Руслан Щербань

Руслан Щербань звинуватив Тимошенко в причетності до вбивства батька, а докази залишив на потім

19:17, 04.04.2012
13 хв.

Дивний збіг: заступник генпрокурора Кузьмін сказав, що в резонансному вбивстві Щербаня є слід Тимошенко, про це саме заявив син Щербаня.

Дивний збіг: заступник генпрокурора Кузьмін сказав, що в резонансному вбивстві Щербаня є слід Тимошенко, про це саме заявив син Щербаня.

3 листопада 1996 року був убитий відомий політик, один з «бізнес-батьків» Донбасу, глава Ліберальної партії України Євген Щербань.

Справа Щербаня, як і справа Вадима Гетьмана і справа Георгія Гонгадзе, вважалися ніби-то розкритими, але не розслідуваними до кінця. Тобто хтось, хто вистрілив у людину, сидить, а імена замовників висять у повітрі. Але несподівано недорозслідуване резонансне вбивство Євгенія Щербаня знайшло своє застосування.

Відео дня

Заступник генпрокурора Ренат Кузьмін в інтерв'ю західним виданням повідомив, що, виявляється, у резонансному вбивстві є слід Тимошенко. Услід за ним Руслан Щербань, депутат Донецької облради від Партії регіонів, син покійного політика заявив, що таки «так». У нього є докази, що Лазаренко і Тимошенко могли бути причетні до вбивства батька, і докази у нього є. Він мовчав, але тепер, коли всі «ймовірні вбивці» сидять по в'язницях, він дуже хоче захистити «честь сім'ї» і навіть звернувся до посла США з проханням не блокувати правоохоронців. Сьогодні Руслан Щербань прийшов в УНІАН і дав прес-конференцію, звіт з якої ми подаємо нижче.

Прес-конференція почалася короткою історією Руслана Євгеновича:

Я спершу хотів би розповісти свою історію. 3 листопада 1996 року було скоєно вбивство мого батька, і я єдина людина, яка залишилася живою. Завдяки випадку. Мені довелося побігати по аеропорту (вбивство скоїли в аеропорту). Через півгодини, коли тіло батька ще не остигнуло, відбулися вже перші обшуки в наших офісах. Перше питання, яке я почув, коли прийшов додому: де портфель із документами. В цей час я вимушений був вивезти старшого брата з вагітною дружиною до Росії. На той момент мій молодший брат знаходився в Америці, і я його не бачив дев'ять років. Я проводив прес-конференції, писав звернення в Генпрокуратуру, в СБУ, в РНБО. І по сьогоднішній день я хочу дізнатися, хто вбив мого батька. У 2000 році правоохоронці привезли з Росії людину, яка вбила мого батька. Я пізнав двох людей, які були на льотному полі, я пізнав людину, яка його розстріляла безпосередньо. Був суд у Луганську, і він відбуває довічне ув'язнення. Я звертався у всі органи, інстанції, правоохоронні органи, прокуратуру і мені ніхто не відповів, хто є замовниками. У мене народилися племінники. Один народився в Росії, один в Україні. Мене переслідували. У 1997 році було скоєно замах на мого старшого брата, в 1998 році було скоєно замах на мене. У зв'язку з дією якихось вищих сил я залишився жити і вважаю, що це добре. Тепер я маю право знати, хто скоїв злочин. Цього хочу знати я, і хоче знати моя сім'я. Мені жити з цим. Я вірив у батька. У мене є два життя, до 19 років, поки я був дитиною, і після 19, коли мені довелося повністю оберігати всю свою сім'ю. Звичайно, складно передати те, що я пройшов. У мене є старший брат і молодший брат. Молодший брат на момент загибелі батька знаходився в Америці, він там навчався. Так от він дізнався про загибель батька і перестав розмовляти. Йому було тринадцять років. Я не бачив його дев'ять років. Мене не пускали в США. Брата депортували через дев'ять років. Мене в США не пускали. Я це пов'язую з тим, що у мене є свій певний бізнес. І комусь було невигідно, щоб я туди потрапив. Учора я прочитав Інтернет, і там ставлять питання: чому я шістнадцять років мовчав. Я не мовчав, я намагався отримати відповіді на всі питання. Але ніхто мені на них не відповідав. Я просив правоохоронні органи відповісти на ці питання. І сьогодні, побачивши зацікавленість Генпрокуратури, я вирішив звернутися туди, щоб вони знову зайнялися пошуком замовників вбивства батька. Тому я звернувся до посла Америки. В Америці знаходиться людина, яка була прем'єр-міністром цієї країни (Павло Лазаренко), і він був зацікавлений у вбивстві мого батька. Він багато сварився з моїм батьком. Тому що мій батько очолював Ліберальну партію, був серйозною політичною силою, в його фракцію входило близько сімдесяти депутатів, які мене підтримували. Він був ще дуже серйозним бізнесменом і заважав діяльності серйозних структур, зокрема ЄЕСУ. І, за моїми даними, це все ланки одного ланцюга. Павло Іванович Лазаренко був прем'єром, Юлія Тимошенко була його партнером і представляла його інтереси, приїжджала до батька в офіс, там відбувалася якась сварка. Я для себе, зв'язавши це, звернувся в Генпрокуратуру, Європарламент, до ПАРЄ, до посла США в Україні, щоб вони допомогли розібратися в цій ситуації. Тому що я вважаю, що ці люди безпосередньо причетні до загибелі мого батька. І я вважаю, що американська влада повинна були допомогти Генпрокуратурі допитати Павла Івановича за фактом загибелі мого батька. Я вважаю, що Юлію Володимирівну потрібно допитати. У мене є факти, які я надам слідчим органам, у мене є фінансові документи, які підтверджують, що були певні справи щодо поставок газу ЄЕСУ і наших структур. Тому я тут і написав усі ці заяви.

Руслане, ми вважаємо, що ваш батько був неабиякою людиною і патріотом, і нам дуже хотілося б зрозуміти, ким є ви, шукачем правди чи гвинтиком Генпрокуратури в процесі дискредитації Юлії Тимошенко. Ми теж стежимо за цим розслідуванням. Учора було оприлюднено заяву заступника генпрокурора Рената Кузьміна про те, що з рахунків Тимошенко і Лазаренка переказували на рахунки вбивць вашого батька гроші. Журналісти, зокрема Сергій Лещенко, що спеціалізуються на розслідуваннях, побували в Каліфорнії, узявши матеріали суду ще півроку тому, зробили такі висновки. Тимошенко дійсно переказувала кошти Лазаренку на спільний офшорний рахунок. Але Американська прокуратура трактувала це як хабарі або розділ доходів двох компаньйонів. Але не знайдено ніяких доказів, що зі спільного «офшорного» рахунку гроші переводилися кримінальному авторитету саме за вбивство вашого батька. Більш того, якщо слідувати цій логіці, то гроші організаторові вбивства були переказані через півроку після вбивства. Ви вірите у те, що люди, які підняли руку на Євгена Щербаня, видну людину країни, могли зробити це в кредит?

Хто такий Сергій Лещенко?

Це журналіст, який, щоб дізнатися правду про загибель вашого батька, поїхав у США. У вас спільний із ним інтерес.

Руслан Щербань: Я прошу розібратися, хто убив мого батька

Дивіться, чому я так вважаю. У 1995, 1996, 1997 роках мій батько був видним політиком у країні і на Донбасі. Одним з видів нашого бізнесу були поставки імпортного газу до України, на металургійні комбінати. Тим же самим займалися «Єдині енергетичні системи», які належали Павлові Івановичу Лазаренку і Юлії Володимирівні Тимошенко. Я неодноразово був присутній на зустрічах Юлії Володимирівни з моїм батьком Євгеном Олександровичем Щербанем в офісі облдержадміністрації, і в нас удома. У нас було багато розмов. Був конфлікт інтересів. Інтереси ЄЕСУ і інтереси мого батька. Плюс Павло Іванович, який лобіював інтереси ЄЕСУ. Мій батько загинув. І це було вигідно поточному уряду. І це було вигідно «Єдиним енергетичним системам». Коли не стало підприємства батька, наш бізнес розірвали за два місяці. Це була величезна імперія, близько трьохсот шістдесяти підприємств. І ЄЕСУ зайшли на цей ринок. І у зв'язку з цим я прошу розібратися, хто убив мого батька і хто заплатив за вбивство.

Ви написали послу США, що неодноразово були присутні при розмовах вашого батька з прем’єр-міністром Лазаренком і пані Тимошенко. Скільки вам було років? І як можлива ситуація, що Лазаренко погрожував вашому батьку, але ваш батько при цьому залишався його радником?

По-перше, я був присутній при розмові з Лазаренком, коли він ще не був прем'єр-міністром. Це було на території Дніпропетровської області, точніше, на дорозі між Донецькою і Дніпропетровською областю, мені було вісімнадцять років. Про що була розмова, я не можу сказати, але мій батько говорив, що Павло Іванович винен йому 50 мільйонів. І в мене є документи, копії яких я передав у Генпрокуратуру. Це були цінні папери, векселі, які належали банку Лазаренка й Тимошенко. Після смерті мого батька, коли ми спробували пред'явити векселі банку, він збанкрутів.

Така історія...

Чому ви, не дочекавшись висновків ГПУ, звинувачуєте конкретних людей – Тимошенко і Лазаренка. Чому ви раніше не вимовляли прізвище Тимошенко? І у зв'язку з політичними подіями у нас виникають підозри, що вам або заплатили гроші або пообіцяли пройти до парламенту за списком Партії регіонів.

У чому питання?

Вам заплатили гроші за покази проти Тимошенко? Чому ви мовчали з приводу Тимошенко стільки років?

Я не вимовляв ім'я Тимошенко, тому що вона була прем'єр-міністром. Діючою силою, яка може впливати на мене, на моїх родичів. Я набігався в своєму житті. І тепер, коли Тимошенко і Лазаренко знаходяться в певних місцях, коли вони не можуть впливати на моє життя....

Тобто ваш бізнес вам був дорожчий, ніж пам'ять батька? Правильно ми розуміємо?

Руслан Щербань

Ні. Це ви такий висновок зробили? У мене є сім'я, є діти, племінники, яких я зобов'язаний утримувати. І хочете ви того, або не хочете, але є життя людини. Я можу сказати більше, в 1997 році, коли народився мій перший племінник, його намагалися вкрасти. Хто намагався вкрасти, я не можу сказати. І я після цього вимушений був відправити його до Росії.

Тепер з приводу Партії регіонів. Невже ви вважаєте, що смерть мого батька коштує грошей в моїй ситуації? Ви вважаєте, що я торгую своїм батьком? Ви вважаєте, що я мав би таке право? Багатьом людям потрібна віра. У мене була віра в батька. Ця людина була для мене всім. Ви вважаєте, що я міг би торгувати своїм батьком?

Але від вашої безапеляційної заяви залежить життя людини, яка може бути до цього непричетною.

Я не говорю, що Тимошенко вбила. Я говорю, що у мене є підстави так думати. І тому я написав заяву в Генпрокуратуру, щоб вона в цьому розібралася. Я не можу звинуватити людини, я не слідство...

Чим ви поясните те, що ви робите заяви з приводу причетності Тимошенко в той же самий час, коли подібні заяви робить перший заступник генпрокурора Ренат Кузьмін? Чим ви поясните таку синхронність вас і Кузьміна? У вас є домовленість виступати разом? Чому Кузьмін звинувачує, не висунувши звинувачення Юлії Тимошенко? Адже він не журналіст – заявляє, але не висуває звинувачення. Причому не в Україні, а на Заході.

Запитайте у Рената Кузьміна, чому він виступив. Я попросив Генпрокуратуру, щоб вони розібралися, як усе відбувалося.

Вас самого не збентежила така кількість нестиковок, які були в журналістських розслідуваннях?

Людина, яка убила батька, отримала 700 доларів. А інші решту всієї суми. Це мене бентежить. Мене багато що бентежить.

Але немає жодного доказу, що Тимошенко замовила вашого батька.

Ви що, слідчий працівник?

Я читала документи з Каліфорнії, читала інтерв'ю Марти Берш, оприлюднені журналістами.

Мені не дають документів. Я хотів поїхати в США, був у Горбуліна, коли він був секретарем Нацбезу, просив його допомогти. Потім зідзвонився з послом Америки. Мені сказали туди прийти через сто років. Хай слідство цим займається. Я зробив цю заяву, це моє життя, мій батько. Для нас цінність — сім'я. Я прожив шістнадцять років, і цього не знаю.

А чому вас не пускають у США?

Запитайте у Посольства США.

Руслане, ми втретє закидаємо невід. Давайте без емоцій. Тимошенко не завжди була прем'єр-міністром. Її заарештували при Кучмі, вона була у немилості, була опозиціонеркою. Якщо у вас є факти, чому ви їх приховували, не віддавали слідству?

Я пояснюю, у мене були факти проти ЄЕСУ. Ну як ви уявляєте, Тимошенко – прем'єр-міністр, я йду в Генпрокуратуру і віддаю факти. Я боявся за своє життя. Сьогодні мінімальний ризик для мого життя, щоб дізнатися правду.

Ви йдете в народні депутати України?

Не планував. Я депутат облради вже чотири рази. Я був у Соцпартії, тепер у Партії регіонів. У мене хороший рейтинг по регіону батька. Але я не планував нікуди балотуватися.

Ну хоч перерахуйте характер документів, які у вас є, – фото, аудіозаписи? Ви говорили з Ренатом Кузьміним на предмет перспективності розкриття цієї справи?

Я був у Генпрокуратурі, написав заяви, дав свідчення. Я факти надати не можу, я віддав слідству. Якщо я надам факти, то я фактично звинувачу людину. Я факти віддав у Генпрокуратуру. Хай вони розбираються. Щодо характеру документів, я все скажу пізніше. Це перша прес-конференція. Думаю, що вона не остання.

Чи схвалив би ваш батько переслідування жінки, яка сидить у в'язниці?

У Руслана Щербаня багато питань…

У мене питань більше, ніж відповідей. Особливо до мого батька. Я б віддав усе, щоб він був тут, і я б поставив йому ці запитання. І відповів би, зокрема, і на це запитання. Я на нього відповісти не можу. Я знаю, що мій батько не любив несправедливість. І був дуже принциповим.

Маша Міщенко

 

 

 

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся