Сергій Тимченко: Електронний кадастр зробить сферу земельних відносин прозорою

З 1 січня 2013 року в Україні запрацювала Національна кадастрова система. Вперше за роки незалежності були підняті паперові архіви, а всі дані про землі звели в єдину базу в електронному вигляді. 

Робота над створенням електронного кадастру повинна була початися ще в 2004 році, коли Україна підписала угоду зі Світовим банком про позику для фінансування системи. Але тільки за останні півтора року було здійснено ривок у реалізації проекту, який до того часу західні кредитори, зневірившись добитися від української сторони потрібної активності, вже збиралися закривати.

Сергій Тимченко

Прогрес у створенні єдиного земельного кадастру пов'язують з ім'ям Сергія Тимченка, нинішнього глави Держземагентства, який взяв розробку системи під особисту відповідальність і не побоявся відкрити суспільству публічну кадастрову карту. В інтерв'ю УНІАН він розповів про те, як створювався електронний кадастр і які вигоди він обіцяє в майбутньому для країни.

- З моменту запуску Національної кадастрової системи пройшов місяць. Як ви оцінюєте її роботу і які перші результати?

Запуск таких глобальних автоматизованих систем завжди є великою подією. У нас 672 районних управління, в них працює близько 2 тисяч кадастрових реєстраторів і перші дні роботи системи були для нас справжнім випробуванням: чи все правильно встановлено на робочих місцях, чи витримають канали зв'язку, чи не буде збоїв у базах даних, чи добре навчені наші люди роботі з новим програмним забезпеченням і т.д.

Природно, що на початку виникало багато питань і траплялися технічні неполадки, але все вирішувалося і виправлялося в режимі реального часу. І по сьогоднішній день фактично в цілодобовому режимі працює наша служба технічної підтримки.

Сьогодні я вже з упевненістю можу сказати, що Національна кадастрова система - працює. Доказом тому служать більше 27 000 реєстрацій нових земельних ділянок за три тижні фактичної роботи системи. Завдяки автоматизації на реєстрацію більшості ділянок йде приблизно 5-10 хвилин, раніше на це витрачалися тижні. Також за цей період ми видали більш, ніж 5 тисяч виписок з кадастру для здійснення угод із землею.

- Ви неодноразово згадували про сучасне програмне забезпечення і різні додатки, які розроблялися для створення кадастру. Хто саме займався їх розробкою?

Почну з того, що технічне завдання було написане в 2008 році, трохи пізніше іноземна компанія виграла тендер на його розробку. А закон про кадастр було прийнято через 3 роки - в 2011-му році і вступав він в силу ще через 2 роки - у 2013-му. За ці роки неодноразово змінювалося і вдосконалювалося законодавство, технології, а головне - сама ідеологія побудови єдиного автоматизованого земельного кадастру. Тому техзавдання 2008-го року вже не відповідало вимогам та законодавству 2013-го. Компанія підрядник відмовилася переробляти систему під нові вимоги, тому ми розірвали з нею договір і за останні півроку перед запуском в авральному режимі силами наших програмістів створювали, дописували і переробляли більшість модулів системи.

Саме тому ми назвали нашу систему Національною. Наш продукт повністю відповідає українському законодавству, а головне - ми не повинні нікому платити великі гроші за обслуговування, оновлення і т.д., що важливо для нас.

- Для створення Національної кадастрової системи Світовий банк виділив кредит на суму 50 млн. доларів. На що пішли ці гроші, і яку оцінку своєї роботи отримало Держземагентство з боку Світового банку?

Треба зізнатися, що спочатку ми працювали в атмосфері великої недовіри з боку Світового банку, адже проект за ці 9 років не один раз перебував під загрозою зриву. Але за останній рік в процесі співпраці відносини Держземагентства із західним кредитором поступово теплішали.

Близько половини суми, яку виділив Світовий банк, пішло на аерофотозйомку всієї країни, а це більше 60 млн. га. У результаті зйомки були створені сучасні орто-фото плани і індексно-кадастрові карти - вперше ми отримали електронну карту України.

Між іншим, якщо за часів Радянського Союзу карти території держави оновлювалися постійно, то за два десятиліття незалежності їх ніхто жодного разу не оновлював. Тепер ми маємо в розпорядження електронну карту країни, яка набагато зручніша та детальніша, ніж, приміром, карти Google, які робляться на основі знімків з космосу.

Інша половина позики була витрачена на програмне забезпечення, спеціальні канали зв'язку та енергоживлення, побудову двох потужних центрів обробки даних, комп'ютерне та інше обладнання для 672 районних земуправлінь, де відтепер усі реєстратори працюють в єдиній системі електронного кадастру. Без усього цього створення НКС було б неможливим.

- З якими головними труднощами ви зіткнулися при реалізації такого масштабного проекту?

Якщо говорити відверто, то проблем було дуже багато. Наприклад, всі документи на землю зберігалися на паперових носіях, в районних земуправлінь на місцях. Зрозуміло, всі вони були в різному стані і з даними різної якості, адже за роки незалежності перелік вимог до земельної документації кілька разів суттєво змінювався. До того ж, їх реєстрація велася в місцевих системах координат, яких ми нарахували понад півтори тисячі!

Було зроблено оцифровку паперових архівів з землевпорядною документацією, а це сотні мільйонів листів різних документів і карт, з них - 17 мільйонів актів на право земельної власності, виданих за роки незалежності! Ми проробили титанічну роботу, яку до нас в країні просто ніхто не робив.

Наш проект - дуже «молодий», не тільки по тривалості своєї роботи, але і за віком тих, хто його реалізовував. Крім визнаних фахівців, ми залучили до роботи найкращих студентів з профільних українських вузів. Нам потрібно було створити таке програмне забезпечення, яке б впорядкувало всю наявну інформацію і перевело різні системи координат в одну - систему УСК-2000, якою зараз і користується вся Україна. І молоді хлопці зробили цей програмний продукт у найкоротші терміни.

- Ви не побоялися викласти Публічну кадастрову карту в інтернет для загального огляду. Відразу ж з'явилися скарги відносно того, що на ній багато помилок. Найчастіше люди говорять про те, що не можуть знайти свою ділянку або неправильно відображене місце її розташування та кордони. З чим це пов'язано?

Запевняю, що українським громадянам немає про що хвилюватися. Земельний акт, який знаходиться у них на руках, є головним підтвердженням їхнього права власності. Ніхто не рухав паркани навколо цих ділянок, вони залишаються на своїх місцях. Ті неточності, які можна побачити на публічній кадастровій карті є проблемою відображення ділянок, а не їх розміщення. За такого масиву інформації, величезна частина якої знаходилася на паперових носіях, уникнути технічних неточностей при перенесенні в електронний формат було просто неможливо. У ряді європейських країн, між іншим, досі займаються виправленням таких помилок в кадастрі. І ми їх, зрозуміло, поступово виправляємо, в тому числі й автоматично, за допомогою спеціального програмного забезпечення.

А для того, щоб внести правки якнайшвидше, нам, безумовно, необхідна допомога самих громадян, у яких на руках знаходяться акти. Якщо люди будуть звертатися в наші районні управління, за телефоном «гарячої лінії» 0-800-502-528 - ми усунемо неточності максимально швидко. Крім того, на публічній кадастровій карті передбачено модуль зворотного зв'язку в режимі-онлайн. Заповнивши спеціальну форму і відіславши її нам, ви формуєте заявку на виправлення помилки, яка стосується вашої ділянки.

- Зараз можна почути багато нарікань з приводу того, що громадянам стало важче оформляти операції з землею. Чому склалася така ситуація?

З 2013 року Держземагентство тільки реєструє земельні ділянки, а документ про право власності видає Укрдержреєстр при Міністерстві юстиції. Ми присвоюємо певній ділянці землі кадастровий номер, а вони на його основі реєструють право власності на землю.

Якщо хтось із українських громадян спочатку зіткнувся з труднощами при оформленні тих чи інших документів, що стосуються землі, я можу з упевненістю сказати, що це тимчасові складнощі перехідного періоду. І ми, і Мін'юст почали працювати з новим програмним забезпеченням, реєстраторам потрібно все-таки невеликий час, щоб звикнути до специфіки роботи системи. Зараз, наскільки мені відомо, таких проблем практично немає, реєстрація землі в Національному кадастрі, так само як і реєстрація прав на неї проходить, як і планувалося.

- У багатьох країнах дані про імена власників конкретних земельних ділянках можна знайти у відкритому доступі. В Україні це можливо?

В даний момент - ні, тому що існує закон про персональні дані, і він не дозволяє зробити цю інформацію публічною. Якщо буде прийнято відповідний закон, то така інформація може стати відкритою. Особисто я виступаю за повну прозорість земельної власності, виключаючи, хіба що інформацію про секретні об'єкти і об'єктах військового призначення.

- Очевидно, що у такої ініціативи буде багато противників серед тих, для кого земельна тема була джерелом корупційного інтересу. Наскільки електронний кадастр зможе реально вплинути на прозорість відносин у земельній сфері?

Я вважаю, що корупцію, так само як і бюрократію, можна перемогти, тільки автоматизувавши більшість процесів. Єдина автоматизована система земельного кадастру як раз і є запорукою прозорості земельних відносин в країні. Раніше рішення про виділення тієї чи іншої ділянки землі, технічна документація зберігалися «під сукном», в глибокій таємниці, до якої мали доступ тільки «обрані». Зараз, коли вся інформація лежить у відкритому доступі, провернути якусь аферу практично нереально - адже все на виду.

Відійшовши від паперових архівів, ми позбавилися безлічі зловживань. Занадто часто документи на землю «випадково» згорали, тонули, зникали, через що неможливо було встановити факти махінацій та покарати винних. Тепер це буде неможливо - вони публічні і надійно захищені.

- В одному з інтерв'ю ви заявили про те, що на базі Національного електронного кадастру в подальшому може бути створена система геопросторових даних країни. Яка мета створення такої системи?

Держава зможе заробляти на цьому значні кошти, як роблять у більшості розвинених країн світу. Просторова система даних відповість на ряд важливих питань: Що у нас і де розташовано? В якому стані наша ресурсна база?

Електронна карта України, яку ми створили в рамках земельного кадастру, може стати основою для такої системи. Адже на неї можна накладати різні інформаційні шари - бази надр, водних просторів, лісу, комунікацій, архітектури. Природно, їх потрібно оцифрувати і розташувати на карті - це теж величезний масив роботи, але він себе в будь-якому випадку окупить. Отримавши повну картину державних ресурсів, ми зможемо керувати ними набагато ефективніше.

У мене немає сумнівів у тому, що цей проект дозволить залучити значні інвестиції та стати серйозним каналом наповнення бюджету країни. Вважаю, що така система потрібна Україні вже в найближчому майбутньому. Як тільки повністю налагодимо роботу Національної кадастрової системи, я буду готовий взятися за роботу над цим проектом.

Віктор Валін

УНІАН в Google News