В'ячеслав Кириленко: Тимошенко цінувала різноманітність і боролася не з союзниками, а з опонентами. Зараз я такого підходу керівництва «Батьківщини» не бачу

У четвер «Батьківщина» «осиротіла» на одного заступника глави фракції. Кириленко подав у відставку у зв'язку з рішенням заборонити парламентаріям згадувати при виступах назви своїх партій. УНІАН поговорив з депутатом про ситуацію в опозиційному таборі. 

В четвер «Батьківщина» «осиротіла» на одного заступника голови фракції. Кириленко подав у відставку у зв'язку з рішенням заборонити парламентарям згадувати при виступах назви своїх партій. УНІАН поговорив з депутатом про ситуацію в опозиційному таборі.

Об'єднана опозиція - це не лише «три богатирі», яких українці звикли часто бачити в екранах телевізорів і, трохи рідше, - на вуличних мітингах та акціях. Парламентська фракція «Батьківщина» - це не одна партія, а згуртування семи: партій і політпроектів зовсім дрібних, просто маленьких, маленьких, середніх і побільше. З цієї причини надбанням гласності часто стають внутрішні чвари і внутрішньопартійні склоки, які, на думку більшості експертів, і не дають «Батьківщині» стати по справжньому потужною структурою і ефективно протистояти владі.

У чому «маразматичність» рішення фракції «Батьківщина» щодо партій, які її наповнюють?

Для «Батьківщини» ні особисто я, ні партія «За Україну» не є найбільшими ворогами. Але якщо більшість у фракції вважає, що мені потрібно під час виступів заборонити називати партію «За Україну», то я вправі прийняти рішення про те, що мені недоцільно бути заступником голови фракції «Батьківщина». Єднання з ключових питань у нас було завжди. У деталях, в якихось нюансах і поглядах у нас різне розуміння, але в цьому немає нічого поганого. Кому це стало поперек горла, я не знаю. Але я проти маразматичних рішень і мені краще подати у відставку, ніж виконувати те, з чим я внутрішньо не згоден.

Олександр Турчинов, один з лідерів «Батьківщини», пояснив Вашу заяву тим, що Ви поєднували посаду заступника голови фракції з посадою керівника комітету з питань культури і духовності ...

А що я поєдную? У мене одна робота і одне робоче місце. Якщо вважати, що політична робота заступника голови фракції і професійна робота голови парламентського комітету - це сумісництво, то я у фракції далеко не один такий.

Чи означає таке різне розуміння ситуації те, що в опозиції існує розкол?

Розколу у фракції немає. Засідання проходять нормально, іноді в дуже конструктивній обстановці. І я не бачу ніяких ускладнень в роботі фракції станом на сьогоднішній день.

А той факт, що з фракції йдуть депутати?

«За Україну» не дасть жодної тушки. Щодо питання розмов про тушкування, я сподіваюся, що все обмежиться тими, хто вже вийшов із фракції, нових прізвищ не буде. У всякому разі, ні я, ні мої колеги з партії не збираємося виходити з фракції «Батьківщина». Навпаки, ми будемо робити все для посилення Об'єднаної опозиції.

Проте, в кулуарах опозиційні депутати часто висловлюють невдоволення керівником фракції ...

Від мене ніхто ніколи і нічого критичного про керівника фракції (Арсенія Яценюка, - УНІАН) не чув. Я його підтримав, коли були дискусії: кого вибирати на посаду голови фракції ще у грудні минулого року. Підтримав і під час проголошення вотуму довіри до нього тиждень тому. І надалі вважаю: нехай працює, роботи ще багато. А той, хто незадоволений, хай пояснить своє незадоволення сам.

Чим відрізняються керівник фракції «Батьківщина» - Яценюк від керівника фракції «Батьківщина» - Тимошенко?

Юлія Тимошенко завжди цінувала різноманітність, політичне розмаїття. Для неї це ніколи не було проблемою. Навпаки, вона це завжди використовувала собі в плюс і боролася не з партіями-союзниками, а з опонентами. Ось зараз такого підходу я не бачу ... Перетворити опозицію на Компартію ні у кого не вийде. Це потрібно елементарно розуміти.

До недавнього часу офіційно у Об'єднаної опозиції було три лідера. Тепер, після звільнення Юрія Луценка, їх чотири. І в останнього є своє бачення розвитку опозиції та її роботи ...

У кожного з них є свої позитивні якості. Я привітав Юрія Віталійовича із звільненням, але фракція з цього приводу не збиралася. Зрозуміло, що всі радіють, що наш побратим вийшов на волю. Щодо його політичних планів, я ще з ним не консультувався. Однак із задоволенням поговорю на цю тему і будемо співпрацювати. Я розумію його думки як необхідність напрацювання нових проривних ідей, як напрацювання нового громадського середовища і нового громадянського суспільства. Це мені цікаво і, думаю, ми все це обговоримо. Розумію, що Луценко не має наміру протиставляти себе чомусь або комусь. Його мета - доповнити, дати нову свіжу думку, нове дихання в дії опозиції. І в цьому він більш ніж потрібний і корисний.

Кияни вже не перший тиждень чують про те, що ось-ось буде оголошений єдиний кандидат на посаду мера Києва від опозиції. Так коли це станеться?

Ні на одному офіційному зібранні ми жодного разу не обговорювали жодної кандидатури. Остання політрада була місяця півтора тому (це до питання про повагу до різноманітності політичних партій у фракції). Крім того, по-перше, ніхто не знімав питання участі Віталія Кличка у виборчих перегонах. Якщо він дасть свою згоду - буде єдиним кандидатом від об'єднаної опозиції навіть без обговорення. По-друге, сьогодні, крім Кличка, обговорюється багато кандидатур. У тому числі називаються і прізвища тих, хто ні до однієї опозиційної сили не належить. Але по них потрібно проводити обговорення.

Тобто, опозиція може підтримати на посаду мера Києва людини зі сторони?

Однозначно. Але, повторю, будь-який кандидат, крім Кличка, в тому числі, від позафракційних парламентарів, має обговорюватися на засіданні політради і на засіданні фракції «Батьківщина».

Тим не менш, у опозиції не виходить призначити вибори у столиці - немає голосів, а у влади, крім відсутності голосів - немає і бажання ...

Цю проблему може вирішити тільки повна мобілізація всих депутатів. Віктор Янукович теж не має більшості в цьому парламенті. Немає не те, що 244 голоси, як це було на «виїзному засіданні» Партії регіонів з комуністами, а навіть 200. Ця тенденція зросте ближче до завершення президентського терміну Януковича. Зібрати більшість у парламенті влада може або змінами до Конституції, або ще більшим пресингом, ніж це існує сьогодні, по відношенню як до своїх депутатів, так і до депутатів з опозиції. Але і це також не дасть результатів. Тенденція до зниження впливу Партії регіонів у парламенті триває і це надовго. Це буде тривати до президентської кампанії, яка стане моментом істини для країни.

Ви сказали про пресинг влади щодо своїх же парламентарів. Партія регіонів може коли-небудь зійти «тушками»?

Таке вже було напередодні президентської кампанії 2004 року. Тоді частина депутатів покинула провладний табір і перейшла, по суті, на позицію підтримки опонентів влади. Я не бачу перешкод тому, що це може повторитися напередодні 2015 року. Сьогодні арсенал заходів тиску використовується владою і по відношенню до своїх депутатів. Причому, в повному обсязі і дуже жорстко. Але це не дає результату. Можна всіх пересадити, повністю зруйнувати економіку, запровадити країну в міжнародну ізоляцію, але кому і навіщо тоді буде потрібно таке президентство? І як довго воно буде триває в такому випадку? Україна - не Білорусь і не Росія. Україна - європейська країна. І за розташуванням, і за світоглядом людей, хто б що не говорив. Просто так взяти і зламати шию всій країні і кожному українцю не вдасться навіть Януковичу з його диктаторськими замашками. Значна частина депутатів у парламенті (навіть від влади) це також розуміють.

Чи не грає опозиція на боці влади, ініціюючи відставку уряду?

Я з такою постановкою питання не згоден. Кращого прем'єра для Януковича, ніж Азаров, важко собі уявити. Його все влаштовує. Я дуже сумніваюся, що відставка буде проголосована, але опозиція отримає можливість звернути увагу країни на ті проблеми, подальше ігнорування яких призведе до колапсу економіки. Тому не буде відставки сьогодні, буде завтра. Не буде завтра, буде післязавтра. Азаров все одно піде.

Але замість нього з'явиться Арбузов. Яка різниця?

Потім піде і Арбузов. Не буває вічних прем'єр-міністрів. Проста заміна Азарова на Арбузова нічого не змінить без зміни курсу і без діалогу з суспільством. Але ні зміни курсу, ні діалогу з суспільством Віктор Янукович не планує. Він думає, що якось все це само «розсмокчеться» і він виграє вибори 2015 року. Тому влада буде діяти за сценарієм: є окремо вони у своєму світі, і вся країна окремо в іншому світі. Це шлях в нікуди для самої влади. Вони можуть давати нам поживу для роздумів, кого і куди вони планують просувати в уряді. Але вся повнота влади давно сконцентрована у однієї людини. Кандидатура прем'єра - прерогатива президента, парламент лише дає або не дає згоду. Всі міністри - пряме рішення президента, всі голови обласних адміністрацій - пряме рішення президента. Вся повнота влади, але і вся відповідальність, лежать повністю на плечах президента Віктора Януковича. Президент це теж розуміє. Не дарма ж сьогодні все більше обговорюється питання проведення референдуму для зміни Конституції ... Зараз Україна входить у вирішальну фазу політичного вибору. Або ми скочуємося до білоруського варіанту з повним знищенням опозиції і, як наслідок, повної міжнародною ізоляцією і неконкурентною економікою. Або шанс, який у країни є - реалізується. Звичайно, за допомогою опозиції.

Тетяна Урбанська

УНІАН в Google News