БЕРЕШ КРЕДИТ – ПРЯМУЙ У СУД!

Столичні захисники прав споживачів днями навідалися до одного з київських відділень “Укрсиббанку” з метою вивчення конкретного кредитного договору конкретного споживача, який поскаржився на порушення його прав…

Столичні захисники прав споживачів днями навідалися до одного з київських відділень “Укрсиббанку” з метою вивчення конкретного кредитного договору конкретного споживача, який поскаржився на порушення його прав з боку банку. Послухати “другу сторону” запросили і столичних журналістів. Та знайти винних у кредитному непорозумінні не вдалося...

Позичальники стають скаржниками

105 скарг на порушення власних прав протягом півроку направили Головному управлінню з питань захисту прав споживачів при Київській міській державній адміністрації позичальники, які разом з кредитами нажили собі фінансові проблеми. Найтиповіші скарги – на кредитні договори, складаючи які банки свідомо чи несвідомо порушують норми діючого законодавства, і на неповернення депозитів, яке з настанням фінансово-економічної кризи стало головним болем для значної частини вкладників банків. За даними управління, найбільш урожайними на звернення були січень-лютий цього року, коли банківські клієнти відчули на собі перші суттєві наслідки кризи. У той період столичні захисники прав споживачів, за словами начальника Головного управління з питань захисту прав споживачів КМДА Сергія Кияниченка, отримували за тиждень по 12-15 скарг. Сьогодні, коли ситуація на фінансовому ринку дещо стабілізувалася, банківські клієнти скаржаться вже менше – до 2-3 звернень на тиждень отримують фахівці. Проте проблема не втрачає актуальності, запевняють в управлінні, хоча б тому, що статистика звернень відображає максимум 10 частину реальної картини. А оскільки більшість позичальників і власників “проблемних” депозитів за старою недоброю звичкою намагаються самотужки вирішити свої конфлікти з банківськими установами, фахівці управління разом з юристами спеціально створеного при цьому Центру захисту прав споживачів вирішили публічно відреагувати на одну з найтиповіших скарг.

Типово проблематичне кредитування

Споживач зі столиці ще у 2008 році взяв в одному з київських відділень “Укрсиббанку” позику в доларах. Ім’я позичальника, сума кредиту, його призначення не розголошуються (за його бажанням), власне, як і головна проблема, яка спонукала його згодом подати на фінустанову до суду. За даними управління, до якого він звернувся з проханням перевірити кредитний договір на предмет юридичних порушень, киянин позичив у банку “десятки тисяч у.о.”. Під прийнятну на той час відсоткову ставку - 13,9%. Та не встиг позичальник сплатити навіть перший транш боргу, як дізнався, за його словами, що банк вже переглянув ставку у бік підвищення.

“Первинне юридичне вивчення договору вказує на ряд грубих порушень при його укладенні. Так, у договорі відсоткова ставка становила 13,9%. У наступному пункті зазначалося, що протягом 30 днів після підписання договору банк вже має право переглянути ставку, і що банк буде щомісяця станом на 30 число визначати розмір ставки. Тобто, виходить, споживач, оформляючи кредит, не знав наперед, якою буде його відсоткова ставка. Крім того, у договорі не була обумовлена ситуація, яка виникла восени минулого року – різкий стрибок долара. Виходить, кредитний валютний ризик повністю ліг на плечі клієнта. Усе це свідчить про те, що договір не зовсім коректно укладений і порушує права споживача”, - відзначив начальник юридичного відділу КП “Київський міський центр захисту прав споживачів” при КМДА Михайло Фролов.

Такі висновки юристів дали підстави споживачеві звернутися до суду і вимагати або пом’якшення умов договору або його розірвання з наступною реструктуризацією боргу з урахуванням уже погашеної частини заборгованості та законодавчої норми, яка дає право позичальнику гасити кредит траншами, що за розміром не перевищують двох мінімальних зарплат. За словами М.Фролова, за фінансової ситуації, що склалася, позичальник має право висувати такі вимоги і вони можуть бути задоволені судом.

Узяв кредит – подавай до суду

Кредитна історія цього киянина, запевняють в управлінні, показова, оскільки такими суворими і навіть “кабальними” умовами у часи споживчого кредитного буму захистили свої інтереси ряд кредиторів. А горе-позичальники, поспішаючи у пошуках готівки для задоволення матеріальних проблем, не потрудилися ретельно вичитати договори й упіймалися на гачок власної жадоби до грошей. Ситуація типова: бачили очі, що купували, або радше мали бачити, тож тепер нічого. Хоча, президент Ліги захисту прав людини, адвокат Ігор Годецький коментує цю ситуацію з іншої точки зору. Він переконує, що “очі насправді не бачили”, оскільки дуже незначна частина українських позичальників настільки добре володіють специфічною фінансовою юридично термінологією, що могли би раз прочитавши складний для розуміння документ, одразу з’ясувати для себе його суть.

“Підійдіть і спробуйте до укладення договору попросити надати вам цей документ для обговорення з юристом. Вам скажуть про банківську таємницю, про інтелектуальну власність на цей юридичний документ чи знайдуть інші відмовки, вам не нададуть примірник такого договору. Більше того, вам не дадуть можливість внести у нього зміни – це буде рівнозначно тому, що ви не отримаєте кредит. Підхід до договору у стилі “що ти підписав, за те маєш і відповідати” може бути справедливим у випадку коли громадянин Петренко із громадянином Сидоренко підписали договір. У такій ситуації справді, що написав, за те і відповідатимеш. Коли ж споживач укладає договір з банком, підприємством, то банк як фінустанова має нести відповідальність за відповідність такого договору нормам чинного законодавства. Питання не у проблемі з кредитами, а питання стоїть у тому, що коли порівняно легко повертати кредити, люди не замислюються над тим, чи варто довіряти фахівцям, які надають їм ці послуги, бо вважають, що їх послуги будуть кваліфікованими і будуть відповідати нормам законодавства. І ситуація зміниться тільки у тому разі, якщо той, хто зобов’язаний відповідати, буде нести цю відповідальність”, - пояснив І.Годецький.

А невідповідність чинному законодавству кредитного договору цього киянина, як і невідповідність аналогічних кредитних договорів інших споживачів, за його словами, полягає хоча би у тому, що позичальники мають право повертати валютні кредити гривнею, оскільки заплати вони отримують у гривнях. І якби банки виконували цю норму, більшість їх клієнтів, яким не пощастило взяти валютні кредити, не потрапили б у ту фінансову халепу, в яку їх штовхнула криза.

“Жоден з договорів жодного банку не відповідає вимогам діючого законодавства. 90% договорів укладаються виключно у валюті, хоча чітко сказано, що у валюті можуть укладатися лише ті договори, які є закордонними. Більше того, згідно із нормами законодавства, за договорами, укладеними в еквіваленті, платежі на території України мають здійснюватися у гривні. Крім того, банк не може нав’язувати страховика майна, якщо він не надає позику на страхування і клієн сплачує страхування з власних коштів, адже нав’язаний банком страхових може бути недобросовісним. Але часто банки саме так і роблять. Сьогодні не треба йти у банк з юристом, треба приходити, брати кредит, на мою думку, а коли гроші уже вас у кишені, йти до суду чи до державних установ і вимагати зміни умов договору”, - пояснив І.Годецький.

Юридичні двозначності

Столичному відділенню “Укрсиббанку”, з яким сьогодні судиться споживач, управління захисту прав споживачів направило припис із вимогою привести у відповідність із нормами діючого законодавства ті пункти договору, які оскаржує позичальник. Якщо ж банк проігнорує пораду держструктури, то, за оцінкою юристів, киянин може розраховувати на перемогу у суді, оскільки закон на його боці. До речі, у “чорному списку” столичних захисників прав споживачів, на які здебільшого скаржаться позичальники і власники депозитів, окрім названого банку значаться “Правексбанк”, “Надра Банк”, “Промінвестбанк” та інші. За майже півроку роботи управління направило ряду банків порядка 30 приписів з рекомендацією усунути порушення у роботі. “Більшість з них була банками задоволена. Загалом, банки погодилися на норми приписів щодо неправомірного одностороннього підвищення відсоткової ставки по кредиту”, - повідомив С.Кияниченко.

Щоправда в “Укрсиббанку” цю публічну перевірку сприйняли як невдале піар-шоу, підкреслюючи, що ні у самому кредитному договорі, ні в подальшому обслуговуванні цього кредиту банк не порушив законодавчих норм.

“Нам озвучили неоднозначні зауваження, які, опираючись на діюче законодавство, можна трактувати по-різному. Ці зауваження не несуть серйозних юридичних наслідків взагалі і тим паче для клієнта. Нам дорікають, що ми занадто вимогливі у кредитному обслуговуванні. Але якщо банк не буде вимогливим і принциповим в одному напрямку своєї роботи – у кредитуванні – він не зможе виконувати свої зобов’язання і перед вкладниками – у обслуговувані депозитів”, - пояснила начальник відділу класу “А” АКІБ “Укрсиббанк” Іванна Запорожець. Вона додала, що “Укрсиббанк” одним з перших в Україні пішов на масову реструктуризацію кредитів і підкреслила, що засновники банку пішли навіть на те, аби збільшити уставний фонд на 3,2 млрд. грн. “з метою створити якомога комфортніші умови для клієнтів банку”.

За словами І.Запорожець, проблема сучасного банківського кредитування полягає у тому, що більшість кредитних договорів, які сьогодні оскаржуються, складалися у 2006-2007 роках. З того часу до діючого законодавства було внесено ряд змін і тепер споживачі, зіткнувшись з труднощами у погашенні кредитів, керуючись новими можливостями, передбаченими законодавством, намагаються оскаржити “кабальні”, на їхню думку умови кредитування.

Перевірки столичних банків триватимуть – обіцяють в Головному управлінні з питань захисту прав споживачів КМДА. А згодом фахівці цієї структури мають намір перевірити і страхові компанії, скарг на дії яких останнім часом побільшало. Споживачам юристи управління радять не намагатися боротися “з вітряками” самотужки, тим паче, якщо є підстави вважати, що їх права порушено, а звертатися у спеціальні держструктури, де їм нададуть фахову допомогу. Актуальною така допомога залишатиметься до того часу, поки держава дозволятиме трактувати закони...

УНІАН в Google News