Адвокат Луценка: «Україна буде змушена виконати рішення Євросуду, інакше – санкції»

У п’ятницю вранці суддя Печерського суду оголошуватиме вирок колишньому міністру внутрішніх справ Луценку щодо організації незаконного стеження у справі про отруєння Ющенка

Раніше Юрій Луценко отримав ще один вирок — чотири роки за святкування Дня міліції. Але вже по ходу першої справи, Юрія Віталійовича наздогнала оця, друга, про стеження та недбалість. За «недбале» розслідування отруєння екс-президента державне обвинувачення просить для Луценка два з половиною роки.

Своїми очікуваннями щодо вироку та планами щодо подальших дій з УНІАНом поділився адвокат Юрія Олексій Баганець. 

Олексію Васильовичу, чомусь нема сумнівів у тому, яке рішення прийме Печерський суд. У вас вони є? Що ви будете робити після оголошення вироку?

Як на мене, суд винесе обвинувальний вирок. Дадуть або два, або два з половиною роки обмеження волі, як просили прокурори. А потім визначать  остаточну міру покарання. Бо цей злочин, за який сьогодні судять Луценка, вчинений до винесення вироку по першій справі (за нібито незаконне святкування Дня міліції). Тобто в цій ситуації вони будуть складати не вироки, а будуть складати злочини. Остаточна міра покарання буде визначатися шляхом поглинання меншої міри покарання (тої, що вони винесуть у п'ятницю за цією справою) більшою мірою (вирок, який був винесений раніше) і буде визначено остаточна міра покарання – чотири роки позбавлення волі. Для нас по сьогоднішній справі вирок не має ніякого приниципового значення.

Тоді прокоментуйте рішення Євросуду по першій справі.

Рішення Європеського суду є таким, що констатує порушення права Луценка на свободу та особисту недоторканість, тобто порушення вимог статті шостої Європейської Конвенції з прав людини. І тому Євросуд визнав, що Луценко був незаконно затриманий, незаконно заарештований та незаконно утримувався під вартою. Таке рішення Євросуду є. Але, якби воно було винесено до вступу в силу вироку Печерського районного суду в законну силу, то це було б підставою для нас звернутися нам до Верхвоного Суду України з вимогою переглянути рішення судді, на підставі яких Луценко брався під варту та тримався під вартою. А, оскільки таке рішення до нас надійшло, коли Луценко вже був засуджений до чотирьох років позбавлення волі, то воно вже не давало підстав до негайного його застосування з вимогою звільнити Юрія з-під варти. Але саме це рішення для нас було потрібно, щоб довести: вже під час досудового слідства по відношенню до Луценка порушені всі права, а саме – право особистої недоторканості та на свободу. І ми це використаємо при зверненні до Вищого спеціалізованого суду з вимогою закрити справу відносно Луценка та звільнити його з під варти. Ми звернулися до Вищого спеціалізованого суду по першій кримінальній справі, по якій він був засуджений.

Ренат Кузьмін казав, що ви висудили 15 тисяч євро по першому рішенню Євросуду.

Там є вимога Європейського суду: відшкодувати Луценку заподіяну шкоду за незаконні  затримання та арешт в сумі 15 тисяч євро. І більше ніяких додаткових заходів індивідувального характеру Європейський суд не зазначає. Але це проміжкове рішення Єваропейського суду. Для нас основним стане скарга до Європейського суду про порушення права Луценка на справедливий суд.

Це буде ваша наступне зверення?

Звичайно. Ми здали в касаційну скаргу у Вищий спеціалізований суд. Через три місяці приблизно вона пройде це розгляд. І тоді відбудуться наступні кроки. У Євросуді зараз перебуває ще одна заява Луценка про те, що відносно Луценка застосовувалися тортури, нелюдське ставлення, ненадання належної медичної допомоги. Про таке порушення права людини йдеться у статті 3 Конвенції про права людини. Далі, коли в нас на руках вже буде рішення Вищого спеціалізованого суду, і якщо воно нас не задовільнятиме, то ми підемо з позовом до Європейського суду. Європейський суд може визнати, що під час розгляду справи судом та винесення вироку було порушено право людини на справедливий суд. За наявності такого рішення Європейського суду у нас з'явиться стовідсоткова підстава звертатися до Верховного суду України з вимогою переглянути всі рішення судів, які виносилися відносно Луценка. У тому, числі і вироку, яким він засуджений до чотирьох років позбавлення волі.

Ми всі спостерігали та описували судовий процес щодо святкування Дня міліції, у той же час вже нова міліція святкувала професійне свято ще багатше. Однак, це не вплинуло на рішення судді. Ви вірите у справедливий повторний розгляд цієї справи?

Я би хотів поправити. Луценко не святкував, він відзначав чергову річницю Дня міліції. Бо не дивлячись на таку позицію обвинувачення (яка звинувачувала його начебто за те, що він незаконно святкував) підкреслю: Міністерство юстиції дало відповідь, що законодавством України не визначено, що таке святкові заходи. Це Генеральна прокуратура так кваліфікувала події, за які судили Луценка. Це на їхню думку він проводив святкові заходи. А Міністерство юстиції пише, що у нас не визначено поняття, що таке святковий захід, а що таке – урочистий захід. Тому це абсурдне звинувачення. Тож, при новому розгляді справи це твердження (прокуратури, - УНІАН) розлетиться у першу чергу, бо воно не грунтується на вимогах закону.

Постраждалий у цій, другій справі, - Давиденко, за яким стежили та якого прослуховували – взагалі не вважав себе постраждалим. Він прийшов хоч на одне засідання?

Ми під час обох процесів бачили парад свідків зі сторони державного обвинувачення, жоден з яких не звинуватив Луценка бодай у одній неправовій дії. Жоден свідок з тих, кого викликали в суд та допитали, не звинуватив Луценко у вчиненні злочину або неправомірній дії. А у попередній справі, нагадаю вам, вони (обвинувачення, - УНІАН) зачитали в суді покази половини свідків, які начебто давались на досудовому слідстві.

Давиденко приходив один раз, коли знайомився із додатковими матеріалами кримінальної справи. Зокрема, коли він побачив, що там ніяких підписів Луценка про прослуховування немає, що там є підписи заступника міністра, є заступника Генерального прокурора, який погодився, що відносно нього (Давиденка, - УНІАН) треба проводити оперативно-розшукові заходи, коли він побачив, що є постанова суду про цю акцію на проведення прослуховування телефону, то він, звичайно, сказав, що мене обманули. Він казав, що йому казали, що відносно нього проводилися оперативно-розшукові заходи, які погодився чи дозволив проводити особисто Луценко. А тепер, коли зрозумів, що Луценко до цього не має жодного відношення, то заявив, що не має жодних претензій до Луценка і просив не вважатим його потерпілим. І він не визнав за собою належність тих телефонів, по яких проводилися оперативно-розшукові заходи.

Мені невідомо, яку мету переслідували представники Генпрокуратури та її керівництво, коли взагалі народжувалася ця кримінальна справа. Для мене взагалі незрозуміло яка мета, мотив. Цей факт прослуховування використали, як чергове обвинувачення Юрію Луценку. Але взагалі це абсурдно, бо той документ, який затвердив Юрій Луценко, просто не міг затвердити ніхто інший. Це раз. А по-друге, ці працівники міліції, які підготували цей документ, заявили, що він не мав ніякої правової сили. Це була практика МВС, хоча законом не передбачалося виносити такої постанови. Влада звинувачує Луценка у тому, що вони підготували, а Луценко завтердив документ, який не був передбачений законом в таких випадках і не мав юридиної сили. Тут нема не тільки складу злочину, тут не було події злочину.

Луценко не допущений до оперативно-розшукової діяльності. Він не має права цим займатися. Він не має юридичної освіти. Він лише підписав постанову. Він чітко сказав: я не міг постанову не підписувати, бо, коли мені передали пакет документів, розгорнуту довідку по цій оперативно-розшуковій справі, і я з нею ознайомився, то там були висновки,  що підстави для продовження строку (оперативних заходів, - УНІАН) є. І головне: Луценко не проводив би оперативно-розшуові заходи, якби Генеральна прокуратура не доводила цього подання. Скільки б Луценко не продовжував ці терміни оперативно-розшукових заходів, якби Генеральна прокуратура не погодила це подання на прослуховування телефонів і суд не дав санкцію, то ніхто б оці заходи не проводив. Таким чином, якби Генпрокуратура не погодила, а Київський Апеляційний суд не дав санкції, то не було б наслідків  відносно громадянина Давиденка.

Така лінія захисту не перетвориться на нескінченну серію справ у Євросуді?

Для нас основна справа – це справа, по якій Луценка засудили на чотири роки позбавлення волі. Вона буде предметом оскарження, саме ці чотири роки позбавлення волі охоплять два роки покарання, які визначать Луценку у п'ятницю. І тому, звичайно, ми будемо це оскаржувати.

Добре. А прокурори, які були зобов'язані здійснювати нагляд за стеженням, виступали в суді свідками по цій справі?

Ми заявляли клопотання, щоб допитати працівників Генеральної прокуратури України, які здійснювали нагляд. Ми зверталися до суду із клопотанням, щоб витребували документи, які вони складали за результатами перевірки, які вони складали за результатами оперативно-розшукової діяльності, але суд відмовив.

Ми наполягали на допиті всіх свідків, яких виставляла Генпрокуратура, ми ставили питання, щоб допитати заступника керівника оперативної групи Донського, який складав довідку про те, що є підстави прослуховувати Давиденка були стовідсоткові.  Ні в кого не було бажання встановити істину по цій справі.

Зараз така думка активно поширюється з Різницької, нібито отруєння Ющенка не було. Це якось перетиналося із справою Луценко?

Ніяк не перетиналося. Але з тих документів, які перебували в суді під час розслідування цієї справи, немає ніяких даних не було про те, що злочин відносно Ющенка не було вчинено. Навпаки, було достатньо даних, що Ющенко піддавався отруєнню.

Як почувається Юрій Луценко?

Після кожного судового засідання нервує. Тоді погіршується самопочуття та загострюються хвороби, які є. Те, що у нього хвороб букет, не заперечує пенітенціарна система. Але ж їм вигідно казати, що у нього такий стан здоров'я, який дозволяє утримуватися в місцях позбавлення волі. І, гадаю, що Євросуд підтвердить наше подання про те, що це прояви нелюдського ставлення до людини.

За нинішньої влади є шанс, що будуть переглянуті судові рішення?

Я не розумію, не можу спрогнозувати, яким буде розвиток подій, якщо Україна не виконає рішення Європейського суду. Вона змушена буде це зробити, хоче вона цього, чи не хоче. Змушена просто. Якщо буде записано, що було порушене право Луценка на справедливий суд, то це стовідсоткова підстава для скасування Верховним судом всіх судових рішень, які приймалися у цій справі по Луценку.

У нас же є закон України про виконання застосування рішень Європейського суду і там чітко сказано, що при наявності рішення Євросуду, позивач має звернутися до Верховного суду України, який повинен розглянути рішення саме з урахуванням рішення Європейського суду. Нам (Україні, - УНІАН) потрібно виконувати, бо інакше це – стовідсоткові санкції.

Лана Самохвалова

УНІАН в Google News