В Києві карети швидкої допомоги та інший медичний автотранспорт обслуговує комунальне підприємство «Київмедспецтранс» / фото УНІАН
Непомітні гвинтики системи. Хто і як обслуговує медичний автотранспорт столиці
08:00, 31.07.2019
17 хв.
Київ – одне з трьох українських міст, яке ще має спеціальну автотранспортну організацію для щоденного і цілодобового обслуговування всіх комунальних медичних закладів столиці – «Київмедспецтранс». Щоб побачити їхню роботу зсередини, УНІАН навідався на підприємство.
Потреба в невідкладній медичній допомозі не обирає час та місце. Людині може стати зле о четвертій ранку, на Новий рік чи в день виборів, і дзвінок на «103» переважно екстрений. Однак, крім професійності лікаря швидкої, здоров’я та нерідко чиєсь життя залежать від сув’язі інших факторів. Зокрема, «карета» швидкої має швидко приїхати на виклик, попри трафік чи якісь інші об'єктивні причини. Тобто, потрібен фаховий водій, справний транспорт і елементарно – достатня кількість пального.
Зазвичай, на ці «дрібниці» мало звертають увагу. Тому не всім відомо, що, наприклад, в Києві карети швидкої допомоги та інший медичний автотранспорт обслуговує комунальне підприємство «Київмедспецтранс». Організація має приміщення у двох столичних районах – в Оболонському (Куренівська 16В), і в Шевченківському (Дегтярівська 25). Друге приміщення майже повністю дублює перше, маючи такі ж робочі ділянки, але в меншій кількості.
На Куренівській організація займає чималу п’ятиповерхову будівлю. На першому поверсі розмістилися ремонтні майстерні та диспетчерська служба. На трьох поверхах вище – так звані каретні стаціонари, де зберігаються автомобілі в міжзмінний період, а також транспортний резерв. На п'ятому поверсі – адміністрація. Підприємство займає майже три гектари. Навколо нього – типова промзона.
Відео дня
…Кореспондента та фотографа УНІАН зустрічають на стоянці поруч із головним входом заступник керівника з експлуатації транспорту «Київмедспецтрансу» Володимир Кушнір та головний інженер Микола Качан. Наступні кілька годин вони – наші екскурсоводи підприємством. Головний вхід будівлі в цей час саме ремонтують, тому заходимо крізь ворота.
Дізнаємося, що більшість залучених в обслуговування автомобілів підрозділів працюють цілодобово, без вихідних чи свят. Загалом на підприємстві - понад півтори тисячі працівників сорока восьми різних професій, є навіть власний коваль. «Певні агрегати для автомобілів потребують впливу молоту, і у нас це робить підготовлена людина», – підкреслює Володимир Кушнір.
Наша перша зупинка – дільниця технічного контролю, де механіки перевіряють на справність автомобілі перед виїздом «на лінію» в медичні установи, після повернення, а також під час перезмінки. Позмінно, але цілодобово тут працює дві людини. Коли виявляють якусь несправність, виписують відповідну заявку та відправляють автомобіль на ремонт.
На дільницю підходимо під час первинного огляду карети швидкої, де саме набиває мозолі контрольний майстер, механік Володимир Васильківський. На годиннику – чверть на одинадцяту, а для майстра це вже вісімнадцятий автомобіль: «Зараз перевіряю ті, що повертаються з «добових» [змін]».
Його долоні в мазуті, тому для рукостискання чоловік подає зап’ястя. Майстер дозволяє спуститися до свого робочого «приміщення», розташованого під автомобілем, попереджаючи: «Тільки ви акуратно, бо в чистому одягу».
Механік Володимир Васильківський перевіряє автомобіль / фото УНІАН
В даній кареті механік вже знайшов невеличку несправність (впав датчик), тож буде виписувати, як сам каже, - «заявочку». За його спостереженнями, через роботу в посиленому режимі в автомобілях швидкої допомоги найчастіше або перегорає лампочка ближнього світла, або перестає працювати «мигалка». Ці несправності фіксує регулярно.
Щодня механіки перевіряють близько ста автомобілів. «У святкові дні чи, наприклад, на вибори можемо більше, до двохсот», – додає Васильківський. Але це мова йде тільки про автомобілі, які виїжджають з території організації вдень. Тоді як більшість автомобілів (особливо карет швидкої) чергують цілодобово, повертаючись для огляду вже вночі, коли кількість викликів зменшується. На добу у Києві здійснюють чергування близько п’ятисот автомобілів «Київмедспецтрансу».
За кілька хвилин на дільницю техконтролю приїздить наступна карета швидкої допомоги. З нами вітається фельдшер виїзної бригади Сергій Ліфанов. Розповідає, що щойно були на виклику. Доїхали за сім хвилин, але пацієнта на місці не було. «Мабуть, п’яненький якийсь, встав і пішов собі», – міркує Ліфанов, посміхаючись.
Свого часу лікар працював ще на старих «рафіках», а ця карета ще зовсім нова. Міська влада придбала двадцять п’ять таких автомобілів у поточному році. Фельдшер зазначає, що в них краще освітлення та багацько обладнання. Але ноші для хворого однаково розмістили не дуже зручно для огляду хворого – зліва. Тобто, лікарю «не під праву руку».
Ліфанов дозволяє нам оглянути автомобіль зсередини. Щоранку перед зміною він особисто перевіряє наявність обладнання. Перед цим те саме робить старший фельдшер на підстанції. «Коли автомобіль треба відправити на технічне обслуговування після зміни або на ремонт, то бригада не стоїть і не п'є каву, а пересідає на резервний транспорт», – пояснює Ліфанов.
Лікарі постійно працюють, змінюються тільки автомобілі / фото УНІАН
Заступник керівника з експлуатації транспорту «Київмедспецтрансу» Володимир Кушнір наголошує: всі транспортні процеси починаються з диспетчерської – серця організації.
Диспетчерська «Київмедспецтрансу» працює в цілодобовому режимі, постійно тримаючи зв'язок з диспетчерською Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва.
Диспетчер завжди в курсі, якщо потрібна заміна автомобіля. На початку робочого дня всі водії отримують від диспетчера дорожній лист з необхідною інформацією про маршрут, кількість робочих годин, палива тощо. Без диспетчера водії роботу не почнуть.
Всі водії карет швидкої – це працівники «Київмедспецтрансу», а не медичних закладів міста. Загалом у штаті підприємства 1176 водіїв, які керують усім транспортом на балансі, а не тільки автомобілями швидкої допомоги. Але на карети швидкої допомоги беруть тільки водіїв 2-го або 1-го класу.
Всі новоприбулі співробітники проходять обов’язкове, зазвичай, тижневе стажування. Бо робота з медичними працівниками – це велика відповідальність. Плюс, наприклад, на каретах швидкої діє важлива вимога – вміння вкластися в ліміт прибуття швидкої на екстрений виклик – до десяти хвилин. У розмові з УНІАН Володимир Кушнір визнає, що через об’єктивні причини це вдається не завжди. Трафік в Києві насичений, десь постійно йдуть ремонті роботи, і культура водіїв не дуже висока – швидку пропускають не завжди. «Але наші водії намагаються зробити все, щоб довести медичний персонал якнайшвидше. Ось фельдшер вам сказав, що вони за сім хвилин доїхали», – додає він.
В умовах великих мегаполісів водійська майстерність особливо важлива. Треба пам'ятати розміщення вулиць, знати, як під'їхати до будинків. Ці знання відчутно зменшують час прибуття карети на виклик.
Всі транспортні процеси починаються з диспетчерської / фото УНІАН
Після первинного огляду механіками, перед будь-якими ремонтними роботами або технічним обслуговуванням, весь транспорт обов’язково направляється на мийку, яка працює цілодобово. На цю дільницю йдемо і ми. Перепитуємо тимчасових «гідів», чи виправданий настільки не економний підхід до витрат води. «Розумієте, тут питання не економії води. За санітарними нормами автомобіль швидкої медичної допомоги треба мити. Від цього залежить здоров’я людей», – відповідає Володимир Кушнір.
Тим часом, головний інженер організації Микола Качан показує на дві німецькі портальні мийки для великогабаритних і для легкових автомобілів, завдяки яким вода використовується доволі економічно. Вартість кожної мийки – 2 млн 200 тисяч гривень.
Якщо у механіка не було зауважень до технічного стану автомобіля, то після мийки таке авто відганяють в закриті ангари на території підприємства або каретні стаціонари на поверхи вище. Ми, у свою чергу, переходимо до наступної майстерні – дільниці діагностики, де майстер саме робить геометрію коліс на комп’ютерному стенді. «Якщо геометрія коліс не відповідає параметрам, це призводить до багатьох неприємних наслідків. Шини швидше зношуються, автомобіль їде на великих швидкостях нестійко», – пояснює Качан.
Таке регулювання автомобіль має проходити після кожних 20-ти тисяч кілометрів. Для карет швидкої медичної допомоги, за словами інженера, це, приблизно, кожні три місяці.
Окрім комп’ютерної діагностики, в цьому павільйоні можна детальніше перевірити справність автомобіля, якщо, наприклад, водій заїхав на канаву. А в літній період тут заправляють кондиціонери в автомобілях фреоном на спеціальному обладнанні вартістю сто тисяч гривень. Таких апаратів у підприємства два. «Ви нам відкрито вартість називаєте, не боїтеся, що вкрадуть ваш апарат?», – жартуємо. «Ні, це виключено. У нас неможливо вкрасти. По-перше, камери та якісна охорона. По-друге, у нас в місті дуже порядні люди», – з посмішкою відповідає головний інженер.
«Автомобіль, як людина. Не будеш «годувати» – довго не протягне», – переконаний Микола Качан / фото УНІАН
Також «Київмедспецтранс» має власний паливно-заправний комплекс. Запасів резервного палива вистачить на двадцять діб для роботи всіх автомобілів на балансі організації (694 одиниці). Окрім того, всі автомобілі можуть заправлятися в місті за талонами, які підприємство організовано закуповує після тендерів. Тут також передбачений свій резерв – дев’яносто діб. Тобто, протягом трьох місяців автомобілі підприємства за цими талонами зможуть заправлятися у місті, хай би що не трапилося.
Окремо підприємство надає деякі платні послуги для громадян. Так, з 2014 року на Куренівській працює власна автошкола для всіх охочих, а на Дегтярівській – ремонтно-відновлювальний комплекс. Крім того, підприємство надає послуги транспортного обслуговування для населення. Розцінки залежать від кількості годин та кілометражу. Для цього використовуються автомобілі з загального балансу, не залучені в основній роботі. Тобто, технологічні процеси не порушуються.
«Тобто, це, фактично, як таксі?» – питаємо. «Ні, трошки інші функції. Мова йде про перевезення хворих по Києву», – відповідає заступник керівника з експлуатації транспорту Володимир Кушнір.
Він нагадує, що швидка допомога виїжджає на виклик тільки тоді, коли є загроза життю або здоров'ю людини. В таких випадках вона безкоштовно перевозить пацієнтів. Але карети швидкої не передбачені для перевезень людей, яких, наприклад, відправляють додому після лікування або в інший медичний заклад. «Для таких перевезень можна звернутися до нас, маємо спеціальний відділ, який цим займається», – пояснює Кушнір.
«На добу у Києві здійснюють своє чергування біля п’ятисот автомобілів», – каже Володимир Кушнір / фото УНІАН
Наша наступна зупинка – відділ фарбування. «Я - маляр Володя. Зараз прибираю іржу з машини, потім буде ґрунтовка, фарбування. В цілому, все», – трохи зніяковіло розповідає робітник фарбувальної дільниці.
Над автомобілем він працює з восьмої ранку, але роботи чимало, тож доведеться покоптіти. Зазвичай, повний робочий цикл в цій майстерні – від очищення іржі до полірування – триває чотири-п’ять днів для одного автомобіля. Фарбують в окремій фарбувальній камері. Щоб автомобіль швидше висохнув, вмикається спеціальний обігрів до 70-ти градусів.
«Помічали, які потім красиві машинки вулицею їдуть. Красиві?» – перепитує нас маляр, – «Так». «Ну, от, бачите», – задоволено каже Володя.
Факт, який може зацікавити – карети швидкої самі по собі повністю білі. Всі логотипи, стрічки та бортові номери не намальовані, а наклеєні. Перед фарбуванням ці спеціальні стрічки можуть або закрити, якщо їх зовнішній вигляд добре зберігся, або ж зняти. «А це, до речі, непросто. Гріємо феном, здираємо, потім наносимо іншу плівку», – розповідає головний інженер Микола Качан.
Наклеюванням стрічок та логотипів на підприємстві займається справжня майстриня на всі руки – швачка на ім’я Наталка. Від коментаря для УНІАН жінка м’яко відмовилася, бо «погано себе почуває, тиск піднявся». Але її колеги, наші «екскурсоводи», переконані – засоромилася.
Проходимо далі в глибину підприємства. Зазираємо в шиномонтажну майстерню, де робітник робить заміну автошини на станку для балансування. Впадають в око кімнатні рослини на вікнах, їх тут справді багацько. «Квіти – це ініціатива робітників. Вони доглядають за ними, поливають. Хоча приміщення це дуже робоче, але зараз дійдемо до ще більш робочого», – зауважує Микола Качан.
Простора зона на кшталт складу. Сукупність виробничих шумів звідусіль глушить нашу розмову. Це - головна ремонтна майстерня, де шістдесят чотири слюсарі проводять до сорока ремонтів автомобілів щодня. Міняють фільтри, мастило, гальмівні колодки тощо.
Зовсім поруч з майстернею є побутові приміщення, де робітники можуть розігріти собі обід та перекусити, скупатися та переодягнутися (кожен робітник має подвійну шафку – для чистого та робочого одягу).
В робочій майстерні слюсарі проводять до сорока ремонтів щодня / фото УНІАН
Проходячи далі крізь каретні стаціонари, підіймаємося на верхній п’ятий поверх – тут працює адміністрація. На стінах помічаємо десятки фотографій, присвячених розвитку швидкої медичної допомоги в столиці України та історії підприємства. Дізнаємося, що перша карета швидкої з’явилася у Києві майже сто сорок років тому – в 1881 році.
Володимир Кушнір наголошує, що лише в трьох містах України наразі ще функціонують організації, в яких належним чином обслуговується медичний автотранспорт. Окрім Києва, це Одеса та Полтава. Але «Київмедспецтранс» – найбільше з подібних підприємств, яке має на балансі 694 транспортних засоби. Серед них найбільша кількість різнопланових автомобілів, які використовуються для міських амбулаторій, диспансерів та інших медичних установ, а також технологічний транспорт для господарської діяльності (382 одиниці). Ще є 68 резервних автомобілів. Саме карет швидкої допомоги – 244, але для столиці такої кількості замало. Має бути одна карета на десять тисяч мешканців (такі нормативи ВООЗ). В Києві, за словами Кушніра, лише офіційно проживає 2 млн 980 тисяч громадян. Тобто, щоб покрити тільки офіційну статистику, треба, як мінімум 298 автомобілів. Але скільки людей живе у столиці неофіційно…
«Та на міську владу ми не скаржимося. Бо за останні чотири роки техніка для нас закупається щорічно. В цьому році - 25 карет швидкої було придбано коштом міського бюджету», – каже Кушнір. За його словами, останні роки фінансування йде в повному обсязі не тільки на закупівлю автомобілів, але також на закупівлю запасних частин та на заробітну плату співробітників.
В більшості регіонів країни медичні автомобілі знаходяться або на балансі лікарень, або на балансі Центрів екстреної медичної допомоги. Кушнір зауважує, що нині є ідеї зробити щось подібне в Києві, попри те, що це знизить термін та ефективність експлуатації медичного автотранспорту. «Адже зараз до нас нерідко телефонують головні лікарі з регіонів та просять про допомогу. Наприклад, на автомобілі не працює проблисковий маячок. Ніби-то дрібниця, але хто це відремонтує, якщо немає спеціалістів», – розповідає він.
А, наприклад, минулого року представники Центру екстреної медичної допомоги Хмельницької області попросили «Київмедспецтранс» передати їм кілька автомобілів, передбачених на списання. «Сказали, що їхній транспорт взагалі ніяким вимогам не відповідає, а наші автомобілі ще прослужать. Тож, врешті-решт, наші працівники підготували для них п’ять автомобілів, відновили все, що було можливо», – згадує Кушнір.
Головний інженер організації Микола Качан згоден із колегою: «Автомобіль, як людина. Не будеш «годувати» – довго не протягне. А у нас для цього всі умови та фахівці, які знають автомобілі, як свої п’ять пальців. Це важливо, бо не кожен може ремонтувати медичний автомобіль».
Обидва переконані: якби організації на кшталт «Київмедспецтранс» працювали по всій Україні, медичний автотранспорт служив би довше.
Ірина Шевченко
Новини партнерів
