Міжнародні експерти занепокоїлися неконтрольованою торгівлею патронами

Ринки стрілецьких набоїв вийшли з-під контролю. Такого висновку дійшла міжнародна організація Oxfam International. Її експерти висловлюють стурбованість наявністю в Україні величезних запасів стрілецьких набоїв...

Такого висновку дійшли експерти міжнародної організації Oxfam International, метою якої є боротьба з бідністю та порушенням прав людини у світі. На думку експертів, неконтрольована торгівля стрілецькими набоями розпалює конфлікти та сприяє порушенню прав людини. Зокрема, експерти висловлюють стурбованість наявністю в Україні величезних запасів стрілецьких набоїв.

В новій аналітичній доповіді Oxfam International під назвою „Набої: пальне конфлікту” стверджується, що у світі щороку виробляється до 14 мільярдів патронів для стрілецької зброї, але немає достовірних даних щодо того, як мільярди вироблених набоїв використовуються і кому вони продаються. Доповідь демонструє, що кілька великих виробників набоїв, включаючи Китай, Єгипет, Іран, Бразилію, Болгарію, Румунію та Ізраїль, не надають даних щодо експорту набоїв окремо від стандартних комплектів боєзапасів.

Щороку навіть побіжний контроль показує, що мільйони патронів закінчують свій шлях у воєнних зонах і потрапляють до рук порушників прав людини. У доповіді докладно розповідається про те, як протягом останніх п’яти років боєприпаси потрапляли до охоплених конфліктами країн, зокрема, Сомалі, Сьєрра-Леоне та Ліберії.

Принаймні 76 країн виробляють стрілецькі набої, і їхнє число невпинно зростає, оскільки все більше країн купують відповідне устаткування. Кенія та Туреччина, наприклад, стали виробниками набоїв в останні десять років. Всього у світі щодня виробляється 33 мільйони патронів.

„Наше дослідження демонструє, що нові набої широко доступні на чорному ринку Багдада. Для цього є два імовірних пояснення: або вони таємно завозяться з сусідніх країн, або ж витікають з коаліційних військ”, каже Барбара Стокінг, директор Oxfam International.

У доповіді наводяться результати дослідження, проведеного у травні 2006 року на багдадському чорному ринку. Дослідники встановили, що:

- Нові високоякісні набої є нині широко доступними у Багдаді на відміну від початкової фази конфлікту, коли боєприпаси, імовірно, надходили зі старих іракських складів.

- У продажу у Багдаді були виявлені патрони, вироблені у проміжку від 1999 до 2004 року на заводах у Чехії, Сербії, Румунії та Росії.

- Нові запаси набоїв або таємно завозяться з сусідніх країн, або ж витікають з великих постачань, імпортованих до Іраку для забезпечення нових іракських сил безпеки. Скоріш за все, відбуваються обидва процеси.

- Середня ціна патрона до АК-47 на чорному ринку – 30 центів. Оскільки більшість жертв вогнепальної зброї вбивається чергами від 4 до 12 куль, середня ціна людського життя людського життя у Багдаді складає 2 долари 40 центів.

Доповідь містить також інформацію про великі запаси старих набоїв у Східній Європі:

- Лише в Україні, за оцінками, міститься близько 2,5 млн. тонн запасів набоїв, включаючи кількасот мільйонів обойм для малої стрілецької зброї.

- Нечистоплотні ділки, які купують ці набої і продають їх до зон конфліктів, мають величезні прибутки. В одному з випадків маржа посередника склала 500%.

- Набої при належному зберіганні є придатними до використання 20 років і більше.

Проте набої часто випадають з норм регулювання озброєнь.

„Якщо ви не переконалися у спустошувальній потузі запасів набоїв, згадайте про Монровію, столицю Ліберії, під час громадянської війни 2003 року. Наприкінці червня 2003 року у військ скінчилися патрони і вони повинні були відступити. Але коли прибули нові запаси, вони атакували знову, жорстоко вбивши багато невинних людей. На всесвітній конференції ООН, присвяченій торгівлі малими озброєннями, уряди повинні погодити нові глобальні принципи, щоб управляти торгівлею як малою зброєю, так і стрілецькими набоями”, - додала Стокінг.

Конференція ООН з питань торгівлі малою зброєю починається у Нью-Йорку 26 червня 2006 року.

Гільзи від патронів часто залишаються на місці злочинів та масових вбивств. Доповідь доводить, що якщо гільзи є належним чином марковані, це значно підвищує імовірність встановлення та притягнення до відповідальності злочинців і порушників. Проте нині маркування часто лише унеможливлюють ідентифікацію виробників.

За матеріалами офіційного сайту Oxfam Internationalпідготував Микола Писарчук

УНІАН в Google News