Україна – Росія: наслідки сирної війни

Продовження блокади українського сиру пояснюється лише політичними аргументами, і ці аргументи ніяк не вкладаються в концепцію дружніх рівноправних відносин.

Микола Азаров куштує на камеру український сир: ”Росії ще треба постаратися, щоб такий виготовляти”.

Фахівці Роспотребстандарту заявили, що склад українського сиру не відповідає російським нормам. Зокрема, у його складі відсутні: керченська протока, літакобудівний завод Антонова, НАЕК «Енергоатом» та українська ГТС разом з п`ятьма газосховищами.

Лише так сьогодні можна інтерпретувати останні події навколо торгівельної війни між Україною і Росією.

Ще кілька днів тому фахівці Росспоживнагляду під час перевірки підприємства ТОВ "Гадячсир" не виявили жодних технологічних порушень. Лише заявили, що потрібно доопрацювати матеріали перевірки. Оперативність, з якою ці матеріали були «доопрацьовані», вражає – після проведення додаткових експертиз, мабуть у літаку по дорозі до Росії, ці «експерти» виявили, що «виробництво сиру, що поставляється на територію Російської Федерації, проводиться з порушеннями технологічного процесу на ділянках його дозрівання, упаковки, а також доставки компонентів для його виробництва».

Водночас жодних порушень технології виробництва міжнародні експертизи, у тому числі й у США, не виявили. Усі висновки одностайні: в українському сирі немає пальмової олії і технологія його виробництва відповідає всім міжнародним стандартам.

Але, на жаль, Росія вирішила продовжити цю безглузду сирну війну. Як кажуть, з Кремля видніше…

Уже зараз можна констатувати, що від перенесення з’ясування політичних відносин не реальний сектор економіки б’є передусім по простих громадянах – і в Україні, і в Росії.

Отже…

По-перше, близько 6 тисяч українців опинилися без роботи. Оскільки, як вдалося з’ясувати, у зв’язку із забороною ввезення сиру на територію Росії було практично зупинено роботу 9 українських заводів.

По-друге, 120 тонн українського сиру затримано на російському кордоні. 35 тон вилучено з продажу.

По-третє, як наслідок, український бюджет недоотримав надходжень від сироварів у розмірі 15 млн. гривень.

По-четверте, завдано удар по іміджу продукції українських підприємств. Останній місяць практично жоден випуск центральних російських каналів не обходився без сюжетів про «неякісні» українські продукти. Це, у свою чергу, зменшує довіру до всієї лінійки українських харчових продуктів, що імпортуються в Російську Федерацію з України.

По-п’яте, завдано шкоди й інвестиційному клімату України. Частина з підприємств були викуплені іноземними інвесторами з метою виробництва якісного сиру й дистрибуції його як в Україні, так і в Росії. «Сирна» війна дала чіткий сигнал інвестору – розвивати сироварний бізнес в Україні небезпечно, оскільки в будь-який момент можуть бути закриті ринки збуту. І небезпечно, у першу чергу, політично.

Це короткострокові втрати. Бо ситуація з забороною ввезення українського сиру б’є по розвитку українського молочного сектору.

Ціни на імпортний сир у Росії, залежно від регіону, зросли від 10 до 17 відсотків

Зупинка підприємств із виробництва сиру критично вдарила по закупівельним цінам на молоко в громадян та фермерських господарств. Сьогодні закупівельна ціна на молоко практично обвалилася – упала у два рази: з 3 гривень до 1,5. І в найближчій перспективі це може призвести до чергового витка зменшення поголів’я великої рогатої худоби в Україні.

У свою чергу, це однозначно призведе до згортання виробництва українськими підприємствами сиру. Хоча останній рік тенденція збільшень виробництва цього продукту була більш ніж позитивна. Наприклад, у січні 2011 року було вироблено 12 тонн сиру, а в січні 2012 року обсяг виробництва зріс до 22 тонн. Експорт за цей період також зріс удвічі.

Російські громадяни також відчули на собі відлуння цієї торгівельної війни. За останньою інформацією, ціни на імпортний сир у Росії, залежно від регіону, зросли від 10 до 17 відсотків.

Ситуація з сиром показала усю вразливість української економіки. У першу чергу, до цього призвели як зацикленість лише на одних ринках збуту, так і неповороткість українських чиновників. Чого тільки вартував бездарний візит українського міністра аграрної промисловості до Москви.

І лише останній тиждень хоч якась, але позиція уряду й висновки міжнародних експертів з якості практично розставили крапки над «і» щодо якості українського сиру.

Тепер продовження блокади українського сиру пояснюється лише політичними аргументами. І ці аргументи ніяк не вкладаються в концепцію «дружніх рівноправних відносин».

Валерій Димов, директор інформаційно-аналітичного центру «Форум», спеціально для УНІАН