Український вибір Брюсселя: навіщо ми європейцям

Хоч лишився майже місяць до саміту «Східного партнерства» у Вільнюсі, і досі невідомо достеменно, чи буде підписано Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. Поки в Україні тривають дискусії щодо того, чи потрібна, і, головне, навіщо потрібна євроінтеграція, УНІАН поцікавився у європейських політиків та експертів – а навіщо, власне, Україна Європі.

В Україні досі не вщухають дискусії на тему:  навіщо нам Європа? Своя відповідь на це питання збігається у переважної більшості політичних гравців та лідерів громадської думки і з табору влади, і з табору опозиції – повернення в Європу, імпульс для реформ, цінності і стратегічний вибір на десятиліття уперед тощо.

З іншого боку, комуністи і «Український вибір» Віктора Медведчука шукають відповідь на питання інше – навіщо, власне, Україна Європі? І підказують свої варіанти: євробуржуа хочуть окупувати Україну, поласившись на її ресурси і дешеву робочу силу і прагнучи закидати її своїми товарами.

І, до речі, це питання наразі актуальне – насправді, навіщо Україна Європі? Що їй від залучення до своєї орбіти порівняно бідної і великої за територією країни з 46-мільйонним населенням?..

«Повернення в родину»

Більшість європейських політиків, насамперед, називають «романтичний чинник» потрібності України Європі.

Президент Литви Даля Грібаускайте, країна якої нині головує в ЄС, говорячи про процес розширення Євросоюзу, провела паралелі між її країною, яка приєдналася до ЄС у 2004 році, та Україною, яка хоче підписати Угоду про асоціацію на саміті у Вільнюсі 28-29 листопада.

Даля Грібаускайте порівнює Литву та Україну на шляху до ЄС

 

«Я думаю, що, як свого часу – у випадку з Литвою, Україна географічно перебуває в Європі. І вона повинна бути в Європі і політично», - підкреслила Грібаускайте в інтерв’ю УНІАН в Брюсселі.

«І ми – Європейський Союз – як відкрита родина, як європейська родина, чекаємо на всіх інших, хто належить Європі. Ми чекаємо їх у нашому сімействі», - сказала Президент Литви, додавши, що «Україна, без сумніву, і історично, і культурно, є європейською країною».

Італійський журналіст Лоренцо Консолі, який постійно працює в Брюсселі при європейських інституціях, на запитання «Навіщо Європі Україна?» теж насамперед наводить культурний чинник:  «Україна є дуже великою і важливою країною. Культурно її бачать як дуже європейську країну і метою ЄС є  об’єднати усі географічно і культурно європейські країни».

Великий ринок

Історично-культурна романтика і справедливість повернення України, відтятої штучно від Європи радянськими десятиліттями та століттями провінційного перебування в Російській імперії, звичайно мають місце, але в інтересі Європи до України присутній і  економічний чинник.

«Україна – це великий ринок! Це важливий ринок! Там значні економічні можливості для ЄС», - розповів УНІАН речник Єврокомісії Олів’є Баї. – «І навпаки: зближення з ЄС відкриває  можливості для української економіки,  дає шанс на соціальний і економічний прогрес».

В ЄС вважають, що від Угоди про асоціацію та ЗТ складеться виграшна ситуація

 

«Ми вважаємо, що Україна буде сильнішою, коли буде пов’язана з ЄС. Ось чому ми хочемо ближчих стосунків з Україною. Ми вважаємо, що з політичних, економічних та торгівельних причин це буде виграшна ситуація (від Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі, – УНІАН) як для України, так і для нас», - вважає Баї.

До речі, в разі теоретичного приєднання до ЄС України, населення ЄС перевалило би за 550 мільйонів мешканців.  А гіпотетичне приєднання країн «Східного партнерства» до ЄС зробить населення Євросоюзу майже удвічі більшим за населення Сполучених Штатів і в чотири рази більшим за населення Росії. 

Російський чинник

Певної нагальності  геополітичному завданню залучення України до орбіти ЄС додає і позиція самої Росії, яка вжила певних економічних санкцій проти України та вдалася до обмежень на імпорт деяких українських товарів.

На відміну від своїх найближчих західних сусідів, які спочатку приєдналися до НАТО, а вже потім – до Євросоюзу, Україна та її колеги по «Східному партнерству»  в НАТО не прямують.  Тому для ЄС  в намаганні долучити в тій чи іншій формі Україну та інші пост-радянські держави,  додається ще й безпековий елемент.

"Російську складову" у ситуації з ЄС теж не можна відкидати

 

Тобто, для ЄС, за умов непрямування пост-радянських країн до НАТО, приєднання партнерів на сході – зміцнення власної безпеки у багатьох сферах, зокрема, енергетичній.

«ЄС був заскочений зненацька останніми роками тим, як Росія використовувала газовий шантаж або економічні санкції стосовно України», - каже УНІАН італійський журналіст Лоренцо Консолі.

Більшість опитаних УНІАН європейських експертів та політиків на запитання про місце самої Росії в Європі дотримуються думки що їй місця в ЄС… немає. «Росія є занадто великою і занадто складною країною. До того ж, її більша частина розташована не в Європі, а в Азії. Але всі інші країни, які лежать в обширі між Євросоюзом та Росією, ЄС хоче об’єднати в європейській сім’ї», - міркує пан Консолі.

Поширення «нормальності»

Але, все ж таки, головний мотив європейців у стосунках з Україною – це прагнення зробити її кращою, нормальнішою, більш відповідною тим уявленням, як уявляють собі «нормальність» самі європейці. Адже Україна – поруч, вона – сусід. З нормальним сусідом ти почуваєшся безпечніше.

Головний мотив європейців у стосунках з Україною – це прагнення зробити її кращою

 

З семи сусідів України чотири вже є членами ЄС. Ще одна країна обабіч українського кордону – Молдова – ставить собі за мету приєднання до ЄС. Та й Білорусь є – хоча і проблемним через внутрішню ситуацію – проте, все ж таки, членом «Східного партнерства».

«Європа зацікавлена в Україні і зближенні з нею тому, що це було б гарно для стабілізації Європи, поширення принципів верховенства права, поваги до законів  та демократії. Тобто йдеться про поширення європейських цінностей», - каже італієць Консолі.

А міністр закордонних справ Данії  Віллі Соундал сказав в інтерв’ю УНІАН під час засідання Європейської Ради у Люксембурзі, що від реформ, проведення Україною яких європейці намагаються форсувати, виграють, насамперед, самі українці: «Україна лише виграє, якщо продовжуватиме рухатись у напрямку демократії та верховенства права», - каже головний датський дипломат. - «І в ситуації, коли Україна хоче бути ближчою Європі, Європа теж хоче бути ближчою Україні. Ми маємо продовжувати рух в цьому напрямку, рух одне до одного».

Ростислав Хотин, Брюссель

УНІАН в Google News