ІНВЕСТОРИ РОЗПОВІЛИ, ЧОМУ БОЯТЬСЯ УКРАЇНИ

"Ми не благодійна організація, а комерційний банк"… «Прозорість, стабільність, передбачуваність і верховенство права - чотири кити, на яких має базуватись інвестиційна політика»…

"Ми не благодійна організація, а комерційний банк. Тому ми повинні впевнитися, що позичальник фінансово здоровий та життєздатний, а також що він достатньо прозоро обирає своїх контрагентів"

Про це заявив заступник директора ЄБРР в Україні Грем Хатчисон на Міжнародному інвестиційному форумі в Харкові.

«Прозорість, стабільність, передбачуваність і верховенство права - чотири кити, на яких має базуватись політика України», - зауважив у свою чергу радник правління Європейської Бізнес Асоціації Хорхе Інтріаго. За його словами, інвестори досі пам`ятають податкові пільги, які раптом скасували, а також намагання українського уряду зобов`язати фармацевтичні фірми продавати ліки за цінами попереднього року.

На Міжнародний інвестиційний форум до Харкова приїхало понад 500 учасників з 19-ти країн світу. Представники Кабінету міністрів на форум до Харкова не приїхали...

Європа на фоні України

Слід зазначити, що в Європейському Співтоваристві кожна держава-член встановлює свій національний режим регулювання інвестицій, включаючи управління державними інвестиціями, регулювання умов інвестиційної діяльності і контролю за її здійсненням усіма інвесторами та учасниками інвестиційної діяльності. Натомість держави-члени при цьому дотримуються в своїх діях чотирьох основних цілей спільної політики та діяльності Співтовариства. А саме: забезпечення неспотвореної конкуренції на внутрішньому ринку; сприяння дослідженням та технологічному розвитку; досягнення макроекономічної стабільності, міцних державних фінансів, надійної фінансової системи та сталого балансу витрат; забезпечення збалансованого та стабільного розвитку економічної діяльності та підтримка конкурентоспроможності промисловості.

Європейське Співтовариство та держави-члени здійснюють свою діяльність згідно з принципом економіки відкритого ринку з вільною конкуренцією.

Україна на фоні Європи

Забезпечення сприятливого інвестиційного клімату в Україні залишається питанням стратегічної важливості, особливо в час економічної кризи, від реалізації якого залежать соціально-економічна динаміка, ефективність залучення в світовий поділ праці, можливість модернізації на цій основі національної економіки.

На сьогодні в Україні створено певне правове поле для здійснення інвестиційної діяльності. Зокрема, ця сфера діяльності регулюється низкою законів України, а саме Законом України "Про інвестиційну діяльність", Законом України "Про режим іноземного інвестування", низкою постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, а також Указами Президента України.

Разом з цим, існуючі в Україні перешкоди реалізації пріоритетів формування інвестиційного клімату носять подекуди системний характер і включають правову, економічну, науково-технологічну та фінансову складові.

По-перше, це недосконалість національного законодавства у сфері податкового законодавства, законодавства з питань корпоративного управління та конкурентного законодавства, інвестиційної діяльності, наслідком якої на сьогодні є те, що державна політика зосереджена переважно на розвитку великого бізнесу, що гальмує розвиток підприємницького середовища, зокрема це стосується незбалансованого підходу до надання державної допомоги та преференцій окремим групам господарюючих суб’єктів. Крім того, відсутня ефективна система контролю та моніторингу державної допомоги, конкурентна політика - непрозора та непередбачувана, податкова система – складна, податкове навантаження - суттєве, механізм забезпечення ринкових прав і свобод інвесторів - недієздатний.

По-друге, відсутня стала стратегія розвитку економіки в країні.

Пацієнт скоріше не живий

Таким чином, для вирішення проблем захисту інвестицій в Україні необхідно здійснити комплекс заходів для усунення суттєвих вад, які стримують поліпшення інвестиційного клімату та створення європейського рівня захисту інвестицій в Україні.

А для забезпечення належного інвестиційного клімату необхідно, серед іншого, здійснити адаптацію національного законодавства до законодавства ЄС.  Чекає на «європеїзацію» законодавство в таких сферах як податки, включаючи непрямі, фінансові послуги, правила конкуренції і державні закупівлі… Ці пріоритети, до речі, знайшли своє відображення і в проекті Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, стосовно якої на сьогодні триває переговорний процес.

Проте переговори переговорами, а віз і нині там. Цього року Україна могла б урочисто відзначити 5-річний ювілей Закону України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу». Але публічно про цю програму, ухвалену ще за Президента Кучми, сьогодні публічно навіть і не згадують.

УНІАН в Google News