Греція починає головувати в Євросоюзі – Україні час покладатись на власні сили

З Нового року в ЄС головуватиме країна, для якої ані «Східне партнерство», ані Україна не є пріоритетами зовнішньої політики.  Проте не все виглядає однозначно – якщо Київ вирішить підписувати Угоду про асоціацію на наступному саміті ЄС-Україна під головуванням Греції, Афіни обіцяють зробити все, аби стратегічний документ був підписаний. Але системно боротись за це, як Литва, Греція не збирається

Коли на на початку грудня представляти пріоритети грецького головування в ЄС взявся прем’єр Антоніс Самарас, склалося враження, що Греції наразі – не до головування.

Країна щойно почала потроху вичухуватись з глибокої фінансово-економічної кризи, і саме про неї більше говорив і грецький прем’єр, а також президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу.

“Я переконаний, що грецьке президентство буде успішним. Воно буде президентством можливостей, а не президентством кризи", – сказав грецький прем'єр. А потім назвав пріоритети грецького головування – не згадавши «Східного партнерства» і України зовсім – хоча, після вільнюського саміту, на якому глава уряду Греції був присутній особисто, минуло лише кілька днів.

«Серед наших пріоритетів буде: створення  нових робочих місць в ЄС; поглиблення інтеграції в ЄС – зокрема, зміцнення Монетарного Союзу; міграція – особливо, нелегальна міграція і управління прикордонним контролем; морська політика ЄС і, зокрема, енергетичний потенціал  морського дна», - сказав прем'єр Самарас.

Традиційно грецькими пріоритетами є Балкани та Східне Середземномор’я

Зі свого боку, президент Єврокомісії Баррозу додав, що під час грецького президентсва буде звернено увагу на Балкани і політику ЄС на морі: «Греція на цьому знається краще, аніж більшість країн-членів Європейського Союзу».

«Традиційно грецькими пріоритетами під час головування в ЄС є Західні Балкани і східне Середземномор'я – зокрема, кіпрська проблема», - каже УНІАН експерт з Греції та Середземномор'я Всеволод Самохвалов з Кембриджського університету.

Саме під час попереднього грецького головування (перше півріччя 2003-го), був розроблений так званий Порядок Денний Салоніки – концепція, яка передбачала, що у майбутньому всі балканські країни, рано чи пізно, мають стати членами ЄС.

Демократія і Акрополіс

З іншого боку, саме на час переднього головування Греції в ЄС припав саміт великого розширення. В Афінах на тлі знаменитого Акрополіса було підписано договори про приєднання до ЄС пост-комуністичних Польщі, трьох балтійських країн, Словаччини, Чеської Республіки, Угорщини, Словенії, а також Мальти та Кіпру. Тобто, підписання історичних актів про найбільшу хвилю розширення ЄС припало саме на попереднє грецьке головування. Ці країни стали членами ЄС в 2004-му.

Тому політика Греції, як правостаступниці античної Греції – з її демократією, філософією, літературою і правом, як пра-колиски сучасної європейської цивілізації – завжди нестиме елемент історизму і слугуватиме гарним фоном для зближення сусідних країн з Європою.

Однак, Греція не буде надто сильно педалювати питання української асоціації.

Греція буде йти за Ештон і Фюле в питанні асоціації з Україною

«Греція – це не Литва. Для нас «Східне партнерство» - далеко не пріоритет. Якщо Ештон і Фюле побачать, що є місце для маневру в плані асоціації з Україною, то Греція буде слідувати за ними, але ініціативу на себе ніколи не візьме», - каже в інтерв'ю УНІАН Ніколаос Хрисолорас, оглядач грецької газети «Касімеріні».

«Я думаю, що Греція на тлі кризи взагалі не має серйозної зовнішньої політики. Греція, як-то кажуть, іде за натовпом: хтось веде, а вона просто іде слідом. І хоча традиційно Греція підтримує розширення ЄС, однак, її інтереси зосередждені на західних Балканах, а не «Східному партнерстві». А, взагалі, найголовніший грецький пріоритет – це подолання кризи, а зовнішніми відносинами греки зараз мало цікавляться», - додає Хрисолорас.

Однак, зараз м'яч не на полі Верховного представника ЄС Кетрін Ештон і комісара ЄС Штефана Фюле. М'яч на полі України – чи буде вона готова, і коли – підписати Угоду про асоціацію?

В ЄС чекатимуть на рішення Києва

"Ми маємо дочекатись на рішення щодо підпису у Києві. Ми не можемо в односторннньому поряду тут рухатись – отже, Київ має вирішити, чи хоче він підписувати Угоду про асоціацію, чи ні. Якщо Україна буде готовою підписати цю Угоду, ми зробимо все, що в наших силах, аби пришвидшити цей процес", - розповів УНІАН заступник міністра закордонних справ Греції Дмітріс Куркулас, який днями у Брюсселі символічно перейняв естафету головування в ЄС від Литви.

"Наша пропозиція, пропозиція ЄС щодо підписання Угоди, лежить на столі. Ми дуже зацікавлені, щоб усі наші східні партнери були охоплені процесом асоціації. І ми, як головуюча країна в ЄС, будемо слідувати тій політиці, яка була випрацювана щодо Східного Партнерства", - додав грецький дипломат.

Чи люблять греки Україну?

Традиційно вважається, що Греція назагал гарно ставиться до України. І тут багато підстав думати так. Греки дуже цінують, що стародавній Київ запозичив релігію з Візантії, і мав з нею тісні культурні зв’язки. Нині десь 30-40 відсотків студентів, які навчаються в Греції з країн колишнього СРСР – це українці. За іншими даними, майже дві третини з числа цих студентів – це переважно православні студенти, які представляють Київську духовну академію та Одеську духовну семінарію. Часто відповідні стипендії на навчання надходять в Україну через Московський Патріархат.

«Попри православні зв’язки, Греція у зовнішній політиці не робить акцент на релігійній спорідненості. Стосунки з православними Болгарією та Македонією, наприклад, дуже непрості», - констатує Всеволод Самохвалов, експерт Кембриджського університету. – «Часто греки дивляться на Україну через призму зацікавленості Росією».

Греція насторожено ставиться до ідеї виходу ЧФ РФ з Криму

Греція насторожено ставиться, скажімо, до ідеї виходу Чорнорського флоту Росії з Криму.  Десять років тому Греція виступила категорично проти, аби Грузію і ціле пост-радянське Закавказзя вважати європейськими сусідами для ЄС. Причина – аби не дратувати Росію.

Грецію з Україно мали би ріднити також діаспори – старі й нові. Нова хвиля заробітчан з України, яка офіційно нараховує понад 20 тисяч людей, а, неофіційно, близько 70 тисяч, тане на очах – після початку кризи багато українців повернулися з Греції додому.

Стара грецька діаспора в Україні – теж все зменшується і зменшується. Давні грецькі колонії – Одеса, Ніжин та Маріуполь – мають вже небагато греків. «Не дивлячись на різноманітні зусилля, діаспора маріупольських греків в самій Греції так і не спромоглася створити якогось потужного про-українського лоббі», - каже Всеволод Самохвалов.

Ростислав Хотин, Брюссель

УНІАН в Google News