УКРАЇНА – ПОЛЬЩА: ОТРИМАТИ ДОЗВІЛ НА МАЛИЙ ПРИКОРДОННИЙ РУХ БУДЕ ЛЕГШЕ, НІЖ ВІЗУ

1 липня набула чинності угода про малий прикордонний рух (МПР) з найбільшим західним сусідом України - Польщею. Перевагами МПР можуть скористатися близько 700 тис. громадян…

1 липня набула чинності угода про малий прикордонний рух (МПР) з найбільшим західним сусідом України - Польщею. Завдяки МПР українці, які живуть в 30-ти кілометровій прикордонній зоні, зможуть за 20 євро отримати спочатку дворічні, а згодом й п’ятирічні дозволи на в’їзд та перебування у 30-кілометровій зоні в Польщі терміном до 90 днів кожні півроку. Для отримання такого дозволу, який представлятиме собою пластикову картку з даними власника, достатньо проживати в одному із півтори тисяч населених пунктів, внесених до угоди, щонайменше протягом трьох років. Про видачу дозволів, перетин кордону та умов перебування у Польщі в рамках малого прикордонного руху УНІАН розповів заступник директора консульського відділу Міністерства закордонних справ Польщі Влодзімеж Здуновський.

УНІАН: Пане Влодзімежу, як технічно ви плануєте організувати видачу дозволів у консульствах у Львові та Луцьку? Чи планується, зокрема, створення окремих черг для мешканців прикордонних населених пунктів?

В.З.: Будуть створені спеціальні “віконця”. При цьому, можна буде одночасно подавати заявку і на візу, і на дозвіл (тільки в різні “віконця”).

Зараз важко сказати, як у Львові «географічно» все буде виглядати, бо дуже вірогідно, що вже восени там відкриється приміщення нашого нового консульства, і формула видачі віз/дозволів трохи зміниться.

Як ви знаєте, у Львові зараз візові заявки приймають у трьох приміщеннях, у двох з яких приймають усі заявки, а в одному виключно заявки на робочі візи.

Окремі “віконця” будуть так само у Луцьку.

Що ж до черг, то скажу, що консульські установи обслуговують практично усіх, хто хоче отримати візи. Я був місяць тому в Луцьку та у Львові, і бачив нормальні черги.

У Львові, наприклад, близько третьої години біля консульства вже нікого не було...

Черга насправді виникає через умови приміщення, оскільки не можна усіх бажаючих запросити до консульства, тому люди змушені стояти на вулиці.

Сьогодні, коли збільшився потік бажаючих отримати візи, часом черги налічують до тисячі осіб. При цьому, всі хочуть здати документи першими й приходять до консульства о 8–ій чи навіть 7-ій годині ранку.

Якби частина бажаючих отримати візу приходила, умовно, на 8-му годину, інша на 10-ту, а третя на першу, то черга була б меншою.

УНІАН: Договір передбачає видачу дозволів не пізніше двох місяців з винятковими випадками не більше трьох. За скільки часу на практиці ви плануєте видавати дозволи?

В.З.: Угода передбачає видачу таких дозволів навіть за місяць, і ми спочатку спробуємо витримати цей строк. Перша карта буде видаватись на 2 роки, а наступна - на 5 років.

Хочу зауважити, що отримати дозвіл на МПР буде легше, ніж візу.

До речі, ми попросили консулів організувати консультування осіб, що захочуть отримати дозвіл в рамках МПР, в приміщені консульства, щоб потім не відправляти їх від віконця у випадку якихось помилок в анкеті.

УНІАН: Чи може запровадження МПР вплинути на обсяг віз, що видаватимуться українцям?

В.З.: Ми сподіваємося, що запровадження малого прикордонного руху незначно вплине на скорочення видачі віз, адже МПР стосується лише 30 км прикордонної смуги, в той час як національні візи дають можливість перебувати на території усієї Польщі, а шенгенські у всій шенгенській зоні (25 держав, що в входять в об’єднання – УНІАН).

УНІАН: Чи може консул вимагати додаткових документів, крім визначених угодою про МПР, наприклад, підтвердження фінансового становища?

В.З.: Ні. Тому, що це спрощення, а не ускладнення перетину кордону. Потрібні лише фотографія, документ, що підтверджує прописку в зоні малого прикордонного руху, та паспорт. У договорі записано, що дані паспорта будуть записані безпосередньо на карті, і для перетину кордону будуть потрібні обидва документи.

Крім того, в анкеті на отримання дозволу можна вказати практично будь-яку ціль поїздки. У цьому випадку не треба буде показувати туристичний ваучер, який потрібен для туристичної поїздки чи заявку на працевлаштування, яка необхідна для отримання робочої візи. Тут все дуже просто.

УНІАН: І які ж цілі поїздок можна вписати до анкети?

В.З.: Дуже різні. Наприклад, приїзд в гості, туризм, поїздка на закупівлі... тобто, все те, що практично може відбуватись в рамках малого прикордонного руху. Варто, водночас, зауважити, що особа в рамках МПР не зможе перевозити підакзизні товари, а саме сигарети та алкоголь. Тому дозволи особливо не стануть в нагоді людям, які займались нелегальним перевезенням цих товарів з України до Польщі.

УНІАН: Це означає, що взагалі не можна буде брати з собою алкоголю та сигарет? Скажімо, пляшку горілки для товариша, до якого їду в гості?

В.З.: Так записано в договорі, але мені, як особі, яка відповідає за роботу консулів, важко відповісти, як це виглядатиме безпосередньо на кордоні. Цими справами на місці займатимуться представники митної служби. Можу лише припустити, що все буде залежати від кожного конкретного випадку.

УНІАН: Чи плануєте ви призначити спеціальних консулів для видачі дозволів?

В.З.: Так. Ми поділили консулів на тих, хто займатиметься видачою віз та тих, хто видаватиме дозволи в рамках МПР. До Львова та Луцьку додатково направили по три консули... Взагалі ми виходимо з того, що якщо буде великий попит на дозволи в рамках МПР, то їх видачею займеться більша кількість консулів.

УНІАН: Що може бути причиною відмови у видачі дозволу МПР?

В.З.: Невиконання формальних умов необхідних для його отримання. Зокрема, якщо особа не має підтвердження, що жила в прикордонній зоні необхідний для отримання дозволу час. Певна проблема, очевидно, буде зі строком дії паспорту. Як відомо, дозволи будуть видаватись на 2 роки, тому найкраще, коли заявки подаватимуть особи, в яких паспорт чинний щонайменше на такий строк. Ми ще думаємо, як будуть видаватись дозволи для осіб з коротшим строком дії паспорту.

УНІАН: Підтвердженням проживання в прикордонній зоні є штамп про реєстрацію у внутрішньому паспорті чи інший документ?

В.З.: Може бути штамп або довідка. Консул буде перевіряти їх достовірність.

УНІАН: А чи зможе особа з Львівської області подавати заявку на отримання дозволу в консульство у Луцьку, бо там, традиційно, менші черги?

В.З.: Ні, не зможе. Справа в тому, що консул, який працює у Львові, знає місцеву систему прописки й може перевірити представлені документи, в той час, як консулу у Луцьку складніше це зробити стосовно заявника зі Львівської області. Крім того, застосування такого підходу привело б до зростання черг, як у Львові так і в Луцьку.

Водночас, якщо особа жила довгий час у прикордонній зоні у Львівській області й нещодавно переїхала до Волинської області, то вона зможе подавати заявку до консульства у Луцьку. Ми не будемо тут створювати проблем. Достатньо буде представити нову прописку (у Волинській області) та стару (у Львівській), яка підтверджує, що особа прожила в прикордонній зоні необхідний для видачі дозволу період.

Ми також плануємо проводити консульські чергування, в рамках яких, консули будуть виїжджати в прикордонні місцевості, аби на місці приймати заявки. Все буде залежати від кількості бажаючих отримати дозволи, і ми готові на кожну із можливостей. Бо, навіщо тисячам людей їздити до Львова, якщо консул може поїхати один раз до одного міста зібрати заявки, потім до наступного і т.д?

УНІАН: За вашими оцінками, скільки бажаючих буде отримати дозвіл й скільки дозволів зможуть щомісячно видавати консульства?

В.З.: В зоні малого прикордонного руху з української сторони живе близько 1 млн громадян, і, теоретично, всім можна було б видати дозволи за 2 роки. Водночас, важко уявити, що, що всі бабусі та діти, які живуть в прикордонній зоні, побіжать за дозволами. У будь-якому випадку, кожне консульство готове видавати щодня близько тисячі таких дозволів.

УНІАН: Чи планується вирішення проблем з перетином кордонів для власників дозволів МПР, зокрема, шляхом виділення спеціальних смуг для автомобільного транспорту?

В.З.: З Україною проблема в тому, що загалом кількість пунктів пропуску незначна. На деяких з них є лише одна смуга руху. Багато, звичайно, буде залежати від кількості людей, які захочуть мати такі дозволи. Якщо їх буде небагато, і вони «помістяться» в загальному потоці, то не буде жодних спеціальних смуг. Якщо ні, то прикордонники та місцеві власті, які також відповідальні за пункти пропуску, будуть розширювати їх пропускну спроможність, і на це вони мають передбачені кошти. Бо ж, зрозуміло, що немає сенсу чекати в черзі на кордоні кілька годин особі, яка хоче лише на кілька годин приїхати до Польщі.

УНІАН: Які документи при перетині кордону повинна мати особа, яка подорожує в рамках МПР?

В.З.: Паспорт, дозвіл та страховий поліс.

УНІАН: Відсутність страхового полісу може бути підставою для відмови в’їзду до Польщі?

В.З.: Не зовсім так. Україна та Польща не мають договору про медичне обслуговування громадян. У таких умовах краще для особи, яка перетинає кордон, мати страховий поліс, аби про всяк випадок мати гарантоване лікування. Тим більше, що він коштує копійки. При цьому, ми не наполягаємо на тому, аби подавати страховий поліс разом з документами для отримання дозволу в рамках малого прикордонного руху, адже дозволи будуть видаватись на 2 роки, а особа може точно не знати, коли поїде, і тут виникає питання, на який термін брати страховий поліс? Тому ми схильні до того, аби перевіркою наявності страхування займалася прикордонна служба. Принагідно зазначу, що у випадку шенгенських віз відсутність на кордоні страхового полісу не може бути підставою для відмови у в’їзді, але у випадку національних польських віз - може.

УНІАН: Скільки на кордоні треба мати з собою грошей?

В.З.: Точно не пам’ятаю, але там ставки трохи менші, ніж стандартні. Десь щонайменше 300 злотих (близько 100 доларів).

УНІАН: Договір передбачає санкції за порушення правил МПР, починаючи від штрафу, завершуючи видаленням з країни та внесенням даних особи до реєстру небажаних осіб Шенгенської зони SiS. Які критерії визначатимуть суворість покарання?

В.З.: Це питання скоріше до прикордонників та поліції, але, думаю, все залежатиме від конкретних умов. До особи, котра в’їхала із дозволом та прострочила дозволений термін перебування на півроку будуть застосовані суворіші санкції, ніж до того, хто прострочив на кілька днів. Так само, як, очевидно, буде різниця у застосуванні санкцій до тих, кого затримають біля кордону з Німеччиною і тих, хто опинився не в 30-ти, а в 35-ти кілометровій зоні. До речі, прикордонники видаватимуть особам з дозволами МПР карти районів, в яких можна перебувати, адже не кожен знає, де завершується 30-кілометрова зона.

УНІАН: Представники польського та українського МЗС неодноразово заявляли про намір розширити зону малого прикордонного руху до 50 кілометрів. Планувалось навіть спільне звернення Польщі, Угорщини та Словаччини до Єврокомісії з цього приводу. Чи є якесь просування в цьому напрямку?

В.З.: Розмови ведуться на всіх рівнях, але наразі Єврокомісія не йде на серйозніший діалог, бо очікує доповідь з функціонування вже існуючих зон малого руху, зокрема, від Угорщини, яка має 50-кілометрову зону з Україною. Якщо висновки цієї доповіді  будуть негативними, то залишиться 30 км. Презентація документу була запланована на лютий, але до цих пір ще не відбулася.

Країни, які мають безпосердній кордон з Україною, зацікавлені в тому, аби розширити зону, але не всі у Євросоюзі розділяють цю точку зору. Різні країни мають різні проблеми. Скажімо, на Півдні Європи найбільше потерпають від нелегальних емігрантів з Африки, й на цьому концентрують свою головну увагу.

УНІАН: Зрештою, хотілось би запитати, яка користь громадянам Польщі від малого прикордонного руху з Україною? Адже нині вони можуть їздити в Україну без жодних віз. Навіщо витрачати час та платити 20 євро за дозвіл для МПР?

В.З.: Поляки можуть бути в Україні без віз максимально 3 місяці за півроку. Українські служби тепер рахують дуже точно кількість днів перебування іноземців. Особи, які часто їздять в Україну, завдяки дозволу отримають додаткові 3 місяці перебування в країні. Крім цього, з дозволом не ставляться штампи в паспорт, що дозволяє їх власникам довше користуватись документом. Загалом, на сьогодні ми маємо близько 700 тис. громадян, які можуть скористатися перевагами МПР.

УНІАН в Google News