Списки Нашої України – перезавантаження?

У списку «Нашої України» не буде чиновників із Секретаріату Президента, губернаторів та скандальних осіб. Натомість до нього увійшли молоді обличчя партії, автор помаранчевої символіки та лідер культової рок-групи...

Ще за день до партійного з’їзду «Нашої України» ніхто не очікував від нього якихось сюрпризів. Прогнозувалося, що цей захід стане суто технічним етапом напередодні об’єднаного з’їзду блоку «Наша Україна» – «Народна самооборона», запланованого на 7 серпня. Саме на цьому спільному з’їзді має бути затверджено програму блоку та спільний виборчий список. А партійний з’їзд НУ розглядався виключно як підготовча стадія, на якій делегати мали просто підтвердити статус-кво щодо питань входження в блок з «Народною самообороною» та затвердити виборчий список.

Натомість з’їзд НУ, що пройшов 2 серпня, виявився повним на приємні несподіванки. Він продемонстрував наміри партії йти на вибори з новою стратегією і тактикою. І зробив це в найбільш виразний спосіб – «перезавантаживши» виборчий список «Нашої України».

Варто звернути увагу на кілька найбільш показових прикладів цього “перезавантаження".

Віктор Балога

На першому місці, безперечно, – рішення керівника виборчого штабу блоку “Наша Україна – Народна самооборона” Віктора Балоги не йти на вибори й зосередитися на керівній роботі в Секретаріаті Президента. Недооцінювати вагомість такого кроку можуть лише ті, хто не знайомий з українською політичною кухнею. Відмовившись балотуватися в депутати, Балога здобув відразу кілька важливих перемог. По-перше, дав зрозуміти: Секретаріат Президента не є «тимчасовим притулком» перед фінальним забігом до депутатських крісел, а серйозним центром влади. Відмова від депутатських перспектив дала Балозі всі можливості й надалі посилювати саме цей центр.

По-друге, блискучим тактичним кроком стало рішення про те, що взагалі ніхто з високопосадовців Секретаріату не входить до виборчого списку. Це не лише посилює керівні функції Балоги в Секретаріаті, зменшуючи ризики «бунту на кораблі» з подальшою втечею бунтівників до ВР, а й автоматично переводить можливих «утікачів» у статус кон’юнктурників, які не погодилися пожертвувати власним політичним добробутом в ім’я інтересів держави.

Варто зауважити, що закиди на адресу Балоги про те, що він відмовився від депутатства, бо нібито отримав гарантії майбутнього прем’єрства, навряд чи є обґрунтованими. Виконання подібних обіцянок в українських політичних умовах є не більш імовірним, ніж справдження прогнозів Нострадамуса, і Балога це чудово знає. Більше того, маючи в руках синицю – депутатський мандат, – набагато легше виростити з неї журавля солідної посади у виконавчій владі. Якби Балога був у виборчому списку, він гарантовано ставав би депутатом, навіть якби блок набрав не прогнозовані 16–18, а 6–8 відсотків голосів. Натомість, опинившись поза списком, він не залишив для себе «запасного виходу». Щоб зберегти політичний вплив, треба перемагати вибори.

Петро Порошенко

Не менш значимою є відмова Петра Порошенка від депутатських перспектив. Завдяки зусиллям політичних опонентів, Порошенко має в суспільстві репутацію «помаранчевого олігарха номер один». Попри те, що переважна більшість звинувачень на його адресу є наслідком чорного піару, його присутність у списку давала б змогу недоброзичливцям говорити про засилля в “Нашій Україні” скандальних осіб. Вийшовши з гри «Вибори-2006», Порошенко вибив цей козир з рук опонентів. Схоже, він усвідомив: виграшу на політичній шахівниці не буває без жертв фігур на власній половині дошки.

За орієнтовними оцінками, вихід Порошенка зі списку підвищує результати «Нашої України» на виборах щонайменше на один відсоток – а саме цей відсоток може стати вирішальним при створенні майбутньої владної коаліції в новому парламенті, а отже, і при розподілі владних посад. «Відходячи в сторону» в питаннях депутатства, Порошенко посилює свої перспективи щодо здобуття повноважень у виконавчій владі.

Ярослав Лесюк

Однією з несподіванок з’їзду стало входження в список радника Президента України Ярослава Лесюка, чию кандидатуру (єдину на з’їзді) додали «з голосу» вже під час засідання. Подейкують, що це питання було пролобійоване на рівні Президента. Ярослав Лесюк є розробником символіки кампанії Ющенка 2004 року (помаранчевий колір, підкова та гасло «Так!»). Люди, обізнані в кухні української політтехнології, називають ще кілька успішних кампаній, у яких він відігравав одну з ключових ролей: парламентська кампанія Народного руху на виборах 1998 року та «Нашої України» – у 2002-му. Однак п’ять років тому Лесюк не входив до прохідної частини списку.

Цього разу, очевидно, йдеться про прохідне місце. Кажуть, технологічну розкрутку гасла щодо подолання депутатської недоторканності «Наша Україна» має намір доручити саме Лесюку.

Ще один показовий момент – радикальне омолодження списку «Нашої України». Розмови про вливання свіжої крові та прихід нових сил до Верховної Ради є незмінним атрибутом як мінімум двох останніх парламентських виборчих кампаній. Однак насправді демонстративне включення «молодих і перспективних» до виборчих списків було радше декорацією. У новому списку «Нашої України» справді оформилося нове покоління молодих політиків, яке має всі шанси ще більше зміцнитися після невходження до списку «політичних зубрів» з Секретаріату Президента чи облдержадміністрацій.

Юрій Павленко

До речі, присутній у списку губернатор Житомирщини Юрій Павленко – виняток. Його включили до списку як представника молодого покоління. В’ячеслав Кириленко в ролі лідера партії почувається досить комфортно, і сьогодні навряд чи став би хтось говорити, що це «декоративна фігура», як видавалося раніше.

«Молодіжне крило» в партії здобуло реальний вплив, і це знайшло відображення в списку. Відбулося і своєрідне «музичне перезавантаження» – замість співачки Руслани на депутатську посаду претендує лідер гурту «Океан Ельзи» Святослав Вакарчук. Наявність “зірки” у списку – це насамперед «приманка» для аполітичної молоді, але спрацьовує такий хід тільки один раз. Тому заміна Руслани на Вакарчука в цьому сенсі є цілком виправданою.

Зрозуміло, що «перезавантаження» списку «Нашої України» не можна вважати стовідсотковим – але навряд чи в нинішніх політичних умовах таке взагалі є можливим і потрібним. Але час до 7 серпня, коли відбудеться з’їзд мегаблоку, процес, напевне, ще триватиме. Дехто з сі старих кадрів, які не мають підтримки в регіонах, може добровільно відмовитися від участі у виборах, і їхні місця поповнять молодощі перспективні політики. Проте існує і дуже серйозний ризик того, що в цей період відбудеться ревізія прийнятих рішень, «відкат» на попередні позиції.

Втім, відступати назад – не в правилах Балоги. Це він доводив уже не раз.

Олег Данько

Повний список кандидатів від Народного союзу “Наша Україна” можна подивитися тут .