Постпред України в Женеві Юрій Клименко: Обрання Росії до складу Ради ООН з прав людини не стало несподіванкою – просто не було конкуренції

Над чим українські дипломати працюють у Раді ООН з прав людини та як українська делегація реагуватиме на провокації росіян, яких теж обрано до складу Ради на наступні три роки, УНІАН розповів Постійний представник України при Відділенні ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві Юрій Клименко.

Чи стало для вас сюрпризом обрання Росії до складу Ради ООН з прав людини?

Ні, це не було несподіванкою, зокрема, й тому, що від Східноєвропейської регіональної групи (до якої належать і Україна, й Російська Федерація) на два вакантних місця було винесено лише дві кандидатури. Тобто Росію було обрано за відсутності конкуренції.

На жаль, це реалії нашого сьогодення. У Раді ООН з прав людини є й порушники прав людини. Зокрема, Венесуела, яку обрали до складу РПЛ минулого року. Зараз, на жаль, це коло країн-порушниць розшириться.

Чому не було конкуренції? Країни самі висловлюють бажання долучитися до РПЛ ООН, чи хтось подає кандидатів?

Це винятково ініціатива країни - подати свою кандидатуру до органу ООН. З боку інших країн Східноєвропейської регіональної групи цього разу такої ініціативи не було. Також слід брати до уваги, що країна не може бути членом РПЛ понад два терміни поспіль.

Які країни могли претендувати на членство в РПЛ ООН, але не захотіли?

Не хотів би за списком називати країни, це право кожної – вирішувати, куди і коли обиратися. Рішення в кожній країні приймається комплексно на урядовому рівні, аналізуються всі можливості та перспективи.

Зараз країни демократичного табору все більше усвідомлюють майбутні ускладнення у роботі РПЛ внаслідок обрання до її складу РФ. Всі розуміють, хто буде створювати проблеми, відвертати увагу від ключових питань, намагатиметься розмити концептуальні підходи до захисту прав людини. І потрібно буде спільними зусиллями ефективно цьому протидіяти.

Поясніть, як участь країни-порушниці заважає РПЛ працювати? Щоб ми могли зрозуміти, чого слід чекати від Росії.

Вона може вносити суперечливі ініціативи, блокувати просування пропозицій країн демократичного табору. Може вноситися суттєва кількість поправок деструктивного характеру. Наприклад, до проєкту резолюції щодо Білорусі вносилось понад тридцять подібних поправок. І, звісно ж, винесення проєкту на голосування.

Багато рішень, які раніше могли прийматися консенсусом, зараз  голосуватимуться. Робота буде непростою.

Яке головне завдання нашої делегації в Постійному представництві України в Женеві на сьогодні?

Тримати високо на порядку денному Ради питання порушень прав людини внаслідок російської агресії на тимчасово окупованих РФ українських територіях; протидіяти поширенню оманливих наративів Російської Федерації; запобігати спробам легітимізації Російською Федерацією незаконної окупації нею Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, а також її присутності в окремих районах південного сходу України; просувати «Кримську платформу» в РПЛ…

Але ж, звісно, ми не обмежуємося суто українською проблематикою, приділяємо належну увагу викликам в галузі прав людини в інших куточках земної кулі, взаємодіючи при цьому з країнами демократичного табору. Наша делегація активно співпрацює з делегацією Європейського Союзу, з країнами ЄС - членами Ради. І далі узгоджуватимемо підходи з більшості питань, приєднуватимемося до спільних заяв від імені Євросоюзу.

Що ми, як країна-член РПЛ ООН, зробили задля припинення проявів насильства у Білорусі?

Україна є одним зі співавторів, присвяченої ситуації в Білорусі, резолюції 45/1 «Ситуація з правами людини у Білорусі напередодні та після президентських виборів 2020 року», яка була ухвалена Радою ООН з прав людини у вересні в ході термінових дебатів. Минулого тижня РПЛ провела Інтерактивний діалог на виконання цієї резолюції.

До речі, як і у ході термінових дебатів, так і під час Інтерактивного діалогу Україна була представлена на рівні міністра закордонних справ.

В чому суть цієї резолюції та Інтерактивного діалогу на виконання резолюції? Що це дасть народу Білорусі?

Ці заходи дають чіткий сигнал щодо неприйнятності міжнародним співтовариством насилля з боку силових структур проти мирних демонстрантів в Білорусі. Цією резолюцією РПЛ ООН закликає «припинити застосовувати надмірну силу до мирних демонстрантів», покласти край «свавільним арештам», а також звільнити всіх «політв'язнів, журналістів, захисників прав людини» та інших осіб, затриманих під час протестів. Закликає припинити свавільні дії, налагодити діалог з громадянським суспільством та стабілізувати ситуацію в країні.

Це питання і надалі перебуватиме у полі зору РПЛ, Управління Верховного комісара з прав людини. В ході наступної сесії РПЛ ООН, яка розпочнеться в лютому 2021 року, Верховним комісаром буде представлено відповідну доповідь з конкретними рекомендаціями для покращення ситуації з правами людини в Білорусі.

Женевський Палац Націй / фото geneva.mfa.gov.ua

Читаючи новини на кшталт: «РПЛ висловила занепокоєння ситуацією, була ухвалена резолюція…», - громадяни відчувають скепсис. Є сумніви щодо ефективності резолюцій, як інструменту.

В принципі, резолюції - це досить ефективний механізм реагування. В багатьох резолюціях містяться чіткі сигнали та алгоритм дій щодо подальшого запобігання порушенням прав людини. Наприклад, резолюція може передбачати створення комісії з розслідування фактів, введення посади спецдоповідача, створення групи незалежних експертів.

Інше питання – чи буде країна, якій адресована резолюція, належним чином співпрацювати з механізмами Ради ООН з прав людини. Бо, на жаль, резолюції в РПЛ мають декларативний характер, немає можливості притягнути до відповідальності країну за їх невиконання. Але в будь-якому разі резолюції виконують важливу превентивну роль.

Чи може резолюція РПЛ ООН стати приводом для інших органів ООН ввести санкції проти країни-порушника прав людини? Розумію, що Рада ООН з прав людини питанням санкцій не займається.

Так, санкції - не інструмент Ради ООН з прав людини. Це більше прерогатива Ради Безпеки ООН. Слід пам’ятати, що Рада ООН з прав людини - це допоміжний орган Генасамблеї ООН. Водночас, багато країн, разом з Україною, виступають за посилення синергії між Женевою та Нью-Йорком, Третім комітетом Генасамблеї, який переймається питаннями прав людини, та РПЛ ООН.

Повернімося до головного завдання української делегації - запобігання порушенням прав людини в нашій країні через російську агресію. Чи достатньо в РПЛ ООН приділяють цьому увагу?

Намагаємося робити все, щоб така увага приділялася максимально. Зокрема, завдяки резолюції «Співпраця з Україною та допомога їй у галузі прав людини», яку наша делегація ініціює з 2015 року спочатку на щорічній, нині - на дворічній основі. Рада на кожній своїй сесії і у міжсесійний період у грудні проводить Інтерактивні діалоги щодо ситуації у галузі прав людини в Україні з особливим акцентом на тимчасово окупованих територіях. Наступний інтерактивний діалог відбудеться 18 грудня цього року.

В цих інтерактивних діалогах беруть участь представники всіх делегацій у складі РПЛ ООН?

Зазвичай під час Інтерактивного діалогу щодо України виступають до сорока країн-членів ООН, а також представники неурядових організацій.

До речі, Росія регулярно бере участь в таких діалогах, намагаючись нав’язати свої фейкові наративи. Але її позицію під час Інтерактивних діалогів не поділяє жодна країна-член ООН. Навіть її сателіти відкрито не виступають на підтримку РФ.

Клименко з Верховним комісаром ООН з прав людини М.Бачелет / фото geneva.mfa.gov.ua

Скільки зараз людей в українській делегації в Раді ООН з прав людини?

На оперативному рівні за співпрацю з Радою ООН з прав людини на різних ділянках відповідають шестеро дипломатів. Звичайно, цими питаннями також переймається керівництво Постійного представництва. У найбільш важливих заходах в рамках РПЛ ООН беруть участь особисто міністр закордонних справ чи його перша заступниця, яка відповідає за співпрацю з міжнародними організаціями.

В голосуваннях берете участь ви, як Постпред, чи всі шість дипломатів?

Як правило, в голосуваннях беру участь я. Але рішення щодо позиції, яку слід займати під час голосування, остаточно ухвалюється у столиці з урахуванням пропозицій Постпредства, після ретельного вивчення ситуації, низки консультацій тощо. Звісно, у його виробленні беруть участь усі причетні дипломати.

Читала, що юристи «Кримського виробничого рибокомбінату» планують направляти скаргу на Україну в Раду ООН з прав людини через перекриття Північно-кримського каналу. Як буде реагувати на це українська делегація?

Російська Федерація свідомо маніпулює громадською думкою та реакцією Управління Верховного Комісара ООН з прав людини, перекручуючи факти та видаючи бажане за дійсне (як це полюбляє практикувати сумнозвісна Наталія Поклонська).

Наша делегація активно реагує на подібні закиди російської сторони. Так, ми неодноразово виступали під час останньої 45-ї сесії Ради ООН з прав людини, зокрема, у ході інтерактивного діалогу зі спецдоповідачем РПЛ з питань права людини на чисту воду і санітарію.

Наголошуємо, що згідно з міжнародним гуманітарним правом, країна-окупант несе повну відповідальність за забезпечення мешканців окупованих територій необхідними ресурсами, в тому числі, водою.

Звичайно, привертаємо увагу до загрозливої мілітаризації Криму Російською Федерацією, що також тягне за собою зростання потреби у використанні води. Акцентуємо на політиці Росії, спрямованій на зміну демографічного складу населення Криму, що також має наслідком збільшення споживання води.

Окремо направляємо відповідні вербальні ноти з роз'ясненням нашої позиції Управлінню Верховного комісара ООН з прав людини та вказаному спецдоповідачеві. І УВКПЛ, і міжнародна спільнота поділяють позицію української сторони.

Зала Альянсу цивілізацій, де проходять засідання Ради ООН з прав людини / фото geneva.mfa.gov.ua

Чи може окрема людина, яка постраждала від війни на Донбасі, подати в РПЛ ООН скаргу на Росію?

Може, використовуючи механізм конфіденційної процедури скарг. Щоб скарга була взята до розгляду, важливим є дотримання двох вимог. По-перше, мають бути вичерпані всі наявні національні засоби правового захисту. По-друге, справа не має одночасно розглядатися в інших міжнародних правозахисних органах.

Якщо справу вже подано, наприклад, в ЄСПЛ?

Тоді вказаний механізм не спрацює.

Для більшої ясності зауважу, що ця процедура не передбачає розслідування чи судовий розгляд. Коли справу беруть в роботу, то, зазвичай, для отримання роз’яснень направляють запит до країни, якої вона стосується. А реагування на звернення УВКПЛ – це відповідальність державних органів цієї країни. Практика свідчить, що Російська Федерація такі звернення ігнорує. Й не тільки в українському контексті, а в цілому.

Чи може українська делегація в Раді ООН з прав людини якось сприяти подальшому визнанню Голодомору геноцидом українського народу міжнародною спільнотою?

На жаль, Рада ООН з прав людини не приймає рішень з історичних питань, її завдання - реагувати на поточні виклики сьогодення, припиняти порушення прав людини, які існують, знаходити шляхи вирішення проблем. Рада переймається, скажімо, тією ж ситуацією в Білорусі або Венесуелі, грубими порушеннями прав жінок та дітей, переслідуваннями журналістів чи правозахисників.

Проте, ми не сидимо, склавши руки. Використовуємо наявні можливості, щоб привернути увагу до трагедії українського народу в результаті політики сталінського режиму та підвищити обізнаність світової спільноти з цього питання. Наприклад, проводимо комеморативні заходи, куди запрошуємо представників країн-членів ООН, акредитованих у Женеві міжнародних організацій, місцевого політикуму та української громади.

Розкажіть, над чим плануєте працювати у 2021 році. Які пріоритети української делегації?

Нашим головним завданням у 2021 році вбачається ухвалення оновленої резолюції «Співробітництво з Україною та допомога їй в галузі прав людини», аби продовжити проведення інтерактивних діалогів на наступні два роки. Будемо активно працювати практично з кожною країною-членом РПЛ для залучення її підтримки. Звісно ж, Російська Федерація, зі свого боку, робитиме все, аби  не допустити ухвалення цієї резолюції.

Наприклад, як?

Російська Федерація, прикриватиметься недолугим аргументом, що питання захисту прав людини, мовляв, не має політизуватися. РФ може поставити проєкт на голосування, може внести значну кількість поправок, які змінюють зміст документа, або висунути пропозицію не розглядати документ взагалі. Це її відомий інструментарій. Проте, ми налаштовані оптимістично і рішуче.

Наступний важливий напрямок роботи для ППУ - просування української  ініціативи «Роль превенції у заохоченні та захисті прав людини». Ця резолюція консенсусного характеру приймається на трирічній основі, у 2021 році долучимось до її реалізації, а у 2022 році - ухвалення оновленої резолюції.

Також забезпечуватимемо належну участь України у згаданих вище Інтерактивних діалогах щодо нашої країни на кожній сесії Ради та у міжсесійний період. На вересневій сесії - ініціюватимемо нову міжрегіональну спільну заяву щодо ситуації з правами людини в Криму (з акцентом на необхідності забезпечення доступу міжнародних моніторингових механізмів до Автономної Республіки Крим, відповідно до існуючих резолюцій Генасамблеї ООН та українського законодавства). Такі спільні заяви виголошуються регулярно, на щорічній основі, за підтримки близько сорока країн-членів ООН. Працюватимемо, аби це коло країн розширювалося.

Якщо говорити про найближчі перспективи, то вже у третій декаді січня починається 37-ма сесія Робочої групи ООН з Універсального періодичного огляду (механізм Ради, в рамках якого здійснюються регулярні огляди виконання країнами-членами ООН зобов’язань у галузі прав людини). Будемо брати активну участь в сесії, висловлювати рекомендації кожній країні, яка проходитиме Огляд.

Клименко передає Бачелет вербальну ноту Постпредства щодо чергових порушень російською окупаційною владою прав людини в Криму/ фото geneva.mfa.gov.ua

22 лютого березнева сесія Ради ООН з прав людини розпочне роботу Сегментом високого рівня, в рамках якого українська делегація планує, зокрема, провести черговий паралельний захід міністерського рівня, присвячений ситуації з правами людини в тимчасово окупованому Криму. Окрім української сторони, співорганізаторами таких паралельних заходів виступають Латвія, Литва і, з 2020 року, - Польща. Плануємо проводити ці заходи до деокупації Криму. На найближчому заході також маємо намір представити «Кримську платформу».

Уточніть для загального розуміння, як проходять ці паралельні заходи.

Наш захід відбувається на полях Ради ООН з прав людини у формі панельної дискусії, за участі запрошених панелістів. Оскільки йдеться про міністерський рівень, серед промовців є глави зовнішньополітичних відомств. Минулого разу у заході брали участь чотири міністри закордонних справ, а також політичні заручники Кремля, представники кримськотатарського народу. Свого часу, коли Росією було захоплено українських моряків, ми запрошували як панелістів їхніх батьків.

Ці заходи сприяють кращій обізнаності світової спільноти з ситуацією в Україні, руйнівними наслідками агресії РФ проти нашої держави та окупації нею українських територій, отриманню інформації, так би мовити, «з перших уст». Вони переконують партнерів та делегації з віддалених регіонів світу в необхідності більш рішуче протидіяти російській агресії.

В Україні вам хтось може чимось допомогти?

Власне, потреби у якійсь особливій допомозі немає, ми працюємо у тісній взаємодії з Міністерством закордонних справ та іншими органами влади.

Але поле для покращення, звісно, є. Йдеться передусім про взаємодію з механізмами спеціальних процедур РПЛ (на сьогодні їх існує 55 - 11 країнових мандатів та 44 тематичні). Кожен утримувач мандату готує відповідну доповідь, надсилає запити країнам-членам щодо надання йому необхідної інформації. Було б непогано, аби органи виконавчої влади більш оперативно і якісно реагували на такі запити. Адже йдеться, у тому числі, про імідж України як держави, що дбає про захист прав людини власних громадян.

Хотілося б позитивно відзначити активну співпрацю з РПЛ Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Людмили Денісової, яка бере участь у Інтерактивних діалогах щодо нашої країни у статусі очільниці незалежної національної інституції у сфері прав людини, підсилюючи таким чином позицію української делегації, сигнали щодо засудження порушень прав людини з боку РФ на українських територіях та необхідності якомога скорішого звільнення бранців Кремля.

Двері Ради ООН з прав людини широко відкриті й для громадянського суспільства. Гадаю, було б корисним, аби  українські неурядові організації більш активно залучалися до різних заходів в рамках РПЛ ООН, включно з інтерактивними діалогами.

Ірина Петренко

УНІАН в Google News