Західна преса пророкує Ющенку ложку дьогтю

«Хомо українус» - вид, що зникає. «Наша Україна» - єдина партія, яка програла на виборах... Україна сміється над тими, хто пише їй некрологи...

Українська "помаранчева революція" почала повертатися до життя після того, як прозахідні партії здобули перемогу, хай не дуже переконливу, на парламентських виборах. Тим часом ця перемога відродила побоювання з приводу нових суперечностей між Євросоюзом і Росією, пише британська Daily Telegraph в статті "Помаранчева революція" повертається до життя після успіху на виборах".

Результати виборів, мабуть, розлютили Кремль, відзначає видання, - після обробки 80% голосів "помаранчеві" партії мали 47% голосів, що вважається достатнім для формування коаліційного уряду.

Але коли Ющенко постарається скласти нову коаліцію з Тимошенко, до його тріумфу буде додано ложку дьогтю.

Daily Telegraph називає Юлію Тимошенко харизматичною популісткою, яка красується з характерною косою, "а-ля селянка". І нагадує, що в 2005 році вона займала пост прем`єр-міністра. Незважаючи на те, що ці двоє були рушійною силою "помаранчевої революції", вони швидко віддалилися один від одного, і вже за 7 місяців після призначення Тимошенко була звільнена у зв`язку зі взаємними звинуваченнями в корупції і некомпетентності. Вони стверджують, що залагодили суперечності, хоча все одно очевидно, що у разі повернення Тимошенко на пост прем`єр-міністра президент в значній мірі опиниться в її тіні.

Якщо на Ющенка народ схильний покладати відповідальність за розвал "помаранчевої" коаліції, то популярність Тимошенко переживає різкий злет. "Помаранчева принцеса", яка після недавньої зустрічі з Маргарет Тетчер одержала ще прізвисько української "залізної леді", Тимошенко поєднує в собі популізм, миловидність кінозірки і жорстке прагнення до абсолютного успіху.

Також необхідно враховувати, зазначає видання, що блок Тимошенко завоював на виборах майже в два рази більше місць, ніж президентська партія "Наша Україна". Це багато в чому зводить Ющенка до ролі молодшого партнера по коаліції.

Чи зможуть ці двоє працювати разом – це ще питання. Враховуючи гостроту конфлікту особистостей, багато хто вважає, що у результаті президент вважатиме за краще призначити прем`єр-міністром Януковича. "З Януковичем Ющенко принаймні відчуває ґрунт під ногами, - сказав один західний дипломат. - Юлія далеко не така передбачувана".

Перемога прозахідних сил в Україні - хороша новина у багатьох відношеннях. Вона має дозволити сформувати уряд на основі більшості, куди увійдуть представники партії німфи "помаранчевої революції" Юлії Тимошенко і друзі президента Віктора Ющенка. Вона може спростити зближення України з Європою, пише французька Le Monde в статті «Київ на правильному шляху».

Тим часом, хоча перемога "реформістів" і здається запорукою стабільності, вона не вирішує всі проблеми, залишені Україні в спадок посткомуністичною системою. Le Monde пише, що країна досі так само розділена на дві частини: захід, що стояв біля витоків "помаранчевої революції", і схід, традиційно обернений у бік Росії. Якщо Тимошенко запропонують сформувати уряд, вона спиратиметься на коаліцію, для якої послідовність поглядів, - не головне. Саме суперництво між нею і президентом Ющенком призвело до падіння першого "демократичного" уряду і відкрило шлях для проросійської партії Януковича.

І нарешті, Україна повинна успішно завершити реформи соціально-економічної системи, яка поєднує в собі пороки, властиві пострадянській епосі, виклики ринкової економіки і мафіозні відхилення дикого капіталізму. Юлію Тимошенко, яка сама була одним з головних "олігархів" країни, навряд чи збентежить ідея різати по живому, не не шкодуючи власних друзів.

Стосовно зовнішньої політики, Тимошенко достатньо розумна, щоб зрозуміти, що не варто провокувати Росію, але при цьому треба не поступатися тиску Москви, який та неминуче чинитиме на Київ.

Європейський союз має вирішити, також зазначає видання, чи визнає він "європейське покликання" України. Це питання стоїть особливо гостро в момент, коли ЄС намагається визначити власні межі.

Проблем у країні (в Україні - ред.) вистачає, відзначає американське видання The Wall Street Journal у статті «Помаранчева Україна». Останнього разу, коли Тимошенко займала пост прем`єр-міністра - менше восьми місяців у 2005 р., перед тим, як президент відправив її у відставку - її хаотичний стиль правління налаштував українців проти «помаранчевого» блоку. Очевидно, дві партії (БЮТ і НУ-НС - ред.) отримають більшість голосів у парламенті. Тоді, якщо вони зуміють домовитися про створення коаліції, прем`єр-міністрові Тимошенко буде доручено займатися економікою, здійснювати заявлену антикорупційну і прозахідну програму і вирішувати конституційну суперечку, яка триває. Діюча конституція нечітко розподіляє повноваження виконавчої і законодавчої влади; для вирішення цієї проблеми може бути проведений референдум. Суперечки навколо конституції привели цього року до багатомісячної політичної безвиході і дострокових виборів. Україна більше не може дозволити собі подібного.

Хоча українська політика не завжди добре виглядає, країна продовжує сміятися над тими, хто пише їй некрологи, оптимістично прогнозує The Wall Street Journal. Ще на початку 1990-х ЦРУ прогнозувало розпад - можливо, насильницький - країни, яка розкололася на російськомовний схід і україномовний захід. Але, насправді, її розкута політика є джерелом сили. США і, особливо, Європа можуть продовжувати задавати новій державі напрям руху, і сподіватимемося, що Брюссель проявлятиме більший ентузіазм щодо амбіцій Києва у вступі до блоку.

Життя в Україні тече у своєму руслі - після четвертих за рахунком після революції парламентських виборів країна як і раніше у політичній безвиході. (Мабуть, британська  The Guardian у статті «На колір і смак» просто обрахувалася, аж надто часто в Україні вибори трапляються - ред.)

Віктор Янукович, який спробував у ті не такі далекі дні вкрасти перемогу на президентських виборах і народ, і спровокував акції протесту, став новою людиною - принаймні, він хоче, щоб всі ми цьому вірили. Його партія, судячи з усього, все-таки виграє парламентські вибори, які відбулися в неділю , хоча для того, щоб зберегти за собою пост прем`єр-міністра, Януковичу потрібно буде сформувати коаліцію.

Є у виборів і інший переможець - неоліберал Юлія Тимошенко, героїня `помаранчевої революції`, яка отримала щедрий політичний урожай з незадоволеності народу владою і багачами, - незважаючи на те, що сама відноситься і до тих, і до інших. Вона теж заявляє, що має право на формування нового уряду.

І є на виборах єдина партія, яка, поза сумнівом, програла, - це "Наша Україна", партія президента Віктора Ющенка. Сьогодні, після трьох років політичного хаосу, варіантів у нього значно менше, ніж раніше: або закопати сокиру "міжпомаранчевої" війни з Тимошенко (яку він, до речі, два роки тому сам же і звільнив з поста прем`єр-міністра, разом з тим звинувативши в усіх владних гріхах), або стати під політичний вінець з Януковичем.

Ні перша, ні друга перспектива його, певна річ, не може радувати. Море помаранчевих наметів у Києві три роки тому - це вже у минулому. Сьогодні Ющенко вважає Тимошенко своїм смертним ворогом і готовий практично на все, щоб вона знову не стала прем`єром. Йому навіть легше піти на союз з ідеологічним супротивником Януковичем.

У політиці - і ми в цьому ще раз переконалися, спостерігаючи за фінішною прямою передвиборчої кампанії - національна ідентичність є інструментом пропаганди і способом залучення прихильників. Це констатує  Le Monde в статті «Хомо українус» - вид на межі зникнення». Президент Віктор Ющенко пообіцяв через три роки забезпечити кожну українську сім`ю національним прапором. У 2006 році він підписав закон, згідно з яким 75 % теле- і радіопередач повинні вестися українською мовою. Відповідь не примусила себе чекати. Партія регіонів, левова частка прихильників якої проживає у східній частині країни, пообіцяла провести референдум про присвоєння російській мові статусу державної, нарівні з українською. `Це - передвиборчий піар. В Україні немає жодних проблем з російською мовою, - гарячкує політолог Вадим Карасьов, директор Інституту глобальних стратегій. - Російською виходять газети, книги, телепередачі, можна здобути освіту російською мовою`.

Складно говорити про існування `Хомо українус`, стійкої національної ідентичності, в країні, де 47 мільйонів жителів, і яка по черзі потрапляла під різноманітні впливи: литовський, польський, козацький, австрійський, царської Росії і радянського режиму, васалом якого вона була, відзначає видання.

`Помаранчева революція` підтвердила національний суверенітет і відданість країни демократичним принципам зовсім недавно, у 2004 році. Відтоді минуло дуже мало часу, щоб держава, яку постійно політично лихоманить, змогла розробити педагогічний вектор для літератури, історії, мов. Не варто навіть і намагатися зрозуміти що-небудь в історії України зі шкільних підручників, якими користуються, дуже вже багато там неточностей і відвертої пропаганди.

За матеріалами InoPressa  і inoСМИ.ру

УНІАН в Google News