Вкрадені в Києві кулемети варто шукати за межами України
Вкрадені в Києві кулемети варто шукати за межами України

Вкрадені в Києві кулемети варто шукати за межами України

16:39, 21.05.2012
8 хв.

Факти незаконного заволодіння зброєю шляхом зловживання службовим становищем і фальсифікації документів були викриті на одному з державних підприємств Києва.

Кулемет Калашникова танковий (ККТ) - могутня автоматична зброя, призначена для знищення живої сили і вогневих засобів противника. Більше 80 ККТ викрали зловмисники на одному з держпідприємств Києва і реалізували не відомо кому. Це, скажімо прямо, скандал гірший, ніж розпродаж автоматів у Львівському університеті внутрішніх справ. Бурхлива уява малює страшні картини «массакру», учинені тими, в чиїх руках опиниться ця зброя. Ну і, звичайно, можна не сумніватися, що розмови про те, що в Україні готується збройне повстання проти діючої влади поновляться з новою силою. Але проблема, використання ККТ за його прямим призначенням поза танком чи іншою бронетехнікою вельми складне. Враховуючи, що повідомлень про масове зникнення танків чи БТР поки не було, можна зробити висновок, що кулемети покинули територію України, оскільки були продані тому, у кого є на що їх встановлювати. З одного боку, це дещо заспокоює — значить, кулемети не опинилися у кримінальних угрупувань, але, з іншого – може обернутися серйозними неприємностями для України, як одного з найбільших світових постачальників озброєнь і військової техніки...

Танковий кулемет Калашникова

Україна не Лівія

Нагадаємо, що 17 травня прес-центр Військової прокуратури Центрального регіону України повідомив про те, що його співробітники у взаємодії з військовою контррозвідкою СБУ викрили злочинну схему викрадання впродовж 2010-2011 років більше 80 танкових кулеметів Калашникова.

Відео дня

Факти незаконного заволодіння зброєю шляхом зловживання службовим становищем і фальсифікації документів були викриті на одному з державних підприємств Києва. У подальшому ці кулемети, що належали Збройним силам України, були реалізовані, чим державі завдано збитків на суму більше 1,15 млн. грн. За цим фактом Військова прокуратура порушила кримінальну справу. Інформації критично мало, і навряд чи до закінчення слідства її стане більше. Але й того, що вже відомо, вистачає, щоб серйозно задуматися над мотивами зловмисників.

Спершу спробуймо розібратися, чим же є ККТ. Цей кулемет є модифікацією кулемета Калашникова калібру 7,62x54R (досить потужний гвинтівковий набій, який не слід плутати із слабшим проміжним набоєм 7,62х39, що використовується у АК-47, АКМ і ручному кулеметі Калашникова (РКК). На відміну від РКК, КК має швидкознімний ствол, що дозволяє вести з кулемета безперервний автоматичний вогонь. Але платою за високу вогняну потужність стали габарити і вага КК — довжина кулемета 1 м 16 см, а вага 7,5 кг, тобто удвічі більше, ніж важить автомат Калашникова, і це без патронів і станка, який важить ще 4,5 кг. Якщо ж говорити про танкову версію КК, то її вага 10,5 кг, за рахунок важчого, ніж у КК, ствола. До чого ці технічні подробиці, запитає читач. Та до того, що кулемет Калашникова в усіх своїх модифікаціях вельми громіздка зброя, вогонь з рук з нього - завдання не тривіальне навіть для міцного чоловіка, хоча «Рембо стайл» ніхто не відміняв. Загалом, ця зброя не складає практичного інтересу для кримінальних елементів через повну неможливість прихованого переміщення з цим кулеметом у міських умовах.

Але навіть не це найцікавіше, як уже було сказано, викрали саме кулемети Калашникова танкові. Якщо ми подивимося на зображення цього кулемета, то в очі відразу впаде, що він позбавлений руків’я управління вогнем і прикладу, а замість спускового гачка у нього електроспуск, що підключається до бортової електромережі танка. Разом з тим у коментарі УНІАН російський експерт із царини стрілецької зброї Максим Попенкер зазначив, що «в принципі, ККТ цілком може стріляти поза танком – на ньому є ручний спуск, правда немає прицільних пристосувань, проте, будь-який слюсар-умілець легко пристосує цей кулемет для стрільби з автомобіля чи із саморобного станка». Погоджуючись з думкою експерта, все ж, зазначимо, що залучення «слюсаря-умільця» – це не маловажлива деталь, особливо враховуючи масштаби розкрадань. Переробка більше 80 танкових кулеметів – великий шмат роботи, яка повинна була бути виконана в умовах повної секретності. Але ми ж не в Лівії, де у будь-якій автомайстерні навчилися перетворювати звичайні позашляховики на зенітні установки. Все це говорить про те, що осідання вкрадених ККТ в Україні рівне абсолютному нулю. То куди ж вони могли подітися?

Замовник бідний, але іноземний

Єдиним логічним припущенням здається їхній продаж в обхід спецекспортера однієї з країн, які раніше купували партію бронетехніки, в тій же Україні або іншій країні, що торгує на світовому збройовому ринку радянською військовою технікою.

У коментарі УНІАН директор дослідницьких програм Центру досліджень армії конверсії і роззброєння (ЦДАКР) Сергій Згурець погодився, що одним з найбільш вірогідних варіантів використання ККТ може бути їхній продаж якомусь закордонному замовникові для доукомплектування бронетехніки, поставленої раніше за цілком офіційним контрактом. «Але цей варіант відразу кидає тінь на органи експортного контролю, які у такому разі не справилися зі своїми функціями», - визнав експерт і додав: «Хоча очевидно, що усередині країни ці кулемети навряд чи комусь потрібні».

Разом з тим Згурець звернув увагу на той факт, що за останні півтора місяці в медіапростір України було цілих три вкидання інформації про нелегальний обіг зброї, тоді як раніше подібна інформація з'являлася украй рідко. «Спочатку була історія з пістолетами, які нібито незаконно виготовляло і зберігало одне із запорізьких держпідприємств, потім стало відомо про те, що київська фірма «Енергія-2000», що спеціалізується на розробці і виготовленні тренажерів для військової техніки, намагалася контрабандою вивезти до Казахстану один зі своїх тренажерів для Т-72. При цьому добре відомо, що тренажер везли на міжнародну виставку зброї KADEX-2012. Тепер нам кажуть про 80 викрадених кулеметів», - зазначив експерт. Все це, на думку Згурця, свідчить про те, що українські органи контролю, включаючи контррозвідку СБУ, останнім часом помітно активізували свою діяльність в сегменті контролю за обігом озброєння і військової техніки.

І в цьому немає нічого поганого: контроль за обігом зброї, а тим більше за її експортом, найважливіше завдання держави, яка хоче зберегти пошану на міжнародній арені.

Але все-таки, автор хотів би від себе додати, що для якої-небудь бідної африканської країни навіть БТ-ЛБ (багатоцільовий транспортер легкий броньований) - вельми серйозна військова техніка. Відомо, що ці бронетранспортери ще радянського виробництва поставлялися Україною іноземним замовникам у товарних кількостях. Єдиним озброєнням БТ-ЛБ є саме ККТ. Цікаво, що завдяки своїй високій прохідності, тягач без кулемета цілком може бути поставлений як будівельна техніка для використання в складнодоступних районах. Але так само зрозуміло, що країни, в яких роками продовжуються етнічні і політичні конфлікти (а ООН жорстко обмежує постачання їм озброєнь), цілком можуть використовувати БТ-ЛБ зовсім не з мирними цілями. Варто тільки «доукомплектувати» БТ-ЛБ кулеметом і перед нами бронемашина для дій на пересічній місцевості, до того ж іще й плавуча.

З урахуванням ризику того, що вкрадені кулемети могли бути реалізовані в яку-небудь «гарячу точку», що раніше обзавелася «цивільною» бронетехнікою, хочеться сподіватися, що Військова прокуратура не поспішила зі своїми заявами про факт розкрадання. Інакше може повторитися історія із запорізьким пістолетом «Хортиця», який, як з'ясувалося, виготовлявся на запорізькому заводі «Радіоприлад» на цілком законних підставах. Але якщо ситуація з «Радіоприладом» була суто внутрішньоукраїнською справою, то кулемети ККТ цілком можуть спровокувати серйозний міжнародний скандал (Україну і так регулярно намагаються звинуватити в постачанні зброї в обхід міжнародних санкцій). Буде особливо смішно, якщо виявиться, що «розкрадання» кулеметів було всього лише порушенням якихось бюрократичних процедур і відбувалося в рамках виконання закордонного контракту, який, як і багато подібних договорів, не терпить розголошування.

Петро Черних

 

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся