Стало відомо, чого Україні очікувати від саміту НАТО-РФ / фото УНІАН, Андрій Кримський

Старі заяви vs чіткі рішення: чого Україні чекати від саміту НАТО-Росія

07:28, 06.01.2022
8 хв. 2124

Західний світ планував повернутись до обговорення путінських ультиматумів та "червоних ліній" одразу після завершення святкових вихідних. І дотримав слова. УНІАН поцікавився у дипломатів та експертів-міжнародників, на які рішення слід очікувати після засідання міністрів закордонних справ країн НАТО 7 січня та саміту НАТО за участі Росії 12 січня.

Попри те, що наразі фокус уваги Кремля трохи змістився з України на Казахстан, адже президент останнього попросив країни ОДКБ про військову допомогу і Рада ОДКБ вже підтвердила надання "колективних миротворчих сил" на обмежений за часом період, нам розслаблятися не варто. Москва наприкінці минулого року поставила перед Заходом питання, які несуть небезпеку не лише Україні, цілісності усієї Європи, а й сучасній системі безпеки, встановленої в межах НАТО, ООН, ОБСЄ та інших структур.

"Ситуація напружена. Кремль поставив питання. Тож в НАТО вирішують: що ж, давайте їх обговорювати, та вибір євроатлантичної інтеграції, - це вибір України як незалежної держави", - каже надзвичайний і повноважний посол України в Боснії, Хорватії та Герцеговині Олександр Левченко.

Україна має розтлумачити союзникам свої "червоні лінії", зазначив екс-міністр / фото УНІАН, Михайло Палінчак

Гібридні методи перемовин

Позитивними моментами для України можна вважати кілька факторів. По-перше, НАТО збирається провести кілька розширених засідань, замість одного, анонсованого торік. Така "серія" свідчить про те, що про Україну не говорять без України. Ба більше, перемовини Північноатлантичного Альянсу з Російською Федерацією відбудуть не до, а після засідання з Україною. 

"Ми хочемо, щоб наша позиція була врахована. Тому, очевидно, що Україна має розтлумачити партнерам і союзникам ті "червоні лінії", за які Україна не переступить. Саме в цьому мета засідання 7 січня. До зустрічі з РФ, а не після. Це логічно", - зауважує колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко.

За його словами, поки Росія сидітиме за столом перемовин і обговорюватиме важливі безпекові речі (звісно, не без абсурдних заяв зі свого боку), атакувати Україну вона не буде. "Довжелезні перемовини жодним чином не є загрозою для України. Тим паче, коли наші партнери переконують: нічого про нас без нас. Інша справа, що відбуватиметься після перемовин", - каже Володимир Огризко.

"Альянс взявся працювати гібридними методами. Росію намагаються втягнути в безліч перемовних форматів. Намагаються змусити росіян говорити на незручні для них теми", - вважає експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма" Олександр Краєв.

Крім того, за його словами, Росія має отримати чіткий сигнал, що саме НАТО "курує" розв’язання  питання проявів російської агресії на континенті. Тому українські дипломати очікують, що Альянс може надати Україні й додаткові можливості для протидії агресору.

Країни-члени НАТО мають надати Україні більші можливості для співробітництва з Альянсом, вважає Павло Клімкін / фото УНІАН

"Важливо, щоб результатом були не декларації та заяви (хоча вони теж важливі), а саме практичні результати. Такі засідання мають завершуватись практичними та вагомими результатами у межах розширеного партнерства", - зауважив екс-міністр МЗС України Павло Клімкін.  

Зокрема, за його словами, країни-члени НАТО повинні надати Україні більші можливості для співробітництва з Альянсом, принаймні для обміну інформацією та розміщення елементів інфраструктури НАТО на території України. Якщо ж усе завершиться лише повторенням вже звичних заяв, діла не буде. 

Наразі дипломати впевнені, що НАТО не збирається йти на поступки Росії та надалі відстоюватиме право України на вступ до Альянсу. Втім, як відомо, точних термінів Україні ніхто не називає. Тому існує ймовірність, що євроатлантична інтеграція України дуже скоро може бути поставлена на "тиху паузу". 

Проблемні позиції окремих членів НАТО

Ще одна ціль зустрічі 7 січня - країни-члени НАТО мають визначитись зі своїми позиціями по ситуації, що склалася. "Тобто всередині Альянсу відбудуться консультації, щоб зрозуміти, хто "за" поступки Росії, а хто "проти" них. В НАТО хочуть з’ясувати, яким чином взагалі розмовляти з Росією. Адже їм бажано вийти зі спільною позицією", - розповів УНІАН експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Микола Капітоненко.

Тож, з одного боку, фінальне засідання продемонструє не лише підтримку України Альянсом, а підтримку з боку всіх країн-членів.

З іншого боку, насправді ця підтримка може бути доволі умовною, адже в НАТО є різні погляди на ситуацію та різні інтереси країн-членів. Тож низка країн може дослухатись до забаганок Росії та піти на поступки президенту Володимиру Путіну, попри задекларовану позицію Альянсу. 

Річ у тім, що країни-члени НАТО мають широкий спектр можливостей, щоб піти на поступки Росії, не відхиляючись від задекларованої спільної позиції.

"Наприклад, вони можуть зменшити допомогу Україні, або не постачати зброю. Ці рішення прийматимуться не НАТО, адже ця допомога надається нам окремими країнами", - говорить Микола Капітоненко.

"Думаю, формально скажуть: НАТО не може погоджуватись на російський шантаж і залишає за собою право приймати будь-яких нових членів. Але неформально всім зрозуміло: про членство України та Грузії в НАТО не йдеться", - додає він.

Причому, якщо такі неформальні обіцянки пролунають, м’яч знову опиниться на полі РФ і Кремль буде вирішувати, чи задовольнитись отриманим результатом, чи продовжити тиск.

Змусити світ домовлятись

Посол Олександр Левченко наголошує, що представники країн-членів НАТО погодились вислухати Росію лише через шантаж Путіна. Але яку точку зору вони висловлять за підсумками засідань, є очевидним: Європа розуміє, що вимоги Росії неприйнятні для сучасних дипломатичних відносин. Адже вся історія кремлівських ультиматумів та вимог надати гарантії безпеки – ситуація, що нагадує 30-ті роки минулого століття.

"РФ окупувала Крим та частину українського Донбасу. Зараз вимагає гарантій від НАТО та України щодо своєї безпеки. Ця ситуація нагадує кінець 30-х років минулого століття. Виглядає так, ніби Німеччина після того, як здійснила аншлюс Австрії захопила Судети, почала вимагати від Заходу гарантії безпеки своєї державності", - нагадує Левченко.

Якою буде реакція Кремля, коли після усіх засідань країни НАТО відмовляться надати Росії гарантії безпеки? На думку одних експертів, Росія може помститися країнам Альянсу. Наприклад, на думку екс-заступника глави МЗС України Олександра Чалого, Кремль може розташувати зброю в Калінінградській області, або домовитись з лояльними до РФ країнами Європи.

"Не думаю, що це буде повномасштабний наступ. Але РФ може розташувати озброєння в Калінінградській області, може спробувати вмовити Сербію на розміщення С-400…", - розповів Олександр Чалий в ефірі одного з українських телеканалів.

Якщо Володимир Путін захоче когось "повчити", то інструментів для "повчання" у Заходу більше, ніж у РФ, зазначив експерт / фото REUTERS

Натомість Володимир Огризко переконаний, що у Росії – "кишка тонка" щодо серйозних дій: "Думаю, йдеться не про реальний шантаж, а про гру в шантаж… Якщо Путін захоче когось "повчити", інструментів для "повчання" у Заходу більше, ніж у Росії".

Водночас експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма" Олександр Краєв не виключає, що Росія у будь-який момент може вдатися до загострення ситуації з Україною.

"НАТО не може запропонувати те, що хочуть в Кремлі. Тому ми постійно маємо бути готові. РФ може в будь-який момент перейти до посилення агресії. Просто тому, що в цей момент здається їй більш вигідним, ніж будь-який інший сценарій. Я б напряму не пов'язував це з результатом цих переговорів", - каже він.

Своєю чергою, колишній глава місії України при НАТО Костянтин Грищенко не вірить у посилення агресії РФ. За його словами, усі засідання Альянсу з приводу вимог Росії мають задовольнити першу мету Путіна - змусити світ з ним домовлятись: "Нарешті НАТО прокинулось і зрозуміло, що питанням України потрібно серйозно займатись. Будемо сподіватись, що негативних наслідків не буде. Ймовірність цього надзвичайно мала.  Я вважаю, що Путін досяг свого мінімального завдання - розпочати діалог з НАТО та США. Він досяг своєї мети. А перехід для повномасштабної агресії - ціна надзвичайно висока навіть для нього".

Наразі хочеться сподіватись, що "миротворча місія" за участі РФ в Казахстані, якщо не допоможе забрати російські війська від українських кордонів, то принаймні трохи "перемкне" увагу Кремля на інші питання.

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся