Ольга Стефанишина: До впровадження міжнародних закупівель МОЗ було «Міністерством закупівлі». Завдяки цьому нечесні посадовці отримували прибутки, тож не секрет – це була дуже корумпована система

Заступник міністра охорони здоров'я України з питань євроінтеграції Ольга Стефанишина розповіла УНІАН, як МОЗ планує реформувати службу крові та боротися з інфекційними захворюваннями, пояснила, чому нам потрібне Національне закупівельне агентство, та як бюрократія заважає реформам.

Восени 2013 року українці показали всьому світові своє тверде бажання бути разом з Європою. Революція гідності стала беззаперечним доказом народного свідомого вибору євроінтеграції, як зовнішньополітичного орієнтира для України. З того часу минуло майже п’ять років. В очікуванні річниці, УНІАН вирішив розпитати представників виконавчої гілки влади, які безпосередньо відповідають за питання європейської інтеграції, про успіхи та невдачі України на цьому шляху.

На питання кореспондента УНІАН вже відповідав заступник Міністра екології та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції Микола Кузьо, та заступник Міністра юстиції з питань євроінтеграції Сергій Петухов, заступник Міністра інфраструктури України з питань європейської інтеграції Віктор Довгань та заступник Міністра аграрної політики та продовольства Ольга Трофімцева.

Наш наступний співрозмовник – заступник міністра охорони здоров'я України з питань європейської інтеграції Ольга Стефанишина в інтерв’ю УНІАН розповіла, як МОЗ планує реформувати службу крові та боротися з інфекційними захворюваннями, пояснила, чому нам потрібне Національне закупівельне агентство, та як бюрократія заважає реформувати українську медицину.

Мені доводилося чути ствердження, мовляв, тяга до самолікування є частиною української ментальності. Чи справді це так? На вашу думку, чи можна це якось змінювати, апелюючи до європейських практик?

Коли я ще працювала в громадській організації «Пацієнти України», то ми робили певне дослідження. Виявилося, що левова частка українців не звертаються до лікарів, а лікуються самостійно. Втім, це не ментальність, а наслідок обставин, в яких вчора був українець, так була побудована система з дуже слабкою первинною ланкою. Коли пацієнт не знає, що є сімейний лікар або педіатр чи терапевт – він одразу звертається до інтернету, чи радиться зі знайомими, чи вже до спеціалізованих медичних закладів.

Наша мета зараз – повністю змінити цю систему. Ми прагнемо, щоб українці перестали займатися самолікуванням, а знали, що сімейний лікар надасть їм рекомендації, зробить безоплатні аналізи, бо є гарантований пакет послуг, які вже оплатила Нацслужба здоров’я. В Європейському Союзі первинна ланка є основною ланкою медицини. Сімейний лікар, терапевт є своєрідними воротами до лікування людини.

Інфографіка, надана МОЗ

Що ви вважаєте головними перемогами міністерства в контексті євроінтеграції минулого року?

Якщо говорити загалом, то наближення системи охорони здоров’я до Європейського Союзу. Навіть, якщо це не закріплено в якихось конкретних директивах – це є наша ціль.

Минулого року було ухвалено закон про зміну системи фінансування охорони здоров’я, цього року вже створили Національну службу здоров’я і систему, в якій пацієнт заохочується до відвідування фахівця первинної ланки. Ми спостерігаємо активне підписання декларацій із сімейними лікарями. Станом на вересень, підписано вже понад сімнадцять мільйонів декларацій.

Тобто українці нарешті повірили, що у нас є первинна ланка медицини. І це перше, що ми зробили, щоб наблизити українську медицину до європейської.

Звісно, великий успіх України - це державні закупівлі через міжнародні організації. До сорока відсотків коштів додатково ми отримали, по суті, внаслідок економії та цін на ліки, які мають міжнародні організації. Наш досвід визнаний успішним та впроваджується іншими країнами світу.

Нові ліки проти гепатиту С, які МОЗ тепер буде купувати за найнижчу за всю історію державних закупівель ціну, 89 доларів – це також наслідки цієї реформи?

Скорше, поєднання. Це і велика робота, яка була проведена міжнародними організаціями з фармацевтичними компаніями, це і можливість спрощеної реєстрації для ліків, які закуповує держава, і як наслідок – успішні державні закупівлі через міжнародні організації. Бо саме міжнародні організації вели переговори для України з цією компанією-постачальником. Якби у нас не було такої системи державних закупівель, навряд чи змогли б зараз ці ліки за такими цінами закупити.

Стефанішина пояснила, чому нам потрібне Національне закупівельне агентство / фото УНІАН

Вже довгий час йде мова про необхідність створити Національне закупівельне агентство. Навіщо воно потрібно?

До впровадження міжнародних закупівель Міністерство охорони здоров’я було «Міністерством закупівлі». З усіх коштів, які були в Міністерства, це був суттєвий рядок в бюджеті. Завдяки цьому нечесні посадовці отримували певні прибутки з цих закупівель, тож не секрет – це була дуже корумпована система. Плюс, це обтяжувало саме міністерство, яке має формувати стратегічні цілі для держави, писати закони, а не займатися закупівлями. Закупівлі – це суто технічна річ.

Це не означає, що ліки за всіма програмами, за якими їх зараз МОЗ закуповує (сорок одна програма) будуть закуповуватися новоствореною агенцією. Агенція буде закуповувати частину стратегічних національних програм (визначаємо зараз, які саме). А частина програм може бути віддана на програму реімбурсації - відшкодування вартості ліків державою за програмою «Доступні ліки». Також ми зараз аналізуємо всі лікарські засоби та медичні вироби, які закуповуємо. Вони теж будуть реформовані, найімовірніше, вартість багатьох з них може увійти в тариф медичної послуги. Лікарні будуть їх купувати самостійно.

Агенція також буде інструментом для лікарень – механізмом, який дозволяє об’єднувати їхні закупівлі в одну, таким чином, знижуючи вартість завдяки більшим об'ємам замовлення. Вона буде готувати рамкові угоди на кілька років, до яких зможуть долучатися заклади охорони здоров'я. Це дозволить знизити ціни та зменшити адміністративне навантаження прибравши від лікарень не притаманну їм функцію закупівель. Окрім того буде створено так званий електронний каталог, у якому лікарні, як в онлайн магазині зможуть бачити ціни на ті чи інші ліки або медвироби й одразу замовляти їх собі з доставкою.

Коли варто чекати оголошення про конкурс на посаду голови агентства? Кого б ви хотіли бачити на посаді голови?

Концепція про створення закупівельного агентства була ухвалена рік тому, ще до того, як були ухвалені закони про медичну реформу. Тож зараз вже в рамках реформи ми вносимо деякі зміни.

Надзвичайно важливо, щоб на конкурс подавалися фахівці, які, по-перше, розбираються в закупівлях, а, по-друге, без корупційного шлейфа. Від того, хто очолить цю агенцію, буде багато залежати для України. Ми не маємо права повернутися до колишніх корупційних схем.

Місяць тому відбулася робоча зустріч в Антимонопольному комітеті, де обговорювався спільний проект методичних рекомендацій МОЗ і Міністерства економічного розвитку, розроблених на виконання рекомендацій АМКУ. Тезово поясніть, до чого прийшли? Як це вплине на закупівлі лікарських засобів?

Отже, у нас зараз є державні закупівлі, які МОЗ здійснює через міжнародні організації. А є місцеві закупівлі, в яких, за результатами роботи контролюючих органів виявлена низка можливостей для зловживань. Наприклад, якщо зараз порівняти ціни закупівель, проведених міжнародними організаціями та тих закупівель, що відбуваються в різних регіонах України, то різниця на один і той самий препарат може сягати в чотириста відсотки. Навіть в існуючій системі публічних закупівель через Prozorro є недоліки, і ми хочемо їм запобігти. Також є питання щодо умисного звуження конкуренції, внаслідок формування специфічних техзавдань «під виробника».

І от ми разом з Міністерством економічного розвитку прописали рекомендації, які превентивно дозволять уникнути зловживань саме в системі публічних закупівель ліків на місцевому рівні. Рекомендації, які базуються на апробованих міжнародних практиках. Наприклад, щодо необ’єднання лотів між собою - це забезпечить розширення конкуренції, запобігатиме корупції та завищенню цін закупівель.

Окрім того, вже з наступного року українські медзаклади почнуть закуповувати медичні вироби за визнаним у розвинених країнах уніфікованим класифікатором – GMDN. Це спростить процес закупівель, унеможливить корупцію і в результаті лікарні зможуть купувати більше необхідних якісних матеріалів, інструментів, імплантів та медичного обладнання.

Стефанішина розповіла, як МОЗ планує боротися з інфекційними захворюваннями / фото УНІАН

МОЗ нещодавно опублікувало для обговорення новий законопроект «Про систему громадського здоров’я». Чому він потрібен і що пропонує в контексті євроінтеграції?

В нашій країні термін «громадське здоров’я» – це взагалі щось незрозуміле для пересічної людини. А, по суті, це профілактична медицина. Ми хочемо сфокусуватися на запобіганні хвороб (як інфекційних так і неінфекційних), розробити програми скринінгів для населення та визначити механізми оперативного реагування на надзвичайні ситуації (наприклад спалахи).

Раніше медицина більше концентрувалися вже на наслідках – тобто на виявленні хвороб та їх лікуванні. Плюс, раніше в системі нагляду за санітарним та епідеміологічним благополуччям діяла Державна санепідслужба (в народі її називали «санстанція»). Вона встановлювала певні норми та стандарти, контролювала їх виконання, накладала штрафи. Механізм був, відверто кажучи, непрозорим. Після ліквідації Держсанепідслужби корупційна ланка була усунена, проте виник дисбаланс у здійсненні таких заходів.

Візьмемо простий приклад – ботулізм. В європейських країнах такої кількості випадків не має, а у нас ботулізм влітку – це вже майже норма. Виникають домашні та сімейні вогнища хвороби, люди інфікуються і навіть помирають. Одним із важливих складових лікування ботулізму є застосування лікувальних сироваток, які з 2018 року розпочав закуповувати МОЗ (довідково – до цього їх закуповували за кошти місцевих бюджетів). Але чому ботулізм виникає? – Бо люди споживають в їжу, продукти неналежної якості або такі, що не пройшли відповідної перевірки. Для усунення такої проблеми має існувати уповноважений орган, який контролюватиме процес виробництва та якість харчових продуктів.

Цим законом ми встановлюємо рамочні розмежування повноважень – МОЗ має формувати вимоги до виробництва та зберігання харчової продукції, місцева влада на підставі таких правил видаватиме ліцензії для здійснення діяльності, а Держпродспоживслужба (центральний орган виконавчої влади підпорядкований Міністерству аграрної політики) перевірятиме дотримання цих вимог у процесі виробництва. Тобто закон має на меті впорядковувати функції та відповідальність всіх органів та представників влади, які дотичні до системи громадського здоров’я. Далі плануємо затвердити підзаконні акти з чіткими правилами та інструкціями до дії.

Читала, що загалом в медицині, в контексті євроінтеграції, маємо зобов’язання в певних блоках – протидія розповсюдження тютюнопаління, безпека крові, трансплантація, боротьба з інфекційними захворюваннями, фітосанітарні заходи. Хотілось би більше обговорити поточний стан справ по кожному блоку…

Що стосується контролю над тютюном, то ключовим завданням для виконання Угоди про асоціацію є прийняття законопроекту №2820, який ще три роки тому був рекомендований до розгляду у першому читанні, але і зараз знаходиться у профільному комітеті Верховної Ради з питань охорони здоров’я. Законопроект вносить зміни у правила маркування пачки сигарет - запроваджує більші та ефективніші графічні попередження, забороняє використання смакових добавок та ароматизаторів у сигаретах, запроваджує визначення та норми регулювання за електронними сигаретами і запроваджує нові стандарти звітності тютюнових компаній, які присутні на ринку України.

Загалом ці норми не потребують жодних витрат з держбюджету, а їх ефективність визнана в ЄС. Законопроект був зареєстрований в травні 2015 року, і ось вже три роки блокується в парламенті. Тож сподіваємося, що восени голова Верховної Ради поставить його у порядок денний, і хоча б в першому читанні законопроект буде прийнято. МОЗ зацікавлене та готове долучатися для ефективного доопрацювання законопроекту до другого читання.

Стефанішина розповіла, як бюрократія заважає реформам / фото УНІАН

Ви стикалися із спротивом від тютюнових корпорацій?

Я особисто – ні. Але це спостерігається на тих етапах, які від нас не залежать. Ми розуміємо, що в профільному комітеті Верховної Ради не просто так ці закони блокуються. Певно, це пов’язано з тим, що тютюнові компанії проти.

А взагалі, що можете сказати, про спротив в парламенті змінам, які просуває МОЗ?

Певний спротив окремих комітетів і народних депутатів, які насправді не хочуть змін в медичній системі, ми бачимо. Цей спротив йде від тих, хто хоче зберегти статус-кво в медицині, продовжити використовувати її задля власного прибутку. Закон про зміну фінансування охорони здоров’я, який покращує взагалі систему охорони здоров’я, прийнято. Але ми всі пам’ятаємо, що дуже важко він йшов минулого року. Пам’ятаємо позицію голови профільного комітету Ольги Богомолець - проти цього закону. Тож ми дуже вдячні тим депутатам в комітеті, які нас підтримали.

Перейдемо до питання безпеки крові. Які маємо зобов’язання, що вже зробили?

Щодо безпеки крові у нас є кілька зобов’язань перед Європейським Союзом. Міністерство охорони здоров’я підготувало стратегію щодо створення національної системи крові. Вона перебувала на громадському обговоренні, а зараз все ще на погодженні в Міністерстві фінансів. Наша задача – змінити систему таким чином, щоб компоненти крові, які в Україні заготовляють, зберігають і застосовують для лікування пацієнтів, були якісними, безпечними та доступними. Зараз цього немає, попри те, що в країні нараховується близько чотириста станцій, Центрів крові та відділень переливання крові. І коли умовному пацієнту потрібні препарати крові, то родичі або лікарі починають самостійно шукати донорів.

Зараз система хаотична, її плануємо врегулювати та контролювати. Зауважу, у деяких регіонах є достатні запаси компонентів крові, проте система радше працює для себе, а не для пацієнта чи лікаря. Ми чітко розуміємо, що такої кількості відділень трансфузіології не потрібно. Зібрана кров має перевірятися і зберігатися в контрольованих державою центрах з якісним тестуванням, належним маркуванням та відповідними умовами для зберігання (на жаль мусимо констатувати, що нам далеко до європейських стандартів).

За два роки, коли запрацює реформа на вторинній та третинній ланці охорони здоров’я, послуга з застосування компонентів крові повинна стати частиною пакету державних гарантій, таким чином Національна служба здоров’я встановлюватиме тарифи на надання такої послуги. Лікарні будуть закуповувати препарати крові в установах служби крові, які будуть об’єднані єдиною автоматизованою системою задля ведення реєстру донорів та комунікації з ними, до прикладу, оповіщення про потребу чи запрошення на консультацію, контролю компонентів крові та в цілому відслідковування шляху крові і можливих наслідків після переливання.

Сьогодні немає єдиного електронного реєстру донорів. Створити його – це теж наша задача. Крім того, стратегія націлена на те, щоб донорство було зрозумілим для населення, престижним, добровільним, максимально безоплатним та регулярним.

Наше завдання – оцінити центри крові, які існують, щоб зрозуміти загалом ситуацію в країні, зазначила Стефанішина / фото УНІАН

Читала, що наприкінці травня в Україні розпочалась самооцінка закладів переливання крові. Вже є перші результати?

Ця самооцінка охопила частину центрів в близько половині регіонів. Наше завдання – оцінити центри крові, які існують, щоб зрозуміти загалом ситуацію в країні. Поки нам важко навіть розрахунки зробити, скільки нам потрібно коштів для реформування системи крові, тож ми почали з самооцінки. Потім буде глибша оцінка функціонування системи крові. Сподіваємося, що ЄС допоможе в цій самооцінці, а потім і в реформі. Результатів ще немає, перші очікуємо восени.

Критерії, за якими відбувається самооцінка – це стандарти якості та безпеки заготівлі, тестування, переробки, зберігання і розподілу донорської крові та її компонентів; стандарти та специфікації Співтовариства щодо системи якості для пунктів заготівлі крові та поточні практики, які існують в установі системи крові.

Паралельно ми запустили процес інспектування центрів крові з метою оцінити потужності, які існують, щоб зрозуміти загалом ситуацію в країні. Поки нам важко навіть фінансові розрахунки зробити, та зрозуміти скільки нам потрібно коштів для реформування системи крові і чи можемо ми оптимізувати її. Саме тому ми почали з аналізи. Потім буде глибша оцінка функціонування системи крові. Сподіваємося, що ЄС допоможе нам в цьому, а потім і в реформі. Результатів обох оцінок ще немає, перші очікуємо восени.

В своєму блозі Ольга Богомолець повідомила, що готується законопроект «Про донорство крові». Міністерству є, чим відстоювати свої позиції?

Працівники Центру громадського здоров’я МОЗ України приймали активну участь в засіданнях робочої групи при Комітеті, яка опікується розробкою цього законопроекту. За дорученням Міністерства вони там відстоюють положення, які ми визначили в стратегії, що напрацьована разом з міжнародними експертами, в тому числі із Європейської Комісії.

У нас повністю забезпечені програми лікування СНІДу і туберкульозу, повідомила Стефанішина / фото УНІАН

…оскільки раніше в цьому ж тексті пані Богомолець стверджує, що дії МОЗ «не залишають українцям шансів на порятунок…», навряд чи цей законопроект буде відповідати стратегії Міністерства.

Ми не дуже звертаємо увагу на звинувачення голови комітету, а хочемо працювати з документами. Коли побачимо проект закону, будемо розуміти, наскільки в ньому відображена Стратегія. А ми будемо відстоювати саме те, що написано в тексті Стратегії, бо це відповідає принципам Європейського Союзу.

Наступний блок – трансплантація. Закон у нас вже є, що ще треба?

Так, закон, який стосується трансплантації, і від якого залежить виконання наших зобов’язань перед ЄС, нарешті був ухвалений. Також у нас уже є дорожня карта імплементації закону. Маємо до кінця року визначити центральний орган влади, який буде координувати й, власне, здійснювати цю діяльність. Крім того, і це дуже важливо, потрібно створити ЄДІСТ (Єдину державну інформаційну систему трансплантації), яка об’єднуватиме 9 реєстрів, серед яких реєстр донорів (в тому числі довгоочікуваний реєстр донорів кісткового мозку), пацієнтів, трансплант – координаторів та інші. Зараз пишемо технічне завдання, та Положення про ЄДІСТ щоб така система запрацювала. Встановлення порядку та форм документів щодо надання згоди донора на вилучення у нього анатомічних матеріалів, проведення інформаційних кампаній на формування суспільного усвідомлення що донорство рятує життя, та багато інших кроків, які зараз робить міністерство, з часом призведе до створення в Україні дієвої системи трансплантації.

Поговорімо про боротьбу з інфекційними захворюваннями. На чому зосереджене МОЗ в цьому блоці?

Дуже велика робота в цьому напрямку ведеться і міністерством і пацієнтськими організаціями. У нас повністю забезпечені програми лікування СНІДу і туберкульозу. А лікування цих хвороб – це і є профілактика. Бо люди, які отримують антиретровірусну терапію, не заражають інших. Зараз ми будемо підвищувати доступність тестування, щоб виявляти випадки на ранніх стадіях хвороби.

Як ми вже згадували, дуже великий прорив у нас стався у лікуванні гепатиту С. Очікуємо, що тепер набагато більше людей зможемо врятувати. Бо гепатит С – виліковний. Гепатит С виліковний тому ВООЗ рекомендує впроваджувати програми елімінації цієї хвороби, вірю що ця проблема і зникне з статистичних даних системи охорони здоров’я України.

Ми суттєво зацікавлені у змінах та прийнятті вакцинації. Вакцинації є найдієвішим методом профілактики ряду інфекційних хвороб. На жаль, маємо дуже низький рівень охоплення вакцинацією населення, до речі, ми це обговорювали на останній зустрічі з представниками Євросоюзу. Для України це один із пріоритетів – підвищити рівень імунізації населення, і показати європейським країнам, що Україна є безпечною.

У нас зараз є всі вакцини, відповідно до календаря щеплень. Вже припинилися перебої з постачанням, які почалися в 2014 році до введення міжнародних закупівель. Цього річ Уряд затвердив трирічне планування закупівель вакцин, і розрахунки у нас зараз відбуваються, відповідно до методики ВООЗ і Дитячого фонду ЮНІСЕФ. Очікуємо, що у нас не буде проблем з вакцинами у державних лікарнях. Зараз важливо, щоб люди приходили вакцинуватися.

Ви знаєте, що у нас в Україні спалах кору – в усіх державних поліклініках зараз є вакцини, ми закликаємо всіх вакцинуватися, і навіть прийняли рішення про використання закуплених вакцин для щеплень дорослого населення з груп ризику (медичні працівники, працівники освітніх закладів, представники силових структур, студенти без обмеження віку, – УНІАН).

Фітосанітарні норми, що з ними?

Є певні норми Європейського Союзу, які встановлюють, який рівень забруднюючих речовин (нітратів, пестицидів) може бути в харчових продуктах. Наша задача – гармонізувати наші нормативи з нормативами ЄС. При цьому міністерство працює в напрямку захисту інтересів як вітчизняного споживача так і створюючи умови для українського виробника щодо безперешкодного експорту продукції. Така робота проводиться зараз спільно з Держпродспоживслужбою, Мінагрополітики Це нині робиться на рівні наказів міністерства, у нас вже є проекти, які на стадії обговорення з центральними органами влади.

В роботі також наказ по маркуванню харчових продуктів, мета якого - це щоб інформація на упаковках була повною та зрозумілою для споживача.

Також будемо приймати європейські норми додавання вітамінів, мінералів та інших речовин до харчових продуктів, що також дасть змогу вітчизняним виробникам легше експортувати свою продукцію, адже вона повністю відповідатиме європейським нормам.

Наступного року будемо займатися безпечністю упаковок для харчових продуктів, щоб ті, потенційно небезпечні речовини, які у них містяться, не потрапляли у організм людини.

Яким чином підвищувати рівень регіональної підтримки євроінтеграційних реформ?

Не думаю, що лише питання Угоди про асоціацію буде важливим для регіонів. Для них більш важливі якісь прикладні речі, треба суть доносити. По вакцинації, наприклад, ми запровадили наради з представниками областей. Збираємося в міністерстві кожного тижня кількома областями і обговорюємо проблеми та рішення.

Що є спільним для регіонів - що їх хвилює, що є незрозумілим в роботі міністерства?

Коли вони приїжджають до нас, ми практично пояснюємо якісь зміни, тож, їм стає легше це робити.

Також багато важливих речей самі виявляємо. Наприклад, по регіонах розподіл вакцин був нерівномірний – мали в Києві та Київській області тисячу доз, а в Харківський – сорок тисяч. Але Харківська не хотіла ділитися, бо боялися, що у них самих не лишиться. Ми їм казали: «не хвилюйтеся, буде постачання за місяць, вам вистачить...». Зараз ми спростили цю систему. Якщо в якійсь області є надлишок вакцин або ліків, а в іншій області їх не вистачає – вони між собою можуть обмінятися, навіть не питаючи МОЗ (нам просто повідомляють). Або ми можемо директивно перерозподіляти той чи інший лікарський засіб.

Або наприклад, питаємо – чому у вас такий низький рівень охоплення вакцинацією? Кожна область має якісь причини, і про деякі з таких причин ми навіть не могли здогадуватись, що таке може бути...

Наприклад?

Наприклад, кажуть: «По туберкульозу у нас є вакцина, в якій є десять доз. Не застосовуємо одну дозу з десяти, які є в пакуванні, чекаємо, поки народиться десять дітей. Бо хвилюємося, що нам не вистачить, прийде перевірка, ще щось…».

Ми їм пояснюємо, що вакцин досить, не треба економити. Коли у вас є дитина, яку треба провакцинувати – робіть це. Є певний відсоток можливих втрат. Ви можете не використати частину вакцини – ми це врахували в розрахунках…

Ось такі технічні речі вони не розуміють – ми пояснюємо, розвінчуємо міфи, проводимо регулярні наради з регіонами.

Зараз Міністерство знаходиться в процесі трансформації, і ми все ще шукаємо людей до нового Директорату громадського здоров’я / фото УНІАН

Оцініть ефективність «Центру громадського здоров’я». Ви задоволені?

Центр громадського здоров’я покликаний бути імплементатором всіх політичних ініціатив Міністерства охорони здоров’я, стосовно громадського здоров’я. Це стосується і системи служби крові, інфекційних і неінфекційних захворювань.

Робити будь-які оцінки ще зарано, бо Центр був нещодавно переформатований, прийшов новий керівник. Але можу сказати, що для нас це дуже корисний ресурс. Центр виконує велику частину технічної роботи. Наприклад, якщо говорити про вакцинацію, то розрахунки щодо трирічного планування робив для нас саме Центр. Також за їхньої підтримки ми розробляли стратегію створення національної системи крові, проект закону по громадському здоров’ю.

Беручи до уваги, що зараз Міністерство знаходиться в процесі трансформації, і ми все ще шукаємо людей до нового Директорату громадського здоров’я – для нас дуже важливо мати партнера, який виконує частину технічної роботи.

Що МОЗ не вдається зробити в контексті наших зобов’язань перед ЄС?

Я не буду казати, що міністерству не вдається, бо не все від нас залежить. Але хочу сказати – близько року МОЗ не мало профільного заступника з питань євроінтеграції, що, звісно, вплинуло на виконання роботи. Втім, за останні півроку нам вдалося підвищити рівень виконання роботи з чотирьох до двадцяти чотирьох відсотків (згідно з Урядовим Звітом про виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом у 2017 році, у сфері громадського здоров’я прогрес виконання планової роботи – 4%, – УНІАН). Очікуємо, що до кінця року цей відсоток буде ще більшим. Бо у нас уже є певний прогрес.

Я бачу проблеми з виконанням наших зобов’язань по тютюну, але це залежить від парламенту. Все інше – технічні складнощі, така наша робота. Наприклад, кілька місяців ми не можемо погодити стратегію по створення національної системи крові, бо Міністерство фінансів нам не дає рекомендації. Але це просто бюрократична процедура, вона займає певний час. Впевнена, що ми дійдемо консенсусу і у вересні ухвалимо концепцію.

Якими в євроінтеграційному контексті є короткострокові плани МОЗ? Які зобов’язання перед ЄС Україна має виконати цього року?

Ухвалити стратегію створення національної системи крові, накази щодо фітосанітарних заходів. Визначити орган, який буде відповідати за трансплантацію, розпочати створення електронної системи по трансплантації. Будемо сподіватися, що нам вдасться ухвалити закон про громадське здоров’я, розпочати реформу державних закупівель і створити агенцію закупівель.

Ірина Шевченко

УНІАН в Google News