Гра в довгу: чи зможуть перемовини Заходу та Росії принести успіх для України

Перемовини Заходу та Росії щодо "гарантій безпеки" офіційно стартували. І вже на початку "тижня дипломатії" Росії дали зрозуміти, що її забаганки неприйнятні. УНІАН запитав експертів, чого чекати від подальших зустрічей Вашингтону з Москвою та на які рішення може розраховувати Україна.

Попри те, що напередодні зустрічі у Женеві державний секретар США Ентоні Блінкен окреслив деякі теми, які могли би стати початком компромісу з РФ, зокрема, не виключив можливостей обмеження військових навчань у Європі та відновлення ракетного договору (росіяни повинні були б погодитись на аналогічні кроки), плідних переговорів не сталось. Заступниця держсекретаря США Венді Шерман характеризувала зустріч як серйозну та ділову розмову, однак зовсім не тим, що прийнято називати терміном "перемовини". 

Незадоволення американської сторони зрозуміти легко. Перший раунд переговорів США та РФ у Женеві тривав близько 8 годин за зачиненими дверима. Однак за цей час представники РФ лише повторили тези про відсутність намірів нападати на Україну, не даючи ані гарантій, ані обіцянок відвести війська від українських кордонів. Ба більше, напередодні представник РФ - заступник глави МЗС РФ Сергій Рябков зробив низку заяв, які явно не вказували на бажання російської сторони домовлятись. Особливий резонанс викликала вимога повернення НАТО до "меж" 1997-го року. 

"В принципі це безглузда вимога, яку вже відкинули і американці, і НАТО, оскільки це означатиме, що Росія залишатиметься не лише при своїх, але й  посилить  вплив на Європу, - розповів експерт з питань зовнішньої політики та політики безпеки Олександр Хара. - Це є неприйнятним, як і вимога відкликати рішення Бухарестського саміту. Це руйнує власне сам Вашингтонський договір, в якому сказано, що будь-яка держава може стати членом НАТО".

Актуальне питання - навіщо Росія взагалі висуває такі вимоги, на які Альянс ніколи не зможе погодитись? На думку Олександра Хари, це лише прикриття Росією можливої ескалації: "Мовляв, ми пропонували якесь рішення, а до нас не дослухались". 

Втім, в Кремлі переслідують декілька цілей. По-перше, розколоти єдність НАТО як політичного блоку країн, серед яких є й партнери РФ. По-друге, завадити зближенню США з Україною. А, по-третє, отримати бажане, вимагаючи неможливого. Детальніше про це УНІАН уже писав.

У Росії немає бажання вести перемовини на взаємній основі / ілюстрація REUTERS

Спілкування замість ескалації

З огляду на заяви представників Заходу, з Росією намагаються вести діалог, щоб звучав голос дипломатів, а не зброї. Ба більше, Захід міг би навіть зробити вигляд, що йде на "поступки". Наприклад, жодна з останніх американських адміністрацій - і Обами, і Трампа, і Байдена, не збиралася (і вони про це казали відкрито) розміщувати будь-які ракети малої та середньої дальності в Європі в цілому, тим паче в Україні, яка не є членом НАТО. Тому, за словами Олександра Хари, в Штатах цілком могли б погодитися з такими "умовами" з боку Росії та навіть записати це на папері. "Це побоювання Росії висмоктане з пальця, бо Захід цього в принципі не збирався робити. Але в Америці, безумовно, могли б на це "погодитися"", - зауважив він. 

"Захід зараз може скільки завгодно вести перемовини. Проблема в тому, що Росія говорить, що їй потрібні швидкі результати, а не переговори, які затягнуться на невизначений час", - каже аналітик Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков.

Однак існують об’єктивні причини, чому швидко питання не вирішується апріорі. "Навіть щоб оформити лише домовленості щодо ракет, треба, щоб сідали експерти, погоджували їх, а потім вже виносили на рівень політичного керівництва і затверджували. Тому навіть, якщо є бажання знайти можливий компроміс, переговори не обмежуються одним-двома раундами", - нагадує Бєлєсков.

Але Кремль, схоже, домагається зовсім іншого. За його словами, якщо у Росії немає бажання вести перемовини на взаємній основі, заходу доведеться реагувати на їх лінію поведінки. Якщо все це завершиться лише агресивною риторикою, в Кремлі просто продовжать "надувати щоки".

Читайте такожСтарі заяви vs чіткі рішення: чого Україні чекати від саміту НАТО-Росія

"В тому випадку, якщо Росія вдастся до негативних дій по відношенню до України, або, наприклад, розмістить сили в Білорусі, буде і відповідь з боку Заходу. Сьогодні карти здані", - коментує експерт.  

Та після заяв заступника міністра МЗС РФ Сергія Рябкова на кшталт "НАТО повинно збирати манатки",  сподіватися на якісь результати після "тижня перемовин", схоже, не слід. 

"Якихось проривів ми поки не можемо очікувати. Це буде тиждень дипломатичних перемовин. Я б сказала, що ця вся ситуація не грає на користь західного світу, оскільки Росія зараз грає на полі західних країн. Тобто штучно створила ескалацію і веде перемовини, щоб враховували її інтереси, граючи на чужому полі від самого початку. РФ намагається якомога більше "захотіти" і отримати якісь преференції для себе", - розповіла УНІАН директор з досліджень Європейської експертної асоціації Марія Авдєєва. 

Наступний раунд переговорів з російською стороною відбуватиметься вже в колективних форматах. У середу, 12 січня, РФ матиме сісти за стіл з представниками країн-членів НАТО, а наступного дня - з постійною Радою ОБСЄ. 

 США і НАТО можуть навіть піти Росії на деякі поступки заради деескалації в Україні / фото ua.depositphotos.com

Поступки заради України 

Для України перший етап перемовини завершився не тільки невизнанням США "червоних ліній" Путіна, але й новиною про раніше не анонсоване надання Штатами Україні 200 мільйонів доларів. І це "новини" кінця минулого року.

А 10 січня, напередодні основних зустрічей Заходу з РФ, відбулось ще й засідання комісії "НАТО-Україна", на якій представники Альянсу змогли узгодити свої позиції з Україною. Експерти вказують, що проведення такої комісії напередодні зустрічі РФ з НАТО та ОБСЄ 12-13 січня ще раз вказує на підтримку дотримання партнерами принципами "нічого про Україну - без неї". Ба більше, ймовірно, у майбутньому США зможуть навіть піти Росії на деякі поступки заради деескалації в Україні. Причому це не будуть поступки лише за рахунок України.

"Це те, що США можуть безболісно зробити. Наприклад, скорочення американського контингенту в Європі. Американці і так постійно його скорочують. Тому сказати це - це показати РФ, що якісь їх забаганки враховуються. З іншої сторони - це сходиться з загальною американською політикою в Європі. Потім, можливо, якісь будуть домовленості і щодо розміщення ядерної зброї. Всі ці питання можуть підтягнути під цей тиждень перемовин", - вважає Марія Авдєєва.

На її думку, взамін США вимагатимуть від РФ відведення військ від кордонів з Україною, не розгортання ядерної зброї в інших місцях та обмеження військових навчань.

"Звучало те, що НАТО і США можуть погодитись не розміщувати ракети в Україні. Дуже добре, адже насправді ніхто і не планував їх тут розміщувати", - коментує УНІАН  голова громадської Ліги Україна - НАТО Сергій Джердж.  

Однак, саме демонстрація того, на що НАТО готове піти заради України та миру в Європі, і є однією з цілей Росії, припускає виконавчий директор фонду "Відродження" Олександра Сушко. 

"Україна сьогодні стає все більш важливим чинником  - трофеєм, який хочуть захопити росіяни.  Відповідно, перевіряють Захід на предмет того, чи важлива їм взагалі Україна. Можливо, ми маємо більший шанс дізнатись про те, наскільки в Європі вважають Україну партнером, наскільки важлива Україна.  Це те, що Україна може винести з цього драматичного моменту і цих перемовин", - вважає експерт. 

Ще один момент, який не можна не брати до уваги – цілі Росії, про які було сказано вище. Адже увесь зміст й характер неможливих для виконання вимог говорить, що Росія не шукає компромісу, а шукає привід порушити будь-які домовленості, якщо вони навіть будуть.

"Про це говорять і спроби Росії повести ці переговори так, щоб не залишити маневру для компромісів. Їм навряд чи потрібні результати. Скоріше, ситуація, в якій можна звинуватити Захід у зриві переговорів і таким чином розв'язати собі  руки щодо інших дій. В тому числі, ці дії можуть стосуватися України", - розповів Сушко.    

Та не виключають подібний сценарій і в НАТО. Адже, за підсумками засідання комісії Україна-НАТО, генеральний секретар Єнс Столтенберг повідомив, що паралельно з проведенням діалогу має тривати і підготовка до можливої військової ескалації: "...Діалог - це  важливі зусилля, щоб запобігти військовому конфлікту.  І в той же час ми маємо готуватись, що Росія використає військову силу та конфронтацію замість переговорів. Рада НАТО-Росія є важливою платформою для діалогу з РФ, особливо коли ми бачимо виклики та загрози. Я не можу очікувати, що ці зустрічі розв’яжуть всі питання, Ми можемо сподіватись, що узгодимо подальший шлях цього тижня. Добра воля з боку РФ та НАТО дозволить завадити початку нового конфлікту в Європі".

Анастасія Світлевська, Анастасія Заїнчковська

УНІАН в Google News