Земля і НАТО

Земля і НАТО

У Верховній Раді може відбутися простий і зручний торг: посада спікера обмінюється на голосування закону про дозвіл на присутність іноземних військ в Україні.  І стосуватися цей обмін може лише тих фракцій, які тримають “золоту акцію”... 

У розпал “феодосійського інциденту”, коли не лише в Криму, а й поза його межами місцеві ради, керовані Партією регіонів та її сателітами, почали до “регіоналізації”  російської мови додавати “зони, вільні від НАТО”, - коаліційний процес між “НУ”, БЮТ та СПУ знов загальмував.

Перший секретар політради СПУ Й.Вінський, попри оптимістичні прогнози з “Нашої України”, повідомив, що час є аж до 26 червня, а проблема – в різному ставленні учасників коаліції до НАТО та земельної проблеми. Це, власне, підтвердили й представники “НУ” – К.Ляпіна та М.Катеринчук.

Судячи ж із заяв президента В.Ющенка, - його не влаштовує надто абстрактне ставлення до цих питань в коаліційній угоді. Зокрема, очевидно, йдеться про намір коаліції укласти такий компроміс щодо НАТО, як посилання на обов`язковість майбутнього референдуму – за відсутності зобов`язання всіх учасників працювати на інтеграцію до Альянсу. Стосовно ж формулювань, якими коаліціянти намагаються підмінити просте й зрозуміле поняття “купівля-продаж” землі – не повідомляється. Але вже досить давно лідер СПУ О.Мороз зазначав, що в разі наміру зробити сільськогосподарську землю товаром – коаліції демократичних сил просто не буде...

Цікаво, що коментарів до причин гальмування коаліційного процесу не пролунало  лише з боку БЮТ. Хоча з того факту, що ще перед 25 травня Тимошенко й Мороз “парафували” якийсь текст угоди “сепаратно” від “Нашої України”, можна зробити простий висновок: пані Тимошенко повністю погодилась із позицією соціалістів як стосовно несприйняття НАТО, так і продажу земельних угідь. Це – зовсім не дивно з огляду на байдужість БЮТ до програми коаліції, аби була посада прем`єра.

Але це досить дивно з тієї точки зору, що чільники БЮТ весь час наголошують на  якійсь беззастережній прихильності до Тимошенко-прем`єра з боку США. Аж такій беззастережній, що, за твердженням деяких ЗМІ, сам президент Буш ладен особисто лобіювати пані Тимошенко на посаду прем`єра, навіть  пов`язуючи можливість свого візиту до України з визнанням президентом Ющенком справедливості її претензій на цю посаду за наслідками виборів. За подібною логікою виходить, що президент Буш раптом погоджується зректися підтримки України в її курсі на НАТО, а також визнати недоречність ринкового обігу землі, - оскільки Тимошенко сповідує тут не соціал-демократичні, а просто таки комуністичні погляди свого партнера з СПУ О.Мороза...

Звісно, такої логіки припустити неможливо, принаймні від пана Буша. А тому й не дивно, що БЮТ саме тепер вирішив помовчати про своє реальне ставлення до згаданих проблем. Зі свого боку, всупереч не зовсім сприятливим обставинам, президент Ющенко, навпаки, саме під час “феодосійської кризи” та пов`язаних із нею голосних протестів радикальної опозиції, до якої, як виявилось, належить і Партія регіонів, - максимально чітко конкретизував вимоги до згаданих пунктів коаліційної угоди. З його боку це – ще один ультиматум будь-якому формату коаліції: без НАТО та продажу землі в коаліції немає шансів. І якщо вже згадувати президента Буша, то з боку президента Ющенка йому нагадують: саме це, а не коаліцію на чолі з Тимошенко, але без НАТО й земельного ринку, мав би підтримувати лідер супердержави в Україні...

Втім, наразі згадки про Буша – лише елемент інформаційної війни. Реальний же коаліційний процес в Україні набагато складніший, хоча де в чому – і простіший.

Варто одразу ж зазначити, що не так “ультиматум” Ющенка, як потреба реагувати на “феодосійську кризу” фактично змусила одночасно двох потенційних учасників коаліційних переговорів яскраво засвітити свою позицію в питаннях, які б вони воліли залишити не надто конкретизованими, зокрема – про НАТО. Це – СПУ та Партія регіонів. Але якщо СПУ вирішила, що від надто загального компромісу в цьому питанні варто перейти до чергового гальмування  переговорів, то ПР, в свою чергу, фактично втратила право на участь в якійсь із коаліцій з “Нашою Україною”.

І все – через надмір енергійні дії Партії регіонів в місцевих радах, дії, як видається, спровоковані не стільки самими “регіоналами”, як їхніми вимушеними “партнерами” – комуністами, вітренківцями тощо... Адже саме вони створюють той тиск на південно-східні місцеві ради, під яким опиняється фактична більшість в них, що складається з Партії регіонів, яка не вміє ухилитися від демонстрації своєї “сили”, а заодно – й проголошення якихось незаконних “антинатовських зон”.

Тимчасом для ПР ситуація просто пікантна. Адже буквально днями один з речників ПР пан Чорновіл повідомив, що винайдена “коаліцією демсил” формула про вступ до НАТО лише після референдуму  задовольняє і його партію. Але після участі в проголошенні “зон, вільних від НАТО”,  ПР фактично перекреслила цю знахідку і виключила себе з потенційної коаліції, в якій могла б замінити БЮТ та СПУ уже ближчим часом. Це має бути тим більше неприємно для Партії регіонів, що в питанні про продаж землі у неї з “Нашою Україною”, ймовірно, суперечностей нема, і бути не може...

Натомість БЮТ та СПУ, гальмуючи коаліційний процес, принаймні можуть бути спокійні, що їхні конкуренти з ПР не зуміють використати нову паузу, аби вклинитися в переговори. В цьому сенсі, до речі, БЮТ та СПУ лише зацікавлені, аби скандал навколо “НАТівських” навчань в Криму принаймні не стихав, а ПР не мала б змоги “зіскочити” з цієї теми.

Звідси випливає й наступна логіка: 7 червня потенційна коаліція трьох не повинна зрушити закон про дозвіл на присутність іноземних військ в Україні з місця. Але чи вдасться зробити це так, щоб не продемонструвати розвал коаліції?

Знов таки цікаво, що допомогти коаліціянтам в цьому береться опозиція: комуністи збираються влаштувати в парламенті справжній рейвах. А один з їхніх лідерів вже нагадав, що до обрання спікера ВР будь-який закон взагалі не можна схвалювати, бо не буде кому його підписувати...

Ну от, нарешті дійшло і до суті справи. Йдеться про те, аби в паузі, що затягується з приводу створення коаліції та завдяки “феодосійській кризі”, витягти з “пакету” коаліційних домовленостей про “зони відповідальності” посаду голови ВР та розіграти її між фракціями парламенту за окремими правилами. В такий спосіб відбувається простий і зручний торг: посада спікера обмінюється на голосування закону про навчання. І стосуватися цей обмін може лише тих фракцій, які тримають необхідну для підтримки потрібного президентові закону “золоту акцію”. Проблема лише в тім, що на тлі послідовної прибічниці навчань “Нашої України” та запеклої супротивниці  КПУ, а також зацикленого на іншій посаді БЮТу - такою “золотою акцією” можуть бути й СПУ, і Партія регіонів. Адже йдеться не про інтеграцію до НАТО, а лише про навчання. Хоча якщо ПР вже “відмітилася” в акціях в Криму й не зуміє якось правильно переформулювати своє ставлення до ситуації, - залишається тільки Соцпартія...

Ай да СПУ, ай да Мороз... Це ж треба так здалеку, ще з провалу закону про навчання від 9 лютого, протягти інтригу...

Втім, насправді далі прогнозувати щось складно. Окрім того, що все йде до знайомої спікеріади. Адже голосування за спікера відбуватиметься в таємний спосіб, а зіграна перед ним гра фактично виключила з потенційних претендентів на посаду голови ВР обговорювані останнім часом кандидатури від “Нашої України”. І це ще може відбитися на результаті. Окрім того, жодних гарантій, що, отримавши посаду спікера, соціалісти не зірвуть подальше голосування за потрібний президентові закон про навчання – немає, адже пакетно такі питання не вирішуються. Принаймні, не вирішувались досі. Так що надто простого вкидання бюлетенів із заздалегідь відомим результатом чекати не варто.

Варто лише зауважити, що ані НАТО, ані питання земельних відносин наразі до розіграної комбінації не мають жодного справжнього відношення. Але вони існують. От лишень малоймовірно, що реально вони вирішуватимуться через відкриті й навіть гучні, як от теперішня, “процедури”. Тим більше, що ціна їхня лише зростає.

Ірина Погорєлова

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter