Перемовини про недовіру: як НАТО відповість Росії

Ультиматум Росії - вимоги щодо гарантій "безпеки" для РФ та "червоні лінії" Путіна - обурили всі країни Європи. УНІАН розпитав експертів, чи достатньо зрозумілою для Кремля є реакція світу на чергові російські забаганки, за яким сценаріями наразі можуть діяти ЄС та НАТО, та чого тепер очікувати Україні.

РФ вчергове довела світу, що вона – терорист номер один, адже публічно погрожує розпочати повномасштабну війну. При цьому, показово ігнорує як дипломатичний протокол, так і суверенні права інших країн самостійно приймати рішення у зовнішній політиці. 

Ще 10 грудня МЗС Росії оприлюднило вимогу про анулювання рішення Бухарестського саміту щодо перспектив вступу до НАТО України та Грузії. Вже за тиждень МЗС РФ виклало в мережу проекти ще ніким не підписаних договорів про "гарантії безпеки" з боку НАТО та США (за два дні до цього ці документи були передані представниці Держдепу). А 23 грудня на своїй прес-конференції президент РФ Володимир Путін пояснив свій ультиматум, мовляв, Росія не хоче у себе під боком "Антиросії, накачаної сучасною зброєю". "Як Росія має з цим жити? Оглядатися, коли довбануть?", - сказав він.

За його словами, раніше Москві обіцяли "жодного дюйма на схід". "Але надули, просто нахабно обдурили – було п’ять хвиль розширення НАТО… Тому ми прямо порушили питання – жодного руху НАТО на схід бути не повинно. Ми повинні зрозуміти, як буде забезпечена наша безпека", - додав Путін.

Та чи справді Росія прагне до чогось домовитись?

Путін хоче увійти в історію

На думку головного консультанта відділу воєнної та воєнно-економічної політики Національного інституту стратегічних досліджень Миколи Бєлєскова, піднімати ставки Путіна штовхає декілька факторів.

По-перше, президент РФ планує увійти в історію та вже задумався про участь у майбутніх президентських виборах в Росії. 

"Якби він досягнув виконання своїх вимог, міг би йти на контрасті з Єльциним чи Горбачовим, мовляв, вони не змогли, а я зупиню розширення НАТО… Навіть якщо це не про 2024 рік, це питання політичної спадщини Путіна. Тим, чого він вимагає в цьому проекті угоди, він хоче увійти в історію", - каже Микола Бєлєсков.

По-друге, свою роль грає прагнення Путіна поширити власну диктатуру за межі РФ. За цим сценарієм Росія має перетворитись на єдину у світі державу, яка може впливати на безпеку в Європі. Адже серед російських забаганок є навіть вимоги не розміщувати озброєння у країнах, які не є членами НАТО.  

Путін планує увійти в історію і вже задумався про участь у майбутніх президентських виборах  \ фото REUTERS

Фактично, Росія робить спробу наказати НАТО та іншим країнам підкоритись та без "дозволу" не розширювати присутність блоку на жодному напрямку, не приймати до складу Альянсу ані Україну, ані інші держави, навіть не вести військових навчань.

Домовляються з сильними

Абсурд усіх цих вимог у тому, що Росія зі свого боку жодних гарантій не надає. Тобто, на думку Кремля, країни-члени Альянсу не мають вести військові дії на території України, а РФ продовжуватиме не визнавати присутність своїх кадрових військових на Донбасі. 

На російські очікування "серйозних переговорів" в Альянсі відповіли відмовою в поступках щодо України та… запрошенням на перемовини в форматі саміту НАТО-Росія. Але Росія на це не пристала. Як виявилось, в Кремлі планують обговорювати власні вимоги лише з США, з іншими членами НАТО навіть не прагнули.

Як заявив Володимир Путін, зі Штатами дійшли згоди продовжити домовлятися: "Ми бачимо позитивну реакцію. США готові в перших числах нового року до старту перемовин в Женеві…".

Така поведінка РФ не дивує експертів. По-перше, у Путіна розуміють неможливість "продавити" ультиматум за спільним столом перемовин, особливо з огляду на обуреність представників країн Альянсу спробами Кремля нав'язувати свої умови. По-друге, Росія навмисно робить відсилку до США, чим каже, що не поважає ані цілісності НАТО як політичного блоку, ані Вашингтонського договору.

"Створення локальної кризи, щоб розбалансувати НАТО — це і є кінцевою метою РФ, — пояснює УНІАН керівник аналітичної групи "Да Вінчі"  Анатолій Баронін. — Адже якщо Росія зможе натиснути на НАТО та вплинути на майбутнє України, руйнується Статут Альянсу. В Кремлі розуміють: якщо їм вдасться заблокувати членство України, це буде першим кроком до демонтажу НАТО як організації. Це і є метою РФ — демонтаж будь-яких організацій, що створювались країнами демократичної Європи. Це і НАТО, і Європейський союз".  

За його словами, немає жодного формату ймовірних перемовин - ані напряму з США, ані в форматі Північноатлантичного Альянсу. "Майже всі країни НАТО висловились про те, що  взаємодії Альянсу з третіми країнами не обговорюються в форматі присутності РФ. І нова влада Німеччини, і країни Балтії, і наші Східноєвропейські партнери, і США висловились щодо цього. Рішення в Альянсі приймається консолідованою згодою, якої не буде, зважаючи на позицію партнерів з Балтії або країн Східної Європи. Навіть якщо будуть певні застереження з боку Німеччини або Франції", - зазначає він.

Росія навмисно робить відсилку до США, чим каже, що не поважає цілісності НАТО / ik.arhano.ru

А, за словами Миколи Бєлєскова, компромісної формули, яка б задовольнила і НАТО, і Кремль, і Україну не існує. Тому питання не в тому, як зможуть відповісти в Альянсі, а в тому, як на це відреагує Росія: забере війська від українських кордонів чи використає відмову НАТО для посилення воєнної агресії.

Сценарії НАТО 

Вимагаючи гарантій безпеки від НАТО, у РФ, навпаки, погрожують війною. "Розмова має бути серйозною, необхідно робити конкретні політичні дії, інакше альтернатива - це військово-технічна та військова відповіді Росії", - заявив замглави МЗС РФ Костянтин Гаврилов в ефірі одного з російських телеканалів. 

У відповідь, за даними Die Welt, НАТО підвищили готовність своїх сил швидкого реагування у разі кризи.

На думку колишнього глави місії України при НАТО, Повноважного посла України у США та екс-голови МЗС Костянтина Грищенка, найбільш логічними діями НАТО сьогодні є посилення союзників Альянсу. 

"Я не думаю, що НАТО може дозволити собі ультиматум, — розповів він. — Скоріш за все, якраз надсилання додаткових контингентів до Румунії та Болгарії - цілком очікувана реакція на те, що практично всі вважають неприйнятною формою спілкування з Вашингтоном та іншими столицями. Жодних перспектив і в тому, що США підуть на зустріч Москві".

Президент Литви Гітанас Науседа під час візиту в Україну взагалі закликав країни Альянсу стягнути війська до кордонів Росії. На його думку, НАТО сьогодні втрачає баланс у регіоні, а тому повинно посилити військовий потенціал, розробити алгоритм дій та оборонну стратегію.

"НАТО має відреагувати не лише тим, що сконцентрує війська на східному фронті, а й посилить свій військовий потенціал. Крім того, у нас має бути алгоритм, що робити, якщо буде сценарій А, сценарій В, сценарій С", - сказав президент Литви.

На думку експерта Ради зовнішньої політики "Українська призма" Олександра Краєва, НАТО не надасть Росії жодних гарантій, адже це буде означати повну політичну неспроможність Альянсу: "НАТО буде діяти гнучко та гібридно. Ми вже бачимо в реагуванні Вашингтону певні методи, які раніше застосовувала лише Росія. Наприклад, створення двох конфліктуючих наративів, один з яких виключає інший, та які одночасно запускаються в пресу та політичний простір. Таким чином, не дають опоненту можливості зрозуміти, які насправді плани. Тобто, допоки НАТО може - буде реагувати найм’якшими методами, гібридно, заплутувати та тримати Росію в переговорах, тримати Росію санкціями. Але у випадку ескалації є сподівання, що Альянс може реагувати і більш жорстко".

Експерт також допускає, що у випадку повномасштабного наступу Росії на Україну, НАТО може відреагувати за "шведським сценарієм": "В часи "холодної війни" існувала домовленість між НАТО та Швецією: у випадку агресії СРСР, НАТО мало повністю покрити повітряний простір над Швецією від радянських літаків, а також літаками НАТО надати підтримку швецьким військам. Так, це не є виконанням статті 5 Вашингтонського договору. І, водночас, відповідає стратегічним інтересам Альянсу - не дати СРСР активізуватися та зайняти позиції у Швеції. Є інформація від американських військових журналістів, що такий сценарій розглядається у випадку України".

Очікування України

Україні наразі залишається лише готуватись до можливого вторгнення Росії. За даними РНБО, за 200 кілометрів від українського кордону зосереджено 122 тисячі російських військових, в 400 кілометрах ще понад 140 тисяч. І Росія продовжує нарощувати війська. Джерела західних ЗМІ повідомляють, що ескалація можлива вже за кілька тижнів. 

Підтримки ж не дуже багато. Як розповів УНІАН заступник директора Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь, надати військову допомогу Україні могли б Канада, Велика Британія, Польща, Чехія, Румунія та Туреччина. Проте реально надати нам летальну зброю погодилась  тільки Литва. Щоправда, яку саме зброю — взагалі невідомо.

Україні наразі залишається лише готуватись до можливого вторгнення Росії \ фото ua.depositphotos.com

Також допомогу продовжують надавати Штати. Зі слів тимчасово повіреноï у справах США в Україні Крістіни Квін, остання партія зброї з США вже прибула минулого тижня. В разі реального нападу на Україну Штати обіцяють надати додаткове обладнання. 

Втім, на думку експертів, саме стриманість США у підтримці та запізнення з наданням допомоги Україні й спровокували РФ до нового стягування військ.

"Після першої ескалації та стягування військ, яке було навесні цього року, вони чітко побачили односторонню стриманість США по низці важливих питань. Якраз по членству України в НАТО, по наданню Україні великих партій летального озброєння. По суті, США продемонстрували межі можливого як по Україні, так і по Євроатлантичній безпеці. Не виключено, що в адміністрації Путіна прийшли до висновку, що якщо Америка показала свої межі, давайте спробуємо ще", — розповів УНІАН Микола Бєлєсков.  

Не варто очікувати допомоги й "живою силою". "США не будуть зараз направляти свої війська в ті конфліктні точки, де вони можуть бути втягнуті в бойові дії. Я не думаю, що це реальна перспектива", - каже Грищенко.

Поляки та румуни також навряд зможуть направити в Україну свої підрозділи через те, що це забороняє їм Статут НАТО. "Стаття 5 Статуту НАТО, з одного боку, зобов'язує країни захищати одна одну, а з іншого - є обмежувальною перепоною, щоб інші країни брали участь у конфліктах поза НАТО. Якщо Польща підпише з нами воєнний договір та почне воювати за Україну, в разі нанесення Росією ударів по польській території буде поставлено під загрозу безпеку НАТО. А не всі країни в Альянсі хотіли б воювати з Росією", — розповів Михайло Самусь.  

Єдиною можливістю протидії Росії в ЄС та НАТО досі бачать жорсткі санкції, що матимуть для агресора "нищівні економічні наслідки". 

"Міністр оборони Німеччини Ламбрехт закликала посилити санкції проти РФ, мовляв,  винні в агресії не поїдуть на Єлисейські поля за покупками, — іронізує політолог Костянтин Бондаренко. —  Можна продовжити: якщо Путін введе війська в Україну, йому відмовлять у праві купити сумочку Birkin. А у разі захоплення Києва, ні Лаврова, ні Шойгу не покличуть на сезони високої моди в Париж".

Дійсно, ні з Берліну, ні з Вашингтону може бути не так помітно, як з Києва, що Росія не має намірів робити кроків назад. Але жорсткі санкції краще почати вже зараз.

Анастасія Світлевська

УНІАН в Google News