ЯК МОРЯКИ «АРІАНИ» ПОВЕРТАЛИСЯ В УКРАЇНУ (РЕПОРТАЖ)

6 січня остаточно закінчилась епопея зі звільненням з піратського полону екіпажу судна “Аріана”. 24 українські моряки після більше семимісячного тримання у неволі побачили свої родини...

6 січня остаточно закінчилась епопея зі звільненням з піратського полону екіпажу судна “Аріана”. У цей день 24 українські моряки після більше семимісячного тримання у неволі повернулись в Україну.

УНІАН докладно висвітлював увесь хід подій, пов’язаних із захопленням та звільненням “Аріани”, екіпаж якої повністю складали громадяни України. Балкер здійснював рейс за маршрутом Бразилія – Об’єднані Арабські Емірати – Іран з вантажем 35 000 тонн сої. Судно було захоплене сомалійськими піратами в Індійському океані 2 травня 2009 року у 250 милях від південно-західної частини Сейшельських островів. У результаті довгих переговорів пірати і судновласник спільно з українськими держорганами узгодили суму викупу у розмірі 2,8 млн. доларів, яку було доставлено на судно 10 грудня повітряним шляхом. Відразу після цього пірати залишили судно.

Вже після Нового року, 3 січня, “Аріана” стала на рейді в порту Салала Султанату Оман. Ще через день, після прибуття змінного екіпажу, моряки врешті змогли зійти на берег, а 6 січня вже потрапили в обійми своїх рідних в Одесі. Саме 5 січня в Омані журналісти вперше за весь час полону змогли “на живо” побачити і поспілкуватися з моряками. Про ці два дні ми і хочемо сказати ще декілька слів.

Делегація на чолі із заступником глави Секретаріату Президента Андрієм Гончаруком та головою Служби зовнішньої розвідки Миколою Маломужем відбувала до Салали у вівторок зранку. Мета поїздки – зустріти і повернути українських моряків спецрейсом літака на батьківщину. Журналісти, які супроводжували делегацію, стоячи біля залу офіційних делегацій помітили, що на своєму звичному місці немає також звичного у таких випадках літака з написом “Україна” на борту і зображеним на хвості державним прапором. (Саме такі літаки державного авіапідприємства “Україна” зазвичай обслуговують офіційні поїздки високопосадовців – УНІАН) Згодом з’ясувалось, що цього разу було вирішено організувати чартерний рейс літака приватної авіакомпанії. Ним став лайнер AirBus A320. Одна зі стюардес на питання, яка авіакомпанія обслуговує цей літак, відповіла, що рейс здійснює українська авіакомпанія Windrose, яка орендувала цей лайнер у латвійської компанії SmartLynx. Пізніше вже в Омані журналісти поцікавились у пана Гончарука, чиїм коштом було організовано цей чартер. На це заступник глави СП вкотре зазначив, що рейс спецлітака було організовано за розпорядженням Президента В.Ющенка. «На прохання Президента відгукнулись добрі люди», - сказав А.Гончарук. При цьому він додав, що сума, яка була сплачена за цей чартерний рейс, звісно не є співставною із сумою викупу, який було сплачено за звільнення з піратського полону моряків «Аріани».

Оманське місто Салала зустріло українців сонцем, піском і стриманою привітністю офіційних осіб. Під запашну каву А.Гончарук, М.Маломуж та віце-губернатор цієї оманської провінції Абдула Аль Масід поговорили про необхідність відкриття українського представництва в Омані. Українські посадовці подякували представнику влади Оману за допомогу у вирішенні візово-міграційних питань, необхідних для повернення на батьківщину звільнених з полону піратів моряків. Перед виїздом безпосередньо в порт посол України в Саудівській Аравії Петро Колос передав журналістам прохання оманської сторони не знімати жоден інший портовий об’єкт, окрім самої “Аріани”. Він розповів, що спочатку місцева влада суворо заборонила як таку присутність журналістів в порту Салали. “Нехай приїжджає будь-хто, але тільки не журналісти”, – озвучив позицію оманців посол. Після неодноразових прохань українських дипломатів позицію все-таки було пом’якшено, однак дозволили зняти лише екіпаж “Аріани”, сам балкер і більше нічого. П.Колос пояснив таку обережність оманців тим, що два роки тому через роботу журналістів в цьому порту в Омані зчинився величезний скандал. Тому, аби на майбутнє попередити подібні випадки, оманці вирішили просто: будь-що тут знімати тепер заборонено. Пізніше також з’ясувалось, що і аеропорт, і морський порт в Салалі одночасно є торгівельними і військовими. І це також є однією з причин небажання оманців “світити” свої тутешні об’єкти.

В порту “Аріану” побачили ще здалеку. А точніше її корму з написом Ariana Valetta (Як відомо, “Аріана” здійснювала рейс під мальтійським прапором, Валетта є столицею цієї острівної держави). Члени делегації піднялися на борт судна, натомість журналісти спочатку кинулись знімати плани корабля зовні. Запитав в одного з наших дипломатів: “Так а нам на борт можна?” “Ну йдіть, поки нічого не кажуть”, – кивнув він у бік оманців, які нас супроводжували. На момент прибуття української офіційної делегації в порт на “Аріану” вже піднялися члени змінного екіпажу судна. До речі, грецький судновласник виявився не забобонним і, очевидно, керуючись перш за все критерієм професійності знову зафрахтував повністю український екіпаж. Моряки прибули літаком з Одеси на декілька годин раніше офіційних осіб і вже опікувалися прийомом судна в експлуатацію, оформленням технічної та юридичної документації.

Враження від побаченого на кораблі протягом близько години перебування на ньому встигли змінитися. Адже спочатку гадав, що нас тут ніхто не чекає, що зайвий офіціоз і журналісти зі своїми камерами і фотоапаратами є абсолютно непотрібними для цих і так виснажених людей. Однак після короткого спілкування з моряками здалося, що вони особливо й не переймаються, а наша присутність їх не сильно й напружує. Навпаки, більшість залюбки переповідала на камери вже частково знайомі з попередніх телефонних повідомлень сюжети з їхнього життя у полоні, деякі після цього не без задоволення зауважували, що “це ж моє перше інтерв’ю в житті”. Мабуть, такий піднесений настрій можна пояснити перш за все тим, що абсолютно всі члени екіпажу у своїх відповідях підкреслювали одне: зараз нашим найбільшим бажанням є якнайшвидше повернутися додому. І, незважаючи на всі негаразди, які їм довелося пережити, близькість моменту прибуття додому і зустрічі з рідними безперечно додавало морякам життєрадісності і оптимізму. Від лірики перейдемо до фактажу. Моряки «Аріани» повідомили, що почувають себе задовільно, але остаточні висновки можуть бути зроблені тільки після детального медичного обстеження. Вони розповіли, що всі дуже схуднули, проте на якесь серйозне погіршення здоров`я не скаржаться. За їх словами, якісь інші висновки можна буде зробити вже тільки після медобстеження в Україні. Приблизно те ж саме повідомив і пан Гончарук. Після зустрічі з моряками він повідомив журналістам, що з розмов з медиками і з екіпажем “Аріани” можна судити, що почуваються вони нормально. Також і капітан корабля Геннадій Воронов, й інші члени команди запевнили, що наразі не мають фінансових претензій до судновласника. Зокрема, зварювач «Аріани» Ігор Ладишев сказав, що судновласник дотримав свого слова і виплатив обіцяну зарплату й грошові компенсації в повному обсягу. Моряк відмовився уточнити одержану суму, але сказав, що виплати вже почали надходити.

Відбулась коротка зустріч з українськими посадовцями і екіпаж “Аріани” після семимісячного полону врешті зійшов на берег. Моряків відвезли до готельного комплексу, де для усіх моряків були замовлені індивідуальні номери.

Вранці 6 січня українці поверталися в Україну. Перед відльотом моряки цмулили самі й пригощали інших кенійськими цигарками. Раніше вони вже встигли розповісти, що під час полону їхній раціон складався лише з неперебраного рису, і ще декілька разів за всі місяці полону пірати привозили на борт судна козу. І все. Єдине, що їм дозволяли ще і справді регулярно видавали, так це оці самі досить міцні кенійські цигарки.  

О 12:00 літак під нищівною зливою приземлився в аеропорту Одеси. Моряки спускались трапом, вдягнені у передані ним і вже ледве не традиційні для таких ситуацій камуфляжні куртки. У схожі куртки майже рік тому вдягнули і моряків “Фаїни” після їхнього звільнення з піратського полону.

УНІАН в Google News