум 250 учасниками набагато легше скласти собі уявлення про те, що відбувається в Україні.

В центрі уваги цьогорічної YES було питання, чи зможе Україна підписати Угоду про асоціацію з Європейським Союзом у грудні. Ця угода включає масштабну Угоду про глибоку та всеохоплюючу зону вільної торгівлі, як вона офіційно називається. Це буде найбільша з угод, які коли-небудь укладала Україна. 

Для українського великого бізнесу ця угода про зону вільної торгівлі має величезне значення. Вона означає нові можливості експорту сталі та хімічних продуктів на сотні мільйонів доларів щороку, крім того, Україна перевершить Росію на європейських ринках. 

Комісар ЄС Штефан Фюле виступає під час VIII Ялтинської зустрічі

Єдина велика проблема, як її визначив Комісар Штефан Фюле, полягає у цінностях, щодо яких, за його словами, ЄС не готовий йти на компроміс. Хоча українська влада схильна розглядати Угоду про асоціацію як суто торгівельну угоду, ЄС наполягає на моральних цінностях. Вирішальною з них є демократія або політична свобода.

Під час конференції португальський Європарламентар Маріо Давід відверто заявив президенту Віктору Януковичу, що він засмучений через арешт колишнього Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, і не тому, що вона є його другом, а тому, що її обвинувачують у  неправдоподібних злочинах, і тому що вона є лідером демократичної опозиції в Україні.

Провідні представники української опозиції говорили про те ж саме, так само, як і посадовці ЄС у приватних розмовах з Януковичем. Коли президент відвідував Генеральну Асамблею ООН в Нью-Йорку за тиждень до того, він почув аналогічний месидж як від ЄС, так і від Держсекретаря Гілларі Клінтон.

 

Однією із сильних сторін Януковича є те, що він стає спокійнішим та м’якшим, коли його критикують. Він не копає сам собі яму, а починає думати більш креативно. Як повідомляють ЗМІ, Янукович, який, безсумнівно, волів би замкнути Тимошенко за ґратами на декілька років, усвідомив, що він не може цього зробити. Першим його кроком на власний захист стала спроба перекласти всю провину за переслідування Тимошенко на свого попередника Віктора Ющенка, але це нікого не вразило. Янукович, очевидно, це зрозумів, заявивши пізніше, що стаття, за якою судять Тимошенко, буде скасована парламентом цього тижня. 

Його основним бажанням є позбавити Тимошенко можливості в майбутньому брати активну участь у політичному житті. Проте, як європейці, так й американці твердо дотримуються своєї позиції та позбавляють його такого задоволення. Як політик-реаліст, Янукович розуміє, що його позиція ненадійна. Фюле та Міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт прямо дали зрозуміти, що повноцінні політичні права для лідера опозиції є обов’язковою умовою для підписання ЄС Угоди про асоціацію з Україною у грудні.

Скоріш за все, Янукович зрозумів цей месидж. Дуже рідко вдається побачити таку драму перед міжнародною аудиторією, але нам пощастило. Україна залишається на диво відкритою. Залякані московські журналісти, які відвідували захід, говорили: «Такого ніколи не могло б відбутися в Росії!»

Контраст між ЄС та Росією також не міг бути ще більшим. Минулого року до Ялти приїжджала велика кількість провідних російських політиків та бізнесменів. Цього разу приїхав єдиний росіянин: президент ліберального Інституту сучасного розвитку Ігор Юргенс. Вочевидь, інші отримали суворий наказ триматись подалі від України. Якщо це справді так, то навіщо українцям взагалі турбуватись щодо росіян? Насправді, саме таким є ставлення Януковича. В старі часи можна було очікувати, що інтереси Росії представлятиме посол Віктор Чорномирдін, але він помер, і нікого не залишилось.

Схоже, що українська влада у розпачі через зростання цін на російський газ. Після візиту Януковича до Москви 24 вересня для обговорення газових питань з Президентом Дмитром Медведєвим та Прем’єр-міністром Володимиром Путіним Росія погодилась переглянути свій газовий контракт з Україною. Так заявив у понеділок прем’єр-міністр України Микола Азаров.

У той же час, однак, Путін не приховує своє бачення того, що територією України не повинні транспортуватись ані російська нафта, ані газ, незалежно від ціни. Коли я запитав Януковича про цю ситуацію, він зробив наголос на збереженні енергії, внутрішньому виробництві та альтернативних поставках, хоча я б додав до цього списку скасування субсидій та дозвіл на зростання внутрішніх цін.

Як в публічних, так і у приватних розмовах Янукович твердо заявляє, що він не готовий прийняти членство у Митному союзі. Україна і так має забагато невдалих домовленостей про вільну торгівлю з Росією, щоб вважати, що в цьому напрямку можна зробити щось суттєве. У випадках, коли українські експортні товари мають успіх в Росії (наприклад, горілка, цукор, шоколад або свинина), вони викликають різкі протекціоністські заходи з боку Росії.

Колишній президент Леонід Кучма також гостро розкритикував Митний союз, зауваживши, що Росія та Казахстан не спромоглись врятувати Білорусь від глибокої фінансової кризи, у той час як Європейський Союз кинувся на допомогу Греції, яка теж переживає фінансову кризу. Його коментар був дуже влучним.

Не варто й казати, що Київ у жодному випадку не є безневинним. Українське корпоративне рейдерство перевершило навіть російське. Лише за останній рік рейдерським атакам піддались декілька великих підприємств в Україні, в яких є значна частка російської власності (дві великі сталеві компанії та один нафтопереробний завод). Російські власники заявляють про нечесну гру, але ті, хто займається цим в Україні, одразу відповідають, що в Росії відбувається те саме.

Ми, спостерігачі, надаємо перевагу тому, щоб залишатись осторонь, адже якщо ми назвемо винних, вони притягнуть нас до суду. Але взаєморозуміння між цими огидними корпоративними рейдерами є мінімальним. 

На тлі всього цього у Сполучені Штати повинні зіграти важливу функцію: вони є доблесними захисниками політичних прав та прав людини. Вони підтримують позицію ЄС, що видно зі спільного листа до Януковича, підписаного Верховним представником ЄС з питань спільної зовнішньої та безпекової політики Кетрін Ештон та Держсекретарем Гілларі Клінтон, який, очевидно, справив величезний вплив.

На даний момент ситуація в Україні не виглядає доброю, ні в політичному, ні в економічному відношенні. Але на відміну від Росії, українська влада усвідомлює, що вона не впорається самотужки. Наразі, Росія не є хорошою альтернативою, а Сполучені Штати просто знаходяться занадто далеко. Тому в України не залишається іншого вибору, окрім як налагодити відносини з Європейським Союзом, і Янукович, схоже, добре це розуміє.

Андерс Ослунд, The Moscow Times