План "Б": чи об’єднається Європа проти РФ без допомоги США

США не мають плану Б на випадок не підтримки Конгресом запиту Білого дому про збройову та пряму бюджетну допомогу Україні. Проте європейці обговорюють можливість допомагати не лише зброєю, а й людьми.

З 2022 року Україна отримала військову допомогу зі Сполучених Штатів та з країн ЄС. Причому роль американської військової допомоги - ключова для фронту. Адже мова йде і про артилерійські боєприпаси, і про ракети для систем протиповітряної оборони, і про "вбивць танків Т-72" машини "Бредлі".

Однак вже у другій половині 2023 року потічок озброєння з Америки поволі почав зменшуватися, а наприкінці 2023 року припинився зовсім, адже Пентагон більше не мав на це грошей.

Як відомо, Білий дім подав запит до Конгресу про додаткове фінансування допомоги Україні та Ізраїлю на суму у понад 60 мільярдів доларів. Однак законодавчий бар’єр виявився поки нездоланним. Проблема кордону та політичні суперечки запалили червоне світло для вкрай важливого для нашої держави рішення. Конгресмени відмовлятися навіть включати його до порядку денного. Публічні заклики представників адміністрації про необхідність розглянути питання допомогу Україні "на вчора" ні до чого не призводили.

Врешті-решт, у лютому Сенат підтримав законопроєкт про допомогу Україні і… знову пауза. Спікер палати представників Конгресу США Майк Джонсон заявив, що не поставить проєкт на голосування. А на подолання його вето потрібен місяць часу та підтримка більшості членів палати представників.

Поки ж процес не рушив з мертвої точки.

Посол США в Україні Бріджит Брінк повідомила, що двічі розмовляла зі спікером Палати представників Майком Джонсоном. За її словами, він підтримує Київ та розуміє, наскільки важливим є програш РФ у війні, однак коли палата візьметься на проєкт, невідомо.

"Я не можу сказати вам точні терміни. Але я можу сказати, що як президент, так і ми всі робимо все можливе для прискорення цього процесу. Мій меседж - ми не можемо витрачати час, ні дня, ні години, ні секунди. Люди помирають щодня", - підкреслила Брінк.

У вівторок, 27 лютого, президент США Джо Байден має намір зустрітися зі спікером Палати представників майком Джонсоном, лідером більшості в Сенаті Чаком Шумером, лідером меншості в Сенаті Мітчем Макконнеллом та лідером меншості в палаті представників Гакімом Джеффрісом.

Деякі аналітики вважають, що смерть російського опозиціонера Олексія Навального та нові ядерні погрози РФ можуть стати додатковими аргументами за відновлення фінансування США підтримки України. Питання тільки, коли нижня палата Конгресу візьметься за розгляд відповідного проєкта.

Що буде без американської допомоги?

Тривала відсутність американської допомоги вже призвела до суттєвого погіршення ситуації на фронті, зокрема вплинула на оборону Авдіївки та стала однією з причин для прориву армії окупантів. Збройним силам України доводиться вкрай ощадливо застосовувати артилерію. Кількість пострілів українських гармат на добу вимушено впала в кілька разів. І це може бути тільки початок. У Пентагоні наголошують, що в разі подальшого зволікання з виділенням допомоги, ЗСУ доведеться обирати, які міста обороняти.

Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко пояснює, що Україна втрачає з відсутністю американської допомоги: "Для прикладу у липні 2023 року Україна отримала пакет допомоги на $2,1 млрд, до якого входили артилерія, ББМ, засоби ППО, але головне – боєприпаси. Щомісяця Україні передавалося від 50 тис. до 150 тис. артилерійських снарядів 155-мм. Це менше, ніж необхідно для паритету з російською артилерією, але вистачало для ефективної контрбатарейної боротьби і стримування російських штурмів".

За його словами, в разі, якщо Конгрес і далі продовжить затягувати з ухваленням рішення про допомогу Україні, ЄС не зможе компенсувати цю нестачу, а Сили оборони України будуть змушені надалі перебувати в обороні.

"Повноцінно допомогу від США Європа своїм ресурсом компенсувати не зможе. США мають дуже потужний військово-промисловий комплекс і Європа не може ані своїм об’єднаним військово-промисловим комплексом, ані ресурсами, які є на складах, його компенсувати. Однак Європа може допомагати ситуативно: що виробляє - те передає. Хоча це не базис для створення запасів, які б готувалися як резерви для наступальних дій", - зауважив експерт.

Боєприпаси знайти можна, але їх буде достатньо лише для оборони. Про наступ і відвоювання, захоплених Росією, територій не йтиметься.

"У світі є країни за межами Європи, які, в принципі, підтримують Україну, але переважно гуманітарно. При цьому в них достатньо непоганий, я б навіть сказав, дуже розвинений військово-промисловий комплекс. Ці країни мають як дуже цікаву номенклатуру техніки, так і номенклатуру боєприпасів. Вони мають їх на складах, та і виробництво в них працює достатньо ефективно. Ці країни поки не постачали Україні боєприпаси, але можуть це зробити. Про це і заявляв президент Чехії Петер Павел під час Мюнхенської конференції, коли говорив про 800 тисяч боєприпасів. І саме на ці країни є надія: поки закінчиться політичне шапіто, ми зможемо отримувати пропорційну допомогу", - вважає він.

За його словами, 800 тисяч боєприпасів - це 5 тисяч пострілів на добу: "Це 160 днів, отже, майже півроку. Ми зможемо компенсувати нестачу цих постачань але лише в обороні".

"Якщо ж говорити про плани контрнаступальних дій, то тільки після відновлення допомоги з боку США. Контрнаступ - це витрата в рази більшої кількості ресурсу - техніки, боєприпасів і т. д. Саме з цим і пов’язано те, що, як мінімум, наступні півроку ми будемо в обороні", - зазначає Коваленко і додає, що, ймовірно, стратегія на 2024 рік для України – постійно перебувати в обороні.

"Захисти себе сам"

Затримка з виділенням військової допомоги США Україні та погрози Дональда Трампа на адресу союзників по НАТО, врешті, російська загроза самому ЄС, поновили дискусії про модель захисту Європи без США. Наразі, як зазначають журналісти The Washington Post, в ЄС обговорюється ідея створення загальноконтинентального доповнення до НАТО. Тобто, такої структури, яка працюватиме як у поєднанні з гарантіями безпеки США, так і у разі їх скасування. 

Самі ж країни ЄС збільшують військові видатки. Генсек НАТО Йенс Столтенберг заявив, що більша частина членів блоку планують збільшити оборонні видатки до 2% від ВВП вже у поточному році.

"Всі союзники по НАТО збільшили свої оборонні витрати. Цього року, як ми очікуємо, 18 країн-союзниць досягнуть позначки оборонних витрат у 2% ВВП. Це вражаюче зростання, - запевнив він. – Усього європейські союзники й Канада додали 600 мільярдів євро на оборону. І ті країни, які ще не досягли позначки у 2% ВВП, мають плани, як зробити це дуже швидко".

Це – великий крок уперед, бо на початку російської агресії проти України цільовий показник у 2% виконували лише… три країни.

Та попри всі зусилля у Європи ще дуже багато роботи.

"Щоб повністю підготуватися, нам потрібно 10 років", — сказав у середині лютого керівник німецької компанії Rheinmetal Армін Паппергер.

За його словами, Європі потрібно виробляти понад півтора мільйона снарядів на рік. Нині ж запаси майже спорожніли, адже боєприпаси передані Україні. І це вже не говорячи про необхідні додаткові винищувачі та системи ППО.

Не можна втрачати час

26 лютого президент Франції Емануель Макрон зустрівся в Парижі з лідерами Німеччини, Великої Британії, Іспанії, Нідерландів, а також скандинавських та балтійських країн. На зустрічі були присутні також представники США та Канади. А головною темою обговорення стала потреба зміни підходів до російської агресії.

"Заходу потрібно враховувати трансформацію загрози з військового та стратегічного погляду. Ми бачимо посилення з боку Росії", - сказав Макрон.

Напередодні цієї зустрічі президент України Володимир Зеленський зазначив: лідери Європи усвідомили, що "Путін продовжуватиме війну" і зрозуміли, що війна небезпечна не лише для України, а для всього континенту. Однак, наприклад, канцлер Німеччини Олаф Шольц висловився проти відправлення в Україну крилатих ракет Taurus. Мовляв, це загрожує ескалації війни.

За підсумками зустрічі європейських лідерів у Парижі багато розмов про нові кроки підтримки України, зокрема, що не виключається варіант надіслати до нашої держави західні війська. Проте це питання викликає не менше дискусій, ніж два роки тому тема відправки боєприпасів, а не гуманітарних вантажів.

"Консенсусу щодо відправки сухопутних військ сьогодні немає. Але нічого не можна відкидати. Поразка Росії потрібна для безпеки та стабільності в Європі", - цитують західні ЗМІ Емануеля Макрона.

Одним з критиків такої ідеє є прем’єр Словаччини Роберт Фіцо. Як повідомляє Reuters, він зокрема заявив: "Є країни, які готові відправити свої війська в Україну, є країни, які цього ніколи не зроблять - Словаччина в тому числі, і є країни, які кажуть, що ця пропозиція має бути розглянута".

Втім, ще два роки тому ті, хто казав "ніколи" про надання Україні танків, літаків чи далекобійних ракет, сьогодні з цим радо погоджуються, аби зупинити російських солдат подалі від власних домівок.

Ярослав Конощу

УНІАН в Google News