Четвер,
29 червня 2017
Наші спільноти

Про революцію в Росії заговорили вищі чиновники і Кирило

Противники режиму вважають, що повернення Путіна на посаду президента призведе до брежнєвського застою. А зростання корупції і конфронтації з Європою і США стане необоротним... 

У Москві політичний переполох! На Росію насувається хаос, революція, свято пригноблених! Російські верхи не можуть, а низи не хочуть! Зовсім за Леніним.

Випадковість чи збіг, але буквально в один день, усі вищі чиновники РФ - президент, прем`єр-міністр, спікер Верхньої палати Федеральних Зборів, Голова Конституційного суду і навіть патріарх Всієї Русі, немов за командою, заговорили про загрозу революції в країні і жахливі наслідки для російської державності.

Дмитро Медведєв під час прес-конференції в Києві. 17 травня
Спочатку президент країни Дмитро Медведєв під час зустрічі зі студентами МДУ заявив, що «передумов для революції в Росії немає, ліміт на революційні події вже вичерпаний у 20-му столітті». Потім прем`єр міністр Володимир Путін підкреслив, що «проблема Росії - це прагнення частини її еліт до ривка, до революції замість послідовного розвитку» та запевнив обивателів, що «диктатури в Росії не буде».

Політичних чоловіків підтримала найвпливовіша жінка Росії. Спікер верхньої палати Федеральних Зборів Валентина Матвієнко запевнила, що «жодних підстав для революції, революційних настроїв немає. Потрібно вести діалог, потрібно чути людей, які висловлюють свою думку».

А голова Конституційного суду Валерій Зорькін, напустився з критикою на вуличний «креативний клас» і склав жахливу історію про те, що революціонери бажають «закликати варягів (включаючи підрозділи НАТО) для підтримки встановлення в Росії нової державності за зразком Лівії».

Список чиновників, для яких революція ворожнеча, смута, заколот, руїна, бунт натовпу, можна було б продовжити. Але найцікавіше, що і настоятель Російської православної церкви патріарх Кирило не залишився осторонь від жаху перед різкою зміною політичного благополуччя Росії, гіпотетичних змін політичного режиму Путіна.

Патріарх Московський і Всієї Русі Кирил під час  молебну з нагоди дня пам’яті святого князя Володимира
У своїй проповіді, знову ж таки, адресованій студентам, патріарх Росії Кирило (Гундяєв) закликав брати приклад з християнських мучеників, а не з революціонерів. «Коли людина йде проти течії Божественної волі, це обертається війнами, революціями, морем людської крові та несправедливості», - заявив він. А «якщо хтось колись закликає людей в ім`я псевдоідеалів віддати своє життя, то знаходяться ті, хто йде і віддає своє життя», - зазначив московський первосвятитель.

Навіщо, як каже моя онука, «мізки пудрити»? Яке НАТО? Що за «Божественна воля»? Які «псевдоідеали», якщо вони вивели на московські вулиці сотні тисяч людей з гаслами: «Путіна геть!», «Партію злодіїв і казнокрадів до тюрми!"?

Усім відомо, що основне питання революції - це питання про владу. Раптово, несподівано путінська команда захиталася, а перемога «лідера нації» в президентському марафоні не стала такою очевидною, як ще місяць тому.

Тому й здійнялася буча у виконанні вищих чиновників Росії.

До речі, пише Карл Маркс у «Капіталі», революції приходять, коли «виробничі відносини» гальмують розвиток продуктивних сил. А в реальності, людською мовою, - соціальна ентропія виникає тоді, коли, як казала Ханна Арендт, «домінує суспільна система, в якій люди абсолютно не потрібні».

У Росії все не так нелюдяно. І людей, одягнених, як сказала скандальна Ксенія Собчак, «в норкові шуби», на вулицю вигнав не холод і голод. Путінський режим просів не на низьких пенсіях і зарплатах, а на ставленні до моралі. Одна справа свято «шопінгу і ненажиру», інше (процитую російського журналіста Олександра Архангельського) - «люди втомилися бути витратним матеріалом політичних технологій і маніпуляцій, телевізійного нагнітання любові до влади».

Володимир Путін, якого дванадцять років обожнював увесь російський народ, несподівано тотально піддався критиці. Привід - фальсифікація під час виборів до Державної Думи, причини, звичайно ж, глибші, страшніші.

Володимир Путін
Логіка його противників зводиться до трьох-чотирьох формул: повернення Путіна на посаду президента призведе до брежнєвського дежавю, політичного й економічного застою, на чолі з перестиглим вождем-склеротіком. А зростання корупції і конфронтації з Європою і США стане незворотнім.

Схоже, що всі меседжі влади про загрозу революції, її експорт з-за кордону лише ідеологічна підготовка виправдання можливих репресій, терору, «пресування» тих політиків нової хвилі, які здатні замінити політичну еліту на чолі з нинішнім тандемом. Тому на місце любові, за логікою чиновників, повинен бути поставлений страх. Як писав Макіавеллі, «любов тримається узами благородства, а страх заснований на тривозі, страху, переляку, які не залишають людину ніколи».

Крім того, деякі експерти розглядають солідаризацію правлячого класу в Росії, критику революції, як відповідь на реальні, масові протести, які можуть виникнути в Росії в результаті фальсифікацій на виборах і обрання главою держави Володимира Путіна вже в першому турі президентських виборів.

Коротше, як писав Лев Троцький, «якщо культура буде служити тільки буржуазії, ми знищимо культуру. Якщо сонце буде світити тільки буржуазії, ми погасимо сонце».

Страх перед революцією у російської влади виник в середині минулого десятиліття. Помаранчева революція, як учив Кремль Гліб Павловський, це «масове залучення громадян до добровільного демонтажу її суверенних інститутів». Політолог, якого сьогодні виштовхали в три вирви з Кремля, вніс у свідомість російського правлячого класу фрейдівський «невроз тривожності» через те, що Захід оголосив війну Москві, з метою «недопущення формування інститутів цивілізаційної ідентичності Сходу Європи».

Проте в реальності російська буржуазія втомилася від корпоративного чекістського братства. Від того, що силові структури «кошмарять» бізнес, «кришують» банки, розповідають казки про модернізацію країни. Та й взагалі, в країні, де земля стоїть на двох китах, не можна говорити про те, що сонце обертається навколо Землі.

Зміна еліт - це завжди дуже болісний процес. Ніхто владу, як і державні «синекури», добровільно в чужі руки не віддасть. Для Росії еволюція неможлива, це, як писав класик, держава, де довго запрягають, але швидко їдуть.

Ще важливо підкреслити. Російський Інтернет вибухнув! Навіть великий Путін не читає доноси спецслужб, а сів за комп`ютер і приклеївся до монітора. Такої критики і словесного проносу не було щодо жодного колективного Сталіна. Матюки політизувалися, образи і критика стали нормою. Такого блискучого літературного розмаїття в Росії не було навіть під час війни з фашизмом. Ось подивіться, читачу, творчий тандем письменника Дмитра Бикова і актора Михайла Єфремова, на чому і закінчую.

 

                                                                      Відео Youtube

 

Віктор Тимошенко

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку