Донецькі чорнобильці: Янукович Донбас розтоптав ногами (репортаж)

Я ось отримував 7,2 тис. грн. пенсії, а зараз отримав 1,3 тис. грн .. Арифметика проста - в 5 разів менше ... Ми повинні поховати нашого товариша, а потім прийматимемо рішення ...

У понеділок на території наметового містечка біля будівлі регіонального Управління Пенсійного фонду близько 100 протестувальників палили багаття, гріли в чайниках воду і з гіркотою обговорювали розгін наметового містечка і смерть свого товариша Конопльова. Багато учасників акції зібралися навколо якогось іноземця і через перекладача пояснювали йому події недільного вечора. Перекладач сказав мені, що це представник німецького посольства, але він категорично відмовився спілкуватися з пресою.

Але інформації для осмислення і так було достатньо - розповідали не тільки чорнобильці-очевидці подій, але говорили про те, що трапилося на прес-конференції і губернатор області Андрій Шишацький, і начальник Донецького міськвідділу міліції Юрій Седнєв, та заступник начальника Головного управління МНС України в Донецькій області Олексій Мігрін. У кожного було своє бачення того, що сталося.

Чорнобильці, які в той момент були в наметі і ті, хто за його межами, розповіли, як невідомі молодики в цивільному одязі в присутності співробітників міліції «чинили свавілля».

- Спочатку два співробітники міліції у формі зайшли в намет, озирнулися, а потім хтось вимкнув генератор, стало темно. Потім забігли молодчики в цивільному одязі в намет і стали виривати труби з печей. З «буржуйок» пішов чадний газ в намет, після цього нальотчики почали заливати водою грубки, в яких горіли дрова, пішла пара. Після цього ми почали кричати - «що ви робите», але на нас ніхто не звертав увагу .. Нас в наметі було не менше 25 людей, ми почали кашляти. Потім вони почали ламати намет, нахилили його на нас, простір повітряний зменшився, стало ще важче дихати. Вони пройшлися по нас.

- Демонтаж тривав 5-7 хв. Вони піднімали опори, натяжні троси, по людях промчали, як по асфальту, для них людей там не існувало.

- Коли ми залишилися лежати просто неба, ми побачили, що намет потягли до проїжджої частини, а навколо цього намету по всьому периметру стояли співробітники міліції.

Неподалік, біля ялинки стояв начальник Донецького міськвідділу міліції Юрій Володимирович Седнєв. На обурення чорнобильців - «Що відбувається?», Він відповів, що не знає цих людей і «зараз будемо розбиратися».

Потім вийшли люди з намету стали кричати, що людині погано, потрібна «швидка» допомога ... Геннадія Конопльова занесли в машину «швидкої» допомоги.

- Міліція навколо охороняла не нас, учасників акції протесту ... До Седнєва потім ззаду підійшов колега, потягнув його за руку, і вони різко пішли ... Але завантаження намету відбувалося на очах у Седнєва, і при ньому тягнули намет, поклали його в «КамАЗ» без номерів і відвезли. У цей час співробітники міліції знімали все це на камеру.

- Ми тоді почали йти до «швидкої» допомоги, але машину обступили співробітники міліції і люди в цивільному. Мабуть, це були переодягнені співробітники міліції, які й штовхали міліціонерів у формі на нас.

Один з наших чорнобильців - Володя Деркач - зайшов в «швидку» і лікар показав йому кардіограму Конопльова у вигляді прямої лінії, тобто, медики констатували його смерть.

Це чули, цілком ймовірно, співробітники міліції - до них надійшла команда створити живий коридор, щоб у терміновому порядку вивезти померлого з місця злочину. І тоді ми вирішили не пускати машину. Проти нас були кинуті співробітники міліції.

Так, там була сутичка зі співробітниками міліції, ми не заперечуємо.

Але ці покидьки, одягнені владою, в особі міліції, вони, дійсно, втратили страх перед народом. Це не народна міліція, вона захищала той бандитизм, який був зроблений проти учасників акції, які відстоюють свої конституційні права на отримання законних пенсій.

Юрій Седнєв розповів цю історію інакше, хоча багато журналістів були недільного вечора у наметовому містечку чорнобильців і знали про події не з чуток.

Однак, начальник міліції відзвітував перед ЗМІ по-іншому.

- Близько 18 години з оперативного відділу МНС надійшло повідомлення про те, що вони просять надати допомогу в охороні громадського порядку в ході реалізації рішення суду - демонтувати свій намет (на початку акції свою палатку співробітники МНС люб`язно надали учасникам акції).

Біля Пенсійного фонду у нас цілодобово знаходиться наряд співробітників міліції у складі 7 осіб, які несуть службу з охорони порядку.

Я виїхав туди, ще туди під`їхав наряд, який змінювався в ніч, в цілому було 15 осіб. Десь близько 19 години під`їхали співробітники МНС, підійшов старший відповідальний, представився, що вони вже готові приступити.

Співробітники МНС вели себе професійно, говорити про те, що було задимлення там, в наметі, я не можу це сказати, тому що спочатку співробітники МНС підняли бокові сторони намету для того, щоб якраз цього не сталося.

Двоє співробітників загасили печі для того, щоб вони охололи і для того, щоб їх можна було не палаючими демонтувати і винести з цієї зони.

Палатка була буквально за 7 хвилин демонтована - її підняли і винесли відразу.

Були обурення з боку незаконної акції, але будь-якого протистояння, фізичних розборок не було. Відразу їх попередили, що тільки знімається намет, але їх не чіпають, до них жодних заходів фізичного впливу не застосовувалось.

Всі учасники незаконної акції, крім того, на жаль, хто з серцевим нападом, всі інші - жоден не звернувся за фактом тілесних ушкоджень. Тобто, все залишилося на місці, крім намету, і всі інші були цілі і неушкоджені.

 Співробітники, які несли службу, і які потім забезпечували цей прохід МНС, у них навіть елементарного фізичного контакту з учасниками незаконної акції не було.

Але тільки коли учасники акції оточили «швидку» допомогу, стали бити по склу і стали розгойдувати машину, лікарі звернулися, що їм треба терміново виїхати в лікарню для надання термінової медичної допомоги тому, хто знаходився в машині.

Співробітники міліції насилу відсунули голодувальників у бік, щоб могла проїхати «швидка» допомога. Після чого обстановка нормалізувалася ... Машина «швидкої» допомоги поїхала, відразу спала напруга і співробітники міліції відійшли. І все закінчилося.

Після Седнєва слово взяв керівник від МНС Олексій Мігрін, який говорив більш плутано і на репліки журналістів відповідав неохоче, але спокійно.

 - 27 листопада о 18.30 виконували рішення суду співробітники Головного управління МНС, вони перебували в робочій формі одягу і проводили демонтаж намету, що належить МНС.

На запитання журналістів про те, в якій формі були співробітники МНС при виконанні цього завдання, Мігрін плутався, але в кінцевому підсумку констатував, що «це була робоча форма одягу - синя форма без розпізнавальних знаків».

- У кількості 10 осіб у наметове містечко прибули о 18.30 співробітники МНС і протягом семи хвилин, піднявши поли намету, демонтували печі й демонтували намет ... З боку протестуючих на адресу МНС ніяких претензій не висловлювалося ... Ми пропонували людям виходити, і міліція забезпечувала громадський порядок . Основна маса пішла з намету. Залишилися тільки 2-3 чорнобильця. Це брезентовий намет, дуже легкий, і бійці МНС винесли його буквально на руках. Ті чорнобильці, які залишилися в наметі, абсолютно не заважали.

Мігрін спростував слова чорнобильців про те, що співробітники, які демонтували намет, нібито вели себе жорстко і топталися по людях.

«Співробітники МНС не топталися, є відеозйомка УВС», - заявив він. На моє запитання, хто і навіщо заливав водою піч у наметі, Мігрін відповів: «Не можу я вам точно сказати, заливали вони водою, але демонтаж здійснювався нашими співробітниками. Ми виконували рішення суду щодо демонтажу намету».

Керівник обласного управління МНС пояснив також, чому демонтаж намету здійснювався, коли вже стемніло.

-Це відбувалося о 18.30, тому що було розвантажене місто. Це дозволяло вивезти намет безперешкодно.

На жаль, ніхто з них, ані Седнєв, ані Мігрін, не змогли пояснити журналістам, чому рішення Донецького окружного суду від 23 листопада про заборону акцій протесту виконувалося в неділю ввечері без обов`язкової присутності державних виконавців.

Чорнобильці розповіли, що ніч після події грілися біля вогнища. Вранці до них приїхав священик Української православної церкви Київського патріархату отець Сергій, який відслужив панахиду «за невинно убієнним» учасником голодування Геннадієм Конопльовим.

Всі учасники акції, з ким я розмовляла, тепло відгукувалися про Конопльова. Голова Незалежної профспілки гірників Донбасу Микола Волинко розповів, що Конопльов був справжнім товаришем і чесною людиною.

- З Геннадієм Івановичем Конопльовим я познайомився ще в далекому 1989 році, коли почалися наші шахтарські страйки. Що я можу сказати? Ця людина була кремінь, він дуже не любив брехню, несправедливість.

Він мені подзвонив, коли почалася акція, запитав про вимоги. Я зустрівся з ним і сказав, що вимоги одні для всіх - захищати свої конституційні права, сказав, що голодувальникиі б`ються не тільки за себе, а за всіх, з кого зняли пільгові виплати ... Конопльов потім приїхав і вирішив приєднатися ....

Геннадій Конопльов

Його цинічно вбили. Як і цинічно вбила міліція його невістку - навесні минулого року працівник міліції в нетверезому стані збив на смерть невістку Конопльова. Зараз розслідування перебуває в підвішеному стані ... А Конопльов - чесна, порядна людина, вольова.

Один з членів ініціативної групи голодуючих Володимир Сумарук показав мені заяву, яку написав Конопльов, коли приєднувався до акції голодування.

- Кожен із нас, хто наважувався на голодування, писав таку заяву. У ньому ось і написано - Я, Конопльов Геннадій Іванович, м. Родинське, Червоноармійський район ... готовий взяти участь в акції протесту у голодуванні проти порушення моїх конституційних прав. Відповідальність покладаю на Президента України, прем`єр-міністра України, спікера Верховної Ради, начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, начальника управління Пенсійного фонду, де я стою на пенсійному обліку. Число - 23 листопада, підпис - шахтар-регреснік.

Це наша дисципліна і ми кожен свідомо пішли на таку акцію.

Глава Донецької облорганізації інвалідів Чорнобильської катастрофи «Чорнобиль-Єдність» Микола Гончаров підтвердив мені, що всі йдуть на голодування добровільно і повідомив, що був у той вечір в наметі разом з усіма і мирно розмовляв з Конопльовим.

- За 20 хвилин до скоєння цього бандитизму ми з Геннадієм Конопльовим спілкувалися в наметі, і ніяких передумов на погане самопочуття у нього не було, він тоді не скаржився на здоров`я.

Але в Донецькій обласній адміністрації заступник губернатора Олена Петряєва на прес-конференції переконано заявила, що Конопльов, 1942 року народження, того вечора помер природною смертю.

- Хворий давно перебував на обліку в лікарні міста Родинське і тривалий час проходив там лікування з приводу ішемічної хвороби серця, атеросклерозу, гіпертонічної хвороби і серцевої недостатності І ступеня.

Щороку цей хворий проходив лікування, востаннє в стаціонарі він знаходився в 2009 році, і всі дані про це є в його амбулаторній карті.

 26 листопада о 12.30 Конопльов звернувся до чергової біля наметового містечка бригади «швидкої» допомоги. За зверненням йому зробили електрокардіограму, були проведені заходи, спрямовані на зниження артеріального тиску і була запропонована госпіталізація до лікувальної установи Донецька. Але хворий письмово відмовився від госпіталізації.

27 листопада о 19.10 в бригаду швидкої медичної допомоги звернулися ліквідатори - учасники акції з проханням оглянути хворого, якому стало зле.

З 19.10 до 19.23 лікарі провели реанімаційні заходи, які не увінчалися успіхом, і в 19.23 медики зафіксували смерть Геннадія Конопльова.

У понеділок вранці було завершено розтин тіла чоловіка, результати якого підтвердили всі діагнози.

Видимих ​​ушкоджень, внутрішніх пошкоджень органів у трупа не було. Слідів алкогольного і ознак отруєння чадним газом також не було зафіксовано. Він помер природною смертю на тлі важкого захворювання серця і судин.

... Чорнобильці у Донецьку попросили прокуратуру порушити кримінальну справу проти регіональних керівників міліції у зв`язку зі смертю їхнього товариша Геннадія Конопльова.

Про це повідомив на прес-конференції Микола Гончаров.

- Ми передали слідчому прокуратури свою заяву з проханням порушити кримінальну справу проти Седнєва і Романова, які були присутні під час розгрому і демонтажу штабного намету біля регіонального управління Пенсійного фонду та керували цими злочинними діями.

 Я розмовляв разом з іншими членами акції протесту з прокурором Донецької області Володимиром Вишинським і дізнався, що при обласній прокуратурі вже створена слідча бригада з розслідування факту смерті Конопльова ....

Ми з товаришами переконані, що, якби не було в неділю нальоту, всі були б сьогодні живі. Але голова Донецької облдержадміністрації Андрій Шишацький на прес-конференції заявив, що акція чорнобильців - це політичний проект з дестабілізації обстановки в регіоні і в смерті Конопльова винні організатори акції.

- На жаль, події вчорашнього дня, вони цілком передбачувані, до цього все йшло ...

Все це відбувається було переформатовано у політичний проект, проект з дестабілізації обстановки в регіоні.

На моє запитання, яка політична партія має відношення, на його думку, до цього політичного проекту, губернатор прямо не відповів. Він згадав, що до чорнобильців в табір приїжджали народні депутати Олег Ляшко і Михайло Волинець.

Говорячи про винних у смерті учасника акції, Шишацький зазначив: «Це питання не до мене, а питання до організаторів акції .... Я сподіваюся, що вони одумаються і не піддаватимуть людей небезпеці і не братимуть на себе цю відповідальність».

Після прес-конференцій, після всього цього потоку інформації я поїхала в наметове містечко до учасників акції. Там всі також люди грілися біля багать. Багато хто був з білими пов`язками на головах - «голодую» ... Я підійшла до одного з голодувальниківі і просто запитала, чим він займався в Чорнобилі.

- Я Ломізов Павло Васильович, і не боюся себе назвати - ми вже відбоялися ... Я інвалід II групи ... На Чорнобильській станції в 1987 році залагоджував свинець у підвалах - ці лотки, де проходять кабелі, де йде все постачання, ми його обертали в свинець, щоб знизити радіацію. У третьому енергоблоці у машзалі ми чистили все обладнання, звільняли його від радіації, але було так - сьогодні почистили, а завтра - вона така само, і тоді - давай все заново... Довбали прохід в четвертий енергоблок.

Я був на самому даху реактора, там ми теж чистили ... У перший день дозиметрист вийшов, відкрив люк, виставив лічильник, а той зашкалює, він і не дозволив працювати. На другий день іншого дозиметриста надіслали - і погнали нас на дах, ми стали чистити дах ... Були й на кладовищі там ...

До Чорнобиля нас направив військкомат. Ми за чужі спини тоді не ховалися і не говорили, що не підемо. Загалом, ми виконували обов`язок.

Я ось отримував 7,2 тис. грн. пенсії, а зараз отримав 1,3 тис. грн. Арифметика проста - в 5 разів менше ..

Раптом, після спогадів і підрахунків, мій співрозмовник став сам говорити про Президента.

- А я ж голосував за нашого Президента ... І сьогодні вночі демонстративно спалив його синю агітаційну курточку - ту, що «Янукович - наш президент» .... Він з довіри вийшов. Йому нуль довіри, як правителю. Риба починає гнити з голови. Це все з його подачі відбувається, з його підпису коїться це свавілля.

Це його слова - «Донбас не можна на коліна поставити», так нехай тепер подумає, чи можна нас на коліна поставити ...

Почувши сказане, в розмову вступає якась жінка з учасниць акції протесту:

- Ми за нього 7 років боролися, щоб він прийшов до влади. І до чого це призвело? Він просто Донбас розтоптав ногами. Всього навсього.

Я запитую у Миколи Гончарова, що ж буде далі, що буде з людьми, з акцією?

- На даний момент я не можу сказати вам, що буде. Я сподіваюся, що акція триватиме, але ми повинні поховати нашого товариша, а потім прийматимемо рішення .... Я не збираюся ставати ні народним депутатом, ніяким іншим депутатом, я просто хочу жити нормально в цивілізованій правовій державі, бути зі своїми близькими, ростити онуків і любити дружину. Більше я нічого не хочу, а ця політика, вона мені не потрібна.

Я набралася сміливості і до кінця дня зателефонувала на домашній телефон в місто Родинське, сім`ї Конопльових. Мені тихо, заплаканим голосом відповіла жінка. Я висловила своє співчуття і дізналася, що похорон Геннадія Конопльова відбудеться у вівторок, 29 листопада, о 13.00 у місті Родинське .... І чомусь подумала - от влада і зекономила ще на одній пенсії, і мені стало жахливо боляче.

Олена Колгушева, Донецьк

Фото УНІАН

УНІАН в Google News